Постанова

від 15.11.2016 по справі 820/4959/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 листопада 2016 р. № 820/4959/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Фермерського господарства ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_6, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Мосьпанівське", про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фермерське господарство ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_6, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Мосьпанівське", в якому просить суд:

- Визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31055801 від 23.08.2016; індексний номер 31058513 від 23.08.2016; індексний номер 31057859 від 23.08.2016; індексний номер 31062113 від 23.08.2016; індексний номер 31061694 від 23.08.2016; індексний номер 31021009 від 19.08.2016; індексний номер 31062751 від 23.08.2016; індексний номер 31071695 від 23.08.2016; індексний номер 31063175 від 23.08.2016; індексний номер 31056353 від 23.08.2016; індексний номер 31072573 від 23.08.2016; індексний номер 31071974 від 23.08.2016; індексний номер 31064940 від 23.08.2016; індексний номер 31070339 від 23.08.2016; індексний номер 31069996 від 23.08.2016; індексний номер 31016250 від 19.08.2016; індексний номер 31065695 від 23.08.2016; індексний номер 31072127 від 23.08.2016; індексний номер 31069550 від 23.08.2016; індексний номер 31067512 від 23.08.2016; індексний номер 31068053 від 23.08.2016; індексний номер 31064277 від 23.08.2016; індексний номер 31071481 від 23.08.2016; індексний номер 31055225 від 23.08.2016; індексний номер 31069220 від 23.08.2016; індексний номер 31068597 від 23.08.2016; індексний номер 31072416 від 23.08.2016; індексний номер 31071246 від 23.08.2016; індексний номер 31070688 від 23.08.2016; індексний номер 31020001 від 19.08.2016; індексний номер 31017738 від 19.08.2016; індексний номер 31021778 від 19.08.2016; індексний номер 31072286 від 23.08.2016; індексний номер 31019237 від 19.08.2016; індексний номер 31060685 від 23.08.2016; індексний номер 31059080 від 23.08.2016; індексний номер 31072492 від 23.08.2016.

- Визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31066175 від 23.08.2016; індексний номер 31059580 від 23.08.2016; індексний номер 31056505 від 23.08.2016; індексний номер 31071714 від 23.08.2016; індексний номер 31062352 від 23.08.2016; індексний номер 31072431 від 23.08.2016; індексний номер 31071159 від 23.08.2016; індексний номер 31039828 від 22.08.2016; індексний номер 31070010 від 23.08.2016; індексний номер 31072035 від 23.08.2016; індексний номер 31067039 від 23.08.2016; індексний номер 31069518 від 23.08.2016; індексний номер 31072269 від 23.08.2016; індексний номер 31062899 від 23.08.2016; індексний номер 31058858 від 23.08.2016; індексний номер 31061810 від 23.08.2016; індексний номер 31064116 від 23.08.2016; індексний номер 31071434 від 23.08.2016; індексний номер 31072540 від 23.08.2016; індексний номер 31041693 від 22.08.2016; індексний номер 31063383 від 23.08.2016; індексний номер 31055253 від 23.08.2016; індексний номер 31064763 від 23.08.2016; індексний номер 31061151 від 23.08.2016; індексний номер 31065488 від 23.08.2016; індексний номер 31066296 від 23.08.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що право оренди на зазначені земельні ділянки виникло у Фермерського господарства ОСОБА_4 на підставі договорів оренди, укладених протягом 2005-2012 років з фізичними особами - власниками земельних ДІЛЯНОК, договори оренди не розірвані та не скасовані, чинні на теперішній час та зареєстровані у відповідності до законодавства, яке діяло на момент їх реєстрації. Державними реєстраторами Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_6 та ОСОБА_5 протиправно прийняті рішення про державну реєстрацію права оренди на спірні земельні ділянки за ПАТ «Мосьпанівське», оскільки право оренди вже зареєстровано за Фермерським господарством ОСОБА_4.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі у судове засідання не прибули, про час, надали суду заяви в яких просили розглядати справу за своєю відсутності на підставі наявних матеріалів у справі.

Представник третьої особи - публічного акціонерного товариства "Мосьпанівське" у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що між Фермерським господарством ОСОБА_4 (орендар) та громадянами (орендодавцями) у 2004-2005 році укладено договори оренди землі строком на 10 років які зареєстровані у 2007 році.

З метою продовження використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції, Фермерське господарство ОСОБА_4 почало укладати додаткові угоди до договорів з метою продовження строку дії первісних договорів.

У проведення державної реєстрації права оренди на 8 земельних ділянок було відмовлено у зв'язку з тим, що заявлене речове право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вбачається з інформаційної довідки яка міститься в матеріалах справи, право оренди на 63 земельних ділянок, орендарем яких є Фермерське господарство ОСОБА_4, зареєстровано за ПАТ «Мосьпанівське», а саме державним реєстратором ОСОБА_6 та Державним реєстратором ОСОБА_5.

При цьому, позивач вказує на те, що право оренди на зазначені земельні ділянки виникло у Фермерського господарства ОСОБА_4 на підставі договорів оренди, укладених протягом 2005-2012 років з фізичними особами - власниками земельних ділянок, договори оренди не розірвані та не скасовані, чинні на теперішній час та зареєстровані у відповідності до законодавства, яке діяло на момент їх реєстрації, у зв'язку з чим позивач прийшов до висновку, що відповідач здійснив повторну державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки.

Однак, суд вважає такі твердження позивача помилковими, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

При цьому, частиною першою статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як було встановлено судом, умовами догорів укладених між Фермерським господарством ОСОБА_4 (орендар) та громадянами (орендодавцями) чітко передбачено, що договір припиняється по закінченню строку на який його було укладено.

В той же час, при обрахунку строку дії договору не можна брати до уваги посилання позивача на те, що договори укладені у 2005 році а реєстрація їх відбулась у 2007 року тому строк дії договору відраховується від дати реєстрації строком на 10 років, тобто до 2017 року.

Також доводи позивача про те, що строк дії договору оренди обчислюється з дати державної реєстрації є помилковими, оскільки державна реєстрація договору оренди землі вказує на його чинність і не може змінювати день укладення договору, строк його дії, оскільки зміни до договору, у тому числі щодо строку його дії, вносяться згідно зі ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Разом з тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

В момент державної реєстрації договір набирає чинності, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати момент укладення договору.

Договори оренди спірних земельних ділянок сторонами підписані у 2005 році.

Згідно п. 8 Договорів оренди земельних ділянок договір укладено на 10 років. Зазначені обставини ніким не спростовані.

Таким чином, на час укладення договору, сторони дійшли згоди, що кінцевою датою строку договору є 2015 рік.

Отже, з наведеного слідує, що у 2005 році між Фермерським господарством ОСОБА_4 (орендар) та громадянами укладено договори оренди землі на земельні ділянки, по яких строк дії попередніх договорів оренди землі закінчився.

Вказана вище правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду України, викладеного у постанові від 19 лютого 2014 року по справі №6-162ц13, про те, що: "…..сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору……..".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5 та Державним реєстратором прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_6 обґрунтовано та законно у грудні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Обов'язок доказування визначений у статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, частина перша даної норми встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина друга даної статті визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_6, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Мосьпанівське", про скасування рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2016 року.

Суддя Тітов О.М.