Рішення

від 28.11.2016 по справі 910/5691/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016Справа №910/5691/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ"

до Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача - Міністерство аграрної політики та продовольства України

про визнання антиконкурентних дій незаконними та їх припинення

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Геля І.А. - директор

Назаров Р.Ю. за довіреністю № 07/2016 від 01.06.2016

від відповідача: Деруга Н.О. за довіреністю № 93-02/16 від 19.04.2016

Каленська М.А. за довіреністю № 08-02/16 від 24.12.2015

від третьої особи: Загородній М.Ф. за довіреністю № 31-4/24 від 14.11.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" з вимогами про:

- визнання дій Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення конкурсу (акредитації) із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками протиправними;

- припинення протиправних дій Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення конкурсу із відбору страхових компаній для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, визнавши відсутність права у Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на проведення конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками;

- зобов'язання Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" відновити положення щодо здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, яке існувало до порушення.

Після порушення провадження у справі № 910/5691/15-г ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 (суддя Бондарчук В.В.) позивачем подано до суду заяву, якою доповнено предмет позову ще двома вимогами немайнового характеру:

- визнати результати конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - протиправними.

- результати конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - скасувати.

Господарським судом міста Києва прийнято зазначену заяву, як заяву про збільшення розміру позовних вимог, та розглянуто позов з урахуванням наведених в ній додаткових вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі № 910/5691/15-г (суддя Бондарчук В.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Визнано дії Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення конкурсу (акредитації) із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - протиправними.

Визнано результати конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - протиправними.

Визнано результати конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - недійсними.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду України з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 910/5691/15-г у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі № 910/5691/15-г відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі №910/5691/15-г змінено, виключено з його резолютивної частини результати розгляду вимог про визнання результатів конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - протиправними та про скасування результатів конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками.

Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" 1. Позов Приватного акціонерного товариства "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ" до Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" про визнання дій протиправними задовольнити частково.

2. Визнати дії Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код - 38926880) щодо оголошення та проведення конкурсу (акредитації) із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код - 38926880) та сільськогосподарськими товаровиробниками - протиправними.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код - 38926880) на користь Приватного акціонерного товариства "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ" (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, ідентифікаційний код - 14199815) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору. ".

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 910/5691/15-г, позивач та відповідач звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2015 у справі № 910/5691/15-г касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" та Приватного акціонерного товариства "Євро-азіатська страхова компанія "Фініст" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі №910/5691/15-г скасовано, справу № 910/5691/15-г направлено до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 у справі № 910/5691/15-г апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі № 910/5691/15-г залишено без змін, повернуто до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5691/15-г.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернуся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2016 у справі № 910/5691/15-г касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі № 910/5691/15-г скасовано, справу № 910/5691/15-г направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ, справу передано на новий розгляд судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 суддя Прокопенко Л.В. прийняла справу № 910/5691/15-г до свого провадження та призначила до розгляду на 19.08.2016.

18.08.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

18.08.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача отримані письмові пояснення по справі з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2016 у справі № 910/5691/15-г, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Згідно вищенаведених пояснень відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутнє рішення Антимонопольного комітету України, яким встановлено порушення ПАТ "Аграрний фонд" Закону України "Про захист економічної конкуренції". В свою чергу, відповідач стверджує, що дії ПАТ "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення спірного конкурсу не містять в собі ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому відповідач зазначає, що позивачем не доведено, в чому саме полягає порушення його прав. Крім того, ПАТ "Аграрний фонд" діє на підставі Статуту, згідно з яким проводить свою діяльність на комерційній основі з метою одержання прибутку, що, в свою чергу, не дозволяє визначити його замовником у розумінні Закону України "Про здійснення державних закупівель".

19.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 19.08.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті справи.

В судове засідання 19.08.2016 представник відповідача з'явився, надав усні пояснення по суті справи та клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 19.08.2016 представник третьої особи з'явився, надав усні пояснення по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 відкладено розгляд справи на 05.10.2016 о 12:10.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 № 04-23/2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/5691/15-г у зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Постанови про звільнення судді Прокопенко Л.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2016 справу № 910/5691/15-г передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 справу № 910/5691/15-г прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та призначено розгляд справи на 31.10.2016 о 14:00 год.

31.10.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну підстави позову, відповідно до якої позивач просив суд:

1. Визнати дії Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення конкурсу (акредитації) із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - протиправними.

2. Припинити протиправні дії Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, визнавши відсутність права у Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на проведення конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками.

3. Визнати результати конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - протиправними.

4. Результати конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками - скасувати.

5. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" відновити положення щодо здійснення добровільного страхування сільськогосподарського продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, яке існувало до порушення.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на користь Приватного акціонерного товариства "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ" судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Відповідно до вищенаведеної заяви в якості підстав заявлених позовних вимог позивач вказав, що оголошення та проведення оскаржуваного конкурсу (акредитації) із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - Конкурс) було здійснено відповідачем в порушення вимог ч. 1 ст. 19, ст. 42 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 22, 43, 44 ГК України, ст.ст. 2, 6 Закону України "Про страхування" та ст. 627 ЦК України.

Позивач стверджує, що відповідач, не маючи на те необхідних та законних повноважень, незаконно оголосив конкурс із відбору страховиків, визначив на власний розсуд необхідні кваліфікаційні вимоги до страхових компаній, чим фактично встановив умови реалізації страховиками підприємницької діяльності на ринку послуг добровільного страхування сільськогосподарської продукції та незаконно уповноважив виключне коло страхових компаній, з якими сільськогосподарській товаровиробники повинні укласти відповідні договори страхування, для співпраці з відповідачем за договорами поставки зерна майбутнього врожаю. Крім того, діючи завідомо незаконно, відповідач в Загальних кваліфікаційних вимогах до страхових компаній встановив певні вимоги до страхових компаній, які не передбачені чинним законодавством України, а отже, є незаконними, необґрунтованими.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що протиправні дії відповідача щодо оголошення та проведення Конкурсу порушили права та законні інтереси позивача на ринку надання послуг з добровільного страхування сільськогосподарської продукції, що виразилося у недопущенні позивача до надання послуг з добровільного страхування сільськогосподарської продукції за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015, які будуть укладені між відповідачем та сільськогосподарськими товаровиробниками.

В судове засідання, призначене на 31.10.2016, представники позивача, відповідача та третьої особи з'явилися.

В судовому засіданні 31.10.2016 заява позивача, подана 31.10.2016 через відділ діловодства суду, про зміну підстави позову залучена судом до матеріалів справи та буде розглянута в наступному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 31.10.2016, та оголосив перерву в судовому засіданні до 14.11.2016 о 12:00 год.

10.11.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення з урахуванням заяви позивача про зміну підстави позову, відповідно до яких відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви з огляду на таке:

- відповідач не погоджується з доводами позивача про те, що діями щодо проведення конкурсу він обмежив право позивача на здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, так як в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до сільгосптоваровиробників з пропозицією укласти договір або до позивача зверталися відповідні сільгосптоваровиробники з аналогічною пропозицією; також в матеріалах справи відсутні протоколи розбіжностей та протоколи узгодження розбіжностей, відмови від укладення договору, які б свідчили про те, що загальні кваліфікаційні вимоги до страхових компаній та договорів страхування стали підставою для не досягнення згоди між позивачем та відповідними сільгосптоваровиробниками щодо укладення договору добровільного страхування сільськогосподарської продукції;

- за результатами Конкурсу відповідачем було прийнято рішення, яке носить рекомендаційний характер, що підтверджується протоколом засідання конкурсної комісії від 16.03.2015 № 2, тобто у сільгосптоваровиробників не обмежене право на вибір відповідного страховика для укладення договору страхування;

- відповідач вважає припущеннями посилання позивача на те, що сільгосптоваровиробники отримують інформацію щодо переліку страхових компаній з сайту відповідача, у зв'язку з чим не співпрацюють з ПрАТ ЄАСК "Фініст", якого немає в переліку страхових компаній на сайті ПАТ "Аграрний фонд";

- вказані позивачем в обґрунтування позовних вимог норми законодавства містять у собі загальні вимоги щодо здійснення підприємницької діяльності, які відповідач не порушував;

- позивачем не доведено, в чому саме полягало порушення його прав у спірному випадку;

- з боку позивача не було вчинено жодних фактичних дій, спрямованих на укладення договорів добровільного страхування сільськогосподарської продукції з товаровиробниками, при цьому відповідачу є не зрозумілими, чому позивач вважає, що товаровиробники мають звертатися до позивача самостійно за укладенням відповідних договорів, не за його пропозицією;

- позивач оскаржує дії відповідача щодо проведення Конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки зерна врожаю 2015, тоді як поставка зерна за вказаними договорами була здійснена ще у 2015 році, а тому посилання позивача про порушення його прав до даного часу відповідач вважає безпідставними;

- додатково відповідач зазначив, що ПАТ "Аграрний фонд" не є єдиним учасником аграрного ринку, на якому діє багато інших суб'єктів господарювання.

В судове засідання, призначене на 14.11.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання 14.11.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 14.11.2016, здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 31.10.2016 через відділ діловодства суду, про зміну підстави позову.

Представники позивача в судовому засіданні 14.11.2016 підтримали подану ними 31.10.2016 через відділ діловодства суду заяву про зміну підстави позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як визначено у п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової зави, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Судом встановлено, що подана суду заява є заявою про зміну підстави позову, дана заява за формою і змістом узгоджується із статтею 54 ГПК України, також до цієї заяви позивачем додані докази її направлення відповідачу у справі та третій особі, крім того, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті судом не здійснювався.

З урахуванням наведеного, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстави позову.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.11.2016, надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримали з урахуванням заяви про зміну підстави позову, поданої 31.10.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 14.11.2016 представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових поясненнях, поданих 10.11.2016 через відділ діловодства суду.

Враховуючи нез'явлення представника третьої особи в судове засідання та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 14.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 відкладено розгляд справи на 28.11.2016 об 11:50 год.

В судове засідання, призначене на 28.11.2016, з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 28.11.2016 судом встановлено недоплату позивачем судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою, яка з урахуванням заяви, якою було збільшено розмір позовних вимог (а.с. 123-138 т. 1), містить 5 (п'ять) вимог немайнового характеру, які позивач підтримав з огляду на подану ним заяву про зміну підстави позову, прийняту судом до розгляду в судовому засіданні 14.11.2016. Так, судом встановлено, що судовий збір оплачено лише за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1218,00 грн. (платіжне доручення № 96 від 05.03.2015), а отже недоплата судового збору складає 4872,00 грн. (4 х 1218,00 грн., виходячи при цьому із ставки судового збору, що підлягав сплаті станом на час подання до господарського суду позовної заяви та заяви, якою було збільшено розмір позовних вимог).

З урахуванням конкретних обставин справи, взявши до уваги роз'яснення п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", суд дійшов висновку про можливість розглянути позовні вимоги позивача без доплати останнім судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК України.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 28.11.2016, надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримали з урахуванням заяви про зміну підстави позову.

Представники відповідача в судовому засіданні 28.11.2016 проти позову заперечували та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових поясненнях, поданих 10.11.2016 через відділ діловодства суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні 28.11.2016 усно заперечував проти задоволення позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.11.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" (відповідач) є акціонерним товариством, утвореним відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 № 364.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 698 "Про затвердження статуту Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" затверджено статут Публічного акціонерного товариства"Аграрний фонд", відповідно до п.п. 1, 5, 6, 7, 10, 17 якого відповідач є публічним акціонерним товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Засновником відповідача є держава в особі Кабінету Міністрів України. Єдиним акціонером відповідача є держава в особі Мінагрополітики. Відповідач провадить свою діяльність на комерційній основі і володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Метою діяльності відповідача є створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства, функціонування ринку сільськогосподарської продукції, підтримки вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника, а також одержання прибутку від провадження господарської діяльності відповідно до законодавства (а.с. 100-115 т. 1).

Приватне акціонерне товариство "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ" (позивач) є господарським товариством, у формі приватного акціонерного товариства, метою діяльності якого є здійснення страхової діяльності для одержання прибутку, предметом діяльності якого є надання послуг з усіх видів страхування, перестрахування, а також здійснення фінансової діяльності, пов'язаної із формуванням та розміщенням страхових резервів та їх управлінням (п. 1.2, 1.6, 3.1, 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ", затвердженого Загальними зборами акціонерів (Протокол № 2 від 01.12.2014)). Зокрема, предметом діяльності позивача є страхова діяльність у формі добровільного страхування сільськогосподарської продукції, що підтверджується Ліцензією серія АЕ №522676, виданою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на підставі рішення про видачу ліцензії від 19.02.2015 № 229.

04.03.2015 Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (відповідачем) оголошено Конкурс з відбору страхових компаній, які мають намір співпрацювати з ним по програмі форвардних закупівель 2015 року (далі - Конкурс), шляхом розміщення інформаційного оголошення про його проведення в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті - http://agrofond.gov.ua, у відкритому доступі (а.с. 52 т. 1).

Відповідно до умов оголошеного Конкурсу, відповідач визначив строки його проведення та подачі страховиками документів та відомостей відповідно до оприлюднених Загальних кваліфікаційних вимог до страхових компаній та Загальних кваліфікаційних вимог до договорів страхування, зазначив місце подачі таких документів (04.03.2015 - початок конкурсу; з 04.03.2015 по 10.03.2015 - подача документів страховиками до ПАТ "Аграрний фонд"; 11.03.2015 - розгляд документів, одержаних від страховиків, акредитаційною комісією; 12.03.2015 - оголошення результатів конкурсу; адреса подачі документів - м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, ПАТ "Аграрний фонд"), встановив загальні кваліфікаційні вимоги до страховиків-учасників конкурсу та договорів добровільного страхування сільськогосподарської продукції. Також, відповідач створив акредитаційну комісію для кваліфікаційного відбору страховиків, які бажають здійснювати добровільне страхування сільськогосподарської продукції за біржовими (форвардними) контрактами, які будуть укладені відповідачем із сільськогосподарськими товаровиробниками у 2015 році

Зазначені Загальні кваліфікаційні вимоги до страхових компаній, які мають намір співпрацювати з ПАТ "Аграрний фонд" у галузі добровільного страхування сільськогосподарської продукції (а.с. 53-56, 60-63 т. 1), Загальні кваліфікаційні вимоги до договорів страхування (а.с. 57-59, 64-66 т. 1), склад Конкурсної комісії з відбору страхових компаній (далі - Конкурсна комісія) були затвердженні відповідачем наказом ПАТ "Аграрний фонд" від 06.03.2015 № 23 "Про здійснення страхування сільськогосподарських ризиків" (а.с. 153-165 т. 1).

10.03.2015 Приватним акціонерним товариством "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ" (позивачем) подано до ПАТ "Аграрний фонд" заяву на акредитацію № 28 від 10.03.2015 з додатками, яка була зареєстрована за № 1120 від 10.03.2015 (а.с. 91-96 т. 1).

Рішенням Конкурсної комісії, оформленим Протоколом № 2 засідання Конкурсної комісії з відбору страхових компаній для страхування сільськогосподарських ризиків при здійсненні форвардних закупівель ПАТ "Аграрний фонд" від 16.03.2015 (а.с. 96 т. 1) (далі - Протокол № 2 від 16.03.2015), позивача рекомендовано як страхову компанію, яка приймається відповідачем як вигодонабувачем за договорами добровільного страхування сільськогосподарських ризиків, що укладаються сільськогосподарськими товаровиробниками при укладенні з відповідачем форвардних контрактів на купівлю продовольчої пшениці 2 та 3 категорії та інших культур.

В подальшому, 17.03.2015, відповідачем в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті - http://agrofond.gov.ua, у відкритому доступі розміщено інформаційне повідомлення, в якому, серед іншого, зазначено, що Конкурсною комісією визначено єдину страхову компанію, яка відповідає вимогам відповідача і приймається останнім, а саме Страхову компанію "УАСК АСКА", а щодо одинадцяти інших страхових компаній, що приймали участь в конкурсі, до числа яких належить позивач, то їм необхідно подати додаткові документи для вирішення питання подальшої співпраці, необхідність в яких виникла під час розгляду пропозицій конкурсною комісією.

Разом з тим, відповідач листом від 20.04.2015 № 09/922 у відповідь на лист позивача від 16.03.2015 № 36 щодо конкурсу по відбору страхових компаній для страхування сільськогосподарських ризиків ПАТ "Аграрний фонд" при форвардних закупівлях у 2015 році, повідомив позивача, що діяльність Конкурсної комісії мала рекомендаційний характер та жодним чином не обмежувала права страхових компаній (а.с. 172 т. 1).

В подальшому, у травні 2015 року, відповідачем за результатами проведеного конкурсу, в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті - http://agrofond.gov.ua, у відкритому доступі, було розміщено повідомлення, відповідно до якого наведено вичерпний перелік страхових компаній, з якими відповідач співпрацює за програмою форвардних закупівель 2015 року, позивача у вказаному переліку зазначено не було.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 20.07.2016 у справі № 910/5691/15-г вказав, що:

- судами не досліджувались обставини, чи є відповідач в силу статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єктом господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку товару;

- суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, яким чином проведення відповідачем конкурсу з відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між відповідачем та сільськогосподарськими виробниками, порушують права та інтереси позивача.

Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовЧязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, новий розгляд справи № 910/5691/15-г здійснювався з урахуванням вказівок постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2016 у справі № 910/5691/15-г.

При новому розгляді справи № 910/5691/15-г позивач повністю підтримав заявлені ним позовні вимоги, проте змінив підстави позову, відповідна заява позивача про зміну підстави позову була подана ним 31.10.2016 через відділ діловодства суду та прийнята судом до розгляду в судовому засіданні 14.11.2016.

Змінені позивачем згідно поданої заяви підстави позову фактично свідчать, що останній не посилається на норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" в якості підстав заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим та з огляду на змінені позивачем підстави даного позову, у суду відсутній обов'язок щодо дослідження обставин, чи є відповідач в силу статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єктом господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку товару.

Відповідно до заяви про зміну підстави позову, підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду стало те, що, на його думку, оголошення та проведення вищезазначеного Конкурсу було здійснено відповідачем в порушення вимог ч. 1 ст. 19, ст. 42 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 22, 43, 44 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 6 Закону України "Про страхування" та ст. 627 Цивільного кодексу України, а наслідком оголошення та проведення цього Конкурсу стало порушення прав та законних інтересів позивача на ринку надання послуг з добровільного страхування сільськогосподарської продукції, що виразилося у недопущенні позивача до надання послуг з добровільного страхування сільськогосподарської продукції за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015, які будуть укладені між відповідачем та сільськогосподарськими товаровиробниками.

При новому розгляді справи № 910/15154/14 відповідач проти позову заперечував, з огляду, зокрема на те, що вказані позивачем в обґрунтування позовних вимог норми законодавства містять у собі загальні вимоги щодо здійснення підприємницької діяльності, які відповідач не порушував; позивачем не доведено, в чому саме полягало порушення його прав у спірному випадку; за результатами Конкурсу відповідачем було прийнято рішення, яке носить рекомендаційний характер; позивачем не доведено, що діями щодо проведення конкурсу відповідач обмежив право позивача на здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції; з боку позивача не було вчинено жодних фактичних дій, спрямованих на укладення договорів добровільного страхування сільськогосподарської продукції з товаровиробниками тощо.

Згідно частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Суд враховує, що відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа № 1-10/200), поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Зважаючи на наведене, суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про недоведеність позивачем обставин порушення його прав у спірному випадку та розглядає по суті спірні правовідносини сторін.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно положень статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Конституцією України, положеннями норм Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування" та іншими законодавчими актами України закріплені непорушені гарантії здійснення кожним суб'єктом господарювання своєї діяльності з дотриманням принципів свободи підприємницької діяльності, підтримки та захисту економічної конкуренції, захисту прав споживачів та верховенства права, у тому числі щодо господарсько-правових відносин у сфері добровільного страхування.

Згідно частини 1 статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статтею 6 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначені загальні принципи господарювання, серед яких свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Принципи підприємницької діяльності визначені статтею 44 ГК України, згідно якої підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Згідно норм ч. 1 ст. 47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Водночас нормами ч. 1 ст. 49 ГК України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

Відповідно до ч. 2 статті 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

З огляду на наведену норму статті 22 ГК України та вищенаведені положення Статуту Публічного акціонерного товариства"Аграрний фонд", відповідач є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, у формі акціонерного товариства, який здійснює свою діяльність з метою створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства, функціонування ринку сільськогосподарської продукції, підтримки вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника, а також одержання прибутку від провадження господарської діяльності відповідно до законодавства.

Правові відносини у сфері страхування регулюються Законом України "Про страхування", який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1 наведеного Закону, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Закон України "Про страхування" визначено, що страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є: фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (страховики-резиденти); зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до цього закону та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (філії страховиків-нерезидентів).

Частиною 21 статті 2 Закону України Закон України "Про страхування" (в редакції, яка була чинна станом на час виникнення спірних правовідносин сторін) передбачалось, що законодавством України може бути визначено уповноважених страховиків для здійснення тих чи інших видів страхування, у разі якщо здійснення тих чи інших правовідносин передбачає використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України. Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховиків має бути проведення відкритих торгів відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" та участь представників добровільних об'єднань страховиків. В інших випадках забороняється будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування з боку держави .

Отже, наведеною нормою Закону України "Про страхування" передбачено можливість визначати уповноважених страховиків на укладення договорів страхування з боку держави у разі наявності однієї з наступних підстав: використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України.

Крім того, наведеною нормою Закону України "Про страхування" чітко визначено, що обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховиків має бути проведення відкритих торгів відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" та участь представників добровільних об'єднань страховиків, тоді як в інших випадках забороняється будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування з боку держави.

Судом встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не передбачено отримання Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" у 2015 році бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України, у тому числі для придбання у сільськогосподарських товаровиробників сільськогосподарських зернових культур врожаю 2015 року.

Обставини того, що у 2015 році Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" не було отримувачем бюджетних коштів, валютних резервів держави, а також гарантій Кабінету Міністрів України , для придбання зернових культур врожаю 2015 року, відповідачем не заперечувалися.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази проведення Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" відкритих торгів відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" та участь у них представників добровільних об'єднань страховиків .

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Видом добровільного страхування є страхування сільськогосподарської продукції (п. 22 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування").

Згідно з частиною 2 наведеної статті Закону України "Про страхування", добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком , згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Сторонами договору добровільного страхування сільськогосподарської продукції є страхувальник (сільськогосподарський товаровиробник) та страховик (страхова компанія), які є контрагентами по відношенню один до одного.

Як вбачається з витягу Протоколу № 2 засідання Конкурсної комісії з відбору страхових компаній для страхування сільськогосподарських ризиків при здійсненні форвардних закупівель ПАТ "Аграрний фонд" від 16.03.2015 (а.с. 96 т. 1), Конкурсна комісія вирішила: "рекомендувати … перелік страхових компаній, які приймаються ПАТ "Аграрний фонд" як вигодонабувачем за договорами добровільного страхування сільськогосподарських ризиків, що укладаються сільськогосподарськими товаровиробниками при укладенні з "Аграрним фондом" форвардних контрактів на купівлю продовольчої пшениці 2 та 3 категорії та інших культур", серед яких вказано ПрАТ ЄАСК "Фініст".

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Аграрний фонд" не є стороною за договорами добровільного страхування сільськогосподарської продукції , яка має бути поставлена сільськогосподарськими товаровиробниками за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, укладеними з ПАТ "Аграрний фонд", а є лише вигодонабувачем за цими договорами. Таким чином, відповідач не має права, передбаченого статтею 627 ЦК України, щодо вільного вибору контрагента (страховика) за договорами страхування сільськогосподарської продукції. Вільний вибір страховика у даних відносинах є виключним і непорушним правом сільськогосподарського товаровиробника (страхувальника).

Крім того, оскільки відповідач не є стороною за договорами добровільного страхування сільськогосподарської продукції, то він не може визначати і умови договорів добровільного страхування сільськогосподарської продукції на власний розсуд.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем затверджені Загальні кваліфікаційні вимоги до договорів страхування, що укладатимуться в майбутньому обраними відповідачем страхувальниками з постачальниками зерна.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач, проведенням Конкурсу (акредитації) із відбору страхових компаній, які мають намір співпрацювати з відповідачем по програмі форвардних закупівель 2015 року, на підставі розміщеного 04.03.2015 р. оголошення про його проведення в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті - http://agrofond.gov.ua та оформленням результатів такого конкурсу Протоколом конкурсної комісії № 2 від 16.03.2015, здійснив уповноваження обраних ним страховиків на здійснення добровільного страхування сільськогосподарських ризиків.

Отже, оскільки судом встановлено, що у 2015 році ПАТ "Аграрний фонд" не був отримувачем бюджетних коштів, валютних резервів держави, а також гарантій Кабінету Міністрів України, для придбання зернових культур врожаю 2015 року та не проводив відкриті торги відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", у відповідача були відсутні повноваження, визначені Конституцією України, законами України, для уповноваження страховиків на здійснення добровільного страхування сільськогосподарських ризиків. За змістом статті 2 Закону України "Про страхування", за таких обставин, встановлена пряма заборона на будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування.

Разом з цим, листом від 20.04.2015 № 09/922 (а.с. 172 т. 1), ПАТ "Аграрний фонд" повідомило ПрАТ ЄАСК "Фініст", що діяльність Конкурсної комісії мала рекомендаційний характер та жодним чином не обмежувала права страхових компаній. Всі дані щодо конкурсного відбору страхових компаній та вся інформація щодо проведення конкурсу викладена на офіційному сайті ПАТ "Аграрний фонд" в загальному доступі - http://agrofond.gov.ua.

Суд критично ставиться до відомостей, викладених у вказаному листі, в частині повідомлення ПрАТ ЄАСК "Фінінст" про те, що діяльність Конкурсної комісії мала рекомендаційний характер та жодним чином не обмежувала права страхових компаній, рівно як і до аналогічних доводів відповідача про рекомендаційний характер рішення ПАТ "Аграрний фонд", прийнятого за результатами проведення оскаржуваного Конкурсу, оскільки вказані відомості та доводи фактично зводяться до намагань відповідача надати перевагу його доводам у ході розгляду справи про те, що проведення Конкурсу з відбору страховиків у сфері добровільного страхування сільськогосподарських ризиків та оголошення його результатів мало рекомендаційний характер та не порушувало прав ПрАТ ЄАСК "Фініст", що проведенням Конкурсу відповідач не порушив тих норм законодавства, на які позивач посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

При цьому судом встановлено, що ПАТ "Аграрний фонд" не оприлюднювало на своєму офіційному сайті - http://agrofond.gov.ua, в загальному доступі відомості, які б вказували на те, що проведення Конкурсу та його результати носили саме рекомендаційний характер та не обмежували право страховиків та страхувальників на здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, як предмету поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, укладеними між ПАТ "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками.

Суд також критично ставиться до посилань відповідача лише на положення ст.ст. 42, 43, 44 ГК України, в обґрунтування правомірності оголошеного та проведеного ним Конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, за відсутності при цьому зазначення конкретних норм закону, згідно яких у відповідача були наявні право та підстави для проведення оскаржуваного Конкурсу.

При цьому суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані твердження відповідача про те, що вказані позивачем в обґрунтування позовних вимог норми законодавства містять у собі загальні вимоги щодо здійснення підприємницької діяльності, які відповідач не порушував, оскільки такі твердження відповідача спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи.

Суд відхиляє також твердження відповідача про те, що з боку позивача не було вчинено жодних фактичних дій, спрямованих на укладення договорів добровільного страхування сільськогосподарської продукції з товаровиробниками.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач, оголошенням конкурсу із відбору страховиків, які мають намір співпрацювати з відповідачем по програмі форвардних закупівель 2015 року, з визначенням вимог до страховиків та договорів страхування, проведенням конкурсу та оформленням його результатів, оприлюдненням в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті - http://agrofond.gov.ua в загальному доступі переліку страховиків, з якими співпрацює ПАТ "Аграрний фонд", поза межами власної компетенції та у порушення вимог зазначених вище норм законодавства України у їх сукупності, неправомірно, на власний розсуд, здійснив визначення умов реалізації послуг добровільного страхування сільськогосподарської продукції та уповноваження обраних ним страховиків на надання таких послуг, чим фактично встановив умови реалізації страховиками підприємницької діяльності на ринку послуг добровільного страхування сільськогосподарської продукції та незаконно уповноважив виключне коло страхових компаній, з якими сільськогосподарські товаровиробники повинні укласти відповідні договори страхування, для співпраці з відповідачем за договорами поставки зерна майбутнього врожаю.

А отже, суд вважає підставними доводи позивача про те, що вказані дії відповідача порушили його права та законні інтереси на ринку надання послуг з добровільного страхування сільськогосподарської продукції за біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, що виразилося у недопущені позивача до добровільного страхування сільськогосподарської продукції за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015, укладеними між відповідачем та сільськогосподарськими товаровиробниками. Належні і допустимі докази протилежного відповідачем суду не надані.

За таких обставин, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині: визнання протиправними дій Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення конкурсу (акредитації) з відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками; визнання протиправними результатів конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками; скасування результатів такого конкурсу .

Стосовно вимоги позивача про припинення протиправних дій Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, визнавши відсутність права у Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на проведення конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарськими товаровиробниками, суд зазначає таке.

Як було встановлено судом, дії ПАТ "Аграрний фонд" щодо оголошення та проведення конкурсу (акредитації) з відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між відповідачем та сільськогосподарськими товаровиробниками, є протиправними.

Позивач просить суд припинити ці дії відповідача, визнавши відсутність права у відповідача на проведення Конкурсу. Разом з тим, припинити можливо лише триваючу дію.

Враховуючи те, що оголошення та проведення конкурсу (акредитації) з відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року вже відбулось та наразі не продовжується, підстави для припинення таких дій Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказана вимога не підлягає задоволенню.

Крім цього, не підлягає задоволення вимога позивача про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" відновити положення щодо здійснення добровільного страхування сільськогосподарського продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, яке існувало до порушення.

Так, позивачем у зазначеній вимозі не вказано, в який спосіб підлягає відновленню "положення щодо здійснення добровільного страхування сільськогосподарського продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, яке існувало до порушення" та не конкретизовано, в яке саме "положення" слід здійснити відновлення. З огляду на наведене, вказана вимога не спрямована на фактичне відновлення порушеного права позивача, а тому не може бути задоволена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних, враховуючи встановлену судом недоплату позивачем судового збору за подання позовної заяви (з урахуванням заяви останнього, якою було збільшено позовні вимоги та фактично заявлено 5 вимог немайнового характеру), виходячи при цьому із ставки судового збору, що підлягав сплаті станом на час подання до господарського суду позовної заяви та заяви, якою було збільшено розмір позовних вимог, суд дійшов висновку, що судовий збір підлягає розподілу між сторонами за правилами статті 49 ГПК України наступним чином:

- судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (за 1 вимогу немайнового характеру) підлягає стягненню з позивача та зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва;

- судовий збір в розмірі 3654,00 грн. (за 3 вимоги немайнового характеру) підлягає стягненню з відповідача та зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 111-12, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вулиця Б. ГРІНЧЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код 38926880) щодо оголошення та проведення конкурсу (акредитації) із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вулиця Б. ГРІНЧЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код 38926880) та сільськогосподарськими товаровиробниками.

3. Визнати результати конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вулиця Б. ГРІНЧЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код 38926880) та сільськогосподарськими товаровиробниками - протиправними.

4. Скасувати результати конкурсу із відбору страховиків для здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, яка буде предметом поставки за Біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, які будуть укладені між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вулиця Б. ГРІНЧЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код 38926880) та сільськогосподарськими товаровиробниками.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Євро-азіатська страхова компанія "ФІНІСТ" (01601, м. Київ, вул. ЕСПЛАНАДНА, будинок 20; ідентифікаційний код 14199815) судовий збір в розмірі 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вулиця Б. ГРІНЧЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код 38926880) судовий збір в розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

7. В іншій частині позову відмовити.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2016.

Суддя Гумега О. В.