Рішення

від 26.06.2009 по справі 27/74-09(30/118-08(18/510-07(30/308-07))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.09р. Справа № 27/74-09(30/118-08(18/510-07(30/308-07))

За позовом: Релігійної громади Святого Йосипа п арафії римсько-католицької ц еркви м. Дніпропетровська, м. Д ніпропетровськ

до відповідача-1: DUGSBERY INC, California USA,

відповідача-2: Дніпропет ровської обласної ради, м. Дні пропетровськ

третя особа - 1, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору: комунальне підпр иємство «Дніпропетровське м іжміське бюро технічної інве нтаризації», м. Дніпропетров ськ

третя особа - 2, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору: Дніпропетровськ а обласна державна адміністр ація, м. Дніпропетровськ

про визнання права влас ності

та за зустрічним позовом: DUGSBERY INC, California USA

до Релігійної громади Святого Йосипа парафії рим сько-католицької церкви м. Дн іпропетровська, м. Дніпропет ровськ

про визнання права влас ності, зобов'язання припинит и дії та стягнення 100000грн.

Суддя: Татарчук В.О .

С екретар: Дякун А.І.

Представники:

від позивача: Шурпіно в В.І. довір. від 15.08.2005р.

від відповідача-1: Дид юк О.В. довір. від 25.06.2009р.

від відповідача-2: не з' явився

від третьої особи-1: не з' явився

від третьої особи-2: Во роновська О.В. довір. від 29.12.2008 р.

Суть спору:

Релігійна громада Свя того Йосипа парафії римськ о-католицької церкви м. Дніпр опетровська звернулась з поз овом до DUGSBERY INC та Дніпропетровс ької обласної ради про зобов 'язання:

- відповідача-1 пове рнути будівлю костелу, яка зн аходиться за адресою: проспе кт Карла Маркса, 91, м. Дніпропет ровськ, відповідачу-2;

- відповідача-2 передат и у власність будівлю костел у, яка знаходиться за адресою : проспект Карла Маркса, 91, м. Дн іпропетровськ, позивачу.

В ході вирішення спору по зивач змінив вимоги та вказу є на необхідність:

- визнання за реліг ійною громадою Святого Йос ипа парафії римсько-католи цької церкви м. Дніпропетров ська право власності на буді влю Римсько-католицького кос телу, який знаходиться за адр есою: проспект Карла Маркса, 91 м. Дніпропетровська;

- повернення майна із ч ужого незаконного володіння відповідача-1.

Позовні вимоги обґрунто вані тим, що:

- релігійна громада Святого Йосипа парафії р имо-католицької церкви м. Дні пропетровська є правонаступ ником релігійної громади рим о-католиків м. Катеринослава , храм побудовано коштом єдин ої релігійної громади м. Кате ринослава;

- з урахуванням положе нь Закону України «Про свобо ду совісті та релігійні орга нізації», Указу Президента У країни №125 від 04.03.1992р. будівлю нео бхідно було повернути у влас ність релігійній громаді;

- постановою Вищого ар бітражного суду України від 24.12.1998р. по справі №1/50 визнані нед ійсними ч.2 п.1 розпорядження з аступника голови Дніпропетр овської обласної ради та дог овір купівлі-продажу будівлі по пр. К.Маркса, 91 у м. Дніпропет ровську, укладений між Дніпр опетровською обласною радою та ТОВ «Фін-Інвест»від 11.02.1998р.;

- Дніпропетровська об ласна рада не мала права відч ужувати спірну будівлю, а пер вісний та подальші набувачі є недобросовісними, оскільки знали про те, що спірна будівл я є культовою і підлягала пер едачі релігійній громаді;

- відповідач-1 не може в важатися власником будівлі п о пр. К.Маркса, 91 у м. Дніпропетр овську в силу нікчемності до говору купівлі-продажу від 06.0 8.1998р.;

- цей договір не міг бут и прийнятий на реєстрацію пр ава власності відповідача-1 н а нерухомість і не може бути д опустимим доказом права влас ності останнього як такий, що не відповідає вимогам чинно го законодавства, оскільки м істить виправлену дату уклад ення, а також мають місце недо ліки щодо вказівки реквізиті в договору;

- будівля по пр. К.Маркс а, 91 м. Дніпропетровська на теп ерішній час не є об' єктом ан і державної, ані комунальної , ані приватної власності;

- правовими підставам и задоволення позову є ст.ст.31 6, 317, 328 Цивільного кодексу Украї ни, ст.18 Закону України «Про св ободу совісті та релігійні о рганізації»;

- позивачем був дотрим аний строк позовної давності .

Відповідач-1 проти задово лення позову заперечує та за значає, що:

- позивач не є право наступником релігійної гром ади римо-католиків м. Катерин ослава, а потім м. Дніпропетро вська і положення статуту Ри мсько-католицької парафії ко стелу в місті Дніпропетровсь ку не визначають, що зазначен а парафія є правонаступницею будь-якої організації чи об' єднання громадян;

- факт правонаступниц тва, встановлений постановою господарського суду Дніпроп етровської області від 11.09.2006р. п о справі №25/207-06, не можна вважати доведеним з огляду на припис и ч.2 ст.35 Господарського проце суального кодексу України;

- в рішенні Вищого арбі тражного суду України від 24.12.19 98р. по справі №1/50 відсутні поси лання на недійсність договор у купівлі-продажу від 11.02.1998р. з п ідстав його невідповідності вимогам законодавства;

- відповідач-1 є власник ом спірної будівлі на підста ві договору купівлі-продажу від 06.08.1998р., укладеного між корп орацією «Вілнорт Інк»та корп орацією «Дагсбері, інк»;

- корпорація «Вілнорт Інк»була власником спірної будівлі на підставі свідоцтв а про право власності від 30.07.1998р . і відповідність договору ку півлі-продажу від 06.08.1998р. вимога м закону встановлена рішення м господарського суду Дніпро петровської області від 20.05.2002р . по справі №Д10/20-(ПД19/54) за позовом прокурора Дніпропетровсько ї області в інтересах держав и до ТОВ «Фін-Інвест», корпора ції «Вілнорт Інк», корпораці ї «Дагзбері, Інк», фірми «Драг ер Сервіс Лімітед»;

- рішенням Петропавлі вського районного суду Дніпр опетровської області від 17.08.200 5р. корпорацію «Дагзбері, Інк» визнано добросовісним набув ачем права власності на нежи тлову будівлю літ. Г-2, розташо вану за адресою: м. Дніпропетр овськ, пр. К.Маркса,91;

- позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідач-2 не надав від зив на позов.

Ухвалою господарського су ду Дніпропетровської област і від 10.07.2008р. прийнято до розгля ду з первісним зустрічний по зов корпорації inc»(California, USA) до рел ігійної громади Святого Йо сипа парафії римсько-катол ицької церкви м. Дніпропетро вська про:

- визнання за корпо рацією «Дагзбері, Інк»права власності на нежитлову будів лю літ. «Г-2», що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, п роспект Карла Маркса, 91;

- зобов'язання релігій ної громади Святого Йосипа парафії римсько-католицьк ої церкви м. Дніпропетровськ а припинити дії, які порушуют ь право власності корпорації «Дагзбері, Інк» щодо здійсне ння свого права на утримання будинку, розташованого за ад ресою: м. Дніпропетровськ, про спект Карла Маркса, 91;

- стягнення з релігійн ої громади Святого Йосипа парафії римсько-католицько ї церкви м. Дніпропетровська на користь корпорації «Дагз бері, Інк»в рахунок відшкоду вання збитків грошові кошти в сумі 100000грн.

Релігійна громада Свя того Йосипа парафії римськ о-католицької церкви м. Дніпр опетровська заперечує проти зустрічного позову з посила нням на те, що:

- первісний та зуст річний позови мають різні пр едмети (предметом первісного позову є визнання права влас ності на культову споруду - будівлю Римсько-католицьког о костелу за адресою пр. К.Марк са, 91, м. Дніпропетровська, а пре дметом зустрічного позову є визнання права власності на двоповерхову нежитлову буді влю за цією ж адресою) та різні правові підстави;

- наведені позови взає мно не пов'язані та не можуть р озглядатися в одному процесі , у зв'язку з чим, позовна заява корпорації gsbery inc»підлягає роз гляду в іншому провадженні.

Третя особа-1 підтвердила факт реєстрації права власн ості на спірну будівлю за від повідачем-1 та вказує на необх ідність прийняття рішення зг ідно з вимогами чинного зако нодавства.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 22.10.2008р. по справі №30/118-08(18/510-07(30/3 08-07) в задоволенні первісного п озову відмовлено та задоволе ні вимоги за зустрічним позо вом частково з визнанням за к орпорацією «Дагзбері, Інк»пр ава власності на нежитлову б удівлю літ. «Г-2», що знаходить ся за адресою: м. Дніпропетров ськ, проспект Карла Маркса, 91. В решті вимог за зустрічним по зовом відмовлено.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 04.12.2008р. наведене рішення господарського суду Дніпропетровської області з алишено без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 19.02.2009р . зазначені рішення і постано ва судів першої та апеляційн ої інстанцій скасовані з нап равленням справи на новий ро згляд.

Підставою для скасування були наступні обставини.

Касаційною інстанцією з азначено, що «відповідно до д овідки Єпископа Станіслав а Падевського Харківсько-З апорізької єпархії релігійн а громада Святого Йосипа парафії римсько-католицько ї церкви є єдиною правонасту пницею однойменної релігійн ої громади римо-католиків м. Катеринослава, яка припинила свою діяльність у 1948 році внас лідок проведення тоталітарн ої політики колишнього СРСР стосовно релігії.

Богослужіння, релігійні об ряди, церемонії та процесії, т одішня громада проводила в ї хній єдиній культовій будівл і (костелі), побудованій у 1847 ро ці у м. Катеринославі.

Храм, розташований на просп екті Карла Маркса, 91 м. Дніп ропетровська побудовано кош том єдиної в м. Катеринославі релігійної громади - парафі ї Святого Йосипа, котра ві дтоді стала його єдиним влас ником і розпорядником, бо поч инаючи від створення в 1852 році Тираспольської римсько-като лицької єпархії Російської і мперії і аж під цю пору на тер ені м. Катеринослава - Дніпроп етровська жодної іншої офіці йно зареєстрованої релігійн ої організації РКУ не існува ло і не існує.

Ця довідка видана на підста ві архівних документів і від омостей Харківсько-Запорізь кої дієцезії Римсько-католиц ької церкви в Україні.

Враховуючи викладене, не мо жна погодитися з висновком а пеляційної інстанції, що рел ігійна громада Святого Йос ипа парафії римсько-католи цької церкви у м. Дніпропетро вську зареєстрована рішення м Дніпропетровської обласно ї ради №172 від 04.03.1992 року, не є прав онаступницею однойменної ре лігійної громади римо-католи ків м. Катеринослава (Дніпроп етровська).

Крім того, вказана довідка с відчить про належність цієї культової споруди саме реліг ійній громаді Святого Йоси па парафії римсько-католиц ької церкви у м. Дніпропетров ську.

При встановленні обставин , пов'язаних з правонаступниц твом позивача за первісним п озовом, а також належності ко стелу релігійній громаді С вятого Йосипа парафії римс ько-католицької церкви, попе редні судові інстанції, не по збавлені були можливості вит ребувати від державного орга ну України у справах релігій або архівних установ докуме нти, відомості, висновки, необ хідні для вирішення спору, аб о викликати посадових осіб з азначеного органу для дачі п ояснень по суті справи.

Проте, в порушення статті 43 Г осподарського процесуально го кодексу України вказані в имоги виконано не було.

Відповідно до статей 17 і 18 За кону України «Про свободу со вісті та релігійні організац ії»кожна релігійна громада є власником придбаного чи ств ореного нею рухомого і нерух омого майна та коштів і їх єди ним розпорядником.

Згідно статті 17 Закону куль тові будівлі і майно, які скла дають державну власність, пе редаються організаціями на б алансі яких вони знаходяться , у безоплатне користування а бо повертаються у власність релігійних організацій безо платно за рішеннями обласних , Київської та Севастопольсь кої міських державних адміні страцій, а в Автономній Респу бліці Крим - Уряду цієї Респ убліки.

Згідно з пунктом 3 Указу Пре зидента України від 4 березня 1992 року №125 «Про заходи щодо пов ернення релігійним організа ціям культового майна»зазна чені державні органи зобов'я зані протягом 1992 - 1993 років зді йснити передачу релігійним г ромадам у власність чи безоп латне користування культови х будівель, що використовуют ься не за призначенням.

(Розпорядженням Президент а України від 22.06.1994 року №53/94 дію ц ього пункту продовжено до 01.12. 1997 року).

Розпорядженням Прем'єр-Мін істра України №671-р від 21.10.1996 року будинок Дніпропетровського зонального управління «Спор тлото»(м. Дніпропетровськ, пр оспект Карла Маркса, 91) переда но в комунальну власність Дн іпропетровської області.

Передачу необхідно було зд ійснити в місячний термін у п орядку, передбаченому постан овою Кабінету Міністрів України від 26.06.1996 року №678.

Розпорядженням заступника голови Дніпропетровської об ласної ради №12-р від 26.01.1998 року дв оповерхова будівля, розташов ана за адресою: м. Дніпропетро вськ, проспект Карла Маркса, 91 підлягала продажу ТОВ «Фін-І нвест».

Саме за адресою: м. Дніпропе тровськ, проспект Карла Марк са, 91 і знаходиться Храмова сп оруда - костел релігійної гр омади Святого Йосипа пар афії римсько-католицької цер кви.

Рішенням Вищого арбітражн ого суду України від 24.12.1998 року (справа №1/50) визнано недійсним частину 2 пункту 1 розпоряджен ня заступника голови Дніпро петровської обласної ради №1 2-р від 26.01.1998 року та договір купі влі-продажу від 11.02.1998 року щодо купівлі-продажу двоповерхов ої будівлі, розташованої за а дресою: м. Дніпропетровськ, пр оспект Карла Маркса, 91.

Позовні вимоги про стягнен ня на користь ТОВ «Фін-Інвест »коштів, сплачених Дніпропет ровській обласній ради за об 'єкт купівлі-продажу та повер нення територіальній громад і міста Дніпропетровська об' єкта залишено без розгляду.

В рішенні арбітражного суд у зазначено, що на момент розг ляду справи судом, об'єкт купі влі-продажу не є вже його (відп овідача ТОВ «Фін-Інвест») вла сністю.

Задовольняючи зустрічний позов корпорації «Дагзбері І НК», США про визнання права в ласності на нежитлову будівл ю 91 по проспекту Карла Маркса у місті Дніпропетровську, го сподарські суди послалися на договір купівлі-продажу дво поверхової будівлі від 06.08.1998 ро ку, укладений між корпораціє ю «Вілнорд ІНК»та корпораціє ю «Дагзбері ІНК», акт прийман ня-передачі майна від 06.08.1998 року , витяг №14307566 від 19.04.2007 року комуна льного підприємства «Дніпро петровське міжміське бюро те хнічної інвентаризації».

Проте, поза увагою суду зали шилось, враховуючи рішення В ищого арбітражного суду Укра їни від 24.12.1998 року (справа №1/50) зак онність і підставність набут тя права власності на будівл ю №91 по проспекту Карла Маркса у м. Дніпропетровську корпор ацією «Вілнорд ІНК».

Крім того, вирішуючи питанн я, пов'язане з визнанням права власності, господарські суд и повинні були мати на увазі, щ о підтвердженням наявності т акого права можуть бути прав овстановлюючі документи, пер елік яких наведено в додатку до Інструкції «Про порядок д ержавної реєстрації права в ласності». Саме лише свідоцт во про право власності на пев ний об'єкт майна не є правовст ановлюючим документом, таким може бути лише документ, на пі дставі якого видано свідоцтв о.

Таким чином, поза увагою суд у залишилось з'ясування пита ння, а чи була корпорація «Віл норд ІНК»власником проданог о майна. Відчуження майна осо бою, яка фактично не була його власником, є підставою для в изнання відповідної угоди не дійсною.

Попередніми судовими інст анціями без належних підстав з посиланням на статтю 35 Госп одарського процесуального к одексу України прийнято в ос нову задоволення зустрічног о позову рішення Петропавлів ського районного суду Дніпро петровської області від 17.08.2005 р оку, яким корпорація «Дагзбе рі ІНК»визнана добросовісни м набувачем спірної споруди, бо в цивільній справі районн ого суду не приймали участь с торони господарського спору у даній справі.

Крім того, у цивільній справ і суд навів юридичну оцінку о бставинам, а не встановив фак т, в розумінні статті 35 Господ арського процесуального код ексу України.

Враховуючи викладене, пост ановлені судові рішення не м ожна визнати законними та об ґрунтованими, а тому вони під лягають скасуванню.».

При новому розгляді справи сторони і третя особа-1 підтри мали свої вимоги та заперече ння.

Ухвалою господарського су ду Дніпропетровської област і від 19.03.2009р. залучено до участі у справі як третю особу-2 без с амостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровську обл асну державну адміністрацію .

Третя особа-2 вказує на необ хідність задоволення первіс ного позову та відмови в зуст річному з посиланням на непр авомірність володіння спірн им майном відповідачем-1.

Відповідач-2 і третя особа-1 н е забезпечили явку представн иків в судове засідання. Суд в важає за можливе розглянути справу за відсутності предст авників відповідача-2 і треть ої особи-1, так як останні були належним чином повідомлені про час та місце судового зас ідання.

Представник відповідача-1 з вернувся з клопотанням про в ідкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване нео бхідністю ознайомлення нови м представником з матеріалам и справи.

Заслухавши пояснення пред ставників позивача, відповід ача-1 та третіх осіб, дослідивш и матеріали справи, господар ський суд, -

встановив:

Релігійна громада римс ько-католицької парафії м. Дн іпропетровська зареєстрова на рішенням виконавчого комі тету Дніпропетровської обла сної ради від 04.03.1992р. за №172 на під ставі Закону України «Про св ободу совісті та релігійні о рганізації»від 23.04.1991р.

13.04.1997р. вказана громада зміни ла свою назву на релігійну гр омаду Святого Йосипа пар афії римсько-католицької цер кви м. Дніпропетровська, шлях ом внесення відповідних змін до статуту.

В матеріалах справи містит ься копія свідоцтва про прав о власності на двоповерхову будівлю від 16.07.1998р. Вказане свід оцтво видано на підставі роз порядження голови обласної р ади від 26.01.1998р. № 12-р «Про продаж о б' єктів, що належать до спіл ьної власності територіальн их громад області (обласної к омунальної власності)», затв ердженого рішенням обласної ради від 14.05.1998р. № 138-13/ХХІІ «Про ро зпорядження Голови обласної Ради», договору купівлі-п родажу від 11.02.1998р. №1-113, акту прийм ання-передачі майна від 20.02.1998р. та договору комісії від 09.01.1998р. №1 між комісіонером ТОВ «Фін-і нвест»та комітентом корпора цією «WILNORTH INC».

Також, в наявності копія дог овору купівлі-продажу двопов ерхової будівлі від 24.07.1998р. (вип равлено на 06.08.1998р.) між корпорац ією «WILNORTH INC»(Продавець) і корпор ацією «DUGSBERY INC»(Покупець).

Відповідно до п.1.1 договору п родавець зобов' язується пе редати у власність покупцю д воповерхову будівлю, яка роз ташована за адресою: м. Дніпро петровськ, пр. К. Маркса, 91 на зе мельній ділянці площею 2437кв.м ., а покупець зобов' язується прийняти вказаний об' єкт, с платити ціну відповідно до у мов, визначених у цьому догов орі.

Покупець зобов' язаний вн ести 1116863грн. за придбаний об' єкт не пізніше двох років з мо менту підписання цього догов ору сторонами (п.2.1 договору).

06.08.1998р. вказані сторони підпи сали акт приймання-передачі двоповерхової будівлі, яка р озташована за адресою: м. Дніп ропетровськ, пр. К. Маркса, 91.

Згідно витягу КП «Дніпропе тровське міжміське бюро техн ічної інвентаризації»№14307566 ві д 19.04.2007р. право власності на буд івлю літ. «Г-2»за адресою: пр. Ка рла Маркса, 91 у м. Дніпропетров ськ зареєстровано за корпора цією «DUGSBERY INC».

Суд вважає за необхідне за довольнити первісний позов т а відмовити в зустрічному по зові з таких підстав.

Для прийняття рішення по сп раві суду слід встановити на ступні обставини: наявність законодавчих підстав щодо мо жливості визнання права влас ності релігійної громади на будівлю костелу, наявність а бо відсутність факту правона ступництва позивачем прав ре лігійної громади римо-католи ків м. Катеринослава щодо спі рної будівлі, належність так ої будівлі до культових спор уд, дати оцінку законності на буття права власності відпов ідачем-1 на цю будівлю, а також визначитись з дотриманням п озивачем строку позовної дав ності.

Відповідно до статті 16 Циві льного кодексу України, визн ання права є одним із способі в захисту цивільних прав і ін тересів.

Правом власності згідно з ч астиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України, є право особ и на річ (майно), яке вона здійс нює відповідно до закону за с воєю волею, незалежно від вол і інших осіб. Власникові нале жать права володіння, корист ування та розпорядження свої м майном (ч.1 ст.317 ЦК України).

Відповідно до статті 328 ЦК Ук раїни право власності набува ється на підставах, що не забо ронені законом, зокрема із пр авочинів. Право власності вв ажається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встано влено, що власник майна може п ред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не виз нається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, я кий засвідчує його право вла сності.

Згідно ст.387 ЦК України власн ик має право витребувати сво є майно від особи, яка незакон но, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.18 Закон у України «Про свободу совіс ті та релігійні організації» релігійні організації волод іють, користуються і розпоря джаються майном, яке належит ь їм на праві власності.

У власності релігійних орг анізацій можуть бути будівлі , предмети культу, об'єкти виро бничого, соціального і добро дійного призначення, транспо рт, кошти та інше майно, необхі дне для забезпечення їх діял ьності.

Релігійні організації маю ть право власності на майно, п ридбане або створене ними за рахунок власних коштів, поже ртвуване громадянами, органі заціями або передане державо ю, а також придбане на інших пі дставах, передбачених законо м.

Викладені норми чинного за конодавства дозволяють стве рджувати про те, що позивач як релігійна організація може мати на праві власності певн е майно та звертатися до суду за захистом порушеного прав а.

В ході вирішення спору вста новлено, що спірна будівля є к ультовою будівлею.

Згідно з довідкою Дніпропе тровського державного істор ичного музею ім. Д.І. Яворницьк ого від 22.05.1992р. римсько-католиць кий костел у Катеринославі з находився між Озерною площею та вул. Садовою. Побудований м ожливо, у кінці ХІХ ст. Діяв ві н до кінця 1933 року. У поточний ч ас у будинку колишнього кост елу розташоване Дніпропетро вське зональне управління сп ортлото (пр. К.Маркса,91).

В матеріалах справи містит ься копія рапорту священика А.Севальда від червня 1878 року п ро завершення будівництва ко стелу у м. Катеринославі в яко му вказується на те, що будівн ицтво Катеринославської рим сько-католицької церкви закі нчено у 1877 році на кошти прихож ан.

Про належність спірної буд івлі до культових споруд йде ться і в довідці Єпископа С таніслава Падевського OFM Са р. Харківсько-Запорізької єп архії римсько-католицької Це ркви в Україні №66-06 ДН від 09.09.2006р.

Обласною консультативною радою з питань охорони культ урної спадщини Дніпропетров ської облдержадміністрації був складений акт стану збер еження щойно виявленої пам' ятки архітектури від 20.09.2007р.

Відповідно до вказаного ак ту будинок римсько-католицьк ого костьолу було споруджено в середині 1870-х років за проект ом архітектора ОСОБА_8. Ар хітектурний стиль споруди - еклектика «романської»стил ізації. Після закриття кость олу як культової споруди 12 лют ого 1949 року будівлю було перед ано міському комітету у спра вах фізкультури та спорту. У з в' язку з чим, було проведено переобладнання будинку та р еконструкція головного фаса ду. На сьогоднішній день влас ником будівлі є корпорація « Дагзбері, інк», яка почала буд івельні роботи без відповідн ої погодженої документації т а дозволу ДАБК. Внаслідок цих робіт було зруйновано склеп іння та дах пам' ятки, що приз водить до подальшої руйнації будівлі. Знищення даху призв ело до того, що дощем було змит о вапняний шар на стінах під я ким відкрився настінний розп ис. За характером це розпис ре лігійного змісту, відноситьс я до кінця ХІХ століття, відпо відає первісному призначенн ю будівлі і представляє куль турну цінність.

При вирішенні спору судом в раховані також витяг з прото колу № 18 засідання ради по спр авам релігійних культів при Раді Міністрів СРСР від 29. 11.1948р., акт від 17.12.1948р. опису майна, щ о знаходилося в костьолі по п р. К.Маркса, 127 у м. Дніпропетров ську, лист виконавчого коміт ету Дніпропетровської міськ ої ради № 1600 від 26.08.1948р., відомості про деканати римсько-католи цької церкви в Дніпропетровс ькій області на 20.04.1949р., висново к уповноваженого по справам релігійних культів при Рад і Міністрів СРСР по Дніпроп етровській області від 27.07.1948р., рішення виконкому Дніпропет ровської міськради № 962 від 26.08.19 48р. про передачу костьолу місь кій публічній бібліотеці, рі шення виконкому Дніпропетро вської обласної ради від 30.07.1948р . № 1839 про передачу костьолу по пр. К.Маркса, 127 у м. Дніпропетро вську виконкому Дніпропетро вської міської ради, та культ ового майна Дніпродзержинсь кій громаді римо-католицьког о віросповідання.

Факт належності спірної бу дівлі до культових споруд не спростований відповідачем-1 .

Згідно статті 17 Закону Укра їни «Про свободу совісті та р елігійні організації»реліг ійні організації мають право використовувати для своїх п отреб будівлі і майно, що над аються їм на договірних заса дах державними, громадськими організаціями або громадяна ми.

Культові будівлі і майно, як і становлять державну власні сть, передаються організаці ями, на балансі яких вони знах одяться, у безоплатне корист ування або повертаються у вл асність релігійних організа цій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севас топольської міських держав них адміністрацій, а в Респуб ліці Крим - Уряду Республіки Крим.

Клопотання про передачу ре лігійним організаціям культ ових будівель і майна у власн ість чи безоплатне користува ння розглядається в місячний термін з письмовим повідомл енням про це заявників.

Відповідно до п.3 Указу През идента України від 4 березня 19 92 року №125 «Про заходи щодо пове рнення релігійним організац іям культового майна»Раді Міністрів Кримської АРСР, виконавчим комітетам обласн их, Київської та Севастополь ської міських Рад народн их депутатів:

протягом 1992 - 1993 років здійсни ти передачу релігійним грома дам у власність чи безоплатн е користування культових буд івель, що використовуються н е за призначенням;

організувати інвентаризац ію культового майна, що збері гається у фондах державних м узеїв і архівів, для вирішенн я у встановленому порядку пи тання про можливість його по дальшого використання за при значенням;

сприяти релігійним органі заціям у зведенні культових будівель, створенні матеріал ьної бази добродійної діяльн ості, організації центрів со ціальної адаптації громадян , що повернулися з місць позба влення волі.

Розпорядженням Президента України від 22.06.1994 року №53/94-рп «Пр о повернення релігійним орга нізаціям культового майна»в становлено, що на виконання с татті 17 Закону України «Про св ободу совісті та релігійні о рганізації»місцевим органа м державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу у безоплатне корис тування або повернення безоп латно у власність релігійних організацій культових будів ель і майна, які перебувають у державній власності та вико ристовуються не за призначен ням.

Розпорядженням Прем'єр-Мін істра України №671-р від 21.10.1996 року прийнято пропозицію Дніпроп етровської облдержадмініст рації, погоджену з Держкомсп ортом і Мінекономіки, про пер едачу будинку Дніпропетровс ького зонального управління «Спорт лото»(м. Дніпропетров ськ, пр. Карла Маркса, 91) в комун альну власність Дніпропетро вської області.

Передачу здійснити в місяч ний термін у порядку, передба ченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 че рвня 1996 р. N678 «Про порядок переда чі державного майна».

Згідно з п.7 роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни від 29.08.1996р. №2 (з відповідними з мінами) «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону «Про свободу совісті та релігійні організації»ві дповідно до статті 17 вказаног о Закону культові будівлі і м айно, які складають державну власність, передаються орга нізаціями, на балансі яких во ни знаходяться, у безоплатне користування або повертають ся у власність релігійних ор ганізацій безоплатно за ріше ннями обласних, Київської та Севастопольської міських де ржавних адміністрацій, а в Ав тономній Республіці Крим - Ур яду цієї Республіки. Слід мат и на увазі, що згідно з пунктом 3 Указу Президента України ві д 4 березня 1992 р. N 125 «Про заходи що до повернення релігійним орг анізаціям культового майна» зазначені державні органи зо бов'язані протягом 1992 - 1993 років здійснити передачу релігійн им громадам у власність чи бе зплатне користування культо вих будівель, що використову ються не за призначенням. (Роз порядженням Президента Укра їни від 22.06.94 N 53/94 дію цього пункту продовжено до 01.12.97). Отже, згідн о з цим Указом допускається н е лише повернення, а й передач а у власність релігійних гро мад культових будівель. Зазн ачена передача культових буд івель у власність релігійних громад, які не були їх власник ами, можлива за умови, якщо в н аселеному пункті немає закон ного претендента на ці будів лі, тобто релігійної громади тієї конфесії (віросповідно ї приналежності), якій належа ла будівля на момент її перех оду у власність держави.

Відповідно до п.9.3 роз' ясне ння під поверненням культови х будівель і майна слід розум іти повернення зазначених бу дівель і майна у власність ре лігійних організацій того ж самого конфесійного напряму , наприклад, громадам правосл авної церкви, римо-католицьк ої церкви тощо.

Доказами належності культ ового майна або будівель тій чи іншій релігійній організ ації можуть бути довідки дер жавних архівних установ, Дер жавного комітету України у с правах релігій, архівні доку менти церковних організацій (шематизми), рішення місцевих органів влади та інші письмо ві докази (п.9.4 роз' яснення).

З урахуванням наведеного, б удівлю римсько-католицького костелу в м. Дніпропетровськ у по пр. Карла Маркса, 91 слід бул о передати релігійній громад і як культову споруду.

Стосовно правонаступництв а позивача суд враховує наст упне.

Відповідно до довідки Єп ископа Станіслава Падевсь кого OFM Сар. Харківсько-Запорі зької єпархії римсько-католи цької Церкви в Україні №66-06 ДН в ід 09.09.2006р. на підставі архівних документів і відомостей релі гійна громада св. Йосипа пара фії Римсько-католицької церк ви у м. Дніпропетровську є єди ною правонаступницею однойм енної релігійної громади рим о-католиків м. Катеринослава - м. Дніпропетровська, яка ос таточно припинила свою діяль ність 1948р. внаслідок проведен ня тоталітарної політики кол ишнього СРСР стосовно релігі ї, спрямованої на порушення п рав церков і релігійних орга нізацій та їхнє цілковите зн ищення.

Богослужіння, релігійні о бряди, церемонії та процесії тодішня релігійна громада п роводила в їхній єдиній куль товій будівлі (костелі), побуд ованій 1877р. у м. Катеринославі - центра Катеринославського д еканату, який належав до Тира спольської Римсько-католиць кої єпархії Російської Імпер ії.

Храм, розташований на просп екті Карла Маркса, 91 м. Дніп ропетровська побудовано кош том єдиної в м. Катеринославі релігійної громади - парафі ї Святого Йосипа, котра ві дтоді стала його єдиним влас ником і розпорядником, бо поч инаючи від створення в 1852 році Тираспольської римсько-като лицької єпархії Російської і мперії і аж під цю пору на тер ені м. Катеринослава - Дніпроп етровська жодної іншої офіці йно зареєстрованої релігійн ої організації РКУ не існува ло і не існує.

Враховуючи викладене, не мо жна погодитися з твердженням відповідача-1 про те, що реліг ійна громада Святого Йосип а парафії римсько-католиць кої церкви у м. Дніпропетровс ьку зареєстрована рішенням Д ніпропетровської обласної р ади №172 від 04.03.1992 року, не є правон аступницею однойменної релі гійної громади римо-католикі в м. Катеринослава (Дніпропет ровська).

Викладені обставини зазна чені також і в постанові госп одарського суду Дніпропетро вської області від 11.09.2006р. по сп раві №А25/207-06 за позовом релігій ної громади Святого Йосипа парафії римсько-католицьк ої церкви м. Дніпропетровськ а до Дніпропетровської облас ної ради і Дніпропетровської обласної державної адмініст рації про зобов' язання пере дати майно.

Крім того, вказана довідка с відчить про належність цієї культової споруди саме реліг ійній громаді Святого Йоси па парафії римсько-католиц ької церкви у м. Дніпропетров ську.

Про наведене йдеться і в пос танові Вищого господарськог о суду України від 19.02.2009р. по спр аві №30/118-08(18/510-07(30/308-07).

З приводу тверджень відпо відача-1 про законність права власності корпорації на спі рне майно суд зазначає насту пне.

24.12.1998р. Вищим арбітражним суд ом України було прийнято ріш ення по справі № 1/50 за позовом п рокурора Дніпропетровської області в інтересах територ іальної громади м. Дніпропет ровська в особі Дніпропетров ської міської ради до Дніпро петровської обласної ради, т овариства з обмеженої відпов ідальністю «Фін-Інвест»про в изнання недійсними ч.2 п.1 розп орядження заступника голови Дніпропетровської облради № 12-р від 26.01.1998р. та договору купів лі-продажу від 11.02.1998р., стягненн я на користь ТОВ «Фін-Інвест» коштів, сплачених Дніпропетр овській облраді; повернення територіальній громаді м. Дн іпропетровська цього об' єк та.

Згідно з вказаним рішенням :

- визнано недійсною ч.2 п.1 роз порядження заступника голов и Дніпропетровської обласно ї ради № 12-р від 26.01.1998р. та договір купівлі-продажу від 11.02.1998р. щод о купівлі - продажу двоповер хової будівлі, розташованої за адресою м. Дніпропетровсь к, пр-т К.Маркса, 91;

- позовні вимоги про стягнен ня на користь ТОВ «Фін-Інвест »коштів, заплачених Дніпропе тровській облраді за об' єкт купівлі-продажу та повернен ня територіальній м. Дніпроп етровська цього об' єкта зал ишено без розгляду;

- визнано недійсним Регламе нт Дніпропетровської обласн ої ради, затверджений рішенн ям обласної ради від 12.09.1997 року № 58-8/ХХІІ в частині делегуванн я голові ради прав в період мі ж сесіями вирішувати всі пит ання, віднесені законодавств ом до відання ради з подальши м затвердженням розпоряджен ь голови на черговій сесії ра ди.

Наведеним рішенням суду вс тановлені наступні обставин и.

Заступник голови Дніпропе тровської облради не мав зак онних повноважень на відчуже ння майна; обласна рада не є су б' єктом права власності на майно щодо продажу якого бул о прийнято розпорядження та укладено спірний договір куп івлі-продажу; вона не могла на віть на сесії приймати рішен ня з розглядуваного питання без делегування їй такого пр ава; доручення відповідної р ади - власника майна на прод аж спірного об' єкту обласна рада не одержувала; сесія обл асної ради не могла делегува ти голові ради (його заступни ку) ті повноваження, яких вона не мала сама; рада не могла пр иймати рішення щодо передачі голові ради (заступнику) прав а розглядати питання, виріше ння яких віднесено законом д о виключної компетенції ради (які повинні розглядатись на пленарних засіданнях ради); р ішення сесії Дніпропетровсь кої облради №51-8 ХХІІ від 12.09.1997р. в частині делегування наведен их прав голові облради визна ється судом недійсним; насту пне затвердження розпорядже ння, прийнятого з наведених п итань не робить це розпорядж ення легітимним; право власн ості на спірне майно та право розпоряджатися їм на момент прийняття розпорядження та укладення договору облрада н е мала.

Слід зазначити, що угода про відчуження майна вчинена не з волі власника, вчинена з пор ушенням публічного порядку у кладення правочину є недійсн ою, тобто нікчемною і не може п ороджувати правових наслідк ів щодо передачі майна від од ного власника іншому.

Таким чином, усі наступні уг оди з цим майном є, відповідно , нікчемними, оскільки продав цями такого майна завжди буд уть не його власники. Так само не стає власником майна особ а, яка виступила стороною нік чемного правочину, за яким їй було передане майно, а буде во на незаконним володільцем. Н ікчемними правочинами є не т ільки ті, що укладені поза вол ею власника. Будь-який нікчем ний правочин не створює для с торін прав та обов' язків що до його виконання і свідчить , що сторони були і залишаютьс я в становищі, яке існувало до вчинення такого правочину.

В постанові Вищого господ арського суду України від 19.02.20 09р. зазначено, що відчуження м айна особою, яка фактично не б ула його власником, є підстав ою для визнання відповідної угоди недійсною.

З урахуванням наведеного , суд вважає такими, що не поро джують правових наслідків що до передачі спірного майна в ід одного власника іншому до говір комісії від 09.01.1998р. №1, укла дений між фірмою «JAGGER SERVICES LIMITED»і ТО В «Фін-Інвест», договір коміс ії №005/UA-PROP між корпорацією «WILNORTH INC» і фірмою «JAGGER SERVICES LIMITED»(в частині, щ о стосується будівлі розташо ваної за адресою м. Дніпропет ровськ, пр. К.Маркса, 91), а також д оговір купівлі-продажу двопо верхової будівлі від 06.08.1998р. між корпорацією «WILNORTH INC»(Продавець ) і корпорацією «DUGSBERY INC».

Отже, корпорація «DUGSBERY INC»є нез аконним володільцем спірног о майна.

Суд не приймає посилання ві дповідача-1 на рішення господ арського суду Дніпропетровс ької області від 20.05.2002р. по спра ві №Д10/20-(ПД19/54) за позовом прокур ора Дніпропетровської облас ті в інтересах держави до ТОВ «Фін-Інвест», корпорації «Ві лнорт Інк», корпорації «Дагз бері, Інк», фірми «Драгер Серв іс Лімітед».

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України ф акти, встановлені рішенням г осподарського суду (іншого о ргану, який вирішує господар ські спори), за винятком встан овлених рішенням третейсько го суду, під час розгляду одні єї справи, не доводяться знов у при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що по справам №Д 10/20-(ПД19/54) і №27/74-09(30/118-08(18/510-07(30/308-07) є різним суб' єктний склад сторін об ставини, встановлені наведен им рішенням суду не можуть ма ти преюдиціального значення для вирішення даного спору.

З приводу посилань відпов ідача-1 на те, що корпорація «Д агзбері Інк»є добросовісним набувачем нежитлової будівл і літ. Г-2, розташованої за адре сою м. Дніпропетровськ, пр. К.М аркса, 91 згідно з рішенням Пет ропавлівського районного су ду Дніпропетровської област і по цивільній справі №2-21357/2005 рі к від 17.08.2005р. суд зазначає насту пне.

Петропавлівським районним судом Дніпропетровської обл асті 17.08.2005р. прийнято рішення по цивільній справі №2-21357/2005 рік, як им задоволений позов корпора ції «Дагзбері, Інк»до Валіг урської Тетяни Леонідівни , газети «Дніпровська правда », товариства з обмеженою від повідальністю «Укр Ант К онсалтинг ЛТД», третьої особ и на стороні відповідача - кор порація «Wilnorth Inc». Згідно з вказа ним рішенням визнано корпора цію «Дагзбері Інк» добросові сним набувачем об' єктів нер ухомості в тому числі: нежитл ової будівлі літ Г-2 площею 654,8к в.м., що знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, пр. К.Марк са, 91.

Згідно з ч.4 ст.35 ГПК України р ішення суду з цивільної спра ви, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарсь кого суду щодо фактів, які вст ановлені судом і мають значе ння для вирішення спору.

Суд враховує, що в наведеном у рішенні Петропавлівського районного суду Дніпропетров ської області викладена юрид ична оцінка обставинам набут тя корпорацією «Дагзбері, Ін к»права власності на відпові дну нежитлову будівлю, а не вс тановлений факт в розумінні ст.35 ПК України.

Про наведене йдеться і в пос танові Вищого господарськог о суду України від 19.02.2009р. по спр аві №30/118-08(18/510-07(30/308-07).

Аналіз матеріалів справи т а чинного законодавства свід чить про те, що позивачем не бу в пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК Укр аїни перебіг позовної давнос ті починається від дня, коли о соба довідалася або могла до відатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд враховує, що позивач діз нався про реєстрацію права в ласності на спірну будівлю з а відповідачем-1 під час виріш ення спору по справі №А25/207-06 (пос танова суду від 11.09.2006р.).

Викладені обставини дозво ляють стверджувати про право мірність вимог позивача щодо визнання права власності на спірну будівлю та поверненн я такої будівлі релігійній г ромаді Святого Йосипа па рафії римсько-католицької це ркви м. Дніпропетровська і од ночасно про необхідність від мови у зустрічному позові.

Крім того, підставою для відмови в зустрічних поз овних вимогах в частині зобо в'язання релігійної громади Святого Йосипа парафії р имсько-католицької церкви м. Дніпропетровська припинити дії, які порушують право влас ності корпорації щодо здійсн ення свого права на утриманн я будинку, розташованого за а дресою: м. Дніпропетровськ, пр оспект Карла Маркса, 91 та стяг нути в рахунок відшкодування збитків грошові кошти в сумі 100000грн. є також наступне.

Наведені вимоги корпорац ії «Дагзбері Інк»обґрунтова ні тим, що релігійна громада б локує будівлю по пр. К.Маркса, 91, не допускає до проведення р емонтних робіт, що потягло за собою додаткове руйнування будівлі та збільшило вартіст ь відновлювальних робіт буді влі. З серпня 2007 року по липень 2008 року представники релігійн ої громади постійно збирають ся біля будівлі, здійснюють о бряди чим заважають позивачу здійснювати право власності щодо свого майна.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.21 Закону Укр аїни «Про свободу совісті та релігійні організації», рел ігійні організації мають пра во засновувати і утримувати вільно доступні місця богосл ужінь або релігійних зібрань , а також місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця палом ництва). Богослужіння, релігі йні обряди, церемонії та проц есії безперешкодно проводят ься в культових будівлях і на прилеглій території, у місця х паломництва, установах рел ігійних організацій, на клад овищах, в місцях окремих похо вань і крематоріях, квартира х і будинках громадян, а також в установах, організаціях і н а підприємствах за ініціатив ою їх трудових колективів і згодою адміністрації.

Релігійна громада Свят ого Йосипа парафії римсько -католицької церкви м. Дніпро петровська вказує на те, що це рква відправляє св. Меси щосе реди й щонеділі перед костел ом протягом однієї-півтори г одини, а вхід до будівлі є закр итим. На проведення молебнів у зазначені дні та години має відповідні дозволи, що не зап еречується та не спростовано відповідачем-1.

Отже, суд не вбачає порушень прав корпорації «Дагзбері І нк»внаслідок проведення мол ебнів релігійною громадою у відведеному для цього місці.

На підтвердження понесени х збитків відповідач-1 надав д оговір підряду №19-РС від 22.07.2008 ро ку, укладений між корпораціє ю «Дагзбері Інк»та ТОВ «Світ язь»на виконання робіт по по крівлі будинку по пр. К.Маркса , 91 для захисту від погодних ум ов на суму 99997,64грн.

Згідно п.2.6 договору підряду аванс на виконання будівель них робіт та придбання матер іальних ресурсів перерахову ється замовником у сумі 99997,64гр н. у п' ятиденний строк після підписання договору.

Відповідно до частин 1, 2 стат ті 22 ЦК України, особа, якій зав дано збитків у результаті по рушення її цивільного права, має право на їх відшкодуванн я.

Під збитками розуміють май нову шкоду у грошовому вираз і, зокрема, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв' язк у зі знищенням або пошкоджен ням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зроб ити для відновлення свого пр ава (реальні збитки); доходи, я кі б особа мала реально одерж ати за звичайних обставин, як би її право не було порушено (у пущена вигода).

Для застосування такої мір и відповідальності, як відшк одування збитків, потрібна н аявність повного складу циві льного правопорушення: проти правна поведінка, дія чи безд іяльність особи; шкідливий р езультат такої поведінки (зб итки); причинний зв' язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

З урахуванням наведеного к орпорація «Дагзбері Інк»має довести не лише розмір збитк ів, завданих порушенням зобо в' язання, але й сам факт пору шення боржником його обов' я зку та причинний зв' язок мі ж цим порушенням та шкодою.

Доказів виконання підрядн их робіт на суму 99997,64грн. та дока зів перерахування цієї суми виконавцю робіт корпорацією не надано. Відповідачем-1 не д оведено те, що розмір збитків становить 100000грн. і такі збитк и є наслідком дій позивача пр и проведенні молебнів із ств оренням перешкод при здійсне нні ремонтних робіт. В даному випадку не доведені як вина п озивача і наявність збитків, так і відповідний причинний зв' язок.

Більше того, як зазначалось вище згідно акту стану збере ження щойно виявленої пам' я тки архітектури від 20.09.2007р., скл аденого Обласною консультат ивною радою з питань охорони культурної спадщини, встано влено, що корпорація «Дагзбе рі Інк»почала будівельні роб оти без погодженої документа ції та дозволу ДАБК.

Клопотання релігійної гро мади Святого Йосипа пара фії римсько-католицької церк ви м. Дніпропетровська про ви несення розгляду позовної за яви корпорації «Дагзбері, Ін к»в інше провадження задовол енню не підлягає, оскільки пи тання щодо прийняття зустріч ного позову для спільного ро згляду з первісним позовом б уло вирішено господарським с удом в порядку ст.60 ГПК Україн и, про що винесена ухвала від 1 0.07.2008р.

Клопотання відповідача-1 п ро відкладення розгляду спра ви задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Наявніст ь нового представника корпор ації не є підставою для відкл адення розгляду справи. В ход і вирішення спору відповідач ем-1 наведені доводи, запереч ення та надані докази. Матері алів справи цілком достатньо для прийняття рішення по сут і.

Керуючись ст.ст. 49, 66, 82-85 Господарського процесуальн ого кодексу України, господа рський суд, -

вирішив:

Первісний позов задовол ьнити.

Визнати за релігійною гром адою Святого Йосипа пара фії римсько-католицької церк ви м. Дніпропетровська право власності на будівлю Римськ о-католицького костелу, яка з находиться за адресою: м. Дніп ропетровськ, проспект Карла Маркса, 91.

Повернути будівлю Римсько -католицького костелу, яка зн аходиться за адресою: м. Дніпр опетровськ, проспект Карла М аркса, 91 релігійній громаді Святого Йосипа парафії рим сько-католицької церкви м. Дн іпропетровська із чужого нез аконного володіння корпорац ії «DUGSBERY INC»(California USA).

Стягнути з корпорац ії «DUGSBERY INC»(California USA) на користь релі гійної громади Святого Йос ипа парафії римсько-католи цької церкви м. Дніпропетров ська (49000, м. Дніпропетровськ, ву л. Комсомольська, 24/1а, код ЄДРПО У 24995306) 204грн. - витрат по сплаті д ержавного мита, 118грн. - витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у, про що видати наказ.

В задоволенні зустрічног о позову відмовити.

Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку з дня його підп исання.

Рішення суду може бути оска ржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шлях ом подання апеляційної скарг и до Дніпропетровського апел яційного господарського суд у.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання ріше ння, оформленого у відповідн ості до ст.84 ГПК України - 25.06.2009р .