Постанова

від 07.11.2016 по справі 911/1364/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа№ 911/1364/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Каленіченко С.М. - за довіреністю оформленою належним чином;

від відповідача: Дубей В.Ю. - за довіреністю оформленою належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016р.

у справі №911/1364/16 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Приватного підприємства "Сік'юріті Лайф"

до відповідача Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

про стягнення 423 804,60 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сік'юріті Лайф" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення 423 804,60 грн. та 12 714,14 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного розрахунку за договором про надання послуг з охорони, у зв'язку з чим позивач просив господарський суд стягнути з відповідача 16 364,36 грн. 3% річних, 407 440,19 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2016р. у справі № 911/1364/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь Приватного підприємства "Сік'юріті Лайф" 11 430,84 грн. 3% річних, 304 422,76 грн. інфляційних втрат, 9 535,61 грн. витрат на правову допомогу, 4 767,80 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю та недоведеністю висновків та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вказував, що відповідно до пункту 2.3 договору № 499 від 18.04.2014р. оплата послуг здійснюється на підставі рахунку-фактури, а оскільки ПП "Сік'юріті Лайф", як виконавець, не надав рахунків-фактур, то у ДП "Укрспирт" не виникло обов'язку зі сплати отриманих позивачем послуг, а отже не було прострочення виконання грошового зобов'язання. Таким чином, відсутні підстави для стягнення з ДП "Укрспирт" інфляційних нарахувань та 3% річних.

Відповідач також стверджував, що позивачем не була обґрунтована співрозмірність заявленого розміру витрат на правову допомогу в сумі 12 714,14 грн., який є явно завищеним порівняно з обставинами справи та ціною позову.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.09.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

07.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні, що відбулось 07.09.2016р. оголошено перерву до 02.11.2016р.

У судовому засіданні, що відбулось 02.11.2016р. оголошено перерву до 07.11.2016р.

02.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення стосовно рорахунку інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими законом суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 18.04.2014р. між Приватним підприємством "Сік'юріті Лайф" (виконавець) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (замовник) було укладено договір про надання послуг з охорони № 499, відповідно до п. 1.1 якого замовник передає, а виконавець, згідно з дислокацією розташування об'єктів (додаток № 1 до договору), приймає під охорону цілісний майновий комплекс Марилівського МПД ДП "Укрспирт" та все майно, що знаходиться на об'єкті.

Пунктом 2.1 договору сума договору та вартість послуг виконавця за цим договором визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток № 2 до договору) та розрахунком вартості послуг (додаток № 3 до договору).

Згідно п. 2.1 договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється замовником на підставі рахунку-фуктури не пізніше 10-го числа місяця, в якому надаються послуги з охорони об'єкта. Перший платіж за цим договором у сумі вартості послуг охорони за перший місяць надання послуг здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі об'єкта під охорону.

За змістом пункту 2.4 договору оплата послуг здійснюється в національній валюті шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточних рахунок виконавця.

Відповідно до пп. 3.1.1 договору, виконавець зобов'язаний взяти об'єкт під охорону протягом 7 (семи) календарних днів з дати підписання сторонами Акту обстеження об'єкту на предмет технічної укріпленості. Факт прийняття виконавцем об'єкту під охорону підтверджується підписанням Акту прийому-передачі об'єкта під охорону.

Пунктом 6.1 договору погоджено, що цей договір вступає в дію з дати його підписання та діє протягом одного календарного року.

ПП "Сік'юріті Лайф" та ДП "Укрспирт" був підписаний розрахунок вартості наданих послуг (додаток № 3 до договору), відповідно до якого загальна вартість охорони об'єкту за рік становить 2 102 400,00 грн., а також 02.06.2014р. підписано акт приймання-передачі об'єкта, що підтверджує факт прийняття об'єкта під охорону.

На виконання умов договору позивач здійснив охорону об'єкту у вказаний період з червня 2014р. по лютий 2015р. Сторони погодили, що розмір плати за охорону об'єкта за вказаний період становив 1 560 960 грн. , що додатково підтверджується складеними сторонами та підписаними ними актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

№ ОУ-0000034 від 30.06.2014р. на суму 167 040,00 грн.,

№ ОУ-0000040 від 31.07.2014р. на суму 178 560,00 грн.,

№ ОУ-0000046 від 31.08.2014р. на суму 178 560,00 грн.,

№ ОУ-0000053 від 30.09.2014р. на суму 172 800,00 грн.,

№ ОУ-0000064 від 31.10.2014р. на суму 178 560,00 грн.,

№ ОУ-0000004 від 17.02.2014р. на суму 529 920,00 грн.,

№ ОУ-0000023 від 27.02.2015р. на суму 155 520,00 грн.,

Відповідачем була сплачена вартість охоронних послуг наступними платежами : 10.07.2014р. у розмірі 167 040,00 грн.; 29.08.2014р. у розмірі 178 560,00 грн.; 06.11.2014р. у розмірі 178 560,00 грн.; 20.02.2015р., у розмірі 172 800,00 грн.; 08.05.2015р. у розмірі 700 000,00 грн.; 17.06.2015р. у розмірі 164 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, доданими до матеріалів справи.

Зазвичай, відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. ( ч. 4 ст. 632 ЦК України )

Пунктом 2.3. договору замовник зобов'язаний провести оплату до 10-го числа місяця , у якому надані послуги, а додаток № 3 до договору №499 від 18.04.2014р. (Розрахунок вартості послуг) дозволяє визначити ціну послуги за один день у розмірі 5 760,00 грн. , що узгоджується з приписами статті 632 ЦК України. Відтак, твердження апелянта, що виконавець не направляв замовнику рахунків-фактур, і тому замовник не може вважатися боржникам, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відхиляються апеляційним судом за неспроможністю.

Поряд з цим судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що обов'язок оплати виконавцем наданих послуг виникає з моменту підписання сторонами актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), оскільки такий висновок суперечить умовам укладеного між сторонами договору.

Суд апеляційної інстанції вважає, що прострочення в оплаті наданих послуг виникло з кожного 11-го числа місяця, в якому були надані послуги з охорони об'єкта (за перший місяць з 10-го).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. №23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. №62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. №52/30).

Враховуючи наведе, колегія суддів здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за період порушення строків оплати наданих послуг 11.06.2014р.-10.07.2014р. на суму 167 040,00 грн.; 11.07.2014р.-28.08.2014р. на суму 178 560,00 грн.; 11.08.2014р.-05.11.2014р. на суму 178 560,00 грн.; 11.09.2014р.-19.02.2015р. на суму 172 800,00 грн.; 11.10.2014р.-07.05.2015р. на суму 178 560,00 грн.; 11.11.2014р.-07.05.2015р. на суму 172 800,00 грн.; 11.12.2014р.-07.05.2015р. на суму 178 560,00 грн.; 11.01.2015р.-07.05.2015р. на суму 178 560,00 грн.; 11.02.2015р.-16.06.2015р. на суму 155 520,00 грн., дійшла до висновку, що підлягає стягненню з відповідача 406 765,35 грн. інфляційних втрат та 15 803,86 грн. 3% річних, тож вимоги позову як обґрунтовані, підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У пунктах 6.3, 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 статті 49 ГПК.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано до матеріалів справи: договір про надання послуг у сфері права № 782 від 04.11.2015р., додаткову угоду № 3 до договору № 782 від 25.03.2015р. про надання послуг у сфері права від 04.11.2015р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5617/10 від 17.03.2016р., ордер на надання правової допомоги серія КВ № 154087 від 25.03.2016р., копію платіжного доручення № 15 від 05.04.2016р. на суму 12 714,14 грн.

Колегія суддів враховує, що сторони договору про надання правової допомоги мають право визначити відповідний розмір витрат на правову допомогу, однак, суд може обмежити розмір судових витрат в частині плати за послуги адвоката, які підлягають відшкодуванню з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Колегія суддів вважає, що з огляду на обставини справи (предмет позову складається зі стягнення інфляційних втрат та 3% річних) справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому сплачені витрати порівняно з ціною позову та складністю справи, є неспіврозмірними та завищеними.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу в частині витрат на правову допомогу позивача, частково обмежує розмір сум, які підлягають сплаті та стягує з відповідача на користь позивача 7 500,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Що стосується заявленого клопотання позивача в якому він просив покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн. у суді апеляційної інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, проте таких доказів матеріали справи не містять.

З огляду на таке, позовні вимоги Приватного підприємства "Сік'юріті Лайф" є обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016р. у справі №911/1364/16 підлягає зміні. Апеляційна скарга Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" підлягає задоволенню в частині зменшення витрат на правову допомогу позивача.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016р. у справі №911/1364/16 - частково задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016р. у справі №911/1364/16 - змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги Приватного підприємства "Сік'юріті Лайф" задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код 37199618) на користь Приватного підприємства "Сік'юріті Лайф" (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р. Незалежності, 2-А, кв. 54/3, код 35517085) 15 803 (п'ятнадцять тисяч вісімсот три) грн. 86 коп. 3% річних, 406 765 (чотириста шість тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, 6338 (шість тисяч триста тридцять вісім) грн. 54 коп. судового збору. У решті позовних вимог відмовити».

3. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

4. Матеріали справи №911/1364/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Смірнова