Постанова

від 29.11.2016 по справі 914/511/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 914/511/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Картере В.І., Малетича М.М.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 10.05.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі№ 914/511/16 господарського судуЛьвівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кавертон" провизнання недійсним договору поруки від 19.03.2015, за участю представника від відповідача-2: Туранська Д.О. Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 у справі №914/511/16 касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Плюшко І.А. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.10.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 продовжено строк та відкладено розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" прийнято до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Малетич М.М. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.11.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "ВП "Агро-Союз" та до ТОВ "ФК "Кавертон" про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2015. Позов обгрунтовано тим, що договір поруки порушує права та інтереси позивача, оскільки укладений без належної згоди банку, направлений на створення штучних вимог кредиторів з метою отримання контрольної кількості голосів у комітеті кредиторів та прийняття рішень, спрямованих не на задоволення вимог реальних кредиторів боржника. За умовами укладеного між позивачем та відповідачем-1 кредитного договору останній зобов`язався не здійснювати без попередньої згоди банку операції, зокрема, з надання порук. Уклавши з відповідачем-2 оспорюваний договір поруки, відповідач-1 обтяжив себе додатковими зобов`язаннями перед відповідачем-2, що не сприяло поверненню кредиту по кредитному договору №126-СВ від 03.09.2010 та виконанню зобов`язань відповідачем-1 за кредитним договором.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.05.2016 (суддя: Сухович Ю.О.) у справі №914/511/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (судді: Юрченко Я.О. - головуючий, Зварич О.В., Хабіб М.І.), в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовано, зокрема, тим, що позивач не є стороною договору поруки. Суди вказали, що наслідком недотримання відповідачем-1 умов порядку погодження з позивачем укладення оспорюваного договору може бути відповідальність відповідача-1 за кредитним договором, однак, не може бути наслідком визнання недійсним договору поруки з підстав, визначених ст.203 ЦК України. Посилання відповідача на неможливість розгляду вказаного спору поза межами справи про банкрутство судами відхилено, оскільки кредитори боржника не позбавлені права на звернення із окремим позовом про визнання договору недійсним у позовному провадженні.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ПАТ "Укрсоцбанк", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 203, 215, 509, 526, 626 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 55, 207 ГК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. У скарзі вказується, що господарськими судами не застосовано ст.207 ГК України, зокрема, в частині укладення правочину з перевищенням господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) відповідача-1, оскільки правочин укладено без належної згоди банку. Скаржник також зазначає, що господарські суди дійшли до помилкового висновку, що права та інтереси банку не порушено, оскільки вимоги банку не включено до реєстру вимог кредиторів відповідача-1 у справі про його банкрутство. Проте кредитний договір укладено задовго до порушення справи про банкрутство ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" як і оспорюваний договір, тому права банку порушено як кредитора за кредитним договором.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

ТОВ "ФК "Кавертон" у відзиві на касаційну скаргу вважає її безпідставною та необгрунтованою, а рішення та постанову винесеними з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Відповідач-2 стверджує про відсутність передбачених ст.215 ЦК України підстав для визнання оспорюваного договору недійсним. Оспорюваний договір укладено з урахуванням господарської компетенції сторін і він не стосується банку.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

03.09.2010 між ВАТ УніКредит Банк, правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ТОВ "ВП "Агро-Союз" як позичальником укладено кредитний договір №126-СВ, за умовами якого банк надав позичальнику фінансування з терміном до 28.02.2015.

За п.8.3 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №11 від 09.12.2013) позичальник без попередньої письмової згоди банку зобов`язується не здійснювати наступні операції, зокрема, надання порук, надання гарантій в якості принципала.

19.03.2015 між ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" як кредитором та ТОВ "ВП "Агро-Союз" як поручителем укладено договір поруки, предметом якого є надання поруки за виконання ТОВ "Вірто-Сервіс" як боржником зобов`язань за кредитним договором №27/08В від 23.07.2008. Розмір зобов`язання поручителя за цим договором не перевищуватиме 990 000,00 доларів США, що станом на дату укладення цього договору відповідно до офіційного курсу НБУ складає 23 156 100, 00 грн.

01.09.2015 ТОВ "ФК "Поліс" як первісний кредитор відступило права вимоги зобов`язань за кредитним договором та права вимоги за договорами забезпечення, в тому числі за договором поруки від 19.03.2015, новому кредитору ТОВ "ФК "Кавертон".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.10.2015 порушено провадження у справі №914/3604/15 про банкрутство ТОВ "ВП "Агро-Союз", введено процедуру розпорядження майном.

ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося із кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 134 558 582, 51 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2016 у справі №914/3604/15 відмовлено у включенні до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 134 558 582, 51 грн., а також відмовлено в задоволенні клопотання позивача про визнання недійсними договору поруки в порядку ст.83 ГПК України у зв`язку з тим, що ПАТ "Укрсоцбанк" із заявами в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до суду не звертався.

6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п.7 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником. Також, згідно ст.16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених п.7 ч.1 ст.12 цього Кодексу розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

За ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів порушення оспорюваним договором поруки його прав і законних інтересів, є передчасними.

Пунктом 2.10 постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 роз`яснено, що у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, позивачем може бути, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Касаційна інстанція звертає увагу, що коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Господарські суди попередніх інстанцій не дослідили положення оспорюваного договору, зокрема щодо правосуб`єктності ТОВ "ВП "Агро-Союз" під час укладення договору поруки.

Зазначені порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме щодо наявності або відсутності встановлення договором цивільних прав та обов`язків, які регулюють можливість укладання договорів на зразок оспорюваного у даній справі, а висновок про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним, у даному випадку, є передчасним.

З огляду на зазначене прийняті вище у цій справі рішення та постанова не відповідають наведеним нормам права, а тому підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При цьому, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити про те, що із врахуванням змін до ГПК України, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011, що набрав чинності 19.01.2013, спори з майновими вимогами до боржника, в тому числі спір про визнання недійсним будь-якого правочину, який порушується особою, чиї майнові права порушено (кредиторами, арбітражним керуючим в інтересах кредиторів) після 19.01.2013, належать до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Правова позиція про розгляд у межах провадження у справі про банкрутство спорів про визнання недійсними правочинів боржника незалежно від правових підстав для визнання їх недійсними (цивільно-правових чи передбачених законом про банкрутство), якщо такі правочини безпосередньо пов`язані з провадженням у справі про банкрутство (формування ліквідаційної маси боржника, розгляд кредиторських вимог боржника та формування його пасиву у реєстрі кредиторів), узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14.

Судами встановлено, що провадження про банкрутство ТОВ "ВП "Агро-Союз" порушено ухвалою господарського суду Львівської області від 29.10.2015 у справі № 914/3604/15.

Вищий господарський суд України зазначає про необхідність застосування в даному випадку висновків ВСУ у постанові від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14, застосування п.7 ч.1 ст.12 ГПК України та ч.9 ст.16 ГПК України, ч.4 ст.10 Закону про "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що позовна заява про визнання недійсними оспорюваного правочину повинна розглядатися у справі № 914/3604/15 про банкрутство ТОВ "ВП "Агро-Союз" як спір, що пов`язаний з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ВП "Агро-Союз".

З огляду на наведене справу про визнання недійсним договору поруки слід передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області для розгляду по суті в межах справи № 914/3604/15 про банкрутство ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз", під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

За ч.2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З огляду на зазначене вище прийняті у цій справі рішення та постанова не відповідають наведеним нормам права, а тому підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд в межах справи №914/3604/15 про банкрутство ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз".

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дослідити умови договорів та встановити наявність/відсутність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

В залежності від встановлених обставин суду слід вирішити спір у відповідності з нормами процесуального права та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі №914/511/16 скасувати.

Справу № 914/511/16 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи №914/3604/15 про банкрутство ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз".

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: В. Картере

М. Малетич