Постанова

від 30.11.2016 по справі п/811/169/16.

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року Справа № П/811/169/16.

провадження № 2-ап/811/16/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Жука Р.В., суддів Притули К.М., Хилько Л.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства “Агроекстра”

доДержавної казначейської служби України

провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Агроекстра” (далі – позивач, ПП “Агроекстра”) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної казначейської служби України щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду, в розмірі трьох відсотків річних від суми 1 663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року в сумі 95162,69 грн., що оформлене листом від 11.12.2015 року №5-08/4071-31562;

- зобов'язати Державну казначейську службу України відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” нарахувати та виплатити Приватному підприємству “Агроекстра” (код - 23681818) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від суми 1 663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року.

Відповідна адміністративна справа була направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом на підставі ухвали від 11.05.2016 року.

Так, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.04.2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 року скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов'язок щодо виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ покладено на органи Державної казначейської служби України. Натомість відповідач протиправно, без наявних на те підстав затягував фактичне перерахування коштів на виконання виконавчого листа по справі №1170/2а-1603/11, що призвело до затримки його виконання у 2,5 року з моменту звернення позивача до органів казначейства. При цьому, наголошує, що у відповідності до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” має право на відповідну компенсацію, яка відшкодована не була, тому вважає що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву, обґрунтувавши тим, що при відмові у нарахуванні та виплаті компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду, в розмірі трьох відсотків річних від суми 1 663 528,79 грн., діяв в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством, а тому вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні (а.с.130-131).

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України на підставі відповідної ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2016р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

За приписами п.1, 3, 9 ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Предметом спору в даній справі є законність та обґрунтованість дій Державної казначейської служби України при винесенні листа від 11.12.2015 року №5-08/4071-31562 про відмову у нарахуванні та виплаті компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду, в розмірі трьох відсотків річних від суми 1663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року в сумі 95 162,69 грн..

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні фактичні обставини справи.

Приватне підприємство “Агроекстра” 25.10.1995 року зареєстроване як юридична особа, та з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків (а.с.10).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року у справі №1170/2а-1603/11 за позовом ПП "Агроекстра" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області за участю Прокуратури Кіровоградської області, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Кіровоградській області висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню Приватному підприємству "Агроекстра" з Державного бюджету України за вересень 2009 р., лютий 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р.; скасувано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.04.2011 р. №0000262350; скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.05.2011 р. №0000422350; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області на користь Приватного підприємства "Агроекстра", код ЄДРПОУ 23681818 (25005, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 6/2, рахунок №26004420929091 в Одеській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016) суму податку на додану вартість у розмірі 1663528 грн. 79 коп. за вересень 2009 р., лютий 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р.

На виконання зазначеного рішення Кіровоградським окружним адміністративним судом було видано відповідний виконавчий лист 08.08.2012 р. (а.с.16).

Присуджені вказаною постановою суми податку на додану вартість у розмірі 1663528 грн. 79 коп. на рахунок ПП “Агроекстра” були перераховані 25.02.2015 року, що посвідчується відповідною банківською випискою по рахунку (а.с.14).

20.11.2015 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України із листом, в якому вказав на переважному праві передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” на нарахування та виплаті компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду у розмірі трьох відсотків річних від суми 1 663 528,79 грн. починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року (а.с.11-13).

Проте, 11.12.2015 року Державна казначейська служба України листом №5-08/4071-31562 відмовило у нарахуванні такої компенсації позивачеві (а.с.15).

Свою відмову, відповідач мотивував тим, що законодавством не передбачено можливості нарахування компенсації за прострочення виконання рішення суду про відшкодування з Державного бюджету заборгованості з податку на додану вартість, при цьому наголосив, що списання коштів на користь ПП "Агроекстра" здійснено казначейством виключно за рахунок надходжень (доходів) бюджету, а не видатків бюджету, як передбачено Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

Не погоджуючись із такими діями органів казначейства, вважаючи таку відмову неправомірною та такою, що суперечать чинному законодавству, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

При прийнятті рішення та вирішення спору у даній справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Водночас, така компетенція органів державної виконавчої служби не є виключною.

Так, частина друга статті 3 Закону України „Про виконавче провадження“ безпосередньо покладає обов'язок щодо виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким центральним органом виконавчої влади, відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, є Державна казначейська служба України (Казначейство України).

Згідно вказаного Положення Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Так само, частина перша статті 3 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“ від 05 червня 2012 року №4901-VI встановлює, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Суд наголошує, що боржником у спірних правовідносинах згідно виконавчого листа від 29.08.2011р. у справі №1170/20а-1603/11 є Державна казначейська служби України, тобто державний орган у розумінні Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“.

Викладене обумовлює необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 3 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“ № 4901.

Згідно ст.2 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно ч.1, 2 ст.3 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно частин 6, 7, 8 статті 4 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“ перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України передбачено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Приписами статті 5 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“ передбачено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п'яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Суд звертає увагу, що зазначена компенсація нараховується та виплачується виключно у разі перерахування коштів за рішення суду із порушенням встановленого строку, тобто передумовою її застосування є факт виконання судового рішення.

Так, термін передбачений Законом України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“ для перерахування Державною казначейською службою України за рішенням суду у справі 1170/2а-1603/11 сплив 31.03.2013 р.

Судом встановлено, що кошти присуджені позивачеві за рішенням суду у справі 1170/2а-1603/11 на рахунок ПП “Агроекстра” були перераховані 25.02.2015 року (а.с.14).

З огляду на встановлену відсутність протягом передбаченого Законом України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“ строку виконання відповідачем, як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судового рішення у справі 1170/2а-1603/11, суд вважає що позивач має право на нарахування та виплату на його користь компенсацію в розмірі 3 % річних від несплаченої суми відповідно до Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень“.

Так, період прострочення складає 696 днів (з 01.04.2013р. по 25.02.2015р.), а тому сума компенсації (3% річних) за період прострочення від несплаченої суми 1 663 528,79 грн. становить 95 162,96 грн.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (справа «Жовнер проти України», справа Бурдов проти Росії), про те, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 (вищевказаної Конвенції), також аргумент відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань не приймається судом до уваги, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань (справа «Кечко проти України»).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно, без належних на те підстав відмовив позивачеві у нарахуванні та виплаті компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду, в розмірі трьох відсотків річних від суми 1 663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року в сумі 95162,69 грн., що відображено у листі від 11.12.2015 року №5-08/4071-31562.

Відтак, позовні вимоги Приватного підприємства “Агроекстра” суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 1427,45 грн. (а.с.24), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства “Агроекстра”- задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної казначейської служби України щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду, в розмірі трьох відсотків річних від суми 1 663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року в сумі 95162,69 грн., що оформлене листом від 11.12.2015 року №5-08/4071-31562.

3. Зобов'язати Державну казначейську службу України відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” нарахувати та виплатити Приватному підприємству “Агроекстра” (код - 23681818) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від суми 1 663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року.

4. Присудити Приватному підприємству “Агроекстра” (код - 23681818) судовий збір у розмірі 1427,45 грн. (одна тисяча чотириста двадцять сім гривень сорок п'ять копійок) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя           Р.В. Жук

Суддя                                                             К.М. Притула

           Суддя                                                             Л.І. Хилько