Постанова

від 23.12.2016 по справі 820/4959/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 р. Справа № 820/4959/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Машури Г.І.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016р. по справі№ 820/4959/16

за позовом Фермерського господарства ОСОБА_3

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4 , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5, третя особа Публічне акціонерне товариство "Мосьпанівське"

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фермерське господарство ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Мосьпанівське", в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31055801 від 23.08.2016; індексний номер 31058513 від 23.08.2016; індексний номер 31057859 від 23.08.2016; індексний номер 31062113 від 23.08.2016; індексний номер 31061694 від 23.08.2016; індексний номер 31021009 від 19.08.2016; індексний номер 31062751 від 23.08.2016; індексний номер 31071695 від 23.08.2016; індексний номер 31063175 від 23.08.2016; індексний номер 31056353 від 23.08.2016; індексний номер 31072573 від 23.08.2016; індексний номер 31071974 від 23.08.2016; індексний номер 31064940 від 23.08.2016; індексний номер 31070339 від 23.08.2016; індексний номер 31069996 від 23.08.2016; індексний номер 31016250 від 19.08.2016; індексний номер 31065695 від 23.08.2016; індексний номер 31072127 від 23.08.2016; індексний номер 31069550 від 23.08.2016; індексний номер 31067512 від 23.08.2016; індексний номер 31068053 від 23.08.2016; індексний номер 31064277 від 23.08.2016; індексний номер 31071481 від 23.08.2016; індексний номер 31055225 від 23.08.2016; індексний номер 31069220 від 23.08.2016; індексний номер 31068597 від 23.08.2016; індексний номер 31072416 від 23.08.2016; індексний номер 31071246 від 23.08.2016; індексний номер 31070688 від 23.08.2016; індексний номер 31020001 від 19.08.2016; індексний номер 31017738 від 19.08.2016; індексний номер 31021778 від 19.08.2016; індексний номер 31072286 від 23.08.2016; індексний номер 31019237 від 19.08.2016; індексний номер 31060685 від 23.08.2016; індексний номер 31059080 від 23.08.2016; індексний номер 31072492 від 23.08.2016.

- визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31066175 від 23.08.2016; індексний номер 31059580 від 23.08.2016; індексний номер 31056505 від 23.08.2016; індексний номер 31071714 від 23.08.2016; індексний номер 31062352 від 23.08.2016; індексний номер 31072431 від 23.08.2016; індексний номер 31071159 від 23.08.2016; індексний номер 31039828 від 22.08.2016; індексний номер 31070010 від 23.08.2016; індексний номер 31072035 від 23.08.2016; індексний номер 31067039 від 23.08.2016; індексний номер 31069518 від 23.08.2016; індексний номер 31072269 від 23.08.2016; індексний номер 31062899 від 23.08.2016; індексний номер 31058858 від 23.08.2016; індексний номер 31061810 від 23.08.2016; індексний номер 31064116 від 23.08.2016; індексний номер 31071434 від 23.08.2016; індексний номер 31072540 від 23.08.2016; індексний номер 31041693 від 22.08.2016; індексний номер 31063383 від 23.08.2016; індексний номер 31055253 від 23.08.2016; індексний номер 31064763 від 23.08.2016; індексний номер 31061151 від 23.08.2016; індексний номер 31065488 від 23.08.2016; індексний номер 31066296 від 23.08.2016.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представнику третьої особи у судовому засіданні надано час на ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим оголошено технічну перерву, проте третя особа не скористалась своїм процесуальним правом, передбаченим ст.49 КАС України, та у судове засідання, після оголошеної перерви, не з'явилася.

Представники відповідачів в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між Фермерським господарством ОСОБА_3 (орендар) та громадянами (орендодавцями) у 2004-2005 році укладено договори оренди землі строком на 10 років які зареєстровані у 2007 році.

З метою продовження використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції, Фермерське господарство ОСОБА_3 почало укладати додаткові угоди до договорів з метою продовження строку дії первісних договорів.

У проведенні державної реєстрації права оренди на 8 земельних ділянок було відмовлено у зв'язку з тим, що заявлене речове право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вбачається з інформаційної довідки яка міститься в матеріалах справи, право оренди на 63 земельних ділянок, орендарем яких є Фермерське господарство ОСОБА_3, зареєстровано за ПАТ В«МосьпанівськеВ» , а саме державним реєстратором ОСОБА_5 та Державним реєстратором ОСОБА_4.

Позивач вказує на те, що право оренди на зазначені земельні ділянки виникло у Фермерського господарства ОСОБА_3 на підставі договорів оренди, укладених протягом 2005-2012 років з фізичними особами - власниками земельних ділянок, договори оренди не розірвані та не скасовані, чинні на теперішній час та зареєстровані у відповідності до законодавства, яке діяло на момент їх реєстрації, у зв'язку з чим позивач прийшов до висновку, що відповідач здійснив повторну державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки, оскільки право оренди вже зареєстровано за Фермерським господарством ОСОБА_3.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті відповідачами обґрунтовано та законно.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон України №1952-ІV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно п. 1 ч.1 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 3 Закону України №1952-ІV).

Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації встановлені ст. 4 Закону України №1952-ІV. Так, згідно ч. 1 вказаної статті Закону, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі", що регулював правовідносини на момент укладення договорів оренди землі між позивачем та власниками земельних ділянок станом на 01.01.2007 року, укладений договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Крім того, згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закон України №1952-ІV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Так, відповідно до п. 6 Порядку № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав (п. 9 Порядку № 1127).

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України №1952-ІV).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України №1952-ІV, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Пунктом третім частини першої статті 10 Закону України №1952-ІV зобов'язано державного реєстратора встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Крім того, державним реєстратором під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав встановлюється відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями (п. 12 Порядку № 1127).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року по справі №802/37191.

В силу ч.2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, матеріали справи містять витяги з держаного земельного кадастру, згідно яких вбачається, що на момент прийняття відповідачами оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на зазначені земельні ділянки значились відомості щодо права користування даними земельними ділянками за Фермерським господарством ОСОБА_3 на підставі договорів оренди землі, укладеними між Фермерським господарством ОСОБА_3 та власниками земельних ділянок, які були зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства.

Також, як вбачається з прикінцевих положень вказаних договорів оренди землі, ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень ч.ч.1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Як свідчать письмові докази, сторони не надали ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, доказів розірвання сторонами вказаних договорів або їх скасування у судовому порядку. Тобто, на даний час вказані договори є діючими, а у позивача наявне встановлене законом право оренди земельної ділянки, що зареєстровано.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 30.03.2016 року по справі №814-3015-14, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України №1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону України №1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства України, всупереч існуючій невідповідності заявлених прав та поданих документів, а також ігноруючи суперечності, що існують між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, Державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_5 прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31055801 від 23.08.2016; індексний номер 31058513 від 23.08.2016; індексний номер 31057859 від 23.08.2016; індексний номер 31062113 від 23.08.2016; індексний номер 31061694 від 23.08.2016; індексний номер 31021009 від 19.08.2016; індексний номер 31062751 від 23.08.2016; індексний номер 31071695 від 23.08.2016; індексний номер 31063175 від 23.08.2016; індексний номер 31056353 від 23.08.2016; індексний номер 31072573 від 23.08.2016; індексний номер 31071974 від 23.08.2016; індексний номер 31064940 від 23.08.2016; індексний номер 31070339 від 23.08.2016; індексний номер 31069996 від 23.08.2016; індексний номер 31016250 від 19.08.2016; індексний номер 31065695 від 23.08.2016; індексний номер 31072127 від 23.08.2016; індексний номер 31069550 від 23.08.2016; індексний номер 31067512 від 23.08.2016; індексний номер 31068053 від 23.08.2016; індексний номер 31064277 від 23.08.2016; індексний номер 31071481 від 23.08.2016; індексний номер 31055225 від 23.08.2016; індексний номер 31069220 від 23.08.2016; індексний номер 31068597 від 23.08.2016; індексний номер 31072416 від 23.08.2016; індексний номер 31071246 від 23.08.2016; індексний номер 31070688 від 23.08.2016; індексний номер 31020001 від 19.08.2016; індексний номер 31017738 від 19.08.2016; індексний номер 31021778 від 19.08.2016; індексний номер 31072286 від 23.08.2016; індексний номер 31019237 від 19.08.2016; індексний номер 31060685 від 23.08.2016; індексний номер 31059080 від 23.08.2016; індексний номер 31072492 від 23.08.2016, та Державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_4 прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31066175 від 23.08.2016; індексний номер 31059580 від 23.08.2016; індексний номер 31056505 від 23.08.2016; індексний номер 31071714 від 23.08.2016; індексний номер 31062352 від 23.08.2016; індексний номер 31072431 від 23.08.2016; індексний номер 31071159 від 23.08.2016; індексний номер 31039828 від 22.08.2016; індексний номер 31070010 від 23.08.2016; індексний номер 31072035 від 23.08.2016; індексний номер 31067039 від 23.08.2016; індексний номер 31069518 від 23.08.2016; індексний номер 31072269 від 23.08.2016; індексний номер 31062899 від 23.08.2016; індексний номер 31058858 від 23.08.2016; індексний номер 31061810 від 23.08.2016; індексний номер 31064116 від 23.08.2016; індексний номер 31071434 від 23.08.2016; індексний номер 31072540 від 23.08.2016; індексний номер 31041693 від 22.08.2016; індексний номер 31063383 від 23.08.2016; індексний номер 31055253 від 23.08.2016; індексний номер 31064763 від 23.08.2016; індексний номер 31061151 від 23.08.2016; індексний номер 31065488 від 23.08.2016; індексний номер 31066296 від 23.08.2016.

Оцінюючи дії відповідачів на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи спірні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідачі діяли неправомірно, порушили встановлений діючим законодавством порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому вони є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідачі, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не довели правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість прийнятих ними рішень.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідачів, пов'язані з прийняттям оскаржуваних рішень, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Керуючись приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення відповідачів підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог позивача стосовно скасування рішень неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196 п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016р. по справі № 820/4959/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Фермерського господарства ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5, третя особа Публічне акціонерне товариство "Мосьпанівське" про скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31055801 від 23.08.2016; індексний номер 31058513 від 23.08.2016; індексний номер 31057859 від 23.08.2016; індексний номер 31062113 від 23.08.2016; індексний номер 31061694 від 23.08.2016; індексний номер 31021009 від 19.08.2016; індексний номер 31062751 від 23.08.2016; індексний номер 31071695 від 23.08.2016; індексний номер 31063175 від 23.08.2016; індексний номер 31056353 від 23.08.2016; індексний номер 31072573 від 23.08.2016; індексний номер 31071974 від 23.08.2016; індексний номер 31064940 від 23.08.2016; індексний номер 31070339 від 23.08.2016; індексний номер 31069996 від 23.08.2016; індексний номер 31016250 від 19.08.2016; індексний номер 31065695 від 23.08.2016; індексний номер 31072127 від 23.08.2016; індексний номер 31069550 від 23.08.2016; індексний номер 31067512 від 23.08.2016; індексний номер 31068053 від 23.08.2016; індексний номер 31064277 від 23.08.2016; індексний номер 31071481 від 23.08.2016; індексний номер 31055225 від 23.08.2016; індексний номер 31069220 від 23.08.2016; індексний номер 31068597 від 23.08.2016; індексний номер 31072416 від 23.08.2016; індексний номер 31071246 від 23.08.2016; індексний номер 31070688 від 23.08.2016; індексний номер 31020001 від 19.08.2016; індексний номер 31017738 від 19.08.2016; індексний номер 31021778 від 19.08.2016; індексний номер 31072286 від 23.08.2016; індексний номер 31019237 від 19.08.2016; індексний номер 31060685 від 23.08.2016; індексний номер 31059080 від 23.08.2016; індексний номер 31072492 від 23.08.2016.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 31066175 від 23.08.2016; індексний номер 31059580 від 23.08.2016; індексний номер 31056505 від 23.08.2016; індексний номер 31071714 від 23.08.2016; індексний номер 31062352 від 23.08.2016; індексний номер 31072431 від 23.08.2016; індексний номер 31071159 від 23.08.2016; індексний номер 31039828 від 22.08.2016; індексний номер 31070010 від 23.08.2016; індексний номер 31072035 від 23.08.2016; індексний номер 31067039 від 23.08.2016; індексний номер 31069518 від 23.08.2016; індексний номер 31072269 від 23.08.2016; індексний номер 31062899 від 23.08.2016; індексний номер 31058858 від 23.08.2016; індексний номер 31061810 від 23.08.2016; індексний номер 31064116 від 23.08.2016; індексний номер 31071434 від 23.08.2016; індексний номер 31072540 від 23.08.2016; індексний номер 31041693 від 22.08.2016; індексний номер 31063383 від 23.08.2016; індексний номер 31055253 від 23.08.2016; індексний номер 31064763 від 23.08.2016; індексний номер 31061151 від 23.08.2016; індексний номер 31065488 від 23.08.2016; індексний номер 31066296 від 23.08.2016.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8

Повний текст постанови виготовлений 23.12.2016 р.