Рішення

від 13.10.2016 по справі 755/6368/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6368/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2016 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарі Іова О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської спілки «Національна медична палата України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА» про захист гідності, честі та достоїнства, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Громадської спілки «Національна медична палата України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА» про захист гідності, честі та достоїнства, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, голова правління громадської спілки «Національна медична палата України» - ОСОБА_2, провів прес-конференцію, за участі представників засобів масової інформації. Дана прес-конференція, проводилась в приміщенні прес-центру інформаційного агентства «Інтерфакс - Україна», власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс - Україна». Голова правління громадської спілки «Національна медична палата України»- ОСОБА_2, поширив інформацію про ОСОБА_1, зазначаючи, що ОСОБА_1, зокрема, фінансує сепаратизм на території України, та входить до організованої злочинної групи. ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на Інтернет - порталі «ГолосUA», власником якого, за даними сайту є товариство з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА» було розміщено статтю, за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій висвітлювались твердження ОСОБА_2, щодо позивача. Так, в статті вказано, що «В 2012-м ОСОБА_3 сформировал ОПГ, взявшую под контроль фармацевтический рынок Украины. Эта группировка искусственно завышала цены на лекарства и заработала таким образом более 1,5 млрд долларов. А это - больше 2 тысяч гривен, взятых у каждого гражданина». Об этом заявил глава правления Национальной медицинской палаты Украины ОСОБА_2 на пресс-конференции в агентстве «Интерфакс-Украина». По его мнению, этойкоррупционной пирамидой и сегодня управляет из Москвы ОСОБА_3, а его ставленник ОСОБА_5 сохранил контроль над столичным ГП «Индар». Он отметил, что доходы от деятельности стратегически важного для Украины предприятия идут в карманы «семьи», а также на финансирование сепаратизма на востоке страны. Из известных участников группировки ОСОБА_3 ОСОБА_2 назвал ОСОБА_6, который находится в розыске по подозрению в злоупотреблении властью. Тот известен по нашумевшей афере с закупкой машин скорой помощи. Потери госбюджета тогда в 2013-м превысили 500 млн гривен. Кроме того, ОСОБА_2 назвал фамилии ОСОБА_7 - бывшего замминистра здравоохранения, который курировал госзакупки в министерстве, а также ОСОБА_5 и ОСОБА_8, имеющих отношение к срыву госзакупок лекарственных средств. Он отметил, что сразу после Революции Достоинства против членов ОПГ ОСОБА_3 открыли десятки уголовных дел, которые потом удивительным образом закрыли. Таким образом люди, обокравшие страну, «остались на свободе и сегодня дискредитируют работу Минздрава». По словам ОСОБА_2, группировка ОСОБА_3 сегодня пытается дискредитировать Минздрав и крупных производителей медикаментов, чтобы вернуть свои позиции на рынке. «Привлечение в 2015-м к системе госзакупок лекарств международных организаций сняло коррупционные риски и значительно снизило цены на медикаменты. Лекарства от туберкулеза, например, подешевели на 40-60% сравнительно с 2013-14 гг. При этом цены снизили давно известные в стране производители. Это значит, что при министре охраныздоровья ОСОБА_9 цены на лекарства завышали на 40%, а по некоторым группам на 70-80%», - подчеркнул ОСОБА_2. По его мнению, экс-министр являлась ширмой в криминальных схемах ОСОБА_3. Он сообщил, что как представитель медицинской общественности будет обращаться к главе НАБУ ОСОБА_10, в Генпрокуратуру и СБУ с требованием возобновить старые уголовные дела, а если нужно - открыть новые и довести их до конца. «Члены ОПГ ОСОБА_3 должны сидеть в тюрьме, а не терроризировать соціально чувствительный фармрынок Украины», - подчеркнул глава правления Национальной медицинской палаты Украины ОСОБА_2». Позивач вважає, що вказані дії відповідачів псують його репутацію та є недостовірними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у мотивувальній частині позовної заяви, просив його задовольнити.

Відповідачі до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому по справі необхідно ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, судом встановлено наступне.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Судом на підставі наданих сторонами доказів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, голова правління громадської спілки «Національна медична палата України» - ОСОБА_2, провів прес-конференцію, за участі представників засобів масової інформації. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс - Україна», надавало послуги по анонсуванню даного заходу, надавало технічну підтримку та інформаційне висвітлення. У той же день, ІНФОРМАЦІЯ_2 року товариство з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА», на власному Інтернет - ресурсі «Голос.UA», розмістило статтю, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій висвітлювались твердження голови правління громадської спілки «Національна медична палата України» - ОСОБА_2, щодо позивача.

Як підставу своїх вимог позивач зазначає те, що розміщена і поширена щодо нього інформація є недостовірною, має на меті довести до відома необмеженої кількості осіб викривлену інформацію про його діяльність, створити враження про вчинення позивачем злочинів проти основ національної безпеки України, є неправдивою, відтак, не є оціночними судженнями, а поширення такої інформації принижує його честь, гідність та завдає шкоди його діловій репутації.

Вказані доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, інформація, яка була викладена відповідачами та поширена ними, містить відомості про вчинення та причетність позивача до злочинів, у тому числі, злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки.

Однак, ця інформація спростовується наявними у справі наступними письмовими доказами.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що поширена відповідачами інформація є неправдивою, оскільки на зазначеній прес - конференції ОСОБА_2, поширив інформацію, що вже визнана судом як неправдива, надавши рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 24.02.2015 року справа № 369/12890/14-ц (а.с.17-31). Згідно даного рішення, твердження, що є предметом даного позову, вже були спростовані в судовому порядку, а інформація викладена в статті визнана - неправдивою.

Позивач, надав до матеріалів справи відповідь від Національної поліції України на адвокатський запит. Згідно відповіді на запит наданої Національною поліцією України від 21.03.2016 року № 24/ж-114аз (а.с. 35), згідно автоматизованої системи обліку станом на 21.03.2016 року, будь-які звернення стосовно Позивача, як суб'єкту злочину - відсутні, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності - відсутні.

Позивач, надав до матеріалів справи відповідь від Генеральної прокуратури України. Згідно відповіді на адвокатський запит наданого Генеральною прокуратурою України від 29.03.2016 року за № 04/2/2-525-16 (а.с. 36), відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про наявність у провадженні правоохоронних органів кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_1 повідомлено про підозру - відсутня. Також згідно даної відповіді, моніторингом інформаційної системи Реєстрації відомостей про кримінальні правопорушення заявником, у яких є ОСОБА_2 - на виявлено.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року №1 (далі за текстом - Постанова Пленуму ВСУ) визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

В силу положень ст. 62 Конституції України, якою закріплено один із основоположних принципів - презумпція невинуватості, а також відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, праву кожної особи на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про іншу особу/осіб недостовірну інформацію.

Частиною 2 ст. 302 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.

Відтак, поширення відповідачами інформації щодо позивача, з чіткими фактологічним твердженнями про його безпосередню участь у проведенні тендерних закупівель при Міністерстві охорони здоров'я України, участі в діяльності організованої злочинної групи та вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), не може вважатися оціночними судженнями на підставі ст. 30 Закону України «Про інформацію».

Таку інформацію можливо перевірити на предмет її відповідності дійсності /здійснити перевірку істинності фактів і спростувати.

Як було зазначено вище, дані твердження не підтверджуються органами, до компетенції яких чинним законодавством України віднесена перевірка з будь-яких джерел обставин, що містять відомості про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України. Кримінальних проваджень щодо позивача не виявлено, будь-які звернення стосовно позивача, як суб'єкту злочину - відсутні, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності - відсутні, у провадженні правоохоронних органів кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_1 повідомлено про підозру - відсутня.

Отже, зазначена інформація є недостовірною.

Статтею 32 Конституції України передбачено право особи спростувати в судовому порядку недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Вказане право також закріплене у положеннях цивільного законодавства (статті 15, 277 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Способами захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, серед іншого, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди тощо.

Постановою Пленуму ВСУ звернута увага судів на ту обставину, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Суд вважає доведеним ту обставину, що оприлюднення тверджень голови правління громадської спілки «Національна медична палата України» - ОСОБА_2, з урахуванням анонсування та поширення даних тверджень товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс - Україна», та розміщенням статті в мережі інтернет товариством з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 є поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.

В судовому засіданні, представником позивача надано в якості доказу по справі, витяг про перелік сайтів на яких була поширена стаття за прямим посиланням на інтернет ресурс товариства з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА» під назвою «Фармацевтическая мафия ОСОБА_3 финансирует сепаратизм на востоке Украины» та кількість переглядів (а.с. 111).

Порівнюючи інформацію викладену на прес - конференції представником громадської спілки «Національна медична палата України» , та трудову і громадську діяльність ОСОБА_1, можливо безперечно зробити висновок, що у своїй промові представник громадської спілки «Національна медична палата України»,мав на увазі особистість та діяльність саме позивача.

Тому суд вважає, доведеною ту обставину, що інформація поширена ІНФОРМАЦІЯ_2 року головою правління громадської спілки «Національна медична палата України» на медійному заході, який було проведено за сприяння товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс - Україна» та інформація поширена в статті товариством з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА», стосується саме позивача.

Надаючи оцінку твердженням голови правління громадської спілки «Національна медична палата України» ОСОБА_2, встановлено, що доказів, які б підтверджували б правдивість поширеної інформації в матеріалах справи не має. Дані твердження, у разі, коли б вони були правдивими, мали б підтверджуватись чітко визначеними доказами. При цьому ці фактичні твердження, мають такий характер, що зобов'язує підтверджувати або спростовувати їх, лише у певний спосіб. Згідно ч. 2 ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, позивачем надано належні та допустимі докази, що повністю спростовують твердження голови правління громадської спілки «Національна медична палата України» ОСОБА_2.

Отже, поширена щодо позивача інформація, розміщена в статті «Фармацевтическаямафия ОСОБА_3 финансирует сепаратизм на востокеУкраины»на інтернет ресурсі «ГолосUA», власником якого, за даними сайту є товариство з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА», за текстом:

«В 2012-м ОСОБА_3 сформировал ОПГ, взявшую под контроль фармацевтический рынок Украины. Эта группировка искусственно завышала цены на лекарства и заработала таким образом более 1,5 млрд долларов. А это - больше 2 тысяч гривен, взятых у каждого гражданина». Об этом заявил глава правления Национальной медицинской палаты Украины ОСОБА_2 на пресс-конференции в агентстве «Интерфакс-Украина». По его мнению, этойкоррупционной пирамидой и сегодня управляет из Москвы ОСОБА_3, а его ставленник ОСОБА_5 сохранил контроль над столичным ГП «Индар». Он отметил, что доходы от деятельности стратегически важного для Украины предприятия идут в карманы «семьи», а также на финансирование сепаратизма на востоке страны.

Из известных участников группировки ОСОБА_3 ОСОБА_2 назвал ОСОБА_6, который находится в розыске по подозрению в злоупотреблении властью. Тот известен по нашумевшей афере с закупкой машин скорой помощи. Потери госбюджета тогда в 2013-м превысили 500 млн гривен. Кроме того, ОСОБА_2 назвал фамилии ОСОБА_7 - бывшего замминистра здравоохранения, который курировал госзакупки в министерстве, а также ОСОБА_5 и ОСОБА_8, имеющих отношение к срыву госзакупок лекарственных средств.

Он отметил, что сразу после Революции Достоинства против членов ОПГ ОСОБА_3 открыли десятки уголовных дел, которые потом удивительным образом закрыли. Таким образом люди, обокравшие страну, «остались на свободе и сегодня дискредитируют работу Минздрава».

По словам ОСОБА_2, группировка ОСОБА_3 сегодня пытается дискредитировать Минздрав и крупных производителей медикаментов, чтобы вернуть свои позиции на рынке.

«Привлечение в 2015-м к системе госзакупок лекарств международных организаций сняло коррупционные риски и значительно снизило цены на медикаменты. Лекарства от туберкулеза, например, подешевели на 40-60% сравнительно с 2013-14 гг. При этом цены снизили давно известные в стране производители. Это значит, что при министре охраныздоровья ОСОБА_9 цены на лекарства завышали на 40%, а по некоторым группам на 70-80%», - подчеркнул ОСОБА_2. По его мнению, экс-министр являлась ширмой в криминальных схемах ОСОБА_3.

Он сообщил, что как представитель медицинской общественности будет обращаться к главе НАБУ ОСОБА_10, в Генпрокуратуру и СБУ с требованием возобновить старые уголовные дела, а если нужно - открыть новые и довести их до конца.

«Члены ОПГ ОСОБА_3 должны сидеть в тюрьме, а не терроризировать соціально чувствительный фармрынок Украины», - подчеркнул глава правления Национальной медицинской палаты Украины ОСОБА_2».

Враховуючи те, що вказана інформація також не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, така інформація вважається недостовірною.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких: право на повагу до гідності та честі (ст. 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (ст. 299 ЦК України).

Досліджуючи вказані поняття в контексті їх захисту від протиправних дій з боку інших осіб слід відзначити наступне.

Під поняттям честі слід розуміти особисте немайнове благо, що є позитивною соціальною оцінкою особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності поведінки до загальноприйнятих уявлень про добро і зло та усвідомлення особою цієї оцінки. Під поняттям гідності слід розуміти чинник моральної свідомості, який, водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе та суспільства до нього. У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Суд враховує те, що оприлюднена відповідачами щодо позивача інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною; створює у широкого кола осіб (кому вказана інформація стала відомою) викривлене уявлення про діяльність ОСОБА_1, сприймається як звинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень/злочинів, що, безперечно, порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз'ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови Пленуму ВСУ, в яких, серед іншого зазначено наступне: вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ, - якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднене.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про видалення цієї інформації відповідачами і зобов'язання спростувати поширену інформацію у такий самий спосіб, який вона була поширена, шляхом опублікування спростування підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з громадської спілки «Національна медична палата України» на користь позивача моральної шкоди в сумі 20 000 грн. 00 коп. (двадцяти тисяч гривень), то слід зазначити наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Надаючи оцінку доводам представника позивача і обставинам, наведеним у позовній заяві про те, щопозивач офіційно пов'язаний трудовими правовідносинами з товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Консалтінг Групп», а саме є його керівником на платній основі (а.с. 110), то поширення неправдивої інформації ставить під сумнів його подальшу роботу, а отже і отримання стабільного трудового заробітку.

Представником позивача, в судовому засіданні було надано докази того, шо 01 квітня 2016 року відбулись позачергові загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Консалтінг Групп». Підставою для скликання позачергових загальних зборів учасників товариства, стало саме ознайомлення учасників товариства зі статтею розміщеною на сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА», з прямим посиланням на громадську спілку «Національна медична палата України». Додаткову увагу привернувтой факту, що прес - конференцію анонсувало та проводилоінформаційне агентство товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс - Україна».

До порядку денного «Зборів Учасників» п. 3 було винесено питання : «Про оцінку діяльності керівника товариства. Оцінка репутаційних ризиків, які може понести товариство у зв'язку з особою керівника товариства. Визначення питання пролонгації трудових відносин з керівником товариства - ОСОБА_1». Позивач надав в якості доказів по справі витяг з протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Консалтінг Групп» від 01.04.2016 року (а.с. 107-109), згідно якого, Позивач, як керівник Товариства, був змушений організовувати «Збори Учасників» та аргументовано доказово пояснювати власникам Товариства:

що інформація розповсюджена відповідачами по даній справі є неправдивою, що ризики втрат матеріального та репутаційного характеру для товариства, що б були пов'язані з особою позивача, є мінімальними, хоча й наявні, що ним вживаються невідкладні заходи по оскарженню даної інформації,

що його компетенція та професіоналізм, на посаді керівника товариства, не можуть ставитись під сумнів на підставі неправдивих тверджень невідомих йому та не пов'язаних з ним осіб та організацій.

Отже, суд приходить до висновку, що твердження голови правління громадської спілки «Національна медична палата України» - ОСОБА_2нанесли позивачеві реальну моральну шкоду, оскільки останньому довелось підтверджувати свій професійний, морально-діловий рівень та захищати ділову репутацію перед роботодавцями. Позивач був змушений брати на себе додаткові зобов'язання по обов'язковому оскарженню неправдивої інформації в судовому порядку, що є його правом а не обов'язком. Суд вбачає прямий причинно - наслідковий зв'язок, між шкодою нанесеною позивачеві та протиправним діяннямОСОБА_2, та вини заподіювача такої шкоди при настанні реальних негативних наслідків для позивача.

Суд, з'ясувавши, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, дійшов до висновку про законність таких вимог позивача.

Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. ОСОБА_1,звичайно, мав переживання, душевні страждання, був змушений звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду, що тягло за собою, принаймні, моральні затрати.

Необхідність доведення своєї невинуватості перед роботодавцями, а також свого професійного та репутаційного рівня, безперечно призвело, до змін в організації життя, оскільки позивач був вимушений витрачати свій час на офіційне спростування, що вимагало від нього додаткових зусиль для відновлення морального стану.

Таким чином, все це позначилось на укладі життя позивача.

Проте, розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем, не є адекватним завданій моральній шкоді і не може бути засобом отримання доходу.

Крім того, як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року «Білуха проти України», - в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Оцінивши доводи представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що грошова компенсація в розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десяти тисяч гривень). у даному випадку відповідає засадам розумності і справедливості.

Тож, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Представником позивача, в судовому засіданні, було надано докази витрат на правову допомогу, а саме розрахунок наданої правової допомоги з дотриманням вимог передбачених ст. 2 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», згідно якої розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні (а.с.114-115).

В судовому засіданні представником позивача, в якості доказів підтвердження витрат на правову допомогу надано завірені належним чином прибуткові касові ордери (а.с. 116-120), що підтверджують оплату послуг позивачем адвокату. В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги позивачу адвокатом (а.с. 60-61), а також докази, що підтверджують право представника позивача на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 62-63).

Відповідно до положень ст. 79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

В силу ст.ст. 56 та 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.

Виходячи із системного тлумачення положень ст.ст. 56, 79, 84 ЦПК України витрати понесені позивачем до подання позову до суду не є витратами на правову допомогу.

Витрати понесені позивачем до відкриття провадження у справі є збитками, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України) та можуть бути відшкодовані особі у разі пред'явлення вимог про стягнення таких збитків. Однак, ознайомившись з позовною заявою, вбачається, що позовної вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу заява не містить. Натомість, в позовній заяві зазначається, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів судових витрат за вимогами немайнового характеру.

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В матеріалах справи містяться докази сплати позивачем судового збору у розмірі 1653 гривні 60 копійки за позовними вимогами немайнового характеру (а.с. 1,2).

Отже, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, пропорційно, сплачений судовий збір в розмірі 1653 грн. 60 коп.

Враховуючи вищевказане та керуючись Конституцією України, ст.-ст. 3, 4,10, 11, 56-60, 79, 84, 88, 131, 208, 209, 212-216, 218, 222, 223, 294Цивільного процесуального Кодексу України, 15, 16, 23, 277, 297, 299, 1167 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», постановою Пленуму Верховного Суду України від № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до громадської спілки «Національна медична палата України», товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Голос. ЮА» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди задовільнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену громадською спілкою «Національна медична палата України» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 38980547, місце реєстрації: 02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 4-А), що була викладена в статті від ІНФОРМАЦІЯ_2 року на сайті «Голос. UA», що належить - товариству з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 35812742, місце реєстрації: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, б. 28/2, Н/П №43) - «Фармацевтична мафія ОСОБА_3 фінансує сепаратизм на сході України», що розміщено за посиланням на інтернет-сайті:

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 35812742, місце реєстрації: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, б. 28/2, Н/П №43) протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішенням суду законної силиспростувати недостовірну інформацію поширену громадською спілкою «Національна медична палата України» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 38980547, місце реєстрації: 02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 4-А), відносно ОСОБА_1, що була викладена в статті від ІНФОРМАЦІЯ_2 року на сайті «Голос. UA» - «Фармацевтична мафія ОСОБА_3 фінансує сепаратизм на сході України», шляхом видалення цієї недостовірної інформації з інтернет-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обов'язковим здійсненням запису на місці повідомлення наступного змісту: «Видалено на підставі рішення суду в зв'язку з недостовірністю відомостей, та блокування пере посилань на первинне джерело, що не міститиме даного запису.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс - Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23732734, місце реєстрації: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, будинок 8/5-А)протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішенням суду законної силиспростувати недостовірну інформацію поширену громадською спілкою «Національна медична палата України» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 38980547, місце реєстрації: 02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 4-А), відносно ОСОБА_1, у спосіб, в який вона була поширена, з урахуванням анонсування прес-конференції, з повідомленням представників засобів масової інформації, надання того ж приміщення, в якому проводилась прес конференція від 09.03.2016 року, що фігурує в предметі позову, та аналогічному висвітленні події, з повідомленням, що неправдива інформація поширена громадською спілкою «Національна медична палата України»визнана судом - недостовірною, та спростована.

Стягнути з громадської спілки «Національна медична палата України» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 38980547, місце реєстрації: 02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 4-А) моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00 коп.(десяти тисяч гривень) на користь ОСОБА_1.

Стягнути з громадської спілки «Національна медична палата України»(Ідентифікаційний код юридичної особи: 38980547, місце реєстрації: 02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 4-А) судовий збір, на користь ОСОБА_1, за вимоги немайнового характеру у розмірі 551 гривня 21 копійка.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс - Україна»(ідентифікаційний код юридичної особи: 23732734, місце реєстрації: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, будинок 8/5-А)судовий збір,на користь ОСОБА_1, за вимоги немайнового характеру у розмірі 551 гривня 21 копійка.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА»(Ідентифікаційний код юридичної особи: 35812742, місце реєстрації: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, б. 28/2, Н/П №43) судовий збір,на користь ОСОБА_1, за вимоги немайнового характеру у розмірі 551 гривня 21 копійка.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.О. Яровенко