Постанова

від 18.11.2016 по справі 818/690/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 р. Справа №818/690/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника позивача - Кунцевича С.В.,

представника відповідача - Слабка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/690/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатобетон" в особі ліквідатора Кунцевича С.В.

до Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства УКВОЗ - державного інспектора сільського господарства в Сумській області Слабка Віктора Анатолійовича, Державної інспекції сільського господарства в Сумській області

про визнання дій незаконними та скасування припису ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон» звернулося до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Сумській області від 10.05.2016р. №27-1 про усунення виявлених порушень, а також визнати незаконними дії державного інспектора сільського господарства в Сумській області Слабка В.А. щодо направлення цього припису на адресу позивача.

Свої вимоги мотивує тим, що винесений державним інспектором сільського господарства за наслідками перевірки дотримання вимог земельного законодавства припис від 10.05.2016р. №27-1 про необхідність провести рекультивацію порушених земель на ділянці (кадастровий номер 5924782900:05:003:0018) відповідно до робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушень земель при видобуванні піску ТОВ «Сілікатобетон» на землях запасу Верхньосироватської сільської ради є протиправним, оскільки на даний час товариство не має права користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди від 31.05.2006р., укладеного терміном на 5 років із Сумською районною державною адміністрацією, а тому позивач не може вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, що належить до земель запасу Верхньосироватської сільської ради. Згідно з робочим проектом землеустрою, затвердженим Сумським обласним управлінням земельних ресурсів висновком землевпорядної експертизи від 04.11.2005р. №1371, рекультивацію порушених земель при видобуванні піску потрібно було провести протягом року після закінчення розробки кар'єра, тобто до 01.01.2013р. Видобуток піску з кар'єру закінчився 01.01.2012р. у зв'язку з тим, що запаси (надра) були списані з балансу товариства в установленому порядку. Термін дії спеціального дозволу на користування надрами сплинув ще 26.08.2013р. Крім того, позивач зазначає, що ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено фінансування витрат на проведення рекультивації земель. Таким чином, у ліквідатора ТОВ «Сілікатобетон» відсутня об'єктивна можливість виконати винесений посадовою особою Державної інспекції сільського господарства в Сумській області припис у визначений в ньому спосіб.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених вище підстав.

Головний спеціаліст відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель - державний інспектор сільського господарства в Сумській області Слабко В.А. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснивши, що оскаржуваний припис є правомірним, оскільки долученими до матеріалів перевірки фотознімками підтверджується факт лише часткового виконання товариством технічного етапу рекультивації на земельній ділянці площею 10,5994га та невиконання біологічного етапу взагалі, що є порушенням вимог ст.166 Земельного кодексу України. Зокрема, ТОВ «Сілікатобетон» було змінено рельєф, розроблений кар'єр по видобуванню піску, однак формування укосів, повернення родючого шару ґрунту, планування земельної ділянки не здійснено повністю, багаторічні насадження відсутні. Припис має бути виконаний, адже земельна ділянка не повернута до земель запасу сільської ради. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 1 ст.19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011, визначено, що Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 6 зазначеного Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Згідно з п. «а» ст.6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині, зокрема: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою.

Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, серед іншого, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Аналогічні повноваження Державної інспекції сільського господарства України закріплені в Положенні про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №459.

Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013р. №132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.03.2013р. за №412/22944), визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.

Пунктом 5.9 Порядку визначено, що обстеження земельних ділянок, які використовуються суб'єктами господарювання, що перевіряються, здійснюються інспекційними органами під час проведення планових та позапланових заходів у разі, якщо це пов'язано із необхідністю, в тому числі, перевірки умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у відповідному проекті землеустрою, стану проведення рекультивації порушених земель.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження за №42016201010000025, відомості за якими 12.04.2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України,; згідно з ухвалою про дозвіл на проведення перевірки від 14.04.2016 року та ухвалою про внесення виправлень слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми у справі 592/3735/16-к, які надійшли листами процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури, юриста 2 класу Риженка О.С. №120-3949 вих-16 від 18.04.2016 року та №120-4078 вих-16, на підставі наказу Державної інспекції сільського господарства в Сумській області (далі - ДІСГ) №6 4 та направлення на проведення планової/позапланової перевірки № 7 від 22.04.2016 року у період з 25.04.16 до 29.04.2016, з до 06.05.2016, з 10.05.2016 до 10.05.2016 (в межах десяти робочих днів), фахівцями Управління контролю за використанням і охороною земель ДІСГ - Державними інспекторами сільського господарства в Сумській області Гриценком А.І., Слабком В.А., Єрьоміним О.І., Дубовиком І.І. проведена позапланова перевірка дотримання ТОВ «Сілікатобетон» (яке розташоване за адресою: 40030, Сумська обл., м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 14.) вимог земельного законодавства з питань проведення рекультивації земельної ділянки під кадастровим номером 5924782900:05:003:0018 (а.с.57-58).

За наслідками перевірки складено акт №83-1 від 10.05.2016р., де вказано, що згідно з договором оренди землі (землі запасу та резервного фонду) від 31.05.2006, який укладений між Сумською районною державною адміністрацією та ТОВ «Сілікатобетон», зареєстрований у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при ДКУ по ЗР» 13.06.2006р., Сумська районна державна адміністрація надала .ТОВ «Сілікатобетон» в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5924782900:05:003:0018) загальною площею 10,5994 га терміном на 5 років для розробки кар'єру по видобуванню піску із земель запасу на території Верхньосироватської сільської ради (а.с.13-20, 138-143).

Відповідно до договору №133 від 17.03.2005р. на замовлення ТОВ «Сілікатобетон» ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблений робочий проект землеустрою щодо рекультивації порушених земель при видобуванні піску ТОВ «Сілікатобетон» на землях запасу на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району, який затверджений Сумським обласним управлінням земельних ресурсів висновком землевпорядної документації від 04.11.2005р. №1371 (а.с.122-131).

При огляді земельної ділянки на місцевості, що підтверджується матеріалами фотозйомки (а.с.132-137), встановлено, що під кар'єром формування укосів, повернення родючого шару ґрунту, планування земельної ділянки виконано лише частково технічний етап рекультивації.

Зокрема, на східній частині борту кар'єру на орієнтовній площі 0,7 га роботи з рекультивації земель не проводилися.

Біологічний етап рекультивації, який запланований робочим проектом, на земельній ділянці взагалі не проводився.

Отже, технічний етап рекультивації на земельній ділянці площею 10,5994 га ТОВ «Сілікатобетон» виконаний не в повному обсязі, порушені терміни рекультивації, біологічний етап рекультивації взагалі не був проведений, що є порушенням вимог ст.166 Земельного кодексу України, якою встановлено, що рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву (ч.2, ч.3 цієї ж статті).

На підставі акту перевірки №83-1 від 10.05.2016 року був виданий припис №27-1 від 10.05.2016 року, яким позивача зобов'язано в 30-денний термін вжити заходів по усуненню порушення земельного законодавства шляхом проведення рекультивації порушених земель на земельній ділянці (кадастровий номер 5924782900:05:003:0018) відповідно до робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель при видобуванні піску ТОВ «СІЛІКАТОБЕТОН» на землях запасу Верхньосировотської сільської ради (а.с.21-22).

Скасовуючи даний припис, суд зазначає, що порядок та строк виконання приписів має встановлюватися таким чином, щоб їх вимоги можливо було виконати.

Однак, у даному випадку відповідачем видано припис, який ТОВ «Сілікатобетон» повинно виконати в 30-денний термін шляхом проведення рекультивації порушених земель в той час, як господарська діяльність товариства є фактично припиненою.

Так, відповідно до відомостей з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.76-78) позивач перебуває у стані припинення за судовим рішенням про банкрутство, а саме постановою Господарського суду Сумської області від 09.04.2015р. у справі №920/413/15 (а.с.9-12) юридичну особу - ТОВ «Сілікатобетон» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо (пункт 2 резолютивної частини постанови суду).

Під господарською діяльністю у Господарському Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.1 ст.3).

Тобто з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки не можуть бути проведені, оскільки головою ліквідаційної комісії мають здійснюватися заходи, спрямовані на захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані.

Частиною 3 ст.168 Земельного кодексу України передбачено, що при здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Згідно з ч.1, 2, ч.6 ст.52 Закону України «Про охорону земель» рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.

При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою.

Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.

З копії робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель при видобуванні піску ТОВ «Сілікатобетон» на землях запасу на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району вбачається (а.с.122-131), що технічний етап рекультивації полягає у виконанні комплексу робіт, забезпечуючих залучення ділянки рекультивації у лісогосподарське виробництво (п.3.1); рекультивовані землі передбачалося виконувати силами двох організацій: технічний етап - господарським способом ТОВ «Сілікатобетон», а біологічний етап - Сумським держлісгоспом (п.4); контроль якості виконання робіт (п.4.5) здійснюється представниками технагляду замовника, проектної організації (авторський нагляд), а також державними органами контролю і нагляду.

Крім того, робочим проектом для виконання технічного етапу рекультивації встановлена необхідна кількість робочих кадрів - 4 чол., необхідні матеріально-технічні ресурси - бульдозер на базі трактора, котки, борони, плуги, а щодо біологічного етапу рекультивації, який повинен виконуватися Сумським агролісгоспом (а.с.129, зворотній бік), передбачена потреба в машинах і механізмах: вантажна автомашина (4шт.), погрузчики органічних та мінеральних добрив, розкидувачі добрив, трактори (3шт.), плуги, борони, культиватори, сівалки, лісосажальні машини, а також потреба у добривах, насінні трав (люпина, конюшнина лучна, костриця лучна, костриця червона) та у посадковому матеріалі (сосна звичайна, береза бородавчата, бузина червона).

Проте у даному випадку виконати такі роботи не є можливим, оскільки господарська діяльність товариства з виготовлення виробів із бетону для будівництва та видобуток із цією метою піску з кар'єру є завершеною з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч.1 ст.38 Закону N2343-XII), внаслідок чого позивач не може укладати та виконувати договори щодо здійснення технічного та авторського нагляду, оренди чи купівлі-продажу основних механізмів та машин, необхідних для проведення рекультивації.

Крім того, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор в силу ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.

Тобто внаслідок визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у товариства відсутні і необхідні трудові ресурси.

Статтею 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатору не надано повноважень з проведення рекультивації порушених під час здійснення господарської діяльності земель, а частиною 1 ст.45 названого вище Закону, яка встановлює черговість задоволення вимог кредиторів шляхом спрямування на це коштів, одержаних від продажу майна банкрута, не передбачено фінансування витрат на проведення рекультивації земель.

Також слід зазначити, що видобуток піску на зазначеній земельній ділянці, на якій розташований кар'єр ТОВ «Сілікатобетон», не проводиться у зв'язку з тим, що станом 01.01.2012р. запаси (надра) були списані з балансу товариства в установленому законом порядку, а термін дії спеціального дозволу на користування надрами сплинув ще 26.08.2013р. (а.с.145).

Відтак, винесений Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області припис від 10.05.2016р. №27-1 про усунення виявлених порушень земельного законодавства є таким, що не може бути виконаний у визначений ним порядок, а тому він підлягає скасуванню.

При цьому, варто відмітити, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1098 «Про визначення розміру збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель» встановлено, що збитки, завдані власникам та користувачам земельних ділянок унаслідок непроведення у визначений робочим проектом землеустрою щодо рекультивації порушених земель строк робіт з їх рекультивації після проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, що спричинило зміни у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі земель, відшкодовуються на підставі рішень комісій, утворених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №28 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Згідно з частиною 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 6 статті 225 ГК України встановлено, що Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Відповідно до п.5 Постанови від 19 квітня 1993 р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Пунктом 21 договору оренди землі від 31.05.2006р., укладеного між ТОВ «Сілікатобентон» (орендар) та Сумською районною державною адміністрацією (орендодавець), передбачено повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, а пунктом 29 закріплений обов'язок орендаря здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель згідно з вимогами Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів (а.с.138, зворотній бік).

Тобто в даному випадку може мати місце не саме проведення рекультиваційних робіт на підставі оскаржуваного позивачем припису, оскільки підприємство перебуває у стані припинення за судовим рішенням про банкрутство, а відшкодування ним заподіяних збитків орендодавцю у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних зі зміною її стану, у розмірі, визначеному сторонами договору, спір про які має вирішуватися в судовому порядку.

Крім того, абз.9 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» надано право державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З приводу позовних вимог про визнання дій державного інспектора сільського господарства в Сумській області Слабка В.А. щодо направлення припису від 10.05.2016р. №27-1 на адресу позивача протиправними суд зазначає, що виключно результат реалізації повноваження Державної інспекції сільського господарства в Сумській області (припис про усунення порушень вимог земельного законодавства), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.

До суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Так, дії посадової особи Державної інспекції сільського господарства в Сумській області по направленню приписів на адресу осіб, які перевірялися, не породжують для останніх жодних правових наслідків, у зв'язку із тим, що їх надсилання є обов'язком органу за умови настання законодавчо визначених підстав.

Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатобетон" в особі ліквідатора Кунцевича С.В. до Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства УКВОЗ - державного інспектора сільського господарства в Сумській області Слабка Віктора Анатолійовича, Державної інспекції сільського господарства в Сумській області про визнання дій незаконними та скасування припису -задовольнити частково .

Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Сумській областівід 10.05.2016р. №27-1.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2016 року.

Суддя ( О.О. Осіпова