Рішення

від 23.11.2016 по справі 910/4652/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016Справа №910/4652/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євроенергосервіс» простягнення 444 626,24 грн. Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Малярчук Ю.Б. по довіреності № 2-464 від 01.03.2016

від відповідача: Мельник А.В. по довіреності № б/н від 05.01.2016

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Євроенергосервіс" 444 626,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2016 порушено провадження у справі № 910/4652/16 та призначено справу до розгляду на 11.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 розгляд справи було відкладено на 16.05.2016р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.05.2016р.

В судовому засіданні 25.05.2016р. представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9129/16.

Клопотання мотивоване тим, що пунктом 7.11 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Заявник зазначає, що п.7.11 договору є незаконним, створює дисбаланс прав та обов'язків сторін договору та суперечить ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 3 ст.509 та ст.627 ЦК України, а тому звернувся до суду з позовом щодо визнання недійсним п. 7.11 Договору поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГВ 11172/11- 15 від 15 червня 2015 року. Дана справа розглядається Господарським судом м. Києва (справа № 910/9129/16).

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував посилаючись на те, що дані справи не є пов'язаними. Крім того, представник відповідача зазначив, що суд при розгляді даної справи може сам встановити дійсність чи недійсність п. 7.11 договору.

В судовому засіданні 25.05.2016р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 30.05.2016р.

В судовому засіданні 30.05.2016р. представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Судом заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенергосервіс" - про зупинення провадження у справі № 910/4652/16 задоволено, провадження у справі № 910/4652/16 зупинено до набранням законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/9129/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/9129/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 та набрало законної сили 17.10.2016, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Зважаючи на викладене, обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 910/4652/16 усунено, у зв'язку з чим судом поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.11.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2016 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.2016.

23.11.2016 представниками сторін було подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також надано додаткові пояснення по суті спору, відповідно до яких представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенергосервіс" (надалі - постачальник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (надалі - покупець, позивач) було укладено договір поставки (закупівля товару за власні кошти) № 10906/11-15 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікаціях (далі - Товар), що додаються до Договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у Специфікаціях.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. ціна цього Договору вказується в Специфікаціях в гривнях та включаючи ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента). Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю товару, вказаною в специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в специфікації до Договору.

П. 1 Специфікації № 1 від 29.04.2015 року передбачено поставку: Карбоксиметилцелюлози високозв'язкої СМС НV у кількості 50 т. на загальну вартість (з урахуванням ПДВ) 3 799 980,00 грн. Граничний строк поставки - червень 2015 р.

П. 1 Специфікації № 2 від 29.04.2015 року передбачено поставку: Карбоксиметилцелюлози низьков'язкої СМС LV у кількості 50 т. на загальну вартість (з урахуванням ПДВ) 3 349 980,00 грн. Граничний строк поставки - червень 2015 р.

26.06.2015 р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої продовжено строк дії Договору до 31.07.2015 року та викладено в нових редакціях Специфікації № 1 і №2, а саме:

Специфікацією № 1 від 26.06.2015 року передбачено поставку: Карбоксиметилцелюлози високозв'язкої СМС HV (DENCELL HV) у кількості 50 т. на загальну вартість 3 799 980,00 грн. Граничний строк поставки - липень 2015 р.

Специфікацією № 2 від 26.06.2015 року передбачено поставку: Карбоксиметилцелюлози низьков'язкої СМС LV (DENCELL LV) у кількості 50 т. на загальну вартість 3 349 980,00 грн. Граничний строк поставки - липень 2015 р.

31.07.2015 р. до Договору № УГВ 10906/11 -15 від 29.04.2015 р. підписано Додаткову угоду № 2, відповідно до умов якої продовжено строк дії Договору до 30.09.2015 року та викладено в нових редакціях Специфікації № 1 і № 2, а саме:

П. 1 Специфікації № 1 від 31.07.2015 року передбачено поставку: Карбоксиметилцелюлози високозв'язкої СМС HV (DENCELL HV) у кількості 50 т. на загальну вартість ( з урахуванням ПДВ) 3 420 000,00 грн. Граничний строк поставки - вересень 2015 р.

П. 1 Специфікації № 2 від 31.07.2015 року передбачено поставку: Карбоксиметилцелюлози низьков'язкої СМС LV (DENCELL LV) у кількості 50 т. на загальну вартість 2 784 000,00 грн. Граничний строк поставки - вересень 2015 р.

Датою поставки товару, у відповідності до п. 5.3. Договору, є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Відповідно до акту приймання-передачі товару № ЄЕ-0000001 від 13.08.2015 постачальник поставив ПАТ «Укргазвидобування» 10 т. Карбоксиметилцелюлози високозв'язкої DENCELL СМС HV згідно Специфікації № 1 від 31.07.2015 р. на загальну суму 684 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі товару № СЕ-0000002 від 17.08.2015 постачальник поставив ПАТ «Укргазвидобування» 10 т. Карбоксиметилцелюлози низьков'язкої DENCELL СМС LV згідно Специфікації № 2 від 31.07.2015 р. на загальну 556 800,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі товару № СЕ-0000003 від 10.09.2015 Постачальник поставив ПАТ «Укргазвидобування» 20 т. Карбоксиметилцелюлози високозв'язкої DENCELL СМС HV згідно Специфікації № 1 від 31.07.2015 р. на загальну суму 1 368 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі товару № СЕ-0000006 від 03.11.2015 постачальник поставив ПАТ «Укргазвидобування» 20 т. Карбоксиметилцелюлози низьков'язкої DENCELL СМС LV згідно Специфікації № 2 від 31.07.2015 р. на загальну суму 1 113 600,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі товару № СЕ-0000007 від 03.11.2015 постачальник поставив ПАТ «Укргазвидобування» 10 т. Карбоксиметилцелюлози високозв'язкої DENCELL СМС HV згідно Специфікації № 1 від 31.07.2015 р. на загальну суму 684 000,00 грн. з ПДВ, 10 т Карбоксиметилцелюлози низьков'язкої DENCELL СМС LV згідно Специфікації № 2 від 31.07.2015 р. на загальну суму 556 800,00 грн. з ПДВ. Загальна вартість товару 1 240 800,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі товару № СЕ-0000009 від 30.12.2015 постачальник поставив ПАТ «Укргазвидобування» 10 т. Карбоксиметилцелюлози високозв'язкої DENCELL СМС HV згідно Специфікації № 1 від 31.07.2015 р. на загальну суму 684 000,00 грн. з ПДВ, 10 т Карбоксиметилцелюлози низьков'язкої DENCELL СМС LV згідно Специфікації № 2 від 31.07.2015 р. на загальну суму 556 800,00 грн. з ПДВ Загальна вартість товару 1 240 800,00 грн. з ПДВ.

Позивачем зазначено, що відповідачем неналежним чином виконано умови Договору, а саме, прострочено строк поставки товару за Специфікацією № 1 у кількості 20 т на загальну вартість 2 227 200 грн. з ПДВ, та згідно Специфікації № 2 від 31.07.2015 р. - у кількості 40 т. на загальну вартість 1 368 000,00 грн., чим порушено п. 5.1. Договору.

Зважаючи на викладене, Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», відповідно до п. 7.11. Договору, здійснило нарахування пені в сумі 192 962,24 грн. та 254 664,00 грн. штрафу.

З метою досудового врегулювання спору, 02.02.2016 р. позивачем направлено на адресу ТОВ «Євроенергосервіс» претензію від 02.02.2016 р. № 11/1-09-712 з вимогою сплатити пеню та штраф за несвоєчасно поставлену продукцію за Договором № УГВ 10906/11-15 від 29.04.2015 р., однак вказана претензія залишена без відповіді.

Зважаючи на зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 192 962,24 грн. пені та 254 664,00 грн. штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до Специфікацій № 1 та № 2 від 31.07.2015 кінцевим строком поставки товару визначено вересень 2015р.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Проаналізувавши вищезазначену норму, суд приходить до висновку, що кінцевою датою поставки товару є останній день вересня 2015 - 30.09.2015.

Постачальник здійснив поставку товару згідно зі Специфікацією № 1 від 31.07.2015 р. у кількості 20 т на загальну вартість 2 227 200 грн. з ПДВ та згідно Специфікації № 2 від 31.07.2015 р. у кількості 40 т. на загальну вартість 1 368 000,00 грн. з порушенням строку поставки, чим порушив п.5.1 Договору, що підтверджується актами приймання-передачі товару №ЄЕ-0000006 від 03.11.2015 на загальну суму 1 113 600,00 грн., №ЄЕ-0000007 від 03.11.2015 на загальну суму 1 240 800,00 грн., №ЄЕ-0000009 від 30.12.2015 на загальну суму 1 240 800,00 грн.

Отже, з огляду на викладене, підлягають застосуванню штрафні санкції, які передбачені умовами Договору - штраф та пеня. Незважаючи на те, що Додатковою угодою № 2 до Договору встановлено строк дії договору до 30.09.2015, закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, що лишилось невиконаним, як закінчення строку дії Договору, та звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 р. у справі N 3-192гс15).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 7.11. Договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазанчені у специфікації до даного Договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Судом встановлено, щ відповідачем порушено строк поставки товару за актами приймання-передачі товару №ЄЕ-0000006 від 03.11.2015 на загальну суму 1 113 600,00 грн., №ЄЕ-0000007 від 03.11.2015 на загальну суму 1 240 800,00 грн., №ЄЕ-0000009 від 30.12.2015 на загальну суму 1 240 800,00 грн. понад 30 днів, а тому суд дійшов висновку, що дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені та штрафу) відповідно до пункту 7.11. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Додатково слід зазначити, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені та штрафу, судом встановлено, що відповідачем в період нарахування пені включено дні поставки товару, а саме: 03.11.2015 та 29.12.2015. Однак, зважаючи на те, що пеню може бути нараховано лише за кожен день прострочення, день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який стягується пеня (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.01.2015 у справі № 3-204гс14).

Суд, здійснивши перевірку нарахування штрафу та пені, дійшов висновку, що штраф та пеня підлягають до стягнення в сумі 251 664,00 грн. та 189 367,20 грн. відповідно.

Положеннями п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При цьому, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, - є правом суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 №3-35гс13).

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником, що відповідає позиції, викладеній в інформаційному листі ВГСУ від 07.04.2008 №01-8/211

Товариствао з обмеженою відповідальністю «Євроенергосервіс» в обґрунтування заяви про зменшення штрафних санкцій зазначає, що ним вжито всіх заходів для своєчасної поставки товарів, водночас роботи з поставки не могли бути проведені вчасно у зв'язку з тим, що в країні контрагента (Туреччині - країні виробника товару) в періоди з 16.07.2015 по 19.07.2015 та з 23.09.2015 по 27.09.2015 є вихідними днями (святкування релігійних свят).

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 218 ГК України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенергосервіс» (02160, м. Київ, вул. Фанерна, 4, оф. 302, код ЄДРПОУ 36422822) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 251 664 (двісті п'ятдесят одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 00 коп. - штрафу, 189 367 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят сім) грн. 20 коп. - пені та 6 615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 47 коп. - судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2016р.

Суддя Трофименко Т.Ю.