Рішення

від 30.11.2016 по справі 291/41/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/41/16-ц Головуючий у 1-й інст. Нейло В. М.

Категорія 47 Доповідач Миніч Т. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

ОСОБА_1

секретаря

судового засідання ОСОБА_2

з участю представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Умань-Агро»

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Умань» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок», третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Уманьфермаш», про визнання недійсним договору оренди землі, витребування земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом. Просила визнати недійсним договір оренди землі від 10.11.2006 року, укладений від її імені з Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Умань» відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», яке у подальшому неодноразово змінювало назву і в останній редакції є Дочірнім підприємством «Умань-Агро» (далі - ДП «Умань Агро»); витребувати у Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» (далі - ПСП «Агрофірма «Світанок») земельні ділянки площею 3,0032 га. та 0,4614 га., розташовані на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що належні їй спірні земельні ділянки вона передавала в оренду Відкритому акціонерному товариству «Уманьфермаш», яке перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Уманьфермаш» (далі - ПАТ «Уманьфермаш»). Проте, їй стало відомо про укладення від її імені іншого договору з Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Умань» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», який вона не підписувала.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2016 року до участі у справі в якості третьої залучено особи ПАТ «Уманьфермаш».

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2016 року, зі змінами внесеними ухвалою суду від 31 жовтня 2016 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельних ділянок площею 3,4646 га., укладений 10 листопада 2006 року між ОСОБА_3 та Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Умань» відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», зареєстрований у Ружинському відділенні Житомирської регіональної філії центру державного земельного кадастру 18.01.2007 року за № 040722100041. Витребувано у ПСП «Агрофірма «Світанок» та повернуто ОСОБА_3 земельні ділянки площею 3,4646 га. (вт.ч. рілля 3,0032 га., сіножаті 04614 га.), належні їй відповідно до Державних актів серії ЯБ №731010 та ЯБ №731656, що розташовані на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, кадастрові номери земельних ділянок відповідно: 1825284000:03:000:0019 та 1825284000:03:000:0087. Цим же рішенням стягнуто на користь ОСОБА_3 судові витрати: з ДП «Умань Агро» в сумі 1623,14 грн. та з ПСП «Агрофірма «Світанок» - в сумі 379,74 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ДП «Умань Агро» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову до ДП «Умань Агро». На думку апелянта, при розгляді справи судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права. Вважає, що суд не дав належної оцінки обставинам про перехід прав та обов'язків за договором до ПСП «Агрофірма «Світанок», яке є належними відповідачем у справі. А тому задоволення вимог до ДП «Умань Агро» і стягнення з нього судових витрат вважає помилковим.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи вимоги до ДП «Умань-Агро» та ПСП «Агрофірма «Світанок» про визнання договору недійсним та витребування земельних ділянок, суд виходив із недоведеності волі власника земельної ділянки на укладення договору оренди землі, яка підлягає поверненню.

Зазначений висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3С на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯБ №731010 та ЯБ №731656, кадастрові номери 1825284000:03:000:0019 та 1825284000:03:000:0087, належать земельні ділянки площею 3,0032 га. і 0,4614 га., розташовані на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10.11.2006 року між ОСОБА_3 та Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Умань» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», яке у подальшому неодноразово змінювало назву і в останній редакції є ДП «Умань-Агро», укладено договір оренди вказаних земельних ділянок терміном на 20 років. Передача землі оформлена актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.11.2006 року.

Договір оренди зареєстровано Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру у Державному реєстрі земель за №040722100041.

Згідно з висновком експерта №1/1774 від 29.07.2016 року підпис на оспорюваних договорі оренди та акті приймання-передачі від імені орендодавця вчинені не ОСОБА_3, а іншою особою.

Довіреності на представництво її інтересів ОСОБА_3 нікому не посвідчувала.

Дослідивши вказані обставини, суд першої інстанції на підставі ст.ст. 203 , 215 ЦК дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним, оскільки відповідачем не доведено наявність волі ОСОБА_3 на передачу земельних ділянок в оренду Дочірньому підприємству «Ілліч-Агро Умань» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та досягнення згоди з усіх істотних умов договору. Враховуючи наведене, також є вірним висновок про витребування на підставі ст.216 ЦК України земельних ділянок на користь власника.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам відповідача - ПСП «Агрофірма «Світанок», і правильно вважав неможливим застосування до спірних правовідносин положень ст.241ЦК , зважаючи на те, що зазначена норма стосується дій представника особи з перевищенням своїх повноважень. Проте в судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_3 нікого не уповноважувала представляти її інтереси.

Судом також враховано, що відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому судом дав правильну оцінку доводам ПСП «Агрофірма «Світанок» про застосування позовної давності з посиланням на можливість власника земельних ділянок довідатися про укладення договору оренду у зв'язку із отримання орендної плати у 2006-2012 роках. Суд також врахував правову позицію Верховного Суду України у справі №6-48цс15 від 22.04.2015 року про неможливість застосування позовної давності, оскільки позивач дізналася про порушення її права у 2015 році.

В цій частині судове рішення не оскаржується.

В той же час, суд першої інстанції припустився помилки у визначенні особи, яка є належним відповідачем у справі.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Так, ч.1 ст.104ЦК передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

При цьому в ч. 1 ст. 109 ЦК України визначено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Відповідно до п.34 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Судом установлено, що правонаступником ДП «Ілліч-Агро Умань ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», який є стороною договору оренди, після неодноразових змін назви являється ДП «Умань-Агро».

В той же час, права оренди спірних земельних ділянок, були виділені та передані до статутного капіталу СПП «Світанок плюс», яке реорганізовано шляхом приєднання до ПСП «Агрофірма «Світанок», внаслідок чого до останнього перейшли всі права та обов'язки, які були внесені в якості вкладу дочірнім підприємством «Харвіст-Умань» (далі - ДП «Харвіст-Умань») (до заміни найменування - ДП «ІЛЛІЧ-АГРО Умань» ВАТ «ММК ім.Ілліча») у статутний капітал СПП «Світанок плюс», яке у подальшому приєднано до ПСП «Агрофірма «Світанок» і до якого відповідно до розподільчого балансу та передавального акту з додатками від 30.09.2012 року перейшли усі права та обов'язки за оспорюваним договором оренди землі. Останнє використовує спірні земельні ділянки, а тому ПСП «Агрофірма «Світанок» є стороною у договорі оренди і є належним відповідачем у справі про визнання договору недійсним та витребування земельних ділянок.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що із ДП «Умань-Агро» на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати, однак ДП «Умань-Агро» не є стороною у справі і судовим рішенням, ухваленим у справі, питання про права і обов'язки ДП «Умань-Агро» не вирішувались.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині вирішення вимог до ДП «Умань-Агро» та розподілу судових витрат, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову до останнього і стягнення всіх судових витрат з ПСП «Агрофірма «Світанок».

В решті (визнання недійсним договору оренди та витребування земельних ділянок) рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 209 , 303 , 304 307 , 30 8, 31 3,314, 316 ЦПК України , суд

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Умань-Агро» задовольнити частково.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2015 року скасувати в частині розподілу судових витрат і ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 2002,88 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: