Рішення

від 22.11.2016 по справі 905/3169/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.2016 Справа № 905/3169/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом Керівника Краматорської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

позивача ОСОБА_1 комунального господарства Краматорської міської ради

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційний центр ОСОБА_3" м.Краматорськ

про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцем розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами комунальної форми власносності, яка виникла за період з 21.11.2014 р. по 01.08.2016 р. на підставі договору № 387-р від 21.11.2014 р. у розмірі 12944,75 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_4 - прокурор відділу за службовим посвідченням №028256 від 15.08.2014 року

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

04.11.2016 року шляхом направлення поштового відправлення Керівник Краматорської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 комунального господарства Краматорської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційний центр ОСОБА_3" м.Краматорськ (далі - ТОВ "РІЦ ОСОБА_3") про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцем розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами комунальної форми власносності, яка виникла за період з 21.11.2014 р. по 01.08.2016 р. на підставі договору № 387-р від 21.11.2014 р. у розмірі 12944,75 грн.

Ухвалою суду від 10.11.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/3169/16, розгляд справи призначено на 22.11.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, відповідачем в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за договором на право тимчасового користування місцями розташування спеціальних конструкцій №387-р від 21.11.2014 року в частині внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами у розмірі 12944,75 грн. за вказаний вище період.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору на право тимчасового користування місцями розташування спеціальних конструкцій №387-р від 21.11.2014 року, додаткової угоди №1 від 01.11.2015року, додаткової угоди №2 від 26.05.2016 року, дозволу на розміщення зовнішньої реклами №399, рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №164 від 06.03.2013 року, листів №04-96/4040 від 03.12.2015 року, №01-05/274 від 03.08.2016 року, №03-14/1339 від 20.04.2015 року, №04-96/3434 від 20.10.2015 року, №04-96/4040 від 03.12.2015 року, журналу №1 реєстрації вихідних документів за 2015 рік, журналу №2 реєстрації вихідних документів за 2015 рік, рішення Краматорської міської ради №7/VII-190 від 27.04.2016 року, додатку до рішення, рішення Краматорської міської ради №7/VII-191 від 27.04.2016 року, рішення Краматорської міської ради №9/VII-259 від 25.05.2016 року, розподвльчого балансу на 20.05.2016 року, передавального акту від 20.05.2016 року, листа №105-881 6507вих-16 від 28.07.2016 року, листа №01-30/3709 від 03.08.2016 року, листа №105-8817348вих-16 від 26.08.2016 року, листа №01-05/360 від 29.08.2016 року, листа №01-03/4261 від 07.09.2016 року, рішення Краматорської міської ради №37/VI-81 від 22.04.2014року, наказу №752к від 08.12.2015 року, Положення про відділ комунального господарства Краматорської міської ради, виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відділу, відомостей про юридичну особу-відповідача, повідомлення про представництво інтересів держави №0588-8075вих16 від 22.09.2016 року.

Нормативно заявлені вимоги позивач обгрунтовує ст.ст. 651, 622, 612, 611, 610, 526, 653, 785, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 29, 29, 54, 55, 56, 57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У відзиві на позовну заяву, який отримано судом 22.11.2016 року, відповідач визнає позовні вимоги частково: станом на 10.11.2016 року заборгованість за договором частково погашена, що підтверджується платіжними дорученнями №774 від 31.10.2016 року, №782 від 10.11.2016 року. Таким чином станом на 10.11.2016 року сума заборгованості за договором складає 7590,75 грн., що підтверджується довідкою позивача №01-05/747 від 14.11.2016року. Залишок заборгованості залишається непогашеним у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача, що зумовлений певними об'єктивними чинниками, такими як спад попиту на рекламу,підвищення податкового навантаження. Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду шляхом здійснення платежів протягом двох місяців наступних за місяцем набуття чинності цього рішення, а саме - перший платіж 3800,00 грн., другий платіж 3709,75 грн.

На підтвердження викладених у відзиві обставин відповідач надав суму копії платіжних доручень №782 від 10.11.2016 року, №774 від 31.10.2016 року, листа №01-05/747 від 14.11.2016 року, витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також відповідачем надано докази направлення відзиву на адресу позивача.

У судове засідання 22.11.2016 року представник прокуратури з'явився, зазначив, що часткове погашення заборгованості відбулося після подання позову та порушення провадження у справі, заявлені вимоги в частині непогашеної заборгованості підтримав в повному обсязі.

У судове засідання 22.11.2016 року представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у спосіб, передбачений чинним процесуальним законодавством.

Зокрема, поштова кореспонденція суду надсилалась на юридичні адреси сторін, про що свідчать повернуті до суду повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, обізнаність відповідача про розгляд справи господарським судом підтверджується наявністю висловленої у відзиві позиції стосовно заявлених позовних вимог.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень статті 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу сторони до суду не звертались.

Дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Статтею 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, оскільки порушення умов договору №387-р від 21.11.2014 року спричиняють шкоду економічним інтересам держави, у зв’язку з бездіяльністю ОСОБА_1 комунального господарства Краматорської міської ради, на підставі п. 6.7 наказу Генерального прокурора України №6гн від 28.05.2015 року «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень», позов в інтересах ОСОБА_1 комунального господарства Краматорської міської ради подано керівником Краматорської місцевої прокуратури.

Рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №164 від 06.03.2013 року Колективному підприємству "Елком" надано дозвіл на розміщення засобів зовнішньої реклами на перехресті вул. Соціалістична та вул. Леніна.

На підставі рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.03.2013року видано Колективному підприємству "Елком" дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №399 від 06.03.2013 року на перехресті вул. Соціалістична та вул. Леніна (південно-східна сторона; рекламний щит типу біл-борд, площа проекції - 7 м 2 ).

У зв'язку з купівлею ТОВ "РІЦ ОСОБА_3" 01.10.2014 року зазначеної рекламної конструкції, підприємство набуло права власності на нього та стало власником щита.

На підставі вищевказаного рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради № 164 від 06.03.2013 року між Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради (Управління) та ТОВ "РІЦ ОСОБА_3" (Користувач) укладено договір на право тимчасового користування місцями розташування спеціальних конструкцій №387, відповідно до п. 2.1 якого Управління надає Користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розташування рекламних засобів за адресами і на терміни відповідно до виданих пріорітетів та дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах міста Краматорська. Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання Користувачем місць, які перебувають в комунальній власності з метою встановлення на них рекламних засобів, які знаходяться у Користувача на законних підставах та їх використання у формах, не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами; обслуговування рекламних засобів (підтримання в належному стані, наклеювання рекламоносіїв тощо).

Відповідно до розділу 3 договору Користувач за цим договором використовує наступні місця розміщення рекламних засобів: перехрестя вулиці Соціалістична та вулиці Леніна (південно-східна сторона), рекламна конструкція - білборд, що розміщено згідно з дозволом №399, який діє до 06.03.2018 року. Площа місця розташування рекламних засобів визначається згідно з Порядком та складає відповідно 7,0 м 2 . Коефіцієнти диференціації базового тарифу визначаються згадно з Прядком. В залежності від місця розташування рекламних засобів визначається згідно з Порядком та складає відповідно 2,0. В залежності від кількості сторін рекламного засобу, на яких розташовані рекламні площини визначається згідно з Порядком та складає відповідно 1.

За встановлені Робочим органом пріорітети Користувач справляє плату за тимчасове користування місцем під розміщення зовнішньої реклами згідно з Порядком (п. 2.2 договору).

Договір набирає чинність з дати отримання Користувачем пріорітету чи дозволу на розміщення зовнішньої реклами та діє не довше закінчення терміну дії пріорітету чи дозволу (п. 8.1 договору).

Сторонами договору підписано додаткову угоду №1 від 01.11.2015 року, якою змінено п. 8.2 та викладено останній у наступній редакції: "даний договір набирає чинності з 01 листопада 2014 року і діє до 31 грудня 2016 року".

ОСОБА_1 комунального господарства Краматорської міської ради є правонаступником Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, що вбачається з рішення Краматорської міської ради №7/VII-191 від 27.04.2016 року та Положення про відділ комунального господарства Краматорської міської ради, затвердженого рішенням міської ради №7/VII-191 від 27.04.2016 року.

Додатковою угодою №2 від 26.05.2016 року згідно з рішенням Краматорської міської ради від 27.04.2016 року №7/VII-190 змінено преамбулу договору: "ОСОБА_1 комунального господарства Краматорської міської ради (ОСОБА_1) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційний центр ОСОБА_3 (Користувач)".

Зі змісту спірного договору вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами щодо: предмету договірного зобов’язання, майна, що передається, а також розміру плати та строку використання. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнаний.

Розділом 5 договору встановлено, що плата за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розміщення рекламного засобу, а також встановлений пріорітет на підставі Порядку. Користувач за кожне місце розміщення рекламного засобу щомісячно перераховує суму плати, яка складає 882,00 грн. Загальна сума щомісячної плати згідно з договором складає 882,00 грн.

Встановлену договором плату Користувая перераховує щомісячно з 01 по 26 число до місцевого бюджету.

Проте, у порушення умов договору, орендна плата в погодженому розмірі та строк відповідачем не сплачувалася, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 12944,00грн. за період з 21.11.2014 року по 01.08.2016 року.

До відзиву на позовну заяву, що отриманий господарським судом 22.11.2016 року, відповідачем додано докази оплати заборгованості - копії плажіних доручень №774 від 31.10.2016 року на суму 5000,00 грн., №782 від 10.11.2016 року на суму 2000,00 грн., в графі "Призначення платежу" зазначено: за тимчасове користування місцями розташування реклами в м. Краматорську за договором №387-р.

З довідки ОСОБА_1 вбачається, що згідно наданого платіжного доручення №872 від 10.11.2016 року на суму 2000,00 грн. ТОВ "РІЦ ОСОБА_3" за договором №387 від 21.11.2014 року на право тимчасового користування місцями розашування спеціальних конструкцій, заборгованість ТОВ "РІЦ ОСОБА_3" перед місцевим бюджетом становить 7590,75 грн.

Як вбачається зі штемпелю УДППЗ "Укрпошта" на конверті та описі вкладення, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 12944,75 грн. саме 04.11.2016 року.

Таким чином, на момент звернення до суду частина заборгованості у розмірі 5000,00грн. відповідачем вже сплачена, що вбачається з платіжного доручення №774 від 31.10.2016 року.

Як зазначено у п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року якщо предмет спору відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, оскільки на момент звернення до суду заборгованість за договором у розмірі 5000,00 грн. погашена відповідачем, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після зверення позивача з вимогами до господарського суду Донецької області відповідачем сплачено частину заборгованості у розмірі 2000,00 грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Отже, несплачено відповідачем залишилась заборгованість у розмірі 7590,75 грн.

Доказів оплати вказаної суми відповідач суду не надав. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що станом на 10.11.2016 року сума заборгованості за договором складає 7590,75 грн. Вказану суму заборгованості відповідач визнає.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнає заборгованість у розмірі 7590,75 грн. та у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем просить суд на підставі ст. 121 ГПК України розстрочити виконання рішення шляхом здійснення платежів протягом двох місяців наступним за місяцем набуття чинності цього рішення, а саме - перший платіж 3800,00 грн., другий платіж 3790,75 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Тобто розстрочення виконання рішення суду за ст. 121 ГПК України можливе лише на стадії виконання рішення у разу наявності відкритого виконавчого провадження.

Як вбачається з відзиву відповідача, останній просить суд розстрочити саме рішення, що буде прийняте по суті спору.

Відповідно до 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов’язком суду, яке ним реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 7.1.1 постанови Пленуму «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 року розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, заявник повинен подати з клопотанням про розстрочку виконання рішення належні докази на її обґрунтування.

ТОВ "РІЦ ОСОБА_3" не обгрунтовано будь-якими доказами неможливість виконання судового рішення та не доведено, чому саме на вказаний строк слід здійснити розстрочення виконання рішення суду, зокрема, не надано фінансового плану діяльності підприємства на наступні періоди, укладених контрактів, що підтверджують можливість отримання грошових коштів в майбутньому, наявності дебіторської заборгованості, стягнення у примусовому порядку тощо.

Відповідачем не доведено належними доказами у справі винятковість випадку, з яким законодавець пов'язує можливість надання судом розстрочки прийнятого рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на скрутний фінансовий стан, що зумовлений спадом попиту на рекламу, підвищенням податкового навантаження, однак, дані обставини є загальними та стосуються всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на території місцезнаходження відповідача.

Враховующи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення.

Відмова у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не обмежує останнього в праві звернення до суду із заявою про розстровення виконання рішення у порядку ст. 121 ГПК України за умови надання відповідних доказів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, припинення провадження у справі.

Оскільки з клопотанням про повернення судового збору у частині стягнення суми, провадження за якою припинено (2000,00 грн.), позивач не звертався, дане питання судом не вирішується.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 808,05 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 35, 43, 44, 49, 78, 80, 82-85, 83, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Краматорської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 комунального господарства Краматорської міської ради до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційний центр ОСОБА_3" м.Краматорськ про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцем розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами комунальної форми власносності, яка виникла за період з 21.11.2014 р. по 01.08.2016 р. на підставі договору № 387-р від 21.11.2014 р. у розмірі 12944,75 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційний центр ОСОБА_3" м.Краматорськ (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 3, ідентифікаційний код 31509154) на користь ОСОБА_1 комунального господарства Краматорської міської ради (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 23, ідентифікаційний код 40477481) основну заборгованість в сумі 7590,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційний центр ОСОБА_3" м.Краматорськ (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 3, ідентифікаційний код 31509154) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, ідентифікаційний код 25707002) судовий збір у розмірі 808,05 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 2000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законої сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 22.11.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28.11.2016року.

Суддя А.М. Осадча