Ухвала

від 29.11.2016 по справі 817/1874/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2016 рокуСправа № 817/1874/15

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" про розстрочення виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Надія" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №817/1874/15 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" про стягнення заборгованості.

В обгрунтування заяви заявник вказав, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області заборгованість у сумі 192050,81 грн. Вказав, що виконавчий лист від 29.07.2015 виданий Рівненським окружним адміністративним судом пред'явлено на виконання до Володимирецького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Однак, на сьогоднішній день, сплатити наявний борг заявник не в змозі, у зв'язку із складним фінансовим становищем. Зазначив, що коштів вистачає лише на оплату комунальних послуг підприємства та заробітної плати, а тому сплата боргу однією сумую є не можливою. У зв'язку з цим звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, разом з тим в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.

Враховуючи вимоги ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, можливий за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Надаючи правову оцінку обставинам викладеним у вказаній заяві суд виходить з наступного.

Стаття 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку судового рішення.

Згідно зі ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

З системного аналізу наведеної статті вбачається, що розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов'язком суду, а відповідне рішення приймається суддею на основі закону та власних переконань.

Враховуючи обгрунтування викладене в заяві про тяжке фінансове становище підприємства та наявність значного розміру загального боргу по платежам до бюджету суд приходить до висновку про наявність належних підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Однак, для збереження балансу між правами заявника та інтересами держави, суд вважає за необхідне зяаву про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення постанови Рівненського окружного адміністратиного суду від 29.07.2015 у справі №817/1874/15 про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" заборгованості у розмірі 191250,81 грн. строком на дев'яносто шість місяців шляхом сплати коштів за перший місяць в сумі 1992,76 грн., а послідуючі місяці в сумі 1992,19 грн.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Сало А.Б.