Ухвала

від 23.11.2016 по справі 910/25208/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

23.11.2016Справа № 910/25208/15 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНЛАЙН" на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНЛАЙН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АЗІМУТ"

про стягнення 320 099,33 грн.

Суддя: Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Медведцький О.Ю.. (дов. №43 від 20.06.2016)

від відповідача: не з'явився

від ДВС: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду м. Києва надійшла скарга Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

04.11.2016 ухвалою суддя Лиськов М.О. прийняв справу №910/25208/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНЛАЙН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АЗІМУТ" про стягнення 320 099,33 грн. для розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНЛАЙН" на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві до свого провадження та призначив до розгляду на 23.11.2016.

В судове засідання, призначене на 23.11.2016, з'явився представник позивача та підтримав скаргу в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 23.11.2016, представники відповідача та ДВС не з'явились причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином повідомлення.

Суд розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНЛАЙН" на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві перебуває ВП № 49692631, яке відкрите на підставі Наказу від 08.12.2015 року у справі № 910/25208/15, що видав Господарський суд міста Києва (суддя Турчин С.О.), про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АЗІМУТ» на користь Товариства З Обмеженою Відповідальністю «Трансінлайн» заборгованості у розмірі 144962,50 грн., пеню у розмірі 17323,88 грн., 3% річних у розмірі 6253,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 92647,54 грн., судові витрати у розмірі 3917,81 грн. Загальна сума боргу становить 265 105, 39 (двісті шістдесят п'ять тисяч сто п'ять) гривень 39 коп.

Державним виконавцем у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-ХІУ (відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-УПІ Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.) 21 грудня 2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку та надано строк на самостійне виконання рішення, а саме протягом семи днів з дня отримання постанови ВП № 49692631.

Однак, боржником у строк, наданий для самостійного виконання, рішення не виконано.

Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-ХІУ (далі - Закон «Про виконавче провадження» N 606-ХІУ) державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 11 Закону «Про виконавче провадження» N 606-ХІУ державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неугіереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 18 частини 3 статті 11 Закону «Про виконавче провадження» N 606-ХІУ державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377 1 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року N 1618-ІУ (далі - Цивільний процесуальний кодекс України), яка міститься у главі VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими статті 17 Закону «Про виконавче провадження» N 606-ХІУ, примусове виконання яких здійснюється виконавчою службою.

31.08.2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу N 759/3875/16-ц (ЇМ 22-11640) за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 21 червня 2016 року у справі за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 ухвалила - Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 21 червня 2016 року залишити без змін (Ухвала Апеляційного суду міста Києва від 31.08.2016 року набрала законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21 червня 2016 року задоволено подання старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, ОСОБА_3

Статтею 5 Закону «Про виконавче провадження» N 606-ХІУ визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Частиною 3 даної статті встановлено, що невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Законодавством України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Варто зауважити, той факт, що Апеляційний суд міста Києва встановив, що на час проведення виконавчих дій у ВП N 49692631 керівником боржника був саме ОСОБА_3, який не повідомив державного виконавця про зміну керівництва та місцезнаходження боржника, що також свідчить про свідоме ухилення від виконання рішення суду.

Разом з тим, в порушення вимог чинного законодавства України начальником відділу Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Вишневським Ю.А. винесено Постанову № 49692631 про перевірку виконавчого провадження начальника відділу від 30.09.2016 визнано дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчука К.Р. при здійсненні виконавчого провадження № 49692631 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/25208/15 виданого 08.12.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Азімут» на користь ТОВ «Трансінлайн» боргу в сумі 265105,39 грн., такими, що вчинені в порушення вимог статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 377 Цивільного процесуального кодексу України та зобов'язано головного державного виконавця Відділу Пилипчука К.Р. скасувати заходи примусового виконання рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі території України. На підставі Постанови № 49692631 про перевірку виконавчого провадження від 30.09.2016 року, державний виконавець Пилипчук К.Р. був змушений прийняти постанову від 30.09.2016 року про скасування заходів примусового виконання рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі території України.

Постанова № 49692631 про перевірку виконавчого провадження від 30.09.2016 року та Постанова про скасування заходів примусового впливу щодо обмеження у праві виїзду боржника за кордон від 30.09.2016 є передчасними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Зазначаємо, що Рішення Суду, яким тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України керівнику Боржника, а саме Ухвала Апеляційного суду міста Києва від 31.08.2016 року набрала законної сили та оскарженню не підлягає, а тому державний виконавець не має право відмінити рішення Суду.

Статтею 129 Конституції України від 28 червня 1996 року визначено, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року встановлено, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право зняти з ОСОБА_3 обмеження у праві виїзду за межі України після накладення судом такого обмеження на чинного керівника боржника ТОВ «Будівельна компанія «Азімут».

Статтею 129 1 Конституції України від 28 червня 1996 року закріплено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Тобто, рішення суду є обов'язковим до виконання, а тому жодна перевірка виконавчого провадження не має права відміняти законне рішення суду.

Листом Верховного суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013 року надано роз'яснення, що у разі виконання боржником відповідних зобов'язань, а також у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі ч. 1 п. 8 ст. 49 (після фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) Закону «Про виконавче провадження» N 606-ХІУ державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

На даний час підстави для зняття з ОСОБА_3 обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, оскільки Наказ від 08.12.2015 року у справі № 910/25208/15, що видав Господарський суд міста Києва не виконано, а також, судом не накладено обмеження у праві виїзду за межі України на чинного керівника боржника ТОВ «Будівельна компанія «Азімут».

Статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 року N 1798-ХІІ визначено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Враховуючи викладене та керуючись чинним законодавством України у Державного виконавця відсутні права та підстави зняти накладенні обмеження Судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити.

2. Визнати недійсною Постанову № 49692631 про перевірку виконавчого провадження начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30.09.2016 року ВП №49692631.

3. Визнати недійсною Постанову головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування заходів примусового впливу щодо обмеження у праві виїзду боржника за кордон від 30.09.2016 року ВП № 49692631.

4 . Копію ухвали направити відповідачу та відділу примусового виконання рішень Святошинському районному відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Лиськов