Постанова

від 23.11.2016 по справі 818/597/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 р. Справа № 818/597/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2016р. по справі № 818/597/16

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_2, позивачка) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про застосування фінансових санкцій від 17.05.2016р. №000005/18-07/НОМЕР_1 у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн. відносно ФОП ОСОБА_2.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2016р. задоволено позов. Скасовано рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 17.05.2016 № 000005/18-07/НОМЕР_1 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у сумі 6 800, 00 грн..

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачка надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, справу розглянути без її участі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016р. допущено заміну відповідача - Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області - на правонаступника - Шосткинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Сумській області.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Позивачка у судове засідання суду апеляційної інстанції не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника відповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 04.10.2013 р. за №2 615 000 0000 003182, реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1, основний вид економічної діяльності: 47.11- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія НОМЕР_2, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 7).

04.02.2016 року інспектором Кролевецького відділу поліції ГУПП в Сумській області складено протокол про адміністративне правопорушення серія СУ №005206 у відношенні продавця магазину ОСОБА_3, яка 04.02.2016 р. близько 13 години в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" ФОП "ОСОБА_2." по АДРЕСА_1 реалізувала неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, слабоалкогольний напій "Бренді-кола" 0,33 л., в якому 8% вміст алкоголю. Протокол підписано ОСОБА_3 без зауважень (а.с.69).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 04.02.2016 року, складеного інспектором Кролевецького відділу поліції ГУПП в Сумській області, Глухівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області прийняла рішення про застосування фінансових санкцій від 17.05.2016р. №000005/18-07/НОМЕР_1, згідно з яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. (а.с. 6).

Не погодившись з рішенням про застосування фінансових санкцій від 17.05.2016р. №000005/18-07/НОМЕР_1, позивачка звернулась із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням порядку його прийняття та не відповідає формі, встановленій чинним законодавством, тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч.4 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється ( ч.5 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР ).

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та абзаці сьомому ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", згідно з яким алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Статтею 16 Закону № 481-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Відповідно до ч.4 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон) визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно з абз. 8 частини 2 статті 17 Закону № 481-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 цього Закону та пунктом 3 якого передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, законом запроваджено в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Ця вимога спонукає суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію.

Під час розгляду справи встановлено, що факт реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, підтверджується матеріалами перевірки, проведеної правоохоронними органами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями продавця ОСОБА_3, поясненнями неповнолітнього ОСОБА_4

Крім того, як убачається із постанови адміністративної комісії Виконкому Кролевецької міської ради Сумської області від 15.02.2016р. № 4 про накладення адміністративного стягнення 04.02.2016р. близько 13:00 год. ОСОБА_3 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", що належить ФОП ОСОБА_2, реалізувала неповнолітньому ОСОБА_4, 1998 р.н., слабоалкогольний напій "Бренді кола" 0,33 л 8% алкоголю (а.с. 8).

Ці обставини відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Виходячи з вищевикладеного, є доведеним факт реалізації особі, яка не досягла 18 років слабоалкогольного напою.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто, коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, законодавцем було встановлено, що у разі коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 Податкового кодексу України, такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому, в силу вимог пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається у разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Отже, при дослідженні правомірності винесення рішення значення має тільки наявність чи відсутність фактів порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, встановлених під час перевірки, у зв'язку з чим дефектність форми рішення не може бути безумовною підставою для його скасування, оскільки, зокрема, не змінює суті спірного рішення. Такий принцип є універсальним при розгляді податкових спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Судом першої інстанції встановлено, що застосовуючи до відповідача штраф відповідач прийняв рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а не податкове повідомлення-рішення, що і стало підставою для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що зібраними у справі фактичними даними, які узгоджується між собою, є належними та допустимими доказами, доведено провину позивачки у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідальність за яке настає, в тому числі, в разі продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, тому вимоги позивачки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 22.06.2016 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2016р. по справі № 818/597/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 28.11.2016 р.