Ухвала

від 23.11.2016 по справі п/811/1659/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2016 р. м. Київ К/800/35188/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Маринчак Н.Є., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі № П/811/1659/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранспром»

до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротранспром» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати протиправними дії Інспекції по проведенню зустрічної звірки та складанню акта зустрічної звірки від 14 лютого 2013 року № 105/2200/37624452 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Агротранспром» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Нафтопромпостач», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2012 року по 29 лютого 2012 року» без винесення податкового повідомлення-рішення;

- визнати протиправними дії відповідача щодо корегування в Централізованих базах даних податкової звітності ОДПС України сум податкового зобов'язання на суму 142 207, 18 грн., в тому числі за січень 2012 року - 65 239, 54 грн., за лютий 2012 року - 76 967, 64 грн. та податкового кредиту 142 207, 18 грн. за ці ж дати, в розрізі відносин з контрагентом ТОВ «Нафтопромпостач» та зобов'язання відповідача відновити в Централізованих базах даних податкової звітності ОДПС України показники, задекларовані в податкових деклараціях Товариства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Інспекції щодо складання за результатами зустрічної звірки Товариства акта від 14 лютого 2013 року № 105/2200/37624452 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Агротранспром» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Нафтопромпостач», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2012 року по 29 лютого 2012 року»;

- визнано протиправними дії Інспекції щодо коригування в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» задекларованих Товариством показників податкових зобов'язань на суму 143 101, 03 грн., у тому числі за січень 2012 року 65 309, 65 грн., лютий 2012 року 77 791, 38 грн. та податкового кредиту на суму 142 207, 18 грн., у тому числі за січень 2012 року - 65 239, 54 грн., за лютий 2012 року - 76 967, 64 грн.;

- зобов'язано Інспекцію відновити у підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» показники задекларованих Товариством податкових зобов'язань у розмірі 143 101, 03 грн., у тому числі за січень 2012 року 65 309, 65 грн., лютий 2012 року 77 791, 38 грн. та податкового кредиту в сумі 142 207, 18 грн., у тому числі за січень 2012 року - 65 239, 54 грн., за лютий 2012 року - 76 967, 64 грн. у розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акта від 14 лютого 2013 року № 105/2200/37624452 «Про результати проведення зустрічної звірки «Агротранспром» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Нафтопромпостач», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2012 по 29 лютого 2012 року».

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт від 14 лютого 2013 року № 105/2200/37624452 «Про результати проведення зустрічної звірки «Агротранспром» щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ «Нафтопромпостач», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2012 року по 29 лютого 2012 року», на підставі якого здійснено коригування показників податкових декларацій з позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскаржувані дії вчинені відповідачем протиправно, без дотримання законодавчо встановлених вимог.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань..

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла:, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається акт, який надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання .

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт, який є відображенням дій працівників податкових органів, а так само висновки, що зазначені в такому акті не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушують його прав.

Наведене відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року по справі № 826/11901/14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному нормативно-правовому регулюванню спірних правовідносин оцінки не надали та не встановили чи оскаржувані дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін Н.Є. Маринчак А.Ф. Загородній