Постанова

від 17.11.2016 по справі 816/1454/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1454/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс", фізична особа-підприємець ОСОБА_1, про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2016 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі по тексту - Подільський ВДВС Полтавського МУЮ) про зняття арешту з майна, а саме - нежитлової будівлі за адресою м. Полтава, вул. Сакко,1-А, накладений Київським ВДВС Полтавського РУЮ Полтавської області в межах виконавчого провадження № 40404817.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс" обліковується податковий боргу. ДПІ у м. Полтаві 17.01.2013 складено акт опису майна ТОВ в податкову заставу №1/16-01-15-03-25, яким описано нежитлову будівлю за адресою м. Полтава, вул.. Сакко,1-А. В ході підготовки вказаного майна до реалізації позивачем встановлено факт накладення арешту на останнє в межах виконавчого провадження № 40404817. Як наслідок, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено обтяження у вигляді арешту того ж майна, що перебуває у податковій заставі, що унеможливлює вчинення податковою дій щодо реалізації майна, яке описано в податкову заставу, в порядку статті 95 Податкового кодексу України.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі, в ході судового розгляду позовні вимоги підтримував, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03 листопада 2016 року замінено відповідача у справі на належного - Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі по тексту - Шевченківський ВДВС Полтавського МУЮ).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про виключення останнього з ряду відповідачів, за наслідками розгляду якого в задоволенні останнього відмовлено.

Ухвалою суду від 29 вересня 2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс", фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись в установленому порядку, про причини неявки суду не повідомили. Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а також письмові заперечення, відповідно до яких зауважив про вжиття останнім заходів для примусового виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження № 40404817 та закінчення останнього у зв'язку з направлення до іншого органу виконавчої служби.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до пояснень позивача за ТОВ «ТД Полагросервіс» обліковується податковий борг: з податку на додану вартість у розмірі 2792,84 грн, з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 42569,85 грн, з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 13314, 91 грн та з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 2040 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/1262/14 від 06.05.2014 стягнуто кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Полагросервіс" (ідентифікаційний код 32844640, місцезнаходження: вул. Половки, 68, м. Полтава, полтавська область) у розмірі 46345,66 грн /сорок шість тисяч триста сорок п'ять гривень шістдесят шість копійок/, у тому числі: податковий борг з авансових внесків податку га прибуток у сумі 35070,75 грн /тридцять п'ять тисяч сімдесят гривень сімдесят п'ять копійок/ на р/р 31112165700002 код бюджетної класифікації платежу 11024000 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019; податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 11274,91 грн /одинадцять тисяч двісті сімдесят чотири гривні дев'яносто одна копійка/ на р/р 33214812700002 код бюджетної класифікації платежу 13050200 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.

22.11.2013 ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №6386/10/16-01-15-03-25 /а.с. 15/.

Податковим керуючим проведено опис майна ТОВ "Торговий Дім "Полагросервіс" у податкову заставу, про що складено акт від 17.01.2014 №1/16-01-15-03-25 /а.с. 16/.

Податкову заставу 20.01.2014 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено копією витягу з реєстру від 20.01.2014 №16400913 /а.с. 24/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/1343/15 від 22 червня 2015 року надано дозвіл Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс" (ідентифікаційний код 32844640) у розмірі 58513 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Полагросервіс", що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №1/16-01-15-03-25 від 17.01.2014.

03.12.2013 державним виконавцем Київського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ В«ТД ПолагросервісВ» в межах виконавчого провадження № 40404817 з примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2013 № 18/1120/12.

05.12.2015 Київським ВДВС Полтавського МУЮ зареєстровано відповідне обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить запис за номером 3697433, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на заяву від 30.03.2016 № 16301139 /зворот а.с. 24/.

Посилаючись на неможливість вчинення дій щодо реалізації майна, яке перебуває в податковій заставі, позивач звернувся до Київського ВДВС Полтавського МУЮ з заявою від 04.01.2014 № 33/9/16-01-23-01 з проханням зняти арешт з нежитлової будівлі, що перебуває в податковій заставі та знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Сакко,1-А /а.с. 26/.

У відповідь на вказаний лист Київським ВДВС Полтавського МУЮ направлено пояснення від 05.01.2016 № 43/032-45/4, відповідно до яких зазначено, що оскільки нежитлові будівлі боржника перебувають за вказаною вище адресою, державним виконавцем на виконання вимог п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження та направлено на адресу Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ. На підставі викладеного, у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту /а.с. 27-29/.

Листом від 25.05.2016 № 4723/9/16-01-17-30 позивач звернувся до Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з проханням зняти спірний арешт /а.с. 30/, у відповідь на який листом від 21.06.2016 № 01-09-4938/01-7463 зазначено про відсутність підстав у державних виконавців для зняття такого арешту та зауважено про можливість звернення до суду.

Посилаючись на неможливість вчинення дій щодо реалізації майна, яке перебуває в податковій заставі, позивач вважає, що на підставі положень Податкового кодексу України та Закону України В«Про виконавче провадженняВ» слід зняти арешт зі спірного майна.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо правового регулювання податкової застави суд звертає увагу, що п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дає визначення поняття податкової застави і зазначає, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Відповідно до п. 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Закон України В«Про виконавче провадженняВ» зі змінами і доповненнями (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 606-ХІV) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно статті 52 Закону № 606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на момент реєстрації публічного обтяження ДПІ у м. Полтаві спірне обтяження Київського ВДВС Полтавського МУЮ вже було зареєстровано.

Відповідно до статті 54 Закону № 606-ХІV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу - заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Таким чином, вказана правова норма передбачає умови, за наявності яких на заставне майно можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем, а саме: право застави виникло після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Так, судом встановлено, що право податкової застави рухомого майна згідно акту опису від 17.01.2014 № 1/16-01-15-03-25 та яке зареєстровано у встановленому порядку (20.01.2014) виникло у позивача пізніше, ніж зареєстровано постанову про арешт майна та заборону його відчуження від 03.12.2013 ВП № 40404817 з примусового виконання наказу № 18/1120/12 від 21.10.2013, виданого Господарським судом Полтавської області, яким стягнуто з ТОВ В«ТД ПолагросервісВ» на користь ФОП ОСОБА_1 борг у сумі 73359,50 грн.

Положеннями статті 4 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» передбачено, що обтяження поділяються на публічні та приватні.

Відповідно до статті 37 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» податкова застава відноситься до публічних обтяжень.

Статтею 12 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» встановлено правові наслідки реєстрації обтяження. Частинами 2, 3 зазначеної статті регламентовано, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте, воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з вимогами статті 39 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу . Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації . Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження , а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ цього Закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем зареєстровано обтяження пізніше, аніж це здійснено в межах виконавчого провадження № 40404817, а сума, що підлягає стягненню за публічним обтяженням ДПІ у м. Полтаві (58513,58 грн) менша, ніж на сума, визначена наказом № 18/1120/12 від 21.10.2013, виданим Господарським судом Полтавської області (73359,50 грн), суд не знаходить підстав для зняття спірного арешту.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс", фізична особа-підприємець ОСОБА_1, про зняття арешту з майна - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2016 року.

Суддя І.Г. Ясиновський