Постанова

від 22.11.2016 по справі 911/2261/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р. Справа№ 911/2261/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Кузьменко Є.А. (представник за довіреністю)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Дружинський А.С. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат"

на рішення господарського суду Київської області

від 29.09.2016 року

у справі №911/2261/16 (суддя Грєхова А.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Листопад 27"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень 11"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат"

про стягнення 142291,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Листопад 27" звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат" заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015 в розмірі 141291,25 грн. (з яких 86083,48 грн. заборгованості по оплаті орендних платежів, 56207,77 грн. збитків (вартість пошкодженого майна)) та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень 11" - 1000 грн., що утворилася внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань товариством "Торговий Дім "Фрегат" за договором оренди з покладенням судових витрат на відповідача-2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов договору оренди, зокрема пунктів 4.6, 4.7, орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання Акта приймання-передачі по день фактичної передачі (повернення) об'єкта оренди орендодавцю за Актом приймання-передачі. Оскільки нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 178, загальною площею 385 кв.м, що є предметом договору оренди, повернуто з оренди позивачу 27 липня 2015 року за Актом приймання-передачі, за твердженням позивача, відповідач-2 повинен сплатити оренду плату за період з березня по липень 2015 року в розмірі 86083,48 грн. Крім того, позивач зазначає про пошкодження відповідачем-2 під час користування об'єктом оренди секції воріт складського приміщення, що підтверджується фотоматеріалами. Вимога про відшкодування вартості пошкодженого майна в розмірі 56207,77 грн. направлялася відповідачу-2 листами від 13.03.2015 та від 18.03.2015, однак залишена ним без задоволення. З огляду на приписи пунктів 3.3.9 та 3.3.14 договору оренди, на думку позивача, нанесені збитки об'єкту оренди з вини відповідача-2 підлягають стягненню з нього в повному обсязі. Вимоги до відповідача-1 позивач мотивує умовами укладеного 01.01.2015 між ТОВ "Листопад 27" (кредитор) та ТОВ "Вересень 11" (поручитель) договору поруки, за яким ТОВ "Вересень 11" поручилося за виконання обов'язку ТОВ "Торговий Дім "Фрегат" (боржник) щодо своєчасної сплати орендної плати та інших зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015 та всіх додаткових угод до нього. Відповідно до пункту 1.2. зазначеного договору поруки, у випадку порушення боржником обов'язку за основним договором поручитель відповідає перед кредитором в сумі, яка обмежується 1000,00 грн.

28.09.2016 позивачем до господарського суду було надано уточнену позовну заяву від 26.09.2016, відповідно до якої позивач просить стягнути з ТОВ "Торговий Дім "Фрегат" 85083,48 грн. заборгованості з орендної плати та з ТОВ "Вересень 11" 1000 грн., яка утворилася внаслідок несвоєчасного виконання ТОВ "Торговий Дім "Фрегат" зобов'язань по сплаті орендної плати за договором оренди з покладенням на ТОВ "Торговий Дім "Фрегат" судових витрат в розмірі 2134,36 грн.

Місцевий господарський суд прийняв заяву позивача, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вимог, викладених у даній заяві.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.09.2016 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листопад 27" 85083,48 грн. (вісімдесят п'ять тисяч вісімдесят три гривні сорок вісім копійок) заборгованості з орендної плати. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень 11" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листопад 27" 1000, 00 грн. (одна тисяча гривень) заборгованості яка утворилась за несвоєчасне виконання зобов'язань ТОВ "ТД Фрегат" за договором. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листопад 27" 1361,99 грн. (одну тисячу триста шістдесят одну гривню дев`яносто дев'ять коп.) судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень 11" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листопад 27" 16,01 грн. (шістнадцять гривень одна копійка) судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.09.2016 року у справі №911/2261/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає про те, що у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача-1 та відповідача-2 сплати орендних платежів за договором за період з 6 березня по 27 липня 2015 року, оскільки у цей період ТОВ "Торговий Дім "Фрегат" не користувалося вказаними приміщеннями. Договір припинив свою дію починаючи з 06.03.2015 р. відповідно до п.10.2 договору, яким не вимагається складання сторонами додаткових документів. Факт досягнення згоди сторонами щодо розірвання договору оренди з 05.03.2015 підтверджується виставленням позивачем рахунків за користування комунальними послугами та з орендної плати за березень місяць 2015 року лише за 5 днів. За період з 06.03.2015 по 27.07.2015 позивачем рахунки на адресу відповідача-2 не направлялися, між сторонами акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), на відміну від попередніх періодів, не підписувалися. Доказом припинення користування орендованим майном саме 05.03.2015, як зазначає скаржник, є складений ним Акт приймання-передачі, який підписано представниками ТОВ "Торговий Дім "Фрегат" та незацікавленою особою, що було зумовлено відмовою представників ТОВ "Листопад 27" підписати цей акт. Також скаржник зазначає, що з боку ТОВ "Листопад 27" з 06.03.2015 мало місце прострочення виконання свого зобов'язання (прострочення кредитора), оскільки ТОВ "Торговий Дім "Фрегат" повернув майно, а ТОВ "Листопад 27" відмовився прийняти виконання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 17.10.2016 р. прийнято до провадження апеляційну скаргу "Торговий Дім "Фрегат" та призначено її до розгляду на 22.11.2016 р.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача-1 не з'явився.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача-1.

Представники позивача, відповідача-2 у судове засідання з'явилися та надали пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.01.2015 р. між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір оренди нежитлових приміщень №3/01/2015 від 01.01.2015 (надалі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач-2) приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення (надалі - обєкт оренди), які розташовані за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 178, загальною площею 385 кв.м.

Відповідно до пункту 1.2. Договору об'єкт оренди передається відповідачу-2 для ведення торгово-складської діяльності.

Передача приміщення (об'єкта оренди) оформляється за актами приймання-передачі, які складаються в двох примірниках і підписуються сторонами (пункт 2.1. Договору).

Згідно пунктів 4.1. та 4.2. Договору розмір місячної орендної плати за користування об'єктом оренди становить 18278,00 грн., розмір орендної плати підлягає індексації у відповідності до офіційного рівня індексу інфляції, затвердженого Кабінетом Міністрів України, один раз на рік, з 1 по 30 число січня місяця кожного року на період дії цього договору.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що орендар на підставі рахунків орендодавця відшкодовує витрати орендодавця на оплату комунальних послуг, що споживаються орендарем, та сплачує вартість телефонних розмов.

Відповідно до пункту 5.6. Договору орендна плата нараховується, починаючи з дати прийняття об'єкту оренди орендарем за актом приймання-передачі та нараховується по дату фактичного повернення об'єкту оренди від орендаря до орендодавця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди складає 24 календарних місяців з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкту оренди і діє до 01.01.2017 р. (п. 11.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач-2 прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 385,00 кв.м., які розташовані за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, буд. 178, про що сторони склали акт прийому-передачі об'єкту оренди від 01.01.2015 р., який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.4.2. Договору орендар має право достроково розірвати цей договір за згодою сторін; в односторонньому порядку згідно з п. 10.1., передбаченому в цьому договорі; у випадках передбачених ст. 784 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 10.4.5. Договору сторони погодили, що договір припиняє свою дію, зокрема, за згодою сторін, достроково або в інших випадках, передбачених договором.

Відповідно до п.10.2 Договору, у випадку, якщо одна із сторін письмово повідомить іншу про дострокове розірвання цього договору, цей договір вважається розірваним через 30 (тридцять) календарних днів від дня отримання такого повідомлення.

Згідно з п. 10.3. Договору сторони дійшли згоди, що доказом належного письмового оповіщення про розірвання (припинення) цього договору є поштове повідомлення про отримання повідомлення про розірвання (припинення дії) договору стороні. Також доказом оповіщення про розірвання (припинення) цього договору може бути відмітка про отримання повідомлення орендарем.

Відповідач-2, скориставшись правом на дострокове розірвання договору, надіслав позивачу повідомлення вих. №04/02/15-1 від 04.02.2015 про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015, яким у зв'язку з економічною недоцільністю подальшого використання орендованого нежитлового приміщення, просив достроково, за взаємною згодою сторін, розірвати договір оренди з 14.02.2015, та у випадку досягнення згоди з цього питання, просив направити 14.02.2015 за адресою розміщення орендованого приміщення відповідальних осіб для складання та підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди. У випадку недосягнення згоди щодо розірвання договору оренди з 14.02.2015, просив вважати договір розірваним у строк передбачений п. 10.2. Договору оренди.

Зазначене повідомлення отримане представником позивача 04.02.2015, про що свідчить підпис представника позивача - ОСОБА_4 на зазначеному повідомленні.

Позивач у відповідь на зазначене повідомлення щодо дострокового розірвання договору оренди надіслав відповідачу-2 лист вих. №1/2015 від 05.02.2015 р., яким повідомив, що договір оренди буде розірвано у строк, передбачений п. 10.2. даного Договору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що договір оренди є розірваним з 06.03.2015 р.

Положеннями п. 2.2. Договору сторони погодили, що в день закінчення строку дії договору чи дострокового його припинення, орендар передає орендодавцю об'єкт оренди. Передача об'єкта оренди оформлюється актом прийому-передачі, який складається у двох примірниках і підписується сторонами (їх повноважними представниками).

Відповідно до п. 3.3.11. та п. 3.3.17. Договору, у разі закінчення строку дії договору (або у випадку його дострокового розірвання), орендар зобов'язується повернути об'єкт оренди орендодавцю в задовільному технічному стані, згідно з актом приймання-передачі, підписаного сторонами. Після закінчення строку дії договору або у випадку його дострокового припинення орендар зобов'язаний вчасно повернути об'єкт оренди орендодавцю.

Орендодавець зобов'язується у разі припинення дії або дострокового розірвання цього договору прийняти від орендаря об'єкт оренди (п. 3.1.4. Договору).

Проте, як зазначає відповідач-2 у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, в день дострокового припинення строку дії договору 05.03.2015 повноважний представник позивача, в порушення умов договору, за місцем знаходження орендованого нежитлового приміщення не прибув, у зв'язку з чим відповідний акт приймання-передачі (повернення майна з оренди) не був складений та підписаний.

З огляду на зазначене, та з урахуванням положень п. 3.3.11. та п. 3.3.17. Договору, якими встановлений обов'язок орендаря повернути орендоване майно, відповідач-2, за участю третьої особи, а сам: спеціаліста відділу служби безпеки ПП Гладкий - ОСОБА_5 склав 06.03.2015 акт приймання-передачі (повернення) приміщення відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015. Зазначений акт з боку відповідача-2 підписаний генеральним директором ТОВ "Торговий дім "Фрегат" - ОСОБА_6, начальником відділу збуту ТОВ "Торговий дім "Фрегат" - ОСОБА_7, а також третьою особою - спеціалістом відділу служби безпеки ПП Гладкий - ОСОБА_5

В даному акті зазначено, що приміщення знаходиться у належному стані, не гіршому ніж було прийняте орендарем; орендодавець не має жодних претензій до орендаря стосовно якісних характеристик об'єкта оренди. Під час здачі приміщення була здійснена фотозйомка складського приміщення.

Оскільки акт приймання-передачі (повернення) приміщення відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015 з боку позивача підписаний не був, відповідач-2 надіслав на адресу позивача додаткову угоду №1 від 10.03.2015 до договору про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015 з 10.03.2015, а також надіслав підписаний відповідачем-2 акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 10.03.2015.

Позивач додаткову угоду №1 від 10.03.2015 до договору та акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 10.03.2015 не підписав, на адресу відповідача-2 не повернув, проте у відповідь надіслав відповідачу-2 лист вих. №3/2015 від 13.03.2015, яким повідомив останнього про те, що оскільки акт приймання-передачі орендованих приміщень не підписаний, відповідно договір оренди не розірвано у строк, передбачений п. 10.2 договору. Крім того, позивач повідомив відповідача-2, що за ним також рахується заборгованість за спожиті комунальні послуги у лютому 2015 року та заборгованість по сплаті орендної плати за березень 2015 року. Позивач запропонував відповідачу-2 погасити заборгованість, компенсувати або усунути пошкодження орендованих приміщень, здати ключі від орендованих приміщень та підписати акт приймання-передачі майна, попередивши, що при невиконанні зазначених вимог орендна плата буде нараховуватися і надалі.

Листом вих. №4/2015 від 18.03.2015 р. позивач повторно повідомив відповідача-2, що додаткова угода №1 від 10.03.2015 до договору та акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 10.03.2015 не будуть підписані орендодавцем до повного погашення орендарем заборгованості по комунальним платежам за березень 2015 року, орендній платі за березень 2015 року та відшкодуванню вартості пошкоджених секцій воріт (або усуненню пошкоджень), що виникли з вини орендаря.

Позивачем, на підставі підписаного сторонами у справі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.03.2015 за №1803/9 на суму 827,41 грн. (компенсація комунальних послуг за березень 2015 року), був виставлений відповідачу-2 для оплати рахунок №1803/9 від 18.03.2015 на оплату комунальних платежів на суму 827,41 грн., а також рахунок №2802/10 від 28.02.2015 на оплату орендної плати на суму 2948,06 грн., які були оплачені відповідачем-2 23.03.2015, що підтверджується платіжними дорученнями №438 від 23.03.2015 на суму 827,41 грн. та №437 від 23.03.2015 на суму 2948,06 грн.

При цьому відповідач-2 вказує на те, що орендодавцем виставлений рахунок на сплату орендної плати саме за п'ять днів березня, виходячи з наступного розрахунку: 18278,00 грн. (місячна орендна плата) / 31 день * 5 днів = 2948,06 грн. (орендна плата за 5 днів березня 2015 року).

Відповідач-2 листом вих. №20/03/2015-1 від 20.03.2015, надісланим на адресу позивача, повідомив про те, що 06.03.2015 орендар звільнив орендоване приміщення, 11.03.2015 надіслав додаткову угоду №1 від 10.03.2015 до договору про дострокове розірвання договору та акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 10.03.2015, які позивач не підписав, 18.03.2015 передав ключі від приміщення представнику позивача та в той же день були зняті показники з лічильників електроенергії для проведення остаточного розрахунку, в зв'язку з чим орендар вимагав від орендодавця виконати зобов'язання за договором щодо підписання акта повернення орендованих приміщень та додаткової угоди до договору про розірвання договору.

Факт надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 24.03.2015 за №0740015941247 та фіскальним чеком УДППЗ Укрпошта від 24.03.2015, завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

В подальшому відповідачем-2 було надіслано на адресу позивача лист вих. №25/03/15-1 від 25.03.2015, лист вих. №26/03/15-3 від 26.03.2015, лист вих. №15/04/15-1 від 15.04.2015, лист вих. № 24/06/15-1 від 24 червня 2015 року, лист вих. № 21/07/15-1 від 21 липня 2015 року з вимогами щодо підписання акта приймання-передачі (повернення) приміщення від 10.03.2015 та додаткової угоди №1 від 10.03.2015 до договору, а також проханням підписати акт звіряння взаємних розрахунків станом на 23.03.2015 та пропозицією мирного врегулювання спору.

Однак позивач додаткову угоду №1 від 10.03.2015 до договору та акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 10.03.2015 не підписав, на адресу відповідача-2 не повернув, відповіді не надіслав, у зв'язку з чим відповідач-2 звернувся з позовом до господарського суду Київської області та просив зобов'язати позивача підписати акт приймання-передачі (повернення) від 06.03.2015 орендованого нежитлового приміщення відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015, розташованого за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд 178, площею 385 кв.м.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2015 року у справі №911/2322/15 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Київської області від 11.08.2015 року у справі №911/2322/15 скасовано; провадження у справі №911/2322/15 припинено у відповідності до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційним судом встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторони у справі підписали акт прийому-передачі об'єкту оренди від 27.07.2015 року із запереченнями (зауваженнями) орендаря.

У запереченнях на акт відповідач-2 зокрема зазначив про те, що 06.03.2015 орендар фактично звільнив орендоване приміщення та передав орендодавцю приміщення у належному стані з урахуванням нормального зносу та не гіршому ніж було прийнято в строкове платне користування за Актом від 01.01.2015 р. При цьому в даному запереченні вказано про те, що орендодавцем було порушено п.3.1.4 договору оренди, відповідно до якого орендодавець зобов'язується у разі припинення дії або дострокового розірвання договору прийняти від орендаря об'єкт оренди.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підписання відповідачем-2, в процесі розгляду справи, предметом спору в якій була вимога ТОВ "Торговий дім "Фрегат" зобов'язати ТОВ "Листопад 27" підписати акт приймання-передачі (повернення) орендованого нежитлового приміщення від 06.03.2015, запропонованої позивачем іншої редакції акта прийому-передачі, в тому числі і за іншою датою, свідчить про погодження відповідача-2 достроково розірвати та припинити спірний Договір саме 27.07.2015 р., оскільки як встановлено вище договір оренди розірвано з 06.03.2015 р. відповідно до п.10.2 договору, з урахуванням листа-відповіді вих. №1/2015 від 05.02.2015 р. товариства "Листопад 27" на повідомлення товариства "Торговий дім "Фрегат" щодо дострокового розірвання договору оренди.

Позивачем заявлено вимогу (з урахуванням уточненої позовної заяви) про стягнення з відповідача-2 заборгованості, яка утворилась внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за договором №3/01/2015 від 01.01.2015 у сумі 85083,48 грн., а саме:

- заборгованість по орендній платі за березень 2015 (18278,00 грн. - 2948, 06 = 15 329, 94 грн.);

- заборгованість по орендній платі за квітень 18278, 00 грн.;

- заборгованість по орендній платі за травень 18278, 00 грн.;

- заборгованість по орендній платі за червень 18278, 00 грн.;

- заборгованість по орендній платі за липень 15919, 54 грн. (18278, 00 грн/31 к.д.*27 к.д. = 15 919,54 грн.).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи те, що договір оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015 р. є розірваним з 06.03.2015 р., позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт користування відповідачем-2 приміщення за період з 06.03.2015 р. по 27.07.2016 р., позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення орендодавцем п.3.1.4 договору оренди, відповідно до якого орендодавець зобов'язується у разі припинення дії або дострокового розірвання договору прийняти від орендаря об'єкт оренди, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат" заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015 в розмірі 85083,48 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень 11" - 1000 грн., що утворилася внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань товариством "Торговий Дім "Фрегат" за договором оренди , колегія суддів зазначає наступне.

01.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вересень 11" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Листопад 27" (кредитор) було укладено договір поруки (надалі - Договір поруки), відповідно до п.1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" (боржник) щодо своєчасної сплати орендної плати та інших зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015 року та всіх додаткових угод до нього.

У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, поручитель відповідає перед кредитором в сумі, яка обмежується 1000,00 грн. (п. 1.2. Договору поруки).

Поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 30 календарних днів шляхом сплати коштів у сумі 1000, 00 грн. (п. 3.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 4.1. Договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем та у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника (п.п. 4.2., 4.2.1., 4.2.3 Договору поруки).

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено відсутність порушення відповідачем-2 зобов'язань щодо сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №3/01/2015 від 01.01.2015 року, відповідно у відповідача-1 не настає відповідальності перед позивачем як кредитором за договором поруки, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача-1 заборгованості в розмірі 1000,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат" задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 29.09.2016 року у справі №911/2261/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Листопад 27" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 178, код 37623752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код 36100206) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Київської області видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №911/2261/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко