Рішення

від 21.11.2016 по справі 640/8649/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/8649/16-ц

н/п 2/640/2204/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Левченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, треті особи - Первинна профспілкова організація Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, Департамент освіти Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу та самостійним позовом третьої особи - Первинної профспілкової організації Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей в особі Голови профспілкового комітету ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, виконуючого обов'язки директора ХДАВП ОСОБА_2, треті особи - постійне представництво Міжнародної організації праці в Україні, Міністерство освіти і науки України, Державний концерн «Укроборонпром», Харківська міська рада, Національна служба посередництва і примирення в особі відділення НСПП у Харківській області про визнання незаконним наказу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначає, що спір виник з трудових відносин та просить визнати незаконним наказ №62 від 25.02.2016 року виконуючого обов'язки директора ОСОБА_2 ХДАВП «Про закриття (ліквідацію) Харківського навчально-виховного комплексу «Соколятко» відокремленого підрозділу ХДАВП»; скасувати вказаний наказ, та судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування зазначених вимог посилається на наступне. Позивач є громадянкою України, та з 15.08.1983 року працювала на різних посадах у ХНВК «Соколятко», який є відокремленим підрозділом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Наказом №62 від 25.02.2016 року в.о. директора ХДАВП ОСОБА_2 було прийнято рішення закрити (ліквідувати) відокремлений підрозділ ХДАВП ХНВК «Соколятко» №204, скоротити усі штатні одиниці та звільнити працівників ХНВК «Соколятко» у відповідності до діючого законодавства. Позивач вважає вказаний наказ таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України, а тому його слід визнати незаконним. У ХНВК «Соколятко» навчалось більше 80 учнів різного віку. Ліквідація ХНВК «Соколятко» одноосібним наказом не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів приймається колегіальним рішенням засновника за погодженням із відповідними органами виконавчої влади з питань освіти, а не одноосібним наказом в.о. обов'язки директора без відповідного погодження з департаментом освіти ХМР. Для захисту конституційних прав трудового колективу ХНВК «Соколятко» та неповнолітніх дітей, 25.04.2016 року протоколом установчих зборів працівників ХДАВП було створено Первинну профспілкову організацію Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, а позивач є її головою. 24.05.2016 року з метою усунення порушення трудових прав членів Профспілки до ХДАВП було направлено лист, в якому профспілка вимагала усунути порушення діючого в ХДАВП колективного договору щодо намагання безпідставного звільнення працівників, надати рішення засновника про ліквідацію ХНВК «Соколятко», надати рішення про звільнення у відношенні членів профспілки, або спростувати його наявність, та зупинити проведення дій, направлених на ліквідацію ХНВК «Соколятко» до вирішення зазначених питань. Однак, відповіді на вказаний лист не надійшло. Не дивлячись на те, що профспілка була створена пізніше, ніж було винесено оспорюваний наказ, законні вимоги Профспілки керівництво ХДАВП не має права ігнорувати, а отже порушені права членів Профспілки мають бути терміново усунені. На думку позивача, така політика відповідача по відношенню до своїх працівників та до неповнолітніх дітей, які навчаються у ХНВК "«Соколятко» значно гальмує кроки Держави України в Євроінтеграційних процесах.

20.07.2016 року з позовною заявою до суду звернулась третя особа - Первинна профспілкова організація Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей в особі Голови профспілкового комітету: ОСОБА_1, в якій зазначає, що даний спір виник з приводу трудових відносин та просить визнати незаконним наказ №62 від 25.02.2016 року виконуючого обов'язки директора ОСОБА_2 ХДАВП «Про закриття (ліквідацію) ХНВК «Соколятко» відокремленого підрозділу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства», та судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтуванння зазначених вимог посилається на наступне. 25.02.2016 року було винесено оскаржений наказ, який не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки даний наказ не може бути винесено одноособово, та в.о. директора ОСОБА_2 не мав права видавати оскаржуваний наказ, оскільки ХДАВП було скорочено штат працівників ХНВК «Соколятко» з порушенням ст. 40 КЗпП, а також ХДАВП має заборгованість по заробітній платі перед працівниками ХНВК «Соколятко» в розмірі 3 000 000грн., а це є суттєвим порушенням норм Трудового законодавства України. Маючи таку заборгованість перед працівниками, адміністрацією ХДАВП безпідставно було скорочено штат працівників навчального закладу та закрито відокремлений підрозділ ХНВК «Соколятко». 25.04.2016 року протоколом установчих зборів працівників ХДАВП було створено Первинну профспілкову організацію ХДАВП Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, де головою обрано ОСОБА_1 Відповідачем були порушені приписи ст. 252 КЗпП, ч.2 ст. 41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», не дивлячись на те, що профспілка була створена пізніше. Крім того, своїми діями ХДАВП порушує не тільки прямі норми діючого законодавства в Україні, а й норми декларації прав людини ООН від 10.12.1948 року, а також умови колективного договору, що діє на підприємстві.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов та самостійний позов третьої особи підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом та самостійним позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та своєчасно, в раніше призначеному судовому засіданні позови не визнав в повному обсязі, та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що ХНВК «Соколятко» є відокремленим структурним підрозділом підприємства, та не є юридичною особою, і діє на підставі затвердженого підприємством положення, яке є локальним актом підприємства та визначає функції, права та обов'язки ХНВК «Соколятко». ХДАВП входить до управління ДК «Укроборонпром», та наказом останнього виконання обов'язків генерального директора ХДАВП з правом підпису розпорядчих, фінансових та інших документів з питань, віднесених до компетенції керівника підприємства покладено на першого заступника генерального директора ОСОБА_2 Припинення діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи відбувається з ініціативи юридичної особи за рішенням відповідного органу управління юридичної особи, уповноваженого на це статутом. При цьому закриття відокремленого підрозділу може бути здійснено з різних причин, зокрема господарська діяльність такого підрозділу стає неприбутковою, головне підприємство несе значні витрати на фінансування відокремленого підрозділу. Починаючи з грудня 2014 року підприємство перебуває у складному фінансово-економічному стані. Крім того, трудовий колектив структурного підрозділу ХНВК «Соколятко» не скористався переважним правом взяти в оренду цілісний майновий комплекс й використовувати його за цільовим призначенням, а відтак й зберегти конституційні права трудового колективу на працю, та на отримання дошкільної освіти вихованцям цього колективу. Також твердження позивача про недотримання відповідачем вимог ЗУ «Про професійні спілки», КЗпП України щодо проведення скорочення штатної чисельності працівників ХНВК «Соколятко» є безпідставним, оскільки на момент видання спірного наказу, працівники не були членами первинної профспілкової організації, так як профспілкова організація не набула цивільних прав та обов'язків.

Відповідач за самостійним позовом в.о. директора ХДАВП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомив.

Представники третьої особи Первинної профспілкової організації ХДАВП Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, які є одночасно представниками позивача та самостійним позовом в судовому засіданні позови підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники третьої особи за первісним позовом Департаменту освіти ХМР ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи за самостійним позовом Постійного представництва Міжнародної організації праці в Україні в судове засідання не з'явився, надіслав заяву на англійські мові без перекладу.

Представник третьої особи за самостійним позовом Міністерства освіти і науки України в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином,

надав до суду пояснення, в яких позовну заяву просив задовольнити, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваного наказу було відсутнє погодження відповідного органу виконавчої влади з питань освіти, а тому оспорюваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник третьої особи Державного концерну «Укроборонпром» в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник третьої особи ХМР в судовому засіданні також підтримала позов, та вказала, що оспорюваний наказ було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки даний наказ було прийнято одноособово. Також ХМР неодноразово зверталась до керівництва ХДАВП з пропозицією передати ХНВК «Соколятко» у комунальну власність територіальної громади м. Харкова, але ХМР було відмовлено, та поза увагою залишились інтереси дітей, які відвідували навчально-виховний комплекс.

Представник третьої особи за самостійним позовом Національної служби посередництва і примирення в особі відділення НСПП у Харківській області в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності, та надав письмові пояснення, в яких вказує, що відділення НСПП в Харківській області підтримує позивача, оскільки з вини керівництва ХДАВП залишились невиконаними законні вимоги найманих працівників, у порушення вимог законодавства ХНВК «Соколятко» були звільнені, не отримали заробітну плату та виплати належні їм при скороченні (вихідну допомогу), та наймані працівники втратили законне право на вирішення спірних питань шляхом застосування примирних процедур, передбачених Законом.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Частиною другою ст. 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, за змістом наведеної норми Конституції України, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працювала вихователем в Харківському навчально-виховному комплексі «Соколятко», який був відокремленим підрозділом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України N 1841-III «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах; позашкільний навчальний заклад - складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.

Згідно із ст. 4 цього Закону позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Одним із видів дошкільних навчальних закладів є дитячі садки (ст. 34 Закону України «Про освіту» ).

Перелік позашкільних навчальних закладів, що створюються в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 433.

Всі позашкільні навчальні заклади покликані не тільки сприяти проведенню дітьми вільного часу, а й створювати умови для додаткової освіти, виховання творчої, гармонійної, інтелектуально - розвинутої особистості, професійного самовизначення, виявлення і подальшого розвитку нахилів, здібностей дітей.

Крім того, відповідно до положень ст. 13 Закону України "Про дошкільну освіту"(в редакції на час затвердження положення) дошкільний навчальний заклад визнається юридичною особою з дня реєстрації його статуту (який суду не надавався, і до суду не надано жодних доказів щодо його реєстрації).

Виходячи з правового аналізу вказаних приписів законодавства, суд приходить до висновку, що об'єктом освіти - дошкільним навчальним закладом є створена юридична особа із власним зареєстрованим у передбаченому законом порядку статутом.

25.02.2016 року в.о. генерального директора ХДАВП ОСОБА_2 було прийнято оскаржуваний наказ №62, яким закрито (ліквідовано) відокремлений підрозділ підприємства ХНВК «Соколятко», скоротивши всі штатні одиниці.

Зі статуту Харківського державного авіаційного виробничого підприємства вбачається, що до складу підприємства входить такий відокремлений підрозділ з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків: ХНВК «Соколятко» ХДАВП, який не є самостійною юридичною особою, що також підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб та ФОП, наданої представником третьої особи, де зазначено, що повне найменування юридичної особи ХДАВП, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 22682589, тому посилання Первинної профспілкової організації ХДАВП ВППХППСГ, що ХНВК «Соколятко» є юридичною особою є необгрунтованим, та таким, що суперечить п. 3.4 Статуту ХДАВП, оскільки підприємство не може бути засновником іншої юридичної особи.

Створення, ліквідація чи реорганізація дошкільного виховного закладу здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Водночас, нормами Закону України "Про дошкільну освіту" та Положення про дошкільний виховний заклад України створення дитячого садку як відокремленого підрозділу юридичної особи не передбачено.

А отже, суд приходить до висновку, що в порушення вказаних вимог закону позивачем не доведено належними та допустимими доказами створення ХНВК «Соколятко» у передбаченому законом порядку як юридичної особи, а саме: наявності прийнятого рішення про створення такого закладу освіти, а також затвердження та реєстрації статуту такого закладу.

Відповідно до витягу з ЄДРЮО та ФОП, засновником ХДАВП є Державний концерн «Укроборонпром».

Відповідно до п.4.1 Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 6.1 Статуту, підприємство має право за погодженням з Концерном утворювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з можливістю відкриття поточних і розрахункових рахунків та затверджувати положення про них.

На виконання п. 6.1 генеральним директором ХДАВП ОСОБА_5 було затверджено положення про ХНВК «Соколятко» відокремлений підрозділ ХДАВП, яке було погоджено начальником управління освіти ХМР та начальником відділу освіти Дзержинського районної в м. Харкові ради, відповідно до якого НВК не є юридичною особою, і є відокремленим структурним підрозділом ХДАВП, має печатку, штамп, бланки зі своєю назвою, рахунок в установі банку, який є одним із рахунків підприємства.

Відповідно до п.9.1 вказаного Положення, припинення діяльності навчально-виховного комплексу здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації з дотриманням вимог чинного законодавства України та рішенням Підприємства.

Згідно з п.8 Положення про порядок створення, реорганізації, ліквідації навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №228 , ліквідація навчальних закладів проводиться засновниками або органами, за рішенням яких їх створено, в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.10 Положення при реорганізації чи ліквідації навчально-виховного закладу його працівникам і особам, які навчаються в ньому, гарантується дотримання їх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань праці та освіти.

Отже, надані суду докази та відомості щодо здійснення будь-якої діяльності ХНВК «Соколятко» не свідчать про створення та функціонування такого навчально-виховного комплексу у передбаченому законом порядку як дошкільного начального закладу та, відповідно, набуття таким об'єктом і його майном статусу загальнодержавного. З огляду на викладене, беручи до уваги приписи норм закону, суд приходить висновку, що ХНВК «Соколятко» у формі дошкільного навчального закладу не був створений та не функціонував, тому посилання позивача на існування відповідного закладу у формі об'єкта освіти загальнодержавного значення є нормативно безпідставними та доказово необґрунтованими.

Що стосується повноважень в.о. директора ХДАВП на підписання оскарженого наказу, то відповідно до наказу від 22.07.2015 року №167-к виданого Генеральним директором ДК «Укроборонпром» ОСОБА_6, надано в.о. Генерального директора Харківського авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства ОСОБА_2 право підписання розпорядчих, фінансових та інших документів з питань, віднесених до компетенції керівника цього підприємства. Відповідно до п. 7.7 Статуту, керівник підприємства розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до цього статуту та законодавства.

Як вбачається з вимог ст.15 ЦК України, ст. 3 , 15 ЦПК України захисту в порядку цивільного судочинства підлягають порушені, невизнані, оспорювані права, свободи, інтереси, що випливають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Звертаючись до суду із вищевказаними позовними вимогами позивач по справі зазначила, що наказ відповідача від 25.02.2016 року №62 є таким, що прийнятий всупереч чинного законодавства та може призвести до порушення прав дітей на освіту. В свою чергу, зі змісту позовної заяви не вбачається того, яким чином та у який спосіб оскаржуваний наказ порушує права позивача, оскільки в частині звільнення її з посади за скороченням штату з посади вихователя вона наказ не оскаржує.

25.04.2016 року, після прийняття оскаржуваного наказу, було створену Первинну профспілкову організацію Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, та обрано її Головою ОСОБА_1, яка була створена та зареєстрована у встановленому законом порядку.

23.05.2016 року Профспілкою було надіслано повідомлення в.о. Генерального директора ХДАВП ОСОБА_2, в якому останнього було повідомлення про створення профспілки, та роз'яснено, що розірвання трудового договору з підстав передбачених п.1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40, п.2,3 ст. 41 КЗпПУ може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового працівника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2015 року було порушено провадження у справі про банкрутство ХДАВП та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7

В матеріалах справи є численні звернення ХМР, Департаменту освіти ХМР до керівництва ХДАВП, ДК «Укроборонпром», Прем'єр-Міністра України, ВРУ, голови ДФС України, Президії Центральної ради фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, Харківської обласної ради, виконуючого обов'язки Міністра оборони України, виконуючого обов'язки Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, направлені депутатські запити щодо передачі ХНВК «Соколятко» до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Також самим відповідачем ХДАВП було направлено лист арбітражному керуючому щодо доцільності безоплатної передачі до територіальної громади цілісного майнового комплексу ХНВК «Соколятко» у процедурі розпорядження майном ХДАВП. Але, арбітражний керуючий ОСОБА_7 зазначила в своєму листі, що передача вищевказаного об'єкту суперечить діючому законодавству, оскільки підприємство не визнано банкрутом та не введена ліквідаційна процедура, та даний об'єкт не відноситься до категорії об'єктів, що передаються безоплатно, тому не надано згоди на передачу вказаного цілісного майнового комплексу.

Судом встановлено, як слідує з матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, ХНВК «Соколятко» не фінансувався з державного чи місцевого бюджетів, а утримувався за рахунок коштів ХДАВП, також інших належних та допустимих доказів на підтвердження державного фінансування, як об'єкта освіти загальнодержавного значення, суду не надано.

Посилання представників Профспілки на те, що хоча Профспілка була створена пізніше ніж було винесено спірний наказ, законні вимоги Профспілки керівництво ХДАВП не має право ігнорувати, є недоцільним, оскільки відповідно до приписів ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи на підставі вимог і на підставі доказів сторін. А до суду не надано належних доказів того, що після створення вказаної Профспілки, відповідачем було проігноровано вимоги щодо прийняття рішень, де потрібна обов'язкова згода профспілкового органу. А тому, ніяких прав профспілки та її членів оспорюваним наказом не порушено, і враховуючи дату її створення, не могло бути порушено.

Що стосується твердження позивача про те, що прийнятим відповідачем рішенням порушуються конституційні права дітей на освіту, суд зазначає, що Конституція України гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 04.03.2004 р. № 5-рп/2004 (справа №1-4/2004), у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. 3 ст. 53 Конституції України

(справа про доступність і безоплатність освіти), поняття «доступність», яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Доказів того, що відповідачем було відмовлено у праві на освіту дітям, що проживають на території Дзержинського району м. Харкова матеріали справи не містять.

Як зазначено у ст.3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної ОСОБА_6 України від 27.02.1991 №789-XII, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень ст.3 Конвенції "Про права дитини", пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

З пояснень учасників судового розгляду в суді слідує, що доводи щодо порушення відповідачем конституційних прав дітей на освіту прийняттям спірного наказу зводяться, в основному, до того, що на території Дзержинського району м. Харкова не існує інших дошкільних закладів, та віддаленості до інших, що не може бути вирішальною серед інших переваг в одержанні освіти саме в ХНВК «Соколятко.

За приписами ст.6 Закону України "Про освіту", одними із основних принципів освіти в Україні є доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку.

Суд зазначає, що чинним законодавством встановлено обов'язковість дошкільної освіти, однак не встановлено обов'язковості її здобуття лише у конкретному навчальному закладі, а саме в ХНВК «Соколятко». Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про позбавлення дітей гарантованого Конституцією України права на освіту.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивач за первісним позовом та об'єднаним самостійним позовом як на підставу для задоволення позовів, зокрема, щодо незаконності наказу №62 від 25.02.2016 року змісту актам законодавства України, порушення відповідачем ХДАВП вимог щодо порядку його прийняття, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а їх позовні вимоги не ґрунтуються на жодній з підстав передбачених як КЗпП України, так і Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», тому суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 та самостійного позову Первинної профспілкової організації ХДАВП ВППХППСГ слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись 10, 11, 60, 209, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, треті особи - Первинна профспілкова організація Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, Департамент освіти Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити в повному обсязі.

В задоволенні самостійного позову третьої особи - Первинної профспілкової організації Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей в особі Голови профспілкового комітету ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, виконуючого обов'язки директора ХДАВП ОСОБА_2, треті особи - постійне представництво Міжнародної організації праці в Україні, Міністерство освіти і науки України, Державний концерн «Укроборонпром», Харківська міська рада, Національна служба посередництва і примирення в особі відділення НСПП у Харківській області про визнання незаконним наказу - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області, через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий -