Ухвала

від 23.11.2016 по справі 910/25990/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.11.2016Справа № 910/25990/14 За скаргою Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у справі №910/25990/14

за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інссталь» про стягнення 34504,77 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін та ВДВС не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва у порядку ст. 121-2 ГПК України прийнято до розгляду указану скаргу про:

- визнання протиправною бездіяльності ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва в особі державного виконавця Шпака О.І. щодо не забезпечення належного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 у справі № 910/25990/14 (наказу Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у справі № 910/25990/14), яке полягало у не використанні наданих йому прав, передбачених п.п 11, 16, 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнання протиправною бездіяльності ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва в особі державного виконавця Шпака О.І., щодо надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням строків, визначених ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов'язання державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва Шпака О.І., в порядку ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», викликати посадову особу (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інссталь» для надання пояснень з приводу невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 у справі №910/25990/14;

- зобов'язання державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва Шпака О.І., надати інформацію про результати розгляду направлених 19.01.2016 запитів до ДАІ м. Києва, Національної комісії цінних паперів та фондового ринку, Гірпромнагляду у Київській області, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві та ГУ Держгеокадастру України в м. Києві.

У судове засідання сторони та ВДВС представників не направили.

Судом враховано, що за приписами ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, тому суд перейшов до розгляду скарги у даному судовому засіданні. Розглянувши подану скаргу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У листопаді 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шпаком О.І. (далі - ВДВС) було відкрито виконавче провадження №49747777 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у справі №910/25990/14.

Однією з вимог скарги є визнання протиправною бездіяльності ВДВС щодо надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням строків, визначених ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі - Закон у редакції на момент, коли відповідна дія мала бути вчинена).

За приписами ст. 32 ГПК України, доказами у господарській справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Із наданих скаржником та не спростованих ВДВС пояснень вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження скаржником було отримано у липні 2016 року, а отже ВДВС її було надіслано з порушенням встановленого ст. 25 Закону строку (мала бути надіслана не пізніше наступного робочого від її винесення).

Відтак, вимога скарги про визнання протиправною бездіяльності ВДВС щодо надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням строків, визначених ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» судом задовольняється частково, а саме визнається протиправною не бездіяльність, а дія по надісланню постанови з порушенням встановленого Законом строку.

Щодо вимоги скарги про зобов'язання ВДВС надати інформацію про результати розгляду направлених 19.01.2016 запитів, то суд зазначає, що за результатами розгляду скарги господарський суд, зокрема, може зобов'язати орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії , якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав (п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9), однак надання інформації стягувачу не є «виконавчою дією» в розумінні Закону (не є дією органу та/або посадової особи, яка (дія) визначена у Законі, та яка спрямовані на примусове виконання рішення суду), тому у задоволенні вимоги скарги у цій частині суд відмовляє.

Скаржник також посилається, що ВДВС всупереч ст. 11 Закону не викликав посадову особу (керівника) боржника для надання пояснень з приводу невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 у справі №910/25990/14, тому просить суд зобов'язати ВДВС вчинити таку виконавчу дію.

Також скаржник посилається на протиправну бездіяльність ВДВС, яка полягає у не використанні державним виконавцем наданих йому прав, передбачених п.п 11, 16, 18 ст. 11 Закону, та зокрема, як скаржником уточнено у наданому суду поясненні, яка полягає у не виклику посадової особи (керівника) боржника для надання пояснень з приводу невиконання рішення суду; не витребування від матеріально відповідальних і посадових осіб боржника пояснень за фактами невиконання рішення; при ухиленні боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, ВДВС не звернулося до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України.

Дослідивши доводи скарги по вказаним вимогам суд погоджується з доводами скаржника, що дійсно за приписами ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Але щодо доводів скаржника суд зазначає, що недосягнення мети виконавчого провадження - виконання судового рішення може бути не тільки виною державного виконавця, на що посилається скаржник, а й з об'єктивних підстав у передбачених Законом випадках, наприклад за ст. 47 Закону - якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. І також, об'єктивність вживання державним виконавцем примусових заходів виконання рішення повинна кореспондуватися з наявністю підстав для їх вчинення.

Як вбачається з залучених до справи документів, ВДВС 30.09.2015 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У постанові ВДВС зазначено, що при виконанні державний виконавець виявив наступне: згідно відповіді ДАІ м. Києва за боржником на праві приватної власності рухомого майна не зареєстровано; згідно інформаційної довідки з ЄДР заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Києва та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником на праві приватної власності нерухомого майна не

зареєстровано; згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку пакети акцій емітентів відсутні; розрахункові рахунки в банківських установах у боржника арештовані, кошти відсутні; згідно відповіді Гірпромнягляду у Київській області та м. Києва великовантажні та інші технологічні транспортні засоби не зареєстровані; згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства в м. Києві немає зареєстрованої спеціальної техніки, великовантажні та інші технологічні транспортні засоби не зареєстровані; направлені до банку вимоги повернулися державному виконавцю без виконання у зв'язку з ліквідацією банківської установи; згідно акту державного виконавця за адресою: м. Кив, вул. Вишняківська, 13а, оф. 4, керівного органу та майна боржника не розшукано.

Отже, всупереч посиланням скаржника суд констатує, що у державного виконавця були об'єктивно відсутні підстави викликати посадову особу (керівника) боржника для надання пояснень та витребовувати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржника надання пояснень за фактами невиконання рішення - оскільки за адресою офіційного місцезнаходження боржника згідно відомостей з ЄДР (м. Кив, вул. Вишняківська, 13а, оф. 4) керівного органу та майна боржника розшукано не було.

При цьому, судом прийнята до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, що керівник, матеріально відповідальні та/або інші посадові особи боржника та сам боржник (юридична особа) розташовуються як юридична особа та її працівники за іншою, ніж зазначена у ЄДР, адресою.

Щодо невжиття державним виконавцем заходів, спрямованих на звернення до суду з поданням про заборону виїзду за кордон керівника боржника, то суд зазначає, що за приписами п. 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень (наказ Мінюсту від 02.04.2012 N 512/5, інструкція у редакції на час, коли мали вчинюватися дії, бездіяльність щодо не вчинення яких оскаржується), обов'язковими реквізитами такого подання є, зокрема, окрім прізвища, ім'я та по батькові керівника боржника - тобто відомостей які є відкритими та містяться в ЄДР, також відомостей про дату його народження (число, місяць, рік). І у матеріалах справи відсутні докази, що виконавче провадження містило відомості про дату народження керівника боржника, і доказів, що такі відомості надавалися державному виконавцю скаржником, як особою, яка мала господарські зносини з боржником, але при наявності таких відомостей державним виконавцем не було вчинено відповідних дій - матеріали справи також не містять. Натомість формування подання без одного з обов'язкових реквізитів не є правомірним, оскільки суперечить вказаному пункту Інструкції., а тому, підсумовуючи наведене, протиправної бездіяльності з боку державного виконавця у не формуванні та не зверненні до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду керівника боржника за кордон суд не вбачає через відсутність у державного виконавця необхідних для формування такого подання відомостей.

Отже, вимоги скарги підлягають частковому задоволенню та частково відхиляються.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у справі №910/25990/14 задовольнити частково.

Визнати протиправною дію Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві в особі державного виконавця Шпака О.І. щодо надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження № 49747777 з порушенням строків, встановлених ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (закону у редакції на час, коли зазначена дія повинна була бути вчинена).

У іншій частині в задоволенні вимог скарги відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Р.Б. Сташків