Рішення

від 23.11.2016 по справі 2-678/-1/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-678/-1/16

Провадження № 22-ц/792/1782/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Янчук Т.О.,

суддів: Спірідонової Т.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Лапка Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, та її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 ОСОБА_5, представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника відділу виконавчої служби Диляна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_4 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_4, Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області Бас Людмили Йосипівни, третя особа - Служба у справах дітей Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, про визнання прилюдних торгів такими, що відбулися з порушенням закону, визнання незаконним протоколу прилюдних торгів від 19 квітня 2012 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області, треті особи - Служба у справах дітей Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, Деражнянський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про усунення перешкод в користуванні майном шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання; за позовом ОСОБА_9, в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про усунення перешкод в користуванні будинком та вселення; за позовом ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області,

Головуючий у першій інстанції: Ходоровський І.Б. Категорія: 2,5

Доповідач: Янчук Т.О.

ОСОБА_4, треті особи - публічне акціонерне товариство "Райффайзен

Банк Аваль", Служба у справах дітей Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, виключення її з акта опису та арешту; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Деражнянському районі Хмельницької області, про визнання права власності на земельну ділянку та скасування державних актів про право власності на землю,-

в с т а н о в и л а:

В травні 2012 року ОСОБА_9 та ОСОБА_16 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4, відділу виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції, ПП СП „Юстиція", ВАТ „Райффайзенбанк Банк Аваль", з участю третьої особи - служба у справах дітей Деражняннської районної державної адміністрації про визнання прилюдних торгів такими, що відбулися з порушенням закону, визнання незаконним протоколу № 1926712.1 від 19.04.2012 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння (а.с.3-6, т.1).

В обґрунтування вимог позивачі вказували, що у забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 11.05.2007 року перед ВАТ „Райффайзенбанк Банк Аваль", в іпотеку було передано будинковолодіння № АДРЕСА_1.

06 травня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Стець О.М. на задоволення вимог ХОД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» про стягнення 49233,63 дол.США на підставі іпотечного договору від 11.05.2007 року було вчинено виконавчий напис від №963 про дострокове стягнення на предмет іпотеки, а саме будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1. В січні 2012 року позивачам було повідомлено про те, що означений виконавчий напис знаходиться на виконанні відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції, а в травні 2012 року їм стало відомо про те, що 19.04.2012 року будинок АДРЕСА_1 проданий з прилюдних торгів ОСОБА_4, яка отримала свідоцтво про право власності на спірний будинок і 10.05.2012 року направила позивачам вимогу про добровільне виселення з житла.

Позивачі вважали, що прилюдні торги з продажу спірного будинковолодіння відбулися з порушенням чинного законодавства, а саме:

оскільки будинковолодіння було придбано позивачами в період шлюбу, тому державний виконавець перед проведенням торгів зобов'язаний був запропонувати іншому подружжю викупити ? частину будинку, а в разі відмови - прийняти рішення про виділення ? частини будинку в натурі і лише після цього виставляти на продаж ? частину будинку. Однак частки ОСОБА_1 не було виділено в натурі і з торгів було реалізовано все будинковолодіння;

висновок щодо оцінки будинковолодіння вчинений з порушенням вимог Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", оскільки оцінка проведена без огляду будинковолодіння;

уцінка описаного і арештованого майна безпідставно знижена до 191 175 грн;

при продажу будиноковолодіння з прилюдних торгів не було враховано, що в будинку проживає малолітня ОСОБА_10, і що відповідно до рішення комісії з питань захисту дитини Деражнянської райдержадміністрації за № 05 від 12.04.2010 року не було надано згоду на реалізацію будинковолодіння.

Під час розгляду справи позивачі 03.07.2012 року подали до суду письмові доповнення до позовних вимог і просили:

визнати незаконними прилюдні торги, які мали відбутися 20.12.2011 року по вул. Чорновола,88 у м. Хмельницькому, з тих підстав, що відповідно до п. 1.3 Тимчасового Положення реалізація нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, проводиться за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Враховуючи, що місце проживання позивачів та місцезнаходження майна є м.Деражня, тому не було правових підстав для проведення таких торгів у м.Хмельницькому. Крім того, спеціалізованою організацією, яка проводила публічні торги не проводилася публікація інформації на відповідному веб-сайті про нерухоме майно, що реалізується; не розміщувалося оголошення про проведення прилюдних торгів і про проведення повторних торгів. З урахуванням того, що перші прилюдні торги 20.12.2011 року є незаконними, тому торги, які мали місце у м. Деражня 19.04.2012 року не є повторними, а є такими, що проводилися вперше;

визнати незаконним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Згідно протоколу присутності на прилюдних торгах від 19.04.2012 року на торгах, які не були повторними, присутнім був лише один покупець - ОСОБА_4, що є підставою вважати прилюдні торги такими, що не відбулися відповідно до п. 7.1 Тимчасового положення (а.с.74-78, т.1).

Усною ухвалою суду від 13.08.2012 року (а.с.184,т.1) цивільна справа за означеними позовними вимогами ОСОБА_9 та ОСОБА_16 об'єднана в одне провадження з цивільними справами:

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні належним їй на праві власності будинком по АДРЕСА_1 шляхом позбавлення ОСОБА_1 та її малолітньої доньки ОСОБА_10 права користування цим житловим приміщенням та скасування їхнього місця реєстрації за цією адресою (а.с.85-95, т.1);

за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком по АДРЕСА_1 шляхом вселення її та неповнолітньої доньки у вказане житло (а. с. 96-116, т. 1);

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, до відділу виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції, ОСОБА_4, треті особи - ВАТ „Райффайзенбанк Банк Аваль", служба у справах дітей Деражнянської райдержадміністрації, про визнання права власності на ? частину будинковолодіння АДРЕСА_1 та звільнення її з-під арешту з тих підстав, що малолітня донька позивачки проживає в означеному будинку і немає іншого житла (а.с. 117-152, т.1);

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа - відділ Держкомзему у Деражнянському районі про визнання права власності на земельні ділянки загальною площею 0,1067 га по АДРЕСА_1 та визнання недійсними державних актів на земельні ділянки, виданих на ім'я ОСОБА_1 (а. с. 155-185, т.1, а.с. 131-132,т.2).

В серпні 2014 року ОСОБА_4 подала до суду заяву про уточнення вимог щодо усунення перешкод в користуванні належним їй на праві власності будинком, і просила замість скасування місця реєстрації ОСОБА_1 та її малолітньої доньки ОСОБА_10 в спірному будинку, зобов'язати Деражнянський районний сектор управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області зняти ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_10 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з чим залучити до участі в справі в якості співвідповідача Деражнянський районний сектор управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області (а.с.60, т.4).

Ухвалою суду від 05.08.2014 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Деражнянський районний сектор управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області (а.с. 68-69, т.4).

Ухвалою суду від 04.05.2016 року за клопотанням Деражнянського районного сектору управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області, який вважає себе неналежним відповідачем, замінено на належного відповідача - виконавчий орган Деражнянської міської ради (а.с. 70-71, 85-86, т.6).

Ухвалою суду від 25 травня 2016 року залучено до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_16, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_11, ОСОБА_10

Справа судами розглядалася двічі.

Останнім рішенням Летичівського районного суду від 25 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_9 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 задоволено частково.

Визнано недійсними прилюдні торги по реалізації предмета іпотеки - житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 173,3 кв. м., які були проведені 19 квітня 2012 року Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція».

Визнано недійсним протокол № 1926712.1 проведення прилюдних торгів від 19 квітня 2012 року, затверджений Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», про реалізацію житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1, загальною площею 173,3 кв. м., для ОСОБА_4 за ціною 191175,00 грн.

Визнано недійсним свідоцтво від 04 травня 2012 року про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок із надвірними будівлями вартістю 191175,00 грн., загальною площею 173,3 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на ? частину за кожним на будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_16.

Виключено ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 з акту опису й арешту майна від 24.01.2011 року.

Усунуто перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_9 та неповнолітньої ОСОБА_10 в будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Відмовлено в позові ОСОБА_9, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10 щодо негайного виконання рішення суду про вселення.

Відмовлено в позові ОСОБА_9, правонаступників ОСОБА_16 - ОСОБА_11, неповнолітньої ОСОБА_10 про визнання прилюдних торгів, які мали відбутися 20 грудня 2011 року о 12 год. по АДРЕСА_1 такими, що не відбулися та незаконними.

Відмовлено в позові ОСОБА_9 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» про визнання прилюдних торгів такими, що відбулися з порушенням закону, визнання незаконним протоколу прилюдних торгів від 19.04.2012 року.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, виконавчого органу Деражнянської міської ради Хмельницької області про усунення перешкод в користуванні майном шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, яка подана її представником ОСОБА_5, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у задоволенні їхніх позовних вимог в повному обсязі, і задовольнити її вимоги про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, які видані на ім'я ОСОБА_1 та визнання за нею права власності на земельні ділянки, позбавити ОСОБА_1 та її неповнолітню доньку ОСОБА_10 права користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 та скасувати їх реєстрацію місця проживання за цією адресою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального закону.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, яка не приймала участь у справі при ухвалені рішення, також ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відмовити в повному обсязі. Апелянт вказує, що в 2015 році на електронних прилюдних торгах придбала домоволодіння по АДРЕСА_1 в рамках примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25.03.2015 року про стягнення боргу з ОСОБА_4, і є добросовісним набувачем майна. Оскільки оскаржуваним рішенням Летичівського районного суду фактично позбавлено її права власності на нерухоме майно, що свідчить про порушення її прав, тому апелянт просить задовольнити її апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби в судовому засіданні підтримав доводи апеляційних скарг, просив їх задовольнити.

ОСОБА_1, та її представники ОСОБА_3, ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційних скарг, просили їх відхилити.

Відповідач ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.

ТОВ «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в судове засідання не з'явилося, про час та місце розгляду справи повідомлялося в установленому законом порядку.

ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» в судове засідання не з'явилося, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Приватний нотаріус Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області Бас Л.Й. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Представник виконавчого органу Деражнянської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися про час та місце повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Заслухавши доповідача, доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог п.3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Доводи апеляційних скарг не містять підстав для скасування судового рішення щодо відмови в позові ОСОБА_9, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10 щодо негайного виконання рішення суду про вселення, відмови в позові ОСОБА_1, правонаступників ОСОБА_16 - ОСОБА_11, неповнолітньої ОСОБА_10 про визнання прилюдних торгів, які мали відбутися 20 грудня 2011 року о 12 год. по АДРЕСА_1 такими, що не відбулися та незаконними, відмови в позові ОСОБА_9 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» про визнання прилюдних торгів такими, що відбулися з порушенням закону, визнання незаконним протоколу прилюдних торгів від 19.04.2012 року, а тому в цій частині в силу ч.1 ст.303 ЦПК України не переглядаються.

Судом встановлено, що 11 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" укладено кредитний договір, згідно якого позичальник отримала 50000 доларів США під 12,85 % річних (п.п. 1.1 -1.4 договору), які зобов'язувалась повернути до 10 травня 2027 року. Крім того, ОСОБА_1 зобов'язувалась здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти у строки, передбачені договором (п. 5.7), письмово повідомляти кредитора про зміну складу сім'ї, не допускати протягом дії договору випадків набуття дитиною права власності або користування щодо об'єкту нерухомості, який є забезпеченням виконання зобов'язань за договором (п.п. 5.4, 5.8), а також підтвердила, що вона отримала згоду всіх осіб, згода яких потрібна для укладання цього договору та договорів забезпечення зобов'язань позичальника (п. 8.1). В той же день з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 був укладений договір застави, згідно якого позивачка передала у заставу належний їй на підставі договору купівлі-продажу від 11 травня 2007 року будинок за АДРЕСА_1, пунктом 2.1.4 договору визначено, що предмет іпотеки не знаходиться у спільній частковій власності, не є часткою, паєм і будь-які вимоги третіх осіб не забезпечені і не будуть забезпечені предметом іпотеки чи правами на його отримання незалежно від строків виникнення цих вимог (п.2.1.5). Крім того, відповідно до п.п. 5.1 та 5.2 цього договору іпотекодавець стверджував, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки не зареєстровані та не проживають малолітні та неповнолітні особи і він має право вчиняти будь-які юридичні дії щодо предмету іпотеки виключно на підставі письмової згоди іпотекодержателя.

Своїх зобов'язань по вчасному погашенню кредиту позичальник не дотрималась, крім того без повідомлення і дозволу іпотекодержателя 19 серпня 2008 року зареєструвала у будинку, що переданий в іпотеку, свою неповнолітню дочку ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 92 т.1).

06 травня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Стець О.М. було вчинено виконавчий напис про звернення дострокового стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 - житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для задоволення вимог ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11 травня 2007 року в сумі 49233,63 доларів США та 3500 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису. 18 серпня 2010 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню означеного виконавчого напису. В ході примусового виконання, державним виконавцем 21 січня 2011 року в присутності боржника описано і накладено арешт на будинок за АДРЕСА_1, копія акту в той же день вручена ОСОБА_1 і вона прийняла майно на відповідальне зберігання.

21 березня 2011 року було призначено експерта - ТОВ ЕКФ „Власна справа" для встановлення ринкової вартості описаного майна, яка згідно звіту від 06 липня 2011 року визначена у розмірі 254900 грн. Із такою оцінкою ОСОБА_1 не погодилась, за її заявою від 29 серпня 2011 року в. о. начальника ВДВС було призначено рецензування звіту, яке доручено товариству з обмеженою відповідальністю „Експерт-А". Згідно рецензії від 03 жовтня 2011 року звіт про оцінку майна у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Відсутність двох підходів оцінки. По звіту можуть прийматись майнові та юридичні рішення. Ця інформація державним виконавцем доведена до відома боржника шляхом направлення на її адресу 14 жовтня 2011 року відповідного листа (а.с. 55 т.1). Своїх заперечень проти таких висновків ОСОБА_1 у встановлений законом спосіб не заявила, але звернулась до ПП „Оцінка плюс", висновок спеціаліста якого щодо встановлення вартості будинковолодіння вважала правильним і наполягала на його достовірності.

Згідно протоколу тендерної комісії ВДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області № 42 від 15 листопада 2011 року право реалізації житлового будинку з надвірними будівлями, належного ОСОБА_1, надано Хмельницькій філії приватного підприємства „СП „Юстиція". Згідно з листами СП «Юстиція» від 30.11.2011 року №646/11 і від 09.04.2012 року №153/12 ОСОБА_1 повідомлено про прилюдні торги, які призначені на 20.12.2011 року о 12-00 год. по АДРЕСА_3 та на 19 квітня 2012 року по АДРЕСА_2.

Місце проведення прилюдних торгів відповідно до ст..41 Закону України «Про іпотеку» визначено ПП «СП «Юстиція», про що 30.11. 2011 і 08.04.2012 року повідомлено ВДВС Деражнянського РУЮ, ОСОБА_1, ПАТ «Райфайзен Банк Аваль».

Згідно з актом переоцінки арештованого майна, переданого на реалізацію Хмельницькій філії ПП «СП «Юстиція» від 16 січня 2012 року, спірний будинок з господарськими будівлями і спорудами оцінено у 254900, а вдруге уцінено на 25%-191175 грн.

Перші торги не відбулися в зв'язку з відсутністю покупців, а на других торгах згідно з протоколом від 19 квітня 2012 року №192671.1 ОСОБА_4 придбала спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за 191 175 грн.

04 травня 2012 року приватний нотаріус Деражнянського районного нотаріального округу відповідно до ст.66 Закону України «Про виконавче провадження» видала ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на житловий будинок із надвірними будівлями вартістю 191 175 грн., загальною площею 173,3 кв.м, що розташований по вул.Світличній в м.Деражня, на підставі якого 14 травня 2012 року за №11605015 проведено державну реєстрацію прав, що підтверджується витягом з реєстру.

Відповідно до державних актів від 01 грудня 2011 року про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4 площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 ,та серія НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,0067, кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 стала їх власником на підставі договору купівлі-продажу від 11 травня 2007 року №1259.

Згідно з довідкою Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області від 13 червня 2012 року №4142 за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 з 05 червня 2007 року і ОСОБА_10 з 19 серпня 2008 року, тобто на день укладення договорів кредиту і іпотеки у спірному будинку була зареєстрована тільки ОСОБА_1, а неповнолітня ОСОБА_10 була зареєстрована понад рік після укладення договорів, при цьому ОСОБА_1 не зверталася за згодою до органу опіки та піклування та не повідомляла кредитора про реєстрацію дитини в спірному будинку.

ОСОБА_16 у спірному будинку не був зареєстрований і не проживав, хоча офіційно шлюб з ОСОБА_1 було розірвано 14 жовтня 2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11, в частині визнання прилюдних торгів такими, що відбулися з порушенням закону, визнання незаконним протоколу прилюдних торгів від 19 квітня 2012 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами суд першої інстанції виходив з того, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того при організації та проведенні прилюдних торгів були допущені інші порушення встановленого законом їх проведення, зокрема строків проведення перших та повторних прилюдних торгів, належного повідомлення позивачів про проведення прилюдних торгів, відсутності доказів щодо направлення позивачам копії протоколу за результатами проведення прилюдних торгів від 19.04.2012 року, копії акта про реалізацію предмета іпотеки. Враховуючи зазначене суд дійшов до висновку, що виявлені порушення могли вплинути на результати торгів, оскільки були порушені права та законні інтереси ОСОБА_1, як боржника.

Однак повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна.

Як установлено судом, підставами для визнання прилюдних торгів недійсними позивачами зазначено недодержання ПП «СП «Юстиція» під час проведення прилюдних торгів норм Закону України «Про виконавче провадження», та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, зареєстрованого Міністерством юстиції України 02 листопада 1999 року №745/4038, а саме щодо порушення порядку проведення оцінки майна, порушення вимог закону при проведенні публічних торгів щодо неотримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на відчуження спірного будинку, а також процедури підготовки та проведення прилюдних торгів, визначених Тимчасовим положенням.

Позивачі посилалися на порушення ст.ст.50,58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неприйняття рішення про виділення частки будинковолодіння в натурі іншому подружжю, щодо проведення оцінки арештованого майна, а також на порушення п.п.1.3, 3.11, 4.8, 7.1, 7.8 Тимчасового положення.

Умови та порядок виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5. Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання і компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право оскарження дій (бездіяльність) державного виконавця.

Аналіз положень Закону й Інструкції №74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державні виконавці укладають відповідні договори. (п.11 Інструкції №74/5).

Оцінка арештованого майна відноситься до підготовчих дій державного виконавця з реалізації арештованого майна.

Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Тимчасовим положеннями передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна, направлення письмово повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна (розділ 3), правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), правила, які стосуються кінцевих торгів (розділ 6).

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3,6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу).

Оскільки, виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення, тобто за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Як вбачається із матеріалів справи прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме будинковолодіння АДРЕСА_1 які відбулися 20 грудня 2011 року та 19 квітня 2012 року, проведені у відповідності з вимогами Тимчасового положення, було опубліковане інформаційне повідомлення про реалізацію спірного будинковолодіння: направлено письмове повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, зазначена ціна об'єкту продажу (а.с.66-78 т.3).

ОСОБА_4 подала заявку на участь у прилюдних торгах 19.04.2012 року, була зареєстрована як учасник торгів, внесла гарантійний платіж в розмірі 5735.25 грн., за результатами проведення торгів був складений протокол №1926712.1, акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 27.04.2012 року та нотаріусом видане ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на придбане нею будинковолодіння ( а.с.156-164 т. документи).

Посилання позивачів як на підставу визнання прилюдних торгів недійсними на те, що торги проведені за участю одного учасника є безпідставними, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої, третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення Закону України «Про іпотеку» застосовуються до зобов'язань, виконання яких забезпечене іпотечним майном. До інших зобов'язань, які не забезпечені іпотекою, застосовується Закон України «Про виконавче провадження» й Тимчасове положення.

З огляду на зазначене, оскільки зобов'язання ОСОБА_1 було забезпечено іпотечним майном, спірним будинковолодінням, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 45 Закону України «Про іпотеку», за якою можна провести торги за наявності одного учасника.

Крім того, оцінка арештованого майна відноситься до дій державного виконавця по підготовці проведення прилюдних торгів.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

За частиною першою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини п'ятої статті 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Частиною п'ятою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім підпункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності.

Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Отже, проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не погоджувалась із ринковою вартістю спірного будинковолодіння, яка згідно акту від 06.11.2011 року складала 254900 грн.. За її заявою від 29.08.2011 року було призначено рецензування звіту. Згідно рецензії від 03.11.2011 року звіт про оцінку майна в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. По звіту можуть прийматися майнові та юридичні рішення. Ця інформація державним виконавцем доведена до відома ОСОБА_1 шляхом направлення на її адресу 14.10.2011 року відповідного листа (а.с.55 т.1). Дії державного виконавця щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо позивачами в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» не оскаржувалися.

Наданий ОСОБА_1 висновок спеціаліста ПП «Оцінка плюс» щодо встановлення вартості спірного будинковолодіння станом на 04.04.2012 року проводився за її особистим замовленням, без дотримання процедури встановленої законом, тому судом не береться до уваги. З доводами позивачів щодо того, що в оцінку вартості домоволодіння не ввійшла вартість надвірних будівель погодитись не можна, оскільки згідно п.3 Національного стандарту №2 враховуючи, що господарські будівлі є підсобними будівлями і складають з житловим будинком одне ціле, а при визначенні ринкової вартості об'єкту оцінки (в даному випадку будинковолодіння) може визначатися вартість земельної ділянки (її частини), що не містить земельні поліпшення, земельної ділянки (її частини), що містить земельні поліпшення, і земельних поліпшень, до яких відносяться будинки, будівлі, споруди, об'єкти інженерної інфраструктури та інше. Доказів, які б спростували звіт про незалежну оцінку майна, житлового будинку загальною площею 173,3 кв.м, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ЕКФ «Власна справа» на 06.07.2011 року, матеріали справи не містять.

Посилання позивачів на порушення вимог закону при проведені публічних торгів щодо неотримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на відчуження квартири, є безпідставними, оскільки така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користування чи право власності діти, а не при виконанні рішення суду та проведенні прилюдних торгів. Тому відсутні порушення статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

Що стосується інших порушень Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, які зазначені в рішенні суду першої інстанції, та які на думку позивачів, були допущені при проведенні прилюдних торгів, то позивачі не навели, в своєму позові мотивів, а суд першої інстанції в рішенні, як ці порушення вплинули на результати прилюдних торгів та законні права та інтереси божника.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, дійшов до неправильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки реалізація майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, не вплинула на результати торгів, права та законні інтереси особи, яка оспорює ці прилюдні торги та яка є боржником у зобов'язанні внаслідок невиконання якого приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про дострокове стягнення на предмет іпотеки, а саме будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, порушено не було.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності на 1/2 частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, виключення її з акта опису та арешту, то з висновками суду щодо задоволення таких позовних вимог теж погодитись не можна,

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за спадкоємцями померлого ОСОБА_16 право власності по 1/4 частині за кожним, виключивши ці частки з акту опису та арешту майна, виходив із того, що спірне будинковолодіння було придбано ОСОБА_1 та ОСОБА_16 в період шлюбу, тому воно є об'єктом спільної сумісної власності, у зв'язку з чим вимоги ОСОБА_16 щодо визнання за ним права власності на 1/2 частину спірного будинковолодіння та виключення зазначеної частки із з акту опису та арешту майна від 24.01.2011 року підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття арешту.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_16 перебували в шлюбі між собою, офіційно шлюб між ними розірвано 14 жовтня 2009 року, що підтверджується актовим записом №74 від14 жовтня 2009 року зробленим відділом реєстрації актів цивільного стану Деражнянського районного управління юстиції Хмельницької області.

За час шлюбу сторони придбали майно, зокрема: жилий будинок з надвірними спорудами, що в АДРЕСА_1.

Як вбачається із договору купівлі-продажу від 11.07.2007 року купівля спірного будинковолодіння проводилася за згодою чоловіка ОСОБА_16, справжність підпису якого на заяві засвідчена Маниковецькою сільською радою Деражнянського району (а.с.20 т.1).

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_16, він надав згоду на купівлю його дружиною ОСОБА_1 за спільні сумісні кошти набуті у шлюбі, житлового будинку з надвірними будівлями, за адресою АДРЕСА_1, за ціною та наумовах по її розсуду та дає згоду на заставу вищевказаного житлового будинку на умовах по її розсуду в забезпечення виконання зобов'язання по одержаному його дружиною кредиту у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_16 помер, спадкоємцями після його смерті є його діти ОСОБА_11 та неповнолітня ОСОБА_10

Статтею 60 СК України визначен о, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Якщо наявність боргових зобов'язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов'язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Подружжя, крім права спільної сумісної власності на придбаний за рахунок позичених грошових коштів жилий будинок, внаслідок укладення кредитного договору виникає також і зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення позиченої грошової суми, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники, та що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Зважаючи на зазначене, як ОСОБА_1 так і ОСОБА_16 є особами, права яких обтяжуються, а тому підстави для визнання права власності на частку спірного будинковолодіння за спадкоємцями ОСОБА_16: ОСОБА_10, ОСОБА_11 та виключення часток з акту опису та арешта майна відсутні.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_10 щодо усунення перешкод в користуванні будинковолодінням та вселення, оскільки такі позовні вимоги є похідними від вищезазначених позовних вимог ОСОБА_1, тому з задоволені їх теж слід відмовити.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку та скасування державних актів про право власності на землю, усунення перешкод в користуванні майном шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання, то зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Звертаючись з зазначеними позовними вимогами ОСОБА_4 посилалася на ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України, як власник спірного будинковолодіння, оскільки на теперішній час вона власником будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 не являється, як вбачається із витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з 07.07.2015 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів власником зазначеного житлового будинку є ОСОБА_6, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. У зв'язку з цим, воно підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у позовних вимогах.

У зв'язку з цим, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсними прилюдних торгів, які проведені ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» 19 квітня 2012 року, про визнання недійсним протоколу №1926712.1 проведення прилюдних торгів від 19.04.2012 року, про визнання недійсним свідоцтва від 04 травня 2012 року про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями, про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння за спадкоємцями ОСОБА_16, виключення 1/2 частини будинковолодіння з акту опису та арешту майна,усунення перешкод в користуванні будинковолодінням, шляхом вселення та позовних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинковолодінням шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання, про скасування державних актів про право власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсними прилюдних торгів, які проведені ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» 19 квітня 2012 року, про визнання недійсним протоколу №1926712.1 проведення прилюдних торгів від 19.04.2012 року, про визнання недійсним свідоцтва від 04 травня 2012 року про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями, про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння за спадкоємцями ОСОБА_16, виключення 1/2 частини будинковолодіння з акту опису та арешту майна, усунення перешкод в користуванні будинковолодінням, шляхом вселення відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинковолодінням шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання, про скасування державних актів про право власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук