справа №176/1310/16-ц
провадження №2/176/992/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2016 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Волчек Н.Ю.,
з участю секретаря Ханіної М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва "Стратегія" Дніпропетровської обласної ради» про стягнення невиплаченої стипендії та забов`язання вчинити певні дії , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом до обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва "Стратегія" про стягнення невиплаченої стипендії та забов`язання вчинити певні дії, уточнивши який, просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 12074 грн. 00 коп. невиплаченої стипендії за період часу з 01.09.2015 року по 31.07.2016 року. Визнати за нею право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб починаючи з 01.04.2016 року до закінчення нею навчання, або внесення змін в чинне законодавство, що регулює вказані правовідносини. Зобов'язати відповідача виплачувати їй гарантовану стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб починаючи з 01.04.2016 року до закінчення нею навчання або до внесення змін в чинне законодавство, що регулює вказані правовідносини.
Позивач в своєму позові, посилається на те, що з 01 вересня 2015 року є студенткою обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємства «Стратегія» прийнятою на навчання за державним замовленням на бюджетній основі на підставі наказу в.о. ректора ОКВНЗ ІП "Стратегія" №81 від 11.08.2015 року. На момент її вступу до вказаного ВУЗу її Батько ОСОБА_2 мав стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем більше 28 років, а тому по закону вона як його донька має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, але фактично з вересня 2015 року по теперішній час університетом виплачувалася в значно нижчому розмірі, що є порушенням. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними і наполягає на виплаті стипендії в більшому розмірі і в поверненні не до виплачених сум за попередній вказаний час. Вважає вказані дії відповідача протиправними і просить стягнути з університету не виплачену стипендію за період з вересня 2015 року по 31 липня 2016 року включно та зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати їй стипендію в розмірі прожиткового мінімуму до закінчення нею навчання в цьому навчальному закладі, задовольнивши позов у повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В своїй заяві, що надійшла до суду 23.11.2016 року просить розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги не визнають у повному обсязі та просить у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у запереченні. В своїх запереченнях вказав, що в ОКВНЗ ІП "Стратегія " за період навчальних років виплата стипендій здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №882 від 12 липня 2004 році, а також відповідно до ч.7 ст.71 Закону України «Про вищу освіту», фінансування комунальних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України та інших джерел, не заборонених законодавством. В ч.3,5 ст.62 Закону «Про вищу освіту» зазначено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку, розмір академічної та соціальної стипендії, порядок їх призначення і виплати встановлюються КМУ. Згідно затверджених кошторисів і планів використання бюджетних коштів в межах виділених бюджетних асигнувань. Нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 стипендію у розмірі, визначеному ст.5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", відповідач не має можливості, оскільки ці кошти мають бути закладені в бюджетні витрати. Тому просить в позові відмовити повністю.
Також, відповідач повідомив, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 28.10.2016 року №106-6/VІІ змінено назву відповідача з обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємства «Стратегія» на комунальний вищий навчального закладу «Інститут підприємства «Стратегія» Дніпропетровської обласної ради».
З урахуванням поданих сторонами по справі заяв, суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності та у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ч.2 ст.62 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року №1556-VІІ (з наступними змінами та доповненнями), особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.
За нормою статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. №345-VІ, шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами І або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 - є студенткою комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємства "Стратегія" Дніпропетровської обласної ради», яка звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом щодо порушення її прав з боку ВУЗу на отримання встановленого розміру стипендії, передбаченого законодавством України.
Наказом по ОКВНЗ ІП «Сратегія» №81 від 11 серпня 2015 року ОСОБА_1 зарахована з 01 вересня 2015 року до складу студентів першого курсу обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємства "Стратегія"» денної форми навчання за напрямом «Соціальна робота» за державним замовленням поза конкурсом.
ОСОБА_1 належить до категорії студентів, які є дітьми шахтарів.
На момент вступу ОСОБА_1 до обласного комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємства "Стратегія"», її батько - ОСОБА_2 мав стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті більше 28 років, що підтверджується довідкою виданою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Новокостянтинівська шахта від 23.07.2015 року за №09-06/1713.
На день розгляду справи судом встановлено, що найменування відповідача обласний комунальний вищий навчальний заклад "Інститут підприємництва "Стратегія" змінено на комунальний вищий навчальний заклад «Інститут підприємництва "Стратегія" Дніпропетровської обласної ради».
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За нормою статті 51 Закону України «Про освіту», студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 статті 62 Закону України «Про вищу освіту» розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення». На сьогоднішній день, будь-якого іншого механізму/порядку призначення, нарахування і виплати стипендій студентам, які є дітьми шахтарів, в Україні не має, крім Постанови Кабінету Міністрів України № 882 від 12 липня 2004 року, якою затверджений порядок нарахування і виплати стипендій студентам, які є дітьми шахтарів.
Відповідно до пункту 3 статті 71 Закону України «Про вищу освіту» розміри бюджетних призначень на підготовку фахівців з вищою освітою, а також на підготовку наукових і науково - педагогічних кадрів встановлюються у Державному бюджеті України на відповідний рік. Але з того часу, як з'явилася норма ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відповідні кошти не передбачалися в законах «Про Державний бюджет на відповідний рік (у тому числі не було коштів в 2015 році і не передбачено їх і в 2016 році).
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року - 1378 грн.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з січня 2016 року також становить 1378,00 грн.
Проте, згідно довідок про доходи ОСОБА_1, встановлено, що фактично, з 01.09.2015 року по 31.07.2016 року останній виплачувалась стипендія, розмір якої є значно нижчим за розмір прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб.
З вересня 2015 року по 31 липня 2016 року включно студенту не було доплачено 12074,00 грн . В добровільному порядку дане питання не вирішено.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Таким чином, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-V1 має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядку призначення і виплати стипендії», а невнесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України після прийняття Закону України не є підставою для порушення прав позивача на отримання стипендії у розмірі, встановленому Законом.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, а з огляду на те, що на день винесення рішення редакція ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не змінена та не виключена із Закону, то позивач має право на призначення їй стипендії у розмірі, визначеному Законом, тобто у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на комунальний вищий навчальний заклад «Інститут підприємства "Стратегія" Дніпропетровської обласної ради» зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 року, заява №63134/00 ).
Положення "Порядку призначення і виплати стипендій", затвердженого Постановою КМУ від 12 липня 2004 року №882, щодо розміру стипендій не можуть бути застосовані до даного випадку, оскільки пізніше прийнятим законом "Про підвищення престижності шахтарської праці", який має вищу юридичну силу по відношенню до зазначеної постанови, встановлено інший більш високий рівень стипендії для категорії студентів з числа дітей шахтарів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, то на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1653,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 51, 62, 71 Закону України «Про освіту», ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Стягнути з комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва "Стратегія" Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб за період з 01 вересня 2015 року по 31 липня 2016 року включно в розмірі 12074 гривень 00 копійок.
Зобов'язати комунальний вищий навчальний заклад "Інститут підприємництва "Стратегія" Дніпропетровської обласної ради виплачувати ОСОБА_1 стипендію, за наявності підстав для її нарахування, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб починаючи з 01 серпня 2016 року до закінчення нею навчання, або до внесення змін в чинне законодавство, що регулює вказані правовідносини.
Стягнути з комунального вищого навчального закладу «Інститут підприємництва "Стратегія" Дніпропетровської обласної ради» , код ЄДРПОУ 19432699, на користь ОСОБА_1, що має ідентифікаційний код НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1653 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі через Жовтоводський міський суд апеляційному суду Дніпропетровської області на протязі 10 днів апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Жовтоводського міського суду Н.Ю. Волчек
Суд | Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2016 |
Оприлюднено | 01.12.2016 |
Номер документу | 62998771 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
Волчек Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні