Ухвала

від 25.11.2016 по справі 461/7357/16-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7357/16-ц

У Х В А Л А

"25" листопада 2016 р.

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Мисько Х.М.,

при секретарі - Коружинець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ,

в с т а н о в и в :

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС ЛМУЮ та скасувати звіт про оцінку належного їй майна: будинку, позначеного на плані літерою «А-2», загальною площею 121,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вербова, 4, реєстраційний номер 11562061.

24 листопада 2016 року скаржник подала заяву про забезпечення скарги, в якій просить накласти заборону на проведення публічних торгів, проведення оцінки Шевченківським ВДВС ЛМУЮ належного їй на праві приватної власності будинку, позначеного на плані літерою «А-2», загальною площею 121,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вербова, 4, реєстраційний номер 11562061.

Вивчивши заяву про забезпечення скарги, матеріали справи, суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.152 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

2. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

3. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

8. Не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

9. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

10. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Разом з тим, відповідно до п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Зупинення виконавчого провадження за Законом України "Про виконавче провадження" і зупинення виконання за правилами ЦПК (пункти 2, 5, 6 статті 152 ЦПК) - це різні правові інститути, які вчиняються в різних правових процедурах. Частина друга статті 152 ЦПК як відкритий перелік не дає підстав вважати зупинення виконавчого провадження видом забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення скарги.

Керуючись ст.152 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні заяви відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або в порядку ч.2 ст.294 ЦПК України.

Головуючий суддя Мисько Х.М.