Ухвала

від 30.11.2016 по справі 2а/1270/472/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року справа №2а/1270/472/2012

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі № 2а/1270/472/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - ПАТ "Луганськтепловоз", підприємство) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі - 1-й відповідач, Інспекція), Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (далі - 2-й відповідач або Управління), про визнання протиправною бездіяльності та стягнення податку на додану вартість за березень - червень 2011 року в сумі 60477318 грн., за якою було відкрито провадження у справі № 2а-11633/11/1270.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року позовні вимоги у справі № 2а-11633/11/1270 роз'єднані в самостійні провадження (т.1 а.с.90).

У зв'язку із роз'єднанням справ позивач уточнив позовні вимоги в межах предмету розгляду по справі № 2а-1270/472/2012 (т.1.а.с.106-110).

Ухвалою місцевого суду від 12.01.2012 були прийняті до провадження позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та стягнення податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 17 102 337 грн. у справі № 2а-1270/472/2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012, адміністративний позов задоволено частково. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2016 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

27 травня 2016 року позивачем були надані уточнені позовні вимоги, в обґрунтування яких зазначено, що в період з 05.09.2011 по 23.09.2011 року на підставі направлень від 1 вересня 2011 року № 358, 359 та наказу №421 від 2 вересня 2011 року посадовими особами Інспекції було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року на суму 13285497 грн. та за травень 2011 року на суму 17102337 грн. За наслідками перевірки була складена довідка № 464/08-3/05763797 від 27 вересня 2011 року. Суму бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією з ПДВ за травень 2011 року в сумі 17 102 337 грн. підтверджено.

Станом на 05.09.2011 серед постачальників виявлено платників, якими надано ризиковий кредит зокрема квітень 2011 року у тому числі: ТОВ «Віра МТ» (код за ЄДРПОУ 33305760, м. Київ), ТОВ «Діоніс-2007» (код за ЄДРПОУ 34641695, м. Луганськ) та ТОВ «Іннгаз» (код за ЄДРПОУ 366027520, м. Київ). Проте Інспекцією зазначено, що операції по зазначеним контрагентам підтверджені первинним документами у повному обсязі: договорами, податковими накладними, видатковими накладними.

Відповідачем не надано жодних доказів «транзитності» чи іншої сумнівності щодо зазначених юридичних осіб, а посилання на запити 2011 року вважають некоректними.

Частково 31.07.2012, 30.08.2012 та 27.06.2013 сума ПДВ була відшкодована в загальному розмірі 13 810 038,00 грн., що підтверджується виписками банку, на даний момент невідшкодований залишок ПДВ складає 3 292 299,00 грн.

У зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, що полягали у невиконанні обов'язку щодо формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування, у позивача є всі правові підстави вимагати направлення такого висновку до державної казначейської служби.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року адміністративний позов було задоволено повністю, внаслідок чого, визнано бездіяльність Інспекції щодо неподання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування податку на додану вартість із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року щодо ПАТ "Луганськтепловоз" - протиправною, зобов'язано Інспекцію у п'ятиденний строк з дня набрання чинності судового рішення подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість ПАТ "Луганськтепловоз" за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року у сумі 3 292 299,00 грн.

Постанова мотивована тим, що відповідач порушив норми Податкового Кодексу України (далі - ПК України), відповідно до яких у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Таким чином, контролюючий орган повинен був керуватися ПК України, а тому бездіяльність відповідача щодо ненадання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року, є протиправною.

Не погодившись з таким рішенням, Інспекція подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просила прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено наявність із боку контрагентів позивача при сплаті своїх податкових зобов'язань, що може бути підтверджено їхніми податковими деклараціями з ПДВ, у яких у графі податкове зобов'язання - останнє не відображалось та, відповідно, податок до бюджету не сплачувався, а також прийняття податковими органами податкових повідомлень-рішень про визнання податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства по реалізації товару, який придбався позивачем.

Так, перевірками підтверджено відображене позивачем у декларації з урахуванням уточнюючих розрахунків за травень 2011 року бюджетне відшкодування 17 102 337 грн., від'ємне значення за травень 2011 року в сумі 15 815 840 грн.

Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ "Луганськтепловоз" у декларації за травень 2011 року бюджетне відшкодування у розмірі 3 343 179 грн. по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання, у тому числі: ТОВ "Іннгаз" на суму 470 770,78 грн., ТОВ "Діоніс-2007" - 2 865 184,38 грн., ТОВ "Віра МТ" - 230 113,78 грн.

Відповіді на запити по підприємствам ТОВ "Іннгаз" та ТОВ "Віра МТ" не отримані.

На запит щодо зустрічної звірки ТОВ"Діоніс-2007" від 12.08.2011 № 13984/7/08-3111 отримано лист від 21.09.2011 № 5155/23-722 про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з вилученням оригіналів документів за 2009-2010 роки з метою долучення до кримінальної справи.

З посиланням на вимоги п. 200.1 ст. 200 ПК України стверджував, що для вирішення питання щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідно дослідити як правильність формування податкового кредиту платника, так і правильність визначення його податкових зобов'язань за певний податковий період.

Крім того, надання Інспекцією висновку до Управління унеможливлено у зв'язку з втратою контролю над майном, документацією, об'єктами права інтелектуальної власності, яке обліковується за Інспекцією в результаті форс-мажорних обставин по причині проведення АТО на сході країні, та захоплення адміністративної будівлі 1-ого відповідача. Також, апелянт вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав, у разі неправильного обраного способу захисту порушених прав, позовні вимоги позивача не мають законних підстав для задоволення.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін та надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ПАТ "Луганськтепловоз" зареєстровано в якості юридичної особи (і.к. 05763797) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 1 а.с.6).

Позивач є платником податку на додану вартість на загальних умовах, що підтверджується витягом № 1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість (т.4 а.с.153), перебуває на податковому обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (т.4 а.с.154).

У встановленому порядку позивач подав 1-му відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість згідно форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41 за травень 2011 року, в розмірі 17102337 грн. з розрахунками, відповідними додатками та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (т.1 а.с.12-25, 41-45, 139-171).

Відповідно до вищезазначеної форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 15.01.2011 № 41, розрахунок суми бюджетного відшкодування зазначений в додатках.

Додаток № 2 - Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), у якому розшифровується від'ємне значення, що виникло у розрізі періодів його виникнення, відстежується його фактично сплачена у попередньому періоді частина та виводиться показник рядку 24 декларації ("мінус", що переходить на наступний період).

Додаток № 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)", в якому зазначене формування суми бюджетного відшкодування, значення якої переходить до рядка 23 декларації.

Інспекцією, у період з 05.09.2011 по 23.09.2011 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ "Луганськтепловоз" заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за квітень та травень 2011 року, результати якої оформив довідкою від 27.09.2011 №464/08-3/05763797 (далі - №464) (т.1 а.с.171-196) та порушень не встановлено.

Згідно із п.3 Порядку № 984 довідка - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

В довідці №464 зазначено, що перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації з урахуванням уточнюючих розрахунків за травень 2011 року бюджетне відшкодування 17 102 337 грн., від'ємне значення за травень 2011 року в сумі 15 815 840 грн.

Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ "Луганськтепловоз" у декларації за травень 2011 року бюджетне відшкодування у розмірі 1 298 797,28 грн. по причині не отримання матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС (т.1 а.с.196).

Відповіді на запити по підприємствам ТОВ "Іннгаз" та ТОВ "Віра МТ" не отримані.

На запит щодо зустрічної звірки ТОВ "Діоніс-2007" від 12.08.2011 № 13984/7/08-3111 отримано лист від 21.09.2011 № 5155/23-722 про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з вилученням оригіналів документів за 2009-2010 роки з метою долучення до кримінальної справи.

14 грудня 2011 року 1-м відповідачем була також проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складено довідку №524/08-3/05763797 фактично з тотожними висновками (т.1 а.с.197-202, далі - довідка № 524).

Як зазначено у розділі 2 Довідок № 464/08-3/05763797 та №524/08-3/05763797 під час перевірок документи надано позивачем у повному обсязі, суцільним порядком перевірені декларації та уточнюючи розрахунки до декларацій з ПДВ з додатками, всі податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори в сфері ЗЕД та вантажно-митні декларації на експорт та імпорт продукції за цей період; вибірковим порядком перевірені інші документи (виписки з банківських рахунків, касові та банківські документи, платіжні документи, зворотно-сальдові відомості, головні книги, акти виконаних робіт, товарно-транспортні документи, накладні на оприбуткування, рахунки - фактури).

Враховуючи зміст довідки № 464 та її юридичний статус в розумінні вимог Порядку №984, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не виявлено порушень з боку позивача щодо правомірності визначення бюджетного відшкодування та його суми за травень 2011 року.

Стосовно посилань 1-го відповідача на не підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ по ланцюгам 3 343 179 грн. по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання, у тому числі: ТОВ "Іннгаз" на суму 470 770,78 грн., ТОВ "Дїоніс-2007" - 2 865 184,38 грн., ТОВ "Віра МТ" - 230 113,78 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Статтями 198 та 200 ПК України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час судового розгляду справи, на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентом ТОВ "Іннгаз" на суму 470 770,78 грн., позивач надав первинні бухгалтерські документи, зокрема, угоди на постачання газу (т.2 а.с.2-6, 35-40), видаткові накладні та акти виконаних робіт (т.2 а.с.7, 8, 19, 20, 26, 27), платіжні доручення (т.2 а.с.9, 13, 15, 17, 21, 24, 28, 31, 34), податкові накладні №№ 67, 47, 36, 84, 493, 23, 62, 88, 20, 22, 494 (т.2 а.с.10, 14, 16, 18, 22, 24, 25, 29, 32, 35).

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Дїоніс-2007" на суму 2 865 184,38 грн., позивач надав договір № 01/20-07 від 20.07.2009 з додатковими угодами та специфікаціями (т.3 а.с.169-242). Позивачем також надані первинні бухгалтерські документи, зокрема, видаткові накладні (т.2 а.с.137, 139, 141, 144, 146, 150, 152, 154, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 183, 185, 188, 190, 193, 196, 199, 204, 206, 208), платіжні доручення (т.2 а.с.135, 142, 147, 155, 181, 186, 191, 194, 197, 200, 215, 221, 232, 237, 240, 243, 249-253), податкові накладні: №2315, № 2318, № 2319, №2303, №2308, №2314, №2333, № 2332, № 2176, №2148, № 2175, 2225, № 2224, № 2229, №2244, № 2284 ,№ 2287, № 2292, № 2291, № 2293, № 33, №37, № 34, № 36, №60, № 55, № 2395, № №2460, № 8, №6, № 15, № 17, № 7, №71, № 44, № 69, № 70, № 2420, № 2414, № 2427, № 2397, №2399, № 2398, № 2343, № 2331, №2373 (т.2 а.с.136, 138, 140, 143, 145, 149, 151, 153, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 182, 184, 187, 189, 192, 195, 198, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 217, 219, 222, 224, 226, 228, 230, 233, 235, 238, 241, 245, 247, т.3 а.с.1 -168).

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Віра МТ" позивачем надано договір № 03-09/09 від 03.09.2009 зі специфікацією (т.2 а.с.124-133), дані в яких співпадають з видатковими накладними (т.2 а.с.44, 46, 49, 51, 53, 55, 59, 61, 63, 65, 68, 70, 72, 74, 76, 79, 81, 83, 85, 86, 89, 91, 93, 95, 97, 101, 106, 108, 112, 116, 118, 120, 122).

На підтвердження господарських операцій із зазначеним контрагентом позивачем також надані податкові накладні №№ 61, 60, 58, 57, 56, 46, 45, 43, 44, 51, 48, 49, 53, 52, 40, 42, 41, 38, 36, 35, 37, 34, 24, 25, 29, 32, 31, 28, 27, 30 (т.2 а.с.43-121).

Зазначені документи, підписані уповноваженими особами, були досліджені під час проведення перевірок позивача.

Відповідно до розрахунку бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за травень 2011 року, сума бюджетного відшкодування становить 17 102 337,00 грн. (т.1 а.с.17).

31.07.2012, 30.08.2012 та 27.06.2013 сума ПДВ була відшкодована позивачу в загальному розмірі 13 810 038,00 грн., що підтверджується виписками банку (т.4 а.с.170, 171, 172).

Залишок бюджетної заборгованості за звітний період становить 3 292 299,00 грн.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому ПК України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України встановлено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до ст. 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (що Позивачем і було зроблено). При цьому до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України - орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після тримання висновку органу державної податкової служби.

Судами встановлено та визнано сторонами, що станом на момент розгляду справи по суті кошти на рахунок позивача не надійшли, та висновок до 2-го відповідача 1-м відповідачем не направлений.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує-її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З матеріалів вбачається, що контролюючий орган за результатами перевірки визнав право підприємства позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердив достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, відповідач порушив норми ПК України, відповідно до яких у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що контролюючий орган, повинен був керуватися ПК України, а тому бездіяльність відповідача, щодо ненадання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року, є протиправною.

Отже, судами визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо ненадання органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року протиправною, тому порушене право та законні інтереси позивача підлягають відновленню.

З урахуванням вищенаведеного, для усунення наслідків порушених відповідачем прав позивача, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Інспекцією подати висновок до Управління про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року у сумі 3 292 299,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо аргументу Інспекції - втрати майна, документації, об'єктів права інтелектуальної власності, колегія суддів зазначає наступне.

В період з 05.09.2011 по 23.09.2011 на підставі направлень від 1 вересня 2011 року №358, 359 та наказу №421 від 2 вересня 2011 року посадовими особами Інспекції було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року на суму 13285497 грн. та за травень 2011 року на суму 17102337 грн. За наслідками перевірки була складена довідка № 464/08-3/05763797 від 27 вересня 2011 року (далі - Довідка). Суму бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією з ПДВ за травень 2011 року в сумі 17 102 337 грн. підтверджена.

П'ять робочих днів відведених законодавцем податковій службі на надання висновку до органів казначейства, що настали за днем складання довідки від 27.09.2011, становлять 28, 29, 30 вересня, 03 та 04 жовтня 2011 року включно (01 та 02 жовтня 2011 року неробочі дні - субота і неділя).

П'ять операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби для видання платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку становлять 05, 06, 07, 10 та 11 жовтня 2011 р. включно (08 та 09 жовтня 2011 року неробочі дні - субота і неділя).

Проте, грошові кошти в розмірі 3 292 299,00 грн. на рахунок ПАТ „ЛуганськтепловозВ» до теперішнього часу не надійшли. Таким чином, право платника податку вважається порушеним починаючи з 12 жовтня 2011 року (після закінчення вищезазначених десяти робочих днів), і саме з цієї дати виникає право на звернення до суду за захистом порушеного права.

Антитерористична операція у місті Луганську і, як наслідок простій в роботі Інспекції, розпочалися 08 липня 2014 року на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів від 08.07.2014 «Про встановлення простою».

Отже, впродовж трьох років Інспекції нічого не перешкоджало подати до органів казначейства відповідний висновок про бюджетне відшкодування.

Факт того, що відповідачем втрачено документи та об'єкти права власності, які обліковувалися за Інспекцією, на погляд колегії суддів, не є достатньою підставою для ненадання висновку до органів казначейства, оскільки:

по-перше, вся інформація щодо платника податків централізовано консолідується на загальнодержавному рівні у єдиній електронній базі фіскального органу, одним із доказів цього є те, що податкова звітність надсилається в електронній формі спочатку до центрального рівня МГУ ДФС (відображається у кожній квитанції №1 до податкової звітності) і вже потім центральним органом ДФС спрямовується до районного рівня, в даному випадку до відповідача (відображається у кожній квитанції №2 до податкової звітності);

по-друге, відповідач, відповідно до п, 4 р. II Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2016 р. №343 (зареєстрованим в Мінюсті 01 квітня 2016 року №496/28626) повинен надати довідку про суму залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, за звітний період з формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, що є прямим доказом того, що контролюючий має в розпорядженні всю інформацію щодо платника податків.

Відновила свою роботу Інспекція 15 січня 2015 року на підставі наказів Державної фіскальної служби від 07.11.2014 №256 «Про переміщення та закінчення простою» та Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 28.11.2014 №6 «Про переміщення та закінчення простою» (із змінами внесеними наказом Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24.12.2014 №103 «Про організацію роботи з виконання функціональних обов'язків структурними підрозділами СДПІ у м. Донецьку та Луганську»), тому починаючи з 15 січня 2015 року Відповідач теж мав можливість виконати передбачений ПК України обов'язок щодо надання відповідного висновку.

Щодо обрання неправильного способу захисту порушених прав, апеляційний суд зазначає наступне.

Позовні вимоги ПАТ «Луганськтепловоз» сформульовані як прохання визнати протиправною бездіяльність податкового органу, що втілилася у ненаданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 3 292 299,00 грн. та зобов'язати Інспекцію подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за травень 2011 року на суму З 292 299,00 грн.

Такий спосіб захисту порушених прав, на переконання апеляційного суду, цілком узгоджуються зі сталою судовою практикою, що склалася з 16.09.2015, коли Верховний Суд України в постанові дійшов висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку, а також та з 17.11.2015, коли суд в своїй постанові наголосив, що правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо неправильного способу захисту прав позивача та у зв'язку з вищевикладеним, позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі № 2а/1270/472/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

ОСОБА_2