Ухвала

від 15.03.2017 по справі 914/511/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.03.2017 р. Справа № 914/511/16

Господарський суд Львівської області у складі: судді Чорній Л.З., розглянувши справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , м. Київ

до відповідача-1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» , м. Львів

до відповідача-2: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кавертон , м. Київ

про: визнання недійсним договору поруки від 19.03.2015р.

Представники сторін:

ПАТ Укрсоцбанк - ОСОБА_2

Від боржника - ОСОБА_3

ПАТ АК Укргазбанк - ОСОБА_4

Розпорядник майна - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В провадженні господарського суду Л/о (с. Сухович Ю.О.) знаходилась справа №914/511/16 за позовом ПАТ Укрсоцбанк до ТзОВ Агро-Союз , м. Львів, до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кавертон , м. Київ про визнання недійсним договору поруки від 19.03.15 р.

Рішенням господарського суду Л/о від 10.05.16 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою ЛАГС від 02.08.16 р. рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2016 року у справі № 914/511/16 залишено без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - без задоволення.

Постановою ВГС України від 29.11.16 р. касаційну скаргу ПАТ Укрсоцбанк задоволено частково. Рішення Господарського суду Л/о від 10.05.16 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.16 р. у справі №914/511/16 скасовано. Справу №914/511/16 за позовом ПАТ Укрсоцбанк до ТзОВ Агро-Союз , м.Львів, до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кавертон , м. Київ про визнання недійсним договору поруки від 19.03.15р. направлено на новий розгляд до господарського суду Л/о для розгляду в межах справи №914/3604/15 про банкрутство ТзОВ ВП Агро-Союз .

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.01.16 р. справу №914/511/16 прийнято на новий розгляд в межах справи №914/3604/15 про банкрутство ТзОВ ВП Агро-Союз . Судове засідання призначено на 08.02.17р.

08.02.17 р. представник ПАТ Укрсоцбанк в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, однак вимог ухвали суду від 12.01.17р. не виконав.

Представник боржника (відповідача-1) в судове засідання з'явився, через канцелярію господарського суду подав письмові пояснення по суті позову відповідно до яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, визначених в письмових поясненнях.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті позову суду не надав.

Ухвалою суду від 08.02.17р. розгляд справи відкладено на 23.02.17р.

23.02.17р. представник позивача в судове засідання з'явився, надав письмові пояснення по суті позову, однак вимог попередньої ухвали суду не виконав.

Представником ТзОВ Фінансова компанія Кавертон через канцелярію господарського суду подано клопотання відповідно до якого останній просить суд врахувати раніше подані відповідачем-2 пояснення по справі №914/511/16 та відмовити позивачу у визнанні недійсним оспорюваного договору.

Ухвалою суду від 23.02.17 р. розгляд справи відкладено на 15.03.17 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.

В провадженні господарського суду Л/о знаходиться справа за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Зернотрейдер , с. Булахівка Павлоградського району Дніпропетровської області про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Агро-Союз (79034, м. Львів, вул. Навроцького, буд. 25; код ЄДРПОУ 31682313) в порядку ст.10,11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Ухвалою суду від 20.10.2015р. заява прийнята до розгляду та призначено підготовче засідання на 27.10.2015р.

Ухвалою суду від 29.10.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Агро-Союз , м. Львів введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна ОСОБА_5.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опилюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Агро-Союз (79034, м. Львів, вул. Навроцького, буд. 25; код ЄДРПОУ 31682313).

Ухвалою суду від 03.12.15 р. прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , м. Київ про грошові вимоги до боржника на суму 134 588 582,51 грн.

23.02.16 р. ПАТ Укрсоцбанк звернувся до Господарського суду Л/о в позовному провадженні з позовною заявою до відповідача-1 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» , м. Львів (боржник у справі про банкрутство), до відповідача-2: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кавертон , м.Київ про визнання недійсним договору позики від 19.03.2015р.

Позовні вимоги банку мотивовані тим, що 03.09.2010р. між ВАТ "УніКредит Банк" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ТзОВ «Виробниче підприємство «АГРО - СОЮЗ» (позичальник) укладено кредитний договір №126-СВ згідно з умовами якого банк відповідно до умов договору та на термін цього договору надав позичальнику револьверну кредитну лінію без зобов'язання надання з загальною сумою кредиту 4 400 000,00 дол. США з можливістю отримувати в доларах США, євро, гривні та з терміном кредиту до 03.09.2011р. з урахуванням обмежень, визначених у договорі. Фінансування надано з метою поповнення обігових коштів позичальника.

До кредитного договору укладено додаткові угоди, якими внесено зміни та доповнення до кредитного договору.

Додатковою угодою №11 від 09 грудня 2013 року сторони змінили кредитний договір та виклали його з усіма додатками до нього у новій редакції.

Відповідно до п.8.3 кредитного договору в редакції додатку №1 до додаткової угоди №11 від 09.12.2013р., передбачено, що позичальник без попередньої письмової згоди банку зобов'язується не здійснювати наступні операції: одержання кредитів, залучення коштів від третіх осіб.

Судом також встановлено, що 23 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством ВТБ БАНК (надалі-банк-2) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Вірто-Сервіс укладено кредитний договір №27/08В, з додатковими угодами до нього: №1 від 20.03.2009 р., №2 від 31.07.2009 р., №3 від 14.08.2009 р.; №4 від 17.08.2009 р.; №5 від 13.09.2010 р.; №6 від 29.12.2011 р.; №7 від 26.12.2012 р. (надалі- Кредитний договір-2), відповідного до якого банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Вірто-Сервіс (ідент. код 34915105) грошові кошти, а Боржник зобов'язався повернути такі грошові кошти на умовах Кредитного договору.

13 січня 2015 року між Банком-2 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЛІС (код ЄДРПОУ 38994463) укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та права вимоги за договорами забезпечення та додаткову угоду №1 до нього від 02.03.2015 року, відповідно до яких до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЛІС перейшло право вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Вірто-Сервіс , зокрема, за зобов'язаннями які виникли на підставі кредитного договору в розмірі 5 087 564,89 дол., що за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення додаткової угоди №1 від 02.03.2015 року до договору про відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та права вимоги за договорами забезпечення від 13.01.2015 року складало еквівалент 136 642 397, 80 грн.

На підтвердження належного переходу права вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Вірто-Сервіс від Банку-2 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЛІС 02 березня 2015 року між банком та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЛІС укладено Акт приймання-передачі документації до додаткової угоди №1 від 02.03.2015 року до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та права вимоги за договорами забезпечення від 13.01.2015 року та Акт приймання-передачі права вимоги до додаткової угоди №1 від 02.03.2015 року до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та права вимоги за договорами забезпечення від 13.01.2015 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Вірто-Сервіс за Кредитним договором-2 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЛІС та Боржником було укладено Договір поруки від 19 березня 2015 року (надалі- договір поруки), відповідно до умов якого боржник поручився за виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Вірто-Сервіс його зобов'язань за Кредитним договором у розмірі, що не перевищуватиме 990 000,00 доларів США, що станом на дату укладення Договору поруки відповідно до офіційного курсу НБУ складало 23 156 100,00 грн .

01 вересня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЛІС та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кавертон укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та права вимоги за договорами забезпечення, відповідно до якого до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кавертон перейшло, зокрема, право вимоги до боржника як до поручителя ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Вірто-Сервіс за його зобов'язаннями за кредитним договором у розмірі 990 000,00 доларів США.

Вважаючи, що договір позики від 19.03.2015р. порушує права та інтереси банку, оскільки укладений без згоди останнього, а також направлений на створення штучних вимог кредиторів з метою отримання контрольної кількості голосів у комітеті кредиторів та прийняття рішень спрямованих не на задоволення вимог реальних кредиторів боржника, ПАТ Укрсоцбанк , вважаючи себе кредитором у справі про банкрутство ТзОВ ВП Агро-Союз звернулось до суду про визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду Л/о від 10.05.16р. у справі №914/511/16, яке підтримано Постановою ЛАГС від 02.08.16 р., в задоволенні позовних вимог ПАТ Укрсоцбанк відмовлено.

Переглядаючи рішення Господарського суду Л/о від 10.05.16 р. у справі №914/511/16 та постанову ЛАГС від 02.08.16 р., та направляючи справу на новий розгляд в межах справи про банкрутство ТзОВ ВП Агро-Союз , ВГС України у своїй постанові від 29.11.16 р. зазначив, що відповідно до змісту позовної заяви, позивач, вважаючи себе кредитором у справі про банкрутство ТзОВ ВП Агро-Союз , звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з укладенням оспорюваного договору, з метою захисту своїх інтересів, як кредитора.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, ч.ч. 1-5 передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК України. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Отже, звертаючись до суду, заявник повинен довести наявність порушеного права у спосіб, визначений законом.

Як зазначалось вище, звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував на те, що оспорюваний договір порушує його права та законні інтереси, оскільки ТзОВ ВП Агро-Союз уклало оспорюваний договір у порушення п. 8.3 кредитного договору в редакції, викладеній додатковою угодою № 11 від 09.12.2013 (за відсутності спеціальної правосуб'єктності), а саме, без згоди ПАТ Укрсоцбанк та укладення спірного правочину спрямовано на створення штучних вимог кредиторів з метою отримання контрольної кількості голосів у комітеті кредиторів та прийняття рішень, спрямованих не на задоволення вимог реальних кредиторів боржника у справі про банкрутство ТзОВ ВП АГРО-СОЮЗ .

За змістом ч.1,2,9ст. 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею; вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом; погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Частинами 4,5 і 6 статті 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном; інші питання, передбачені цим Законом. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 01.03.16 р. Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» (вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 00039019) відмовлено у включенні грошових вимог в сумі 134 588 582,51 грн. (з яких: 97 884 394,98 грн. - заборгованість по тілу кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та інфляційні витрати; 36 520 671,53 грн.-неустойка за несвоєчасне повернення кредиту та повернення відсотків за користування кредитом; 151 080,00 - витрати за вчинення виконавчих написів на договорах застави від 07.09.2010 р. та сплачений судовий збір по справі №904/6929/15 про стягнення заборгованості; 2436,00 грн. - судовий збір за подання заяви з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство) до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-союз» .

Постановою ЛАГС від 13.09.17 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» б/н від 15.03.2016 року залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року щодо кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у справі № 914/3604/15 залишено без змін.

Постановою ВГС України від 20.12.16 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року (про відмову у визнанні грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк") та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 914/3604/15 залишено без змін.

З врахуванням того, що ПАТ Укрсоцбанк не визнано кредитором у справі про банкрутство ТзОВ ВП Агро-Союз , посилання позивача на порушення його прав та інтересів укладенням оспорюваного правочину, яке спрямовано на створення штучних вимог кредиторів з метою отримання контрольної кількості голосів у комітеті кредиторів боржника у справі про банкрутство ТзОВ ВП Агро-Союз , судом до уваги не береться, оскільки право ПАТ Укрсоцбанк , як кредитора у справі про банкрутство не порушено.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.13 р., у разі, коли право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід залишити за позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.15,16, 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26,45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст.ст.1,2,4-3,12,22,32,33,34,43,44,49,86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

2. Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Суддя Чорній Л.З.