Постанова

від 10.01.2017 по справі 914/1907/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. Справа № 914/1907/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 Міхаеля, Ізраїль, м.Раанана, ОСОБА_3, Ізраїль, м.Раанана, вх. №01-05/5909/16 від 15.12.2016 року, ОСОБА_4, США, м.Сан-Франциско, вх. №01-05/5910/16 від 15.12.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 року

у справі № 914/1907/16

позивач 1: ОСОБА_2 Міхаель, Ізраїль, м.Раанана

позивач 2 : ОСОБА_3, Ізраїль, м.Раанана

позивач 3: ОСОБА_4, США, м.Сан-Франциско

до відповідача: ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М» , с.Милятичі Пустомитівського району Львівської області

про: визнання недійсними рішень загальних зборів.

За участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: не з'явився;

від позивача 3: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_6-генеральний директор, ОСОБА_7-представник на підставі довіреності № б/н від 10.01.2017 року;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2016 року у справі №914/1907/16 (суддя Кітаєва С.Б.) у позовних вимогах за позовом ОСОБА_2 Міхаеля, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «БЛОК-М» , про визнання недійсними рішень загальних зборів - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2016 року у справі №914/1907/16, позивачі - подали апеляційні скарги.

Зокрема, скаржник- Писаревський ОСОБА_8 у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що зі змісту довіреності вбачається, що відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виникли на підставі договору доручення, укладеного в усній формі. Крім того, нотаріусом довірителю було роз'яснено зміст ст. 1000 ЦК України, яка безпосередньо регулює договір доручення. Тому саме ці норми і підлягали застосуванню до спірних відносин. ОСОБА_9 не узгоджував з ОСОБА_4 І жодних дій щодо участі ним в зборах ОСОБА_5 13.12.2013 року, про що зазначено в заяві. Якщо проаналізувати зміст заяви від 27.05.2016 року, то вона містить фактичні дані щодо предмету спору (загальних зборах ОСОБА_5 від 13.12.2013 року). ОСОБА_4 видав довіреність в 2011 року з певними обмеженнями. Про скликання та проведення загальних зборів 13.12.2013 року його не було повідомлено, він не знав про ці збори та про те, що на них ОСОБА_9 буде діяти без узгодженням з ним. Відповідно, відкликати довіреність не мав підстав. ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_10, у тому числі . представляти його інтереси на загальних зборах ТОВ БЛОК-М , приймати рішення та голосувати від його імені з будь-яких питань, що попередньо узгоджені з ним (у тому числі з питань, пов'язаних із його майновими правами як учасника ОСОБА_5). Саме відповідач, на думку апелянта, повинен доводити суду факт виконання свого цивільного обов'язку щодо належного повідомлення позивачів у спосіб, передбачений законом та статутом про проведення загальних зборів учасників від 13.12.2013 року. Однак, повідомлення про скликання зборів на 13 грудня 2013 року не складалися та учасникам не надсилалися, проекти рішень з питань порядку денного для попереднього ознайомлення у передбачений законом і Статутом товариства термін не надсилалися також.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 р. у справі № 914/1907/16 та задовольнити позов.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 Міхаеля та ОСОБА_3 останні зазначають про те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що довіреності, видані 08.12.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3-ОСОБА_9, містили перелік повноважень, який дозволяв їх представнику ОСОБА_9 представляти їх інтереси як учасників ОСОБА_5, у тому числі приймати оскаржувані рішення загальних зборів, брати участь у загальних зборах та реєструватися на таких зборах.

На підставі викладеного апелянти просять скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 р. у справі № 914/1907/16 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2016 року, справу №914/1907/16 розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Желіку М.Б. та Марку Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 р., подані скаржниками матеріали апеляційних скарг визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 10.01.2017 року.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 10.01.2017 року з'явився представник відповідача, проти поданих апеляційних скарг заперечив, рішення прийняте господарським судом Львівської області вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін апеляційні скарги без задоволення. Окрім того, останнім подано письмовий відзив на апеляційні скарги (вх №01-04/68/17 від 10.01.2017 року)

Представник апелянтів в судове засідання 10.01.2017 року не з'явився, причин неявки суду не доповів, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення порштового відправлення.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів зазначає, згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційні скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, 13.12.2013 р. відбулись загальні збори учасників ТзОВ «БЛОК-М» , прийняті рішення які оформлені Протоколом №13/12-2013. У протоколі зазначено, що на зборах присутні п»ять учасників, які володіють 100% голосів (ОСОБА_3 - 20% голосів, ОСОБА_2-20% голосів, ОСОБА_6 - 50% голосів, ОСОБА_9 - 3,33% голосів, ОСОБА_4 - 6,67% голосів). Збори є повноважними. На збори запрошений ОСОБА_11.

На порядок денний зборів винесені питання: 1.Про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Блок-М» (уступка корпоративного права) з ОСОБА_11 та прийняття його до складу учасників ОСОБА_5. 2.Про відступлення (відчуження) частки (частини частки) у статутному капіталі та пов»язану з цим зміну у складі учасників ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Блок-М» (надалі-Товариство). 3.Про перерозподіл часток учасників у статутному капіталі ОСОБА_5. 4. Про внесення змін до статуту ОСОБА_5.

Як вбачається зі змісту протоколу, за результатами розгляду питань порядку денного загальні збори учасників ОСОБА_5 прийняли наступні рішення:1. надати згоду та затвердити розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ОСОБА_5, укладеного сторонами 08.12.2013 року та посвідченого ОСОБА_12, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим номером 3179 з ОСОБА_11 Прийняти ОСОБА_11 до складу учасників із часткою в статутному капіталі ОСОБА_5 в розмірі 6,66%. 2. надати згоду та затвердити відчуження частини належної ОСОБА_4 частки, а саме у розмірі 6,66% статутного капіталу ОСОБА_5, що складає 666,00 грн. на користь ОСОБА_6 С.І.3. Затвердити розподіл часток у статутному капіталі ОСОБА_5 наступним чином: ОСОБА_6, сума частки 5000 грн., відсоток 50%; ОСОБА_9 сума частки 333,99 грн., відсоток 3,33%; ОСОБА_11 сума частки 666,00 грн., відсоток 6,66%; ОСОБА_3 сума частки 2000,00 грн, відсоток 20%; ОСОБА_2, сума частки 2000,00 грн., відсоток 20%; ОСОБА_4, сума частки 1,00 грн. відсоток 0,01%. 4. Внести зміни до Статуту товариства , пов»язані із змінами у складі учасників ОСОБА_5 та перерозподілу їх часток, шляхом укладення статуту ОСОБА_5 у новій редакції. Затвердити запропоновану нову редакцію статуту Товариства.Уповноважити ОСОБА_13-Р.В. здійснити усі необхідні дії щодо реєстрації Статуту ОСОБА_5 у новій редакції та змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. За наслідками розгляду усіх питань порядку денного були прийняті рішення та відображено наступний порядок розподілу голосів по всіх питання порядку денного: «за» - одноголосно, «проти» -немає, «утримались» - немає.

Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_9, секретарем зборів ОСОБА_6 та завірений печаткою ТзОВ «Блок-М» , а також - ОСОБА_3 від імені якого по довіреності діє ОСОБА_9,ОСОБА_2 від імені якого по довіреності діє ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_9 ОСОБА_4 від імені якого по довіреності діє ОСОБА_9

Скаржники посилаються на те, що станом на дату проведення оспорюваних зборів, 13.12.2013 р., позивачі будучи учасниками ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Блок-М» не брали участі у проведенні зборів, оскільки про проведення зборів їх не було повідомлено, внаслідок чого порушено їх (позивачів) права на участь у зборах та використання ними своїх прав відносно управління ОСОБА_5,

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що ч. 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства. Аналогічні права перелічені у п.5.1 Статуту ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", п.12.1 Статуту ОСОБА_5 вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Відповідно до п. 2.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Пунктом 2.14. вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України унормовано, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно з приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Відповідно до приписів п. 2.25. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Згідно з положеннями п.12.14 статуту ТОВ "Блок-М" в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів, про проведення Загальних зборів Учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення Загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів Учасників. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на Загальних зборах Учасників. В той же час, якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними ( п.2.27 Постанови пленуму ВГСУ від 25.02.2016 року №4). Згідно із ст.60 Закону України «Про господарські товариства» , загальні збори учасників вважаються повноважними , якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів ( в редакції, що діяла на дату проведення зборів). Аналогічні вимоги передбачено і Статутом ОСОБА_5, Так, відповідно до п.12.6 Статуту ОСОБА_5, затвердженого загальними зборамиУчасників ТзОВ «Блок-М» , протокол №1/06-2011 від 03 червня 2011 р.,дата реєстрації 07.06.2011 року, номер запису 14041050013000128, Загальні збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Протокол Загальних зборів учасників № 13/12-2013 від 13.12.2013 р. підтверджує, що на Загальних зборах при прийнятті оспорюваних позивачами рішень були присутні всі учасники (особисто або через представників), які в сукупності володіли 100% голосів ОСОБА_5. Від імені позивача-1 (ОСОБА_2), позивача-2 (ОСОБА_3), позивача-3 (ОСОБА_4І.) по довіреностях діяв п.Серебрянний Ю.Л., решта учасників (ОСОБА_6, ОСОБА_9Л.) діяли особисто. Скаржник вважає, що можна брати до уваги лише кількість голосів, якими володіли учасники, що брали особисту участь у зборах, а саме ОСОБА_6 (50% голосів) та ОСОБА_9 (3,33% голосів). Враховувати частки позивачів, хоча від їх імені діяв уповноважений ними представник ОСОБА_9, вважають що не можна, оскільки позивачі не передали останньому право приймати участь у загальних зборах ОСОБА_5 без погодження із позивачами та здійснювати реєстрацію учасників ОСОБА_5 при визначенні кворуму таких зборів. Водночас, як вбачається з довіреностей, вони містять перелік повноважень, що дозволяли представнику позивачів ОСОБА_9 представляти інтереси довірителів, як учасників ОСОБА_5, приймати оскаржувані рішення та, у тому числі, брати участь у загальних зборах ТзОВ «Блок-М» та реєструватися на таких зборах.

У п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року №13, Верховним Судом України зазначається, що акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреності акціонерів повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема необхідно дотримуватися норми частини третьої статті 247 Цивільного кодексу України, згідно з якою довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною. У п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» теж зазначається, що учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України. Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена ( складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування. Отже, учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Передача учасником (акціонером) своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства, тобто довіреності учасників (акціонерів) повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством.

Відповідно до п.12.1, п.12.2 Статуту ОСОБА_5 Загальні збори Учасників складаються з Учасників ОСОБА_5 або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасники вправі в будь-який час замінити свого представника у Загальних зборах Учасників, сповістивши про це інших Учасників. Учасники ОСОБА_5 вправі передати свої повноваження на Загальних зборах Учасників іншому Учаснику або представникові іншого Учасника ОСОБА_5. Відсутність у скаржника стверджуваних підстав відкликати довіреність стосується його безпосередніх відносин із представником та не впливає на законність рішень загальних зборів, враховуючи, що довіреність відкликаною не була не залежно від інших обставин.

Згідно ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов»язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору,закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Згідно із ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. За змістом цієї норми довіреністю є письмовий документ, що підтверджує повноваження представника діяти від імені довірителя у відносинах з третіми особами. Згідно ч.5 ст.245 ЦК України в редакції, що діяла на дату прийняття оспорюваних рішень загальних зборів товариства, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.

Судом першої інстанції підставно встановлено, що довіреності позивачів 1,2,3 ( ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4І.) є вчиненими й оформленими належним чином з дотриманням вимог цивільного законодавства щодо форми та інших необхідних реквізитів такого документу: довіреності завірені нотаріально, в них вказаний строк дії - три роки, в кожній довіреності вказана дата її вчинення, в довіреностях вказане місце вчинення, відомості про довірителя та повіреного, обсяг повноважень. Довіреності за змістом і формою відповідають не тільки вимогам цивільного законодавства, але і глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, чинного на момент видачі довіреностей. Зокрема, дотримано вимоги щодо нотаріального посвідчення та зазначено строк дії довіреностей. Виходячи з того, що саме довіреність посвідчує перед третіми особами права повіреного діяти від імені довірителя (ч.3 ст.244 ЦК України), важливим для третіх осіб є визначені в довіреності мета та обсяг повноважень.

Аналізуючи зміст довіреностей, виданих позивачами п.Серебрянному Ю.Л., суд першої інстанції підставно визначив, що метою видачі таких довіреностей є представництво інтересів довірителів (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4І.) саме як учасників товариства, зокрема шляхом прийняття рішень загальних зборів, як органу управління товариства, які створюють права та обов»язки для товариства та інших осіб. При цьому, обсяг повноважень не встановлює конкретних обмежень по діях, які може вчиняти повірений, а навпаки, достатньо деталізує такі дії, допускаючи при цьому вчинення інших дій, необхідних для досягнення поставленої перед повіреним мети.

Довіреність від 29.04.2011 року, якою ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_9 діяти від його імені із наступним обсягом повноважень: управляти та розпоряджатися від його імені корпоративними правами, що належать йому як учаснику (засновнику) ТОВ «Блок-М» ; редставляти інтереси довірителя на загальних зборах ТОВ «Блок-М» , приймати рішення та голосувати від імені довірителя із будь-яких питань, що попередньо усно узгоджувалися з довірителем, проте без доведення факту такого узгодження третім особам, в тому числі з питань, що пов»язані з майновими правами як учасника ОСОБА_5. Розпоряджатися належними довірителю корпоративними правами (часткою у статутному капіталі) ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Блок-М» у межах, що допускається чинним законодавством України та статутними документами ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Блок-М» ; підписувати протоколи зборів учасників ОСОБА_5, підписувати нову редакцію Статуту; підписувати заяви та /або інші правочини про продаж чи інше оплатне відступлення належної мені частки (або частини від цієї частки) у статутному капіталі ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Блок -М» ; розписуватися на будь яких документах, пов»язаних з цією довіреністю і стосуються управління та розпорядження корпоративними правами» ; виконувати всі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду повноважень, які будуть необхідними для правильного й ефективного ведення справ та захисту інтересів як засновника ТОВ «Блок-М» . Довіреність видана на строк - 3 роки. Довіреність посвідчена належним чином приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу , ОСОБА_14 та зареєстрована у реєстрі за №279. Законодавство окремо не розмежовує право на участь в загальних зборах та право голосувати на загальних зборах, як і право реєструватися на зборах, які є складовими реалізації права учасника на управління товариством та складовими представництва особи, як учасника ОСОБА_5. Для реалізації права голосувати та приймати рішення на загальних зборах від імені учасника особа також повинна обов»язково зареєструватися на зборах.

Отже, довіреність була належно оформлена та містила необхідні повноваження для прийняття оспорюваних рішень, чим спростовується твердження позивачів, щодо нібито відсутності відповідних повноважень у довіреностях, які передбачали право представника ОСОБА_9 приймати оскаржувані рішення від імені учасників (позивачів 1,2,3), що підтверджують наведені вище положення з тексту довіреностей. Більше того, довіреності передбачають право вчиняти інші дії (на розсуд повіреного) необхідні для представництва прав довірителів саме як учасників (співзасновників) ОСОБА_5.

Скаржник посилається на ст.1000 та ст.1003 ЦК України. Беручи до уваги те, що суд першої інстанції помилково вказав, що приписи вказаних статей ЦК України стосуються змісту довіреності, виданої на підставі договору доручення, в той час як судом не встановлено наявності договірних відносин між представником та довірителями, однак зазначене не впливає на правильне по-суті вирішення справи. Положення зазначених статей регулюють відносини між довірителем і представником, однак, не впливають на права та обов'язки третіх осіб. Відповідно, вважаючи порушеними представником вимоги договору поруки, скаржник не позбавлений права у встановленому законом порядку звернутись із відповідними вимогами безпосередньо до представника. Водночас, зазначене не впливає на права та обов'язки скаржника і відповідача у відносинах, опосередкованих дійсною довіреністю.

Довірителі (позивачі 1,2,3) не оспорювали факт представництва за вище переліченими довіреностями п.Серебрянного Ю.Л., та дії представника, пов»язані із участю у загальних зборах ТзОВ «Блок-М» 13.12.2013 року та голосуванням по питаннях порядку денного. Доказів зворотнього матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, копія заяви, датована 27.05.2016 року, у якій ОСОБА_4, підтверджуючи видачу ним 29 квітня 2011 року довіреності п.Серебрянному Ю.Л. на представлення його, ОСОБА_4, інтересів як учасника (засновника) ТзОВ «Блок-М» , повідомляє, що з дати видачі зазначеної довіреності ОСОБА_9 ні в усній, ані в письмовій формі, ані будь-яким іншим шляхом не узгоджував з ним жодних дій, які він (ОСОБА_4) уповноважував його виконувати від свого імені, не впливає на висновки суду.

При цьому, уповноважена скаржником особа (ОСОБА_9Л.), вже брала участь у загальних зборах учасників ТОВ "Блок-М" на підставі довіреності від 29.04.2011, які мали місце до загальних зборів, які оскаржуються у даному провадженні, і на яких вчиняла також юридично значимі дії від імені позивача-3 як учасника ТОВ "Блок-М".(загальні збори участиків ОСОБА_5 від 03.06.2011 року, рішення по яких оформлені протоколом №1/06-2011). Тобто, наполягаючи на перевищенні повноважень ОСОБА_9 на спірних загальних зборах, а також на неуповноваженні вказаної особи на вчинення тих чи інших дій від імені позивача-3, як учасника ТОВ "Блок-М", позивач не змінив свого представника, не відкликав довіреність, видану на нього, що свідчить про відбірковий підхід щодо оскарження позивачем-3 загальних зборів учасників ТОВ "Блок-М", на яких приймав участь від імені позивача-3 п. Серебрянний Ю.Л., в залежності від прийнятих на цих загальних зборах рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Судом правильно встановлено, що позивачі фактично взяли участь в загальних зборах - через своїх представників, чим спростовується покликання на їх необізнаність із проведенням зборів. Саме по собі стверджуване порушення процедури скликання загальних зборів саме по собі не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, тим більше, за присутності всіх учасників (особисто або через представників), які під час зборів не висували зауважень до порядку їх скликання та голосували «за» по всіх питаннях порядку денного, також не висували зауважень по суті питань порядку денного, в тому числі щодо відсутності в повірених права на підписання відповідних документів.

Згідно п.2.13 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» , під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. ВГСУ виділяє безумовні підстави для скасування рішень загальних зборів, та такі, які лише можуть бути підставою для скасування. (ст.ст.59,60 Закону України «Про господарські товариства» ). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв»язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Згідно п.2.14 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» , права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних- зборів, якщо такий учасник не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку мденного, зареєструватися до участьі у загальних зборах тощо. Якщо під час розгляду судом буде встановлено факт присутності на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників недійсними ( п.2.27 Постанови Пленуму ВГСУ).

Відповідно до п.12.8 Статуту ОСОБА_5, з питань не включених до порядку денного рішення можуть прийматися за згодою учасників присутніх на зборах. Таким чином, будь-яке питання , що не було включено до порядку денного може бути винесено на голосування безпосередньо на зборах, якщо буде отримана згода інших учасників. Разом з цим, представник позивачів не висловлював жодних заперечень чи зауважень щодо порядку денного чи повідомлення його чи його довірителів про збори, як і про включення додаткових питань для голосування на зборах, що свідчить про те, що посилання позивачів на порушення процедури скликання загальних зборів є безпідставним та таким, що не могло вплинути на прийняті загальними зборами рішення. Слід зазначити, що присутність на оспорюваних загальних зборах представника позивачів п.Серебрянного Ю.Л., який діяв на підставі довіреностей, виданих позивачами, також підтверджує факт обізнаності позивачів про проведення спірних загальних зборів (аналогічної правової позиції про те, що факт присутності представника особи на загальних зборах, учасником яких є ця особа, підтверджує факт обізнаності цієї особи про проведення загальних зборів, дотримується Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №910/11794/14).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. ОСОБА_5 зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру. Пунктом 13 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"унормовано, що суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за наявності таких умов: - на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; - порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; - відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються. Згідно з п. 14 вказаної постанови пленуму, статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Єдиною підставою для визнання недійсним редакції статуту скаржник визначає недійсність рішень загальних зборів, яка матеріалами справи не встановлена.

Оскільки рішення загальних зборів учасників ТОВ "Блок-М" від 13.12.2013 року, оформлені протоколом 13/12-2013, не підлягають визнанню недійсними з мотивів на які посилаються позивачі та з вищенаведених судом підстав, то внесення змін до статуту та викладення статуту в новій редакції на підставі цього рішення не може вважатися неправомірним, у зв'язку з чим, вимога позивачів про визнання недійсним Статуту ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Блок-М» у новій редакції, затвердженого Загальними зборами учасників ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Блок-М» , протокол №13/12-2013 від 13 грудня 2013 р, дата реєстрації 18.12.2013р., номер запису 14041050019000128, яка (вимога) є похідною від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 13.12.2013 року, задоволенню не підлягає. Цей висновок суду першої інстанції відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 р. у справі № 914/1907/16 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржників, викладені ними в апеляційних скаргах, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційні скарги ОСОБА_2 Міхаеля, Ізраїль, м.Раанана, ОСОБА_3, Ізраїль, м.Раанана, вх. №01-05/5909/16 від 15.12.2016 року, ОСОБА_4, США, м.Сан-Франциско, вх. №01-05/5910/16 від 15.12.2016 року- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2016 року у справі № 914/1907/16 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 12.01.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.