Рішення

від 21.11.2016 по справі 910/16359/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. Справа № 910/16359/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом комунального підприємства В«Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. КиєваВ» , м. Київ

до громадської організації В«Антей-ПлюсВ» , Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 6630,16 гривень

За участю представників:

Від позивача:ОСОБА_1, довіреність №46-4891 від 17.10.2016;

Від відповідача: не з'явилися.

Позивач, комунальне підприємство В«Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. КиєваВ» звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до громадської організації В«Антей-ПлюсВ» про стягнення 6630,16 гривень, з яких 5856,87 гривень основного боргу, 352,65 гривень інфляційних втрат, 118,04 гривень 3% річних та 302,61 гривень пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг згідно договору №318/92-Г від 11.11.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 23.09.2016, 19.10.2016, 14.11.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.11.2015 між комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (балансоутримувач) та громадською організацією «Антей-Плюс» було укладено договір №318/92-Г про відшкодування витрат балансоутримувача.

Балансоутримувач забезпечує надання послуг, які зазначені в додатку №1 до цього договору, нежитлового приміщення (будівлі), що знаходиться за адресою: вулиця Радунська, 18, а орендар бере участь у витратах понесених балансоутримувачем при наданні послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором та відшкодовує плату за земельну ділянку на якій розташовано об'єм оренди. Орендар займає приміщення, загальною площею 46,60 кв.м., на підставі договору оренди (п. 1.1. договору).

Балансоутримувач зобов'язується: забезпечити надання послуг згідно з додатку №1 до цього договору, нежитлового приміщення власними силами або з залученням спеціалізованих підрядних організацій. Своєчасно складати рахунки на оплату (п. 2.1. договору).

Використовувати приміщення зазначене у п. 1.1. цього договору за призначенням, не порушувати правил пожежної безпеки та санітарних норм, а також дотримуватися правил благоустрою міста Києва. Щомісяця з 12 по 15 число отримувати у відділі управління нежитловим фондом балансоутримувача під розписку в журналі видачі документацій рахунок на оплату за отримані послуги (переліг послуг зазначений в додатку №1). Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плати за земельну ділянку на якій розташовано об'єм оренди (п.п. 2.2.1., 2.2.3., 2.2.4. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з 01 травня 2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України. Якщо жодна із сторін не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, то договір вважається продовжним на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 5.1. договір).

Позивачем зазначає, що ним було надано послуги, відповідно до додатку №1 цього договору своєчасно та в повному обсязі, однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, не розрахувався за отримані послуги, а саме послуги з прибирання прибудинкової території господарчого блоку, технічного обслуговування дільницею оперативного реагування та відновлювальних робіт господарського блоку, відшкодування плати за електроенергію, а також відшкодування плати за землю.

Як вказує позивач, відповідач належним чином не виконав зобов'язань за договором щодо повної оплати наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 5856,87 гривень за період з 01.05.2015 по 01.07.2016, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 5856,87 гривень, інфляційних втрат у розмірі 352,65 гривень, 3% річних у розмірі 118,04 гривень, пені у розмірі 302,61 гривень.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 5856,87 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 352,65 гривень та 3 % річних у розмірі 118,04 гривень, які нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 2.2.4. договору при несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг нараховані 302,61 гривень пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 302,61 гривень, яка нарахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5856,87 гривень основного боргу, 352,65 гривень інфляційних втрат, 118,04 гривень 3% річних, 302,61 гривень пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з громадської організації «Антей-Плюс» (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. хмельницького, буд. 51, код 36544558) на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код 39605452) 5856,87 гривень основного боргу, 352,65 гривень інфляційних втрат,118,04 гривень 3% річних, 302,61 гривень пені та 1378,00 гривень судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.11.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник