Постанова

від 01.12.2016 по справі 149/2886/16-а

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2886/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" грудня 2016 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі судді Гончарук-Аліфанової О. Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2016 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов'язання вчинення певних дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 листопада 2016 року позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області № 18/231 від 16 червня 2016 року, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно вимог ст. 50-1 Закону України « Про прокуратуру». Просив визнати такі дії відповідача незаконними, зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років з середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Вінницької області № 18/231 від 16 червня 2016 року в розмірі 90% місячного заробітку в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури та виплатити пенсію без обмеження розміру з дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2015 року № 1013 « Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав, своїм правом щодо надання заперечення на позов у встановлений законом строк скористався та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні, в зв'язку з тим, що чинне на даний час законодавство не містить положень про перерахунок пенсії пенсіонерам, яким призначено пенсії за вислугою років відповідно до Закону України « Про прокуратуру». Також відповідачем надано заяву про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду в зв'язку з пропущення строку звернення до суду.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно ст. 183-2 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Підстав для залишення позову без розгляду судом не встановлено, оскільки позивач звернувся до суду 10 листопада 2016 року та оскаржує відмову відповідача від 03 листопада 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що з жовтня 2006 року по даний час позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію обчислену відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % середньомісячного заробітку.

У зв'язку з підвищенням з 01 грудня 2015 року заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013, позивач 03 листопада 2016 звернувся до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про проведення перерахунку пенсії, надавши відповідну довідку прокуратури Вінницької області та просив встановити пенсію у розмірі 90 % заробітку, так як пенсія була призначена і виплачувалась ще до внесення відповідних змін у ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно листа Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 03 листопада 2016 року № 36/Б-10 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на пункт 5 Положень Закону України №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Однак, вказані дії відповідача не відповідають вимогам закону.

Так, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими при виході на пенсію працівникам прокуратури пенсія призначається у розмірі 80 відсотків від суми місячної зарплати.

Частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право на перерахунок вже призначеної пенсії при наявності зазначених у ч. 17 підстав, а саме - призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05 листопада 1991 року, перерахунок має бути проведено виходячи з розміру раніше призначеної позивачу пенсії, тобто 90 відсотків від суми місячного заробітку з урахуванням підвищення заробітної плати та з урахуванням вже проведених виплат.

Верховний Суд України в постанові від 10 грудня 2013 року у справі №21-348а13 дійшов правового висновку, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.

Крім того, положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06 липня 1999 року (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20 березня 2002 року (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а1), від 17грудня 2013 року (справа №21-445а13), від 06 жовтня 2015 року (провадження №127/11720/14-а).

У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13травня 2015 року зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.1, ч.ч.1,2 ст. 8, ч.2 ст.19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (ч.1ст.46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (п.6 ч.1ст. 92 Конституції України).

За Конституцією України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 ст.116 Конституції України).

Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Таким чином право позивача на перерахунок пенсії надано йому з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, а тому керуючись названими вище нормами Конституції України та ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідач зобов'язаний був із 01 січня 2016 року перерахувати пенсію позивача, встановити її у розмірі 90% середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Вінницької області № 18/231 від 16 червня 2016 року без обмеження її максимального розміру, однак не зробив цього, відтак відмова позивачу являється протиправною.

З огляду на зазначене, беручи до уваги, що позивачем доведено наявність підстав для перерахунку пенсії, обставини, що тягнуь такий перерахунок, настали в грудні 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 551,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 58 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в ред. станом на жовтень 2006 р.), Постановою Кабінету МІністрів України від 01 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів"ст.ст. 2, 6-11, 14, 72, 94, 99, 158 - 163, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати протиправними дії Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області № 18/231 від 16 червня 2016 року.

Зобов'язати Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1, пенсії за вислугу років з середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Вінницької області № 18/231 від 16 червня 2016 року в розмірі 90% місячного заробітку в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»(зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05 жовтня 1995 р. № 358/95-ВР, у ред. Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-111, що діяла станом на жовтень 2006 року) та її виплату без обмеження розміру з дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2015 року № 1013 « Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 (двадцять) коп.

Постанову в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: /підпис/

З оригіналом вірно: