Постанова

від 29.11.2016 по справі п/811/573/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року Справа № П/811/573/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до державного реєстратора Реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції Буркан Вікторії Володимирівни (відповідач), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "СТОВ "Авангард", про визнання протиправними дій, скасування рішення, стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення №22966006 від 18.07.2015 р. про державну реєстрацію іншого речового права; стягнення моральних та матеріальних збитків у сумі 18970 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державний реєстратор Буркан В.В. 18 липня 2015 (субота), розглянувши кимсь подану заяву в 09:54:41 реєстраційний № 12401255, прийняла рішення за № 22965941 про державну реєстрацію іншого речового права-права оренди земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності позивачу, за ТОВ "СТОВ "Авангард". Однак, враховуючи те, що підставою для вчинення реєстраційних дій став нікчемний договір оренди земельної ділянки, який є підробленим і який позивач з ТОВ "СТОВ "Авангард" не укладав, державним реєстратором, у порушення Конституції України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесено протиправний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі.

Відповідач у судове засідання також не з'явилася, з поданих до суду заперечень зазначила, що до повноважень державного реєстратора не відноситься встановлення достовірності поданих на державну реєстрацію документів, а згідно до ч.4 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідальність за відповідність електронних копій оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, оригіналам таких документів у паперовій формі несе особа, яка подає заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі. Та обставина, що підпис позивача є підробленим і він ніякого договору з ТОВ "СТОВ Авангард" не підписував, стала відома вже після проведення державної реєстрації, а тому, дії державного реєстратора на момент прийняття ним рішення про державну реєстрацію речового права на вказану земельну ділянку та похідного (іншого) від нього (права оренди) не можна вважати протиправними (а.с.107-109).

Справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 3,74 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, яка знаходиться на території Злинської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю Серії НОМЕР_3 (т.1 а.с.14).

Так, між позивачем (Орендодавець) та ТОВ "СТОВ "Авангард" (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (т.2 а.с.26-29), який в подальшому подано на реєстрацію до Реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції для проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди.

18.07.2015, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, подану ТОВ "СТОВ "Авангард", відповідачем прийнято рішення №22966006 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 (а.с.4-6).

Як зазначив позивач, договір оренди земельної ділянки з ТОВ "СТОВ "Авангард" він не укладав та будь-яких заяв до реєстраційної служби не подав. Відповідач, в свою чергу, вказав, що на реєстрацію були надані всі передбачені законодавством документи, а Законодавець не покладає на реєстратора обов'язку здійснювати перевірку змісту правочину відповідно до наведених позивачем у позові підстав, а здійснена реєстрація речового права не позбавляє сторону правочину здійснювати свій судовий захист у спосіб, передбачений Цивільним кодексом України.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно зі ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон №1952-IV), - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

За правилами ст.4-2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку, може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8 1 частини другої статті 9 цього Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Згідно ч.2 ст.9 Закону № 1952-IV державний реєстратор, серед іншого:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

У відповідності до п. 15 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 р. (чинного до 01.01.2016 р., надалі - Порядок), під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Частина 4 статті 17 Закону № 1952-IV вказує, що відповідальність за відповідність електронних копій оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, оригіналам таких документів у паперовій формі несе особа, яка подає заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі.

Згідно до п.6 Порядку, відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник.

Підставою для проведення реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ТОВ "СТОВ "Авангард" став договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

При цьому, згідно до ч.1 ст.24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 24 Закону №1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до п.35 під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

З копії матеріалів реєстраційної справи встановлено, що між позивачем (Орендодавець) та ТОВ "СТОВ "Авангард" (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки. Із заявою про реєстрацію речового права звернулась інша сторона за договором оренди - ТОВ "СТОВ "Авангард", що передбачено Законом №1952-IV та Порядком №868. За даними Державного реєстру прав, земельна ділянка на момент реєстрації (18.07.2015 р.) обтяжена не була (т.2 а.с.1-31).

При цьому суд погоджується з тим, що державний реєстратор не наділений повноваженнями щодо перевірки достовірності поданих на державну реєстрацію документів, а доказів того, що станом на день винесення спірного рішення відповідачу було відомо про нікчемність договору оренди, укладеного між позивачем та ТОВ "СТОВ "Авангард", суду не надано.

Отже, дії відповідача на момент прийняття ним спірного рішення не можна вважати протиправними.

Водночас, суд зазначає наступне.

Згідно до вимог ч.2 ст.26 Закону №1952-IV (в редакції, станом на день розгляду справи) передбачено підстави внесення записів до Державного реєстру прав. Зокрема, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судом встановлено, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.08.2016 р. у справі №392/1924/15-ц (провадження №2/392/92/16) задоволено часткового позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "СТОВ "Авангард", визнано недійсним договір оренди земельної ділянки НОМЕР_4, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 3,74 га, розташованої на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кладений між ОСОБА_1 та ТОВ "СТОВ "Авангард", зареєстрований Реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції 18.07.2015 року за №22966006 (т.1 а.с.207-209).

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24.10.2016р. (т.1 а.с.210) апеляційну скаргу ТОВ "СТОВ "Авангард" визнано неподаною та повернуто заявнику.

Доказів скасування рішенням Маловисківського районного суду від 16.08.2016 р. суду не надано.

Як зазначалось судом, підставою для проведення реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ТОВ "СТОВ "Авангард" став договір оренди, визнаний недійсним рішенням суду від 16.08.2016 р. у справі №392/1924/15-ц (провадження №2/392/92/16).

Таким чином, враховуючи вищевказане суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про скасування рішення № 22966006 від 18.07.2015 року.

Щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди в загальній сумі 18970 грн., суд зазначає таке.

Як зазначив позивач, з 2006 р. він отримував щороку орендну плату. У 2015 році орендар ОСОБА_3 орендну плату не сплатив посилаючись на те, що позивач в односторонньому порядку розірвав з ним договір оренди землі та заключив із ТОВ "СТОВ Авангард" новий договір. Таким чином, він не отримав 8 000,00 грн. орендної плати.

Також, судовий збір при подачі в Маловисківський районний суд позовної заяви щодо визнання недійсним договору (справа №392/1924/15-ц (провадження №2/392/92/16)) склав 970,00 грн.

Отже, матеріальна шкода склала 8970,00 грн..

Моральна шкода полягала у згаяному позивачем часі на судові тяганини та нанесенні шкоди його здоров'ю, що оцінюється у 10000,00 грн..

Отже, на даний час заподіяні моральні та матеріальні збитки складають 18970 грн..

Так, поняття збитків та моральної шкоди визначено у ч.2 ст.22 та 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленумом Верховного Суду України від 32 березня 1995 року №4 (із змінами і доповненнями від 25.05.2001 №5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд у таких спорах повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, обов'язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу що позивається із таким позовом.

За змістом ч.1 ст.70 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав до суду жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв'язку між дією відповідача і завданням йому як моральної (у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань тощо), так і матеріальної шкоди.

Також суд зазначає, що судовий збір в сумі 970 грн., сплачений при зверненні до Маловисківського районного суду, стягнуто з ТОВ "СТОВ "Авангард" на користь ОСОБА_1 згідно рішення суду від 16.08.2016 р. у справі №392/1924/15-ц (пр.№2/392/92/16), яке набрало законної сили (т.1 а.с.209).

Не надано суду й доказів неотримання у 2015 р. орендної плати в сумі 8 000,00 грн.. Крім того, як підтверджено матеріалами справи, 08.02.2006 року між позивачем (Орендодавець) та СТОВ "Авангард" (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки строком на 5 (п'ять) років, з 08.02.2006 р. по 01.11.2010 р. (п.2 Договору), з правом його автоматичного продовження на наступний термін - 5 років (п.4 Договору).

Доказів продовження строку Договору оренди з СТОВ "Авангард" суду не надано.

Суд також вважає незрозумілими доводи позивача про те, що у 2015 р. орендар орендну плату не сплатив з підстав розірвання позивачем договору в односторонньому порядку, оскільки згідно із п. 5 дія даного Договору не може бути припинена в односторонньому порядку (т.1 а.с.85).

На підставі вищевказаного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають повністю.

Відтак, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи наявні в справі матеріали, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Згідно із ч.3 ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача всі здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Скасувати рішення №22966006 від 18.07.2015 року про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити ОСОБА_1 (ід. номер: НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько