Рішення

від 22.11.2016 по справі 927/998/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

22.11.2016 Справа № 927/998/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України»,

місцезнаходження: просп. Повітрофлотський,54, м. Київ, 03151

поштова адреса: вул. С. Перовської,10, м. Київ, 03680

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрансбур»,

вул. Енергетиків, буд.1, м. Чернігів, 14014

про стягнення 166714 грн 56 коп

суддя Демидова М.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 185 від 29.12.2015;

від відповідача: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрансбур» 92306,16 грн. основного боргу, 849,72 грн. трьох процентів річних, 8892,66 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 64666,02 грн. пені за прострочення повернення майна, а всього 166714,56 грн. та про зобов'язання відповідача негайно повернути майно - Свердловину № 3 Кінашівська в Борзнянському районі Чернігівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного майна № О-124/15 від 01.04.2015, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату по орендним платежам, внаслідок чого утворилась заборгованість, та після одержання повідомлення про розiрвання договору не повернув майно за актом приймання-передачi.

В судове засідання 22.11.2016 прибув уповноважений представник позивача.

Від відповідача до початку судового засідання надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, враховуючи таке.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідачем не наведено обставин, за наявності яких розгляд даної справи за відсутності представника відповідача є неможливим. Враховуючи те, що відповідачем не виконано жодної вимоги суду про надання документів, суд вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи спробою штучного затягування розгляду справи.

З урахуванням викладених обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

01.04.2015 між Національною акціонерною компанією «Надра України» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техтрансбур» (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна № О-124/15, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно - майно - Свердловину №3 Кінашівська, що розташована за адресою: Борзнянський район, Чернігівська область та є власністю орендодавця.

Вартість майна відповідно до звіту про експертну оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕР-ТАС» станом на 01.02.2015 становить без врахування ПДВ 2674050,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору майно передається в оренду з метою розконсервації (відновлення) Свердловини, виконання підготовчих та ремонтних робіт по Свердловині; використання для видобування вуглеводнів та іншої діяльності пов'язаної з промисловою експлуатацією Свердловини, після завершення капітального ремонту свердловини.

Орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання Акту приймання-передачі майна між орендодавцем та орендарем (п.2.1 договору).

Орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить за базовий місяць оренди: орендна плата під час користування майном з метою визначеною п.1.3.1 становить 10000,00 грн. з ПДВ за один календарний місяць та орендна плата під час користування майном з метою визначеною п. 1.3.2 становить 40110,75 грн. з ПДВ за один календарний місяць. Базовий місяць оренди - це місяць, в якому сторонами підписано цей договір. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць оренди, на індекс інфляції за період з дати підписання договору до місяця за який здійснюється оплата (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.3 договору орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

Згідно з п. 9.2 договору виконання зобов'язань орендаря забезпечується неустойкою. Орендар, який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктом 3.1. цього договору, на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Договір є укладеним та набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє протягом десяти років, тобто до 01.04.2025 року (п.11.1 договору).

Відповідно до п.п.11.4.1 Договору орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору при несплаті орендарем орендної плати, що в сумі становить розмір трьохмісячної орендної плати.

При вiдмовi сторони від договору, дія останнього припиняється з моменту одержання іншою стороною повідомлення про вiдмову від цього договору, якщо інше не передбачено цим договором.

На підставі Акта приймання-передачі орендованого майна від 01.04.2015 визначене в договорі майно було передано відповідачу в оренду.

Матеріали справи містять вимогу позивача, надіслану на адресу відповідача, про наявність заборгованості за договором №О-124/15 від 014.04.2015 у розмірі 73638,48грн з вимогою її сплати до 01.06.2016.

Листом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» № 775/2/01/13 від 17.06.2016, що отриманий відповідачем 21.06.2016, повідомило ТОВ «Техтрансбур» про відмову від договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.04.2015 та просило повернути майно орендодавцю за актом приймання-передачі в термін 10 робочих днів.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилався на те, що відповідач не сплатив орендну плату за орендоване майно, у зв'язку з чим станом на 21.06.2016 утворилась заборгованість в розмірі 92306,16 грн., та відповідно до п. 11.5 договору не повернув орендодавцеві майно у встановленому договором порядку, у зв'язку з чим просив стягнути з останнього на свою користь основний борг - 92306,16 грн., 3% річних - 849,72 грн., пеню - 8892,66 грн., неустойку - 64666,02 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згiдно ст. 762 Цивiльного кодексу Украiни за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Вiдповiдно до ст. 286 Господарського кодексу Украiни орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

З огляду на викладенi норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за весь час користування об'єктом оренди.

Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється вiдповiдним документом (актом), який пiдписується сторонами договору (ч.2 ст. 795 Цивiльного кодексу Украiни).

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 3.3 договору орендар взяв на себе зобов'язання перераховувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

Як встановлено судом, позивачем у справі належним чином виконані взяті на себе зобов'язання з передачі відповідачу майна, зазначеного у договорі, що підтверджено наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі та відповідачем не спростовано.

Наданий позивачем розрахунок розміру щомісячної орендної плати з 01 квітня 2015 року по 21 червня 2016 року є обґрунтованим та відповідає умовам укладеного сторонами у справі договору.

Відповідачем не подано суду доказів сплати орендних платежів за вказаний період, як і не подано суду контррозрахунку орендної плати.

Таким чином матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за договором у розмірі 92306,16 грн.

Відповідно до п.п.11.4.1 Договору орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору при несплаті орендарем орендної плати, що в сумі становить розмір трьохмісячної орендної плати.

Вказані положення укладеного сторонами договору кореспондуються із ст. 782 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Листом № 775/2/01/13 від 17.06.2016, що отриманий відповідачем 21.06.2016, позивач повідомив відповідача про відмову від договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.04.2015 та просив повернути майно за актом приймання-передачі в термін 10 робочих днів.

Вiдповiдач не повернув позивачеві об'єкт оренди - Свердловину №3 Кiнашiвська, що знаходиться за адресою: Борзнянський район, Чернiгiвська область. Матерiали справи не мiстять підписаного акту приймання-передачi об'єкту оренди від відповідача позивачеві.

Таким чином судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду договір оренди розiрвано, проте вiдповiдачем об'єкт оренди орендодавцю не повернуто.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання вiдповiдачем обов'язку повернути орендоване майно після розiрвання договору вимога позивача про зобов'язання повернути майно - Свердловину №3 Кiнашiвська, що знаходиться за адресою: Борзнянський район, Чернiгiвська область, є обґрунтованою та пiдлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу за договором позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних - 849,72 грн., пені у розмiрi подвiйноi облiковоi ставки НБУ - 8892,66 грн., неустойки за прострочення повернення майна - 64666,02 грн.

За приписами статті 625 Цивiльного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 Цивiльного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних за перiод з 22.06.2016 по 11.10.2016 на суму заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та 3% річних підлягають стягненню з відповідача в сумі 849,72 грн.

Статтею 785 Цивiльного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов'язку, передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.

Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою частини другої вказаної статті, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Зазначена в позовнiй заявi «пеня за перiод прострочення майна» фактично є неустойкою у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Застосовуючи приписи статті 785 Цивiльного кодексу України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення (п.5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду Украiни вiд 29.05.2013, № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»).

Перевіривши розрахунок неустойки, складений позивачем, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково за період з 07.07.2016 до 11.10.2016 включно та стягненню з відповідача підлягає неустойка в сумі 64666 грн. 02 коп.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 9.2 договору виконання зобов'язань орендаря забезпечується неустойкою. Орендар, який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктом 3.1. цього договору, на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позов в частині стягнення пені у розмірі 8892,66 грн. за період з 22.06.2016 до 11.10.2016 включно обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Враховуючи вищевикладене, суд дiйшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справi пропорційно задоволеним вимогам на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрансбур» (вул. Енергетиків,буд1, м. Чернігів, 14014, код 39629908) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (місцезнаходження: просп. Повітрофлотський, 54, м. Київ, 03151, поштова адреса: вул. С.Перовської,10, м. Київ, 03680, код 31169745) основний борг у розмірі 92306,16, пеню у розмірі 8892,66 грн, неустойку у розмірі 64666 грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 849,72 грн. та судовий збір у розмірі 3878 грн. 72 коп.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Техтрансбур» (вул. Енергетиків,буд1, м. Чернігів, 14014, код 39629908) повернути майно: Свердловину № 3 Кінашівська, яка розташована за адресою Борзнянський район, Чернігівська область Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Надра України» (місцезнаходження: просп. Повітрофлотський,54, м. Київ, 03151, поштова адреса: вул. С.Перовської,10, м. Київ, 03680, код 31169745).

5. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 28.11.2016.

Суддя М.О. Демидова