Рішення

від 28.11.2016 по справі 916/2544/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2016 р.Справа № 916/2544/16

За позовом Одеська митниця Державної фіскальної служби України;

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗОРІ ПРО"

про стягнення 766627,78грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗОРІ ПРО" про стягнення 766627,78 гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 вересня 2016 року порушено провадження по справі №916/2544/16.

14.11.2016р. від Одеської митниці Державної фіскальної служби України надійшло клопотання в порядку ст. 69 ГПК України та ухвалою суду від 14.11.2016 року строк розгляду справи було продовжено до 30 листопада 2016 року.

Відповідач в засідання суду призначені на 10.10.2016 року, 14.11.2016 року та 28.11.2016 року, не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗОРІ ПРО" за належною адресою зазначеною в позовній заяві.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позива, суд встановив:

Між Одеською митницею Державної фіскальної служби України, (Поклажодавцем) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЗОРІ ПРОВ» (Зберігач) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 1 від 26.01.2015 року, відповідно до якого Зберігач зобов'язався надати Поклажодавцю послуги відповідального зберігання предметів, вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність держави України (п. 1.1.1 Договору № 1).

Відповідно до п. 1.3 Договору №1, майно зберігається на території Зберігача. З моменту фактичної передачі його Поклажодавцем Зберігачу, на останнього покладається обов'язок по збереженню майна в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів.

Право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам (п. 1.4 Договору №1).

Згідно розділу 5 Договору № 1 сторони узгодили, що:

- послуги надаються Зберігачем після підписання договору у строк не пізніше 10 робочих днів та погоджуються сторонами окремо в кожному випадку (п. 5.1 Договору № 1);

- місце надання послуг за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Великодолинське, вул.. Транспортна,9 . (п. 5.2 Договору № 1).

У відповідності до п. 6.2.4 Договору № 1 сторони передбачили, що Поклажодавець має право проводити інвентаризацію майна, переданого для відповідального зберігання Зберігачу.

Пунктом 6.3 Договору № 1 передбачено, що Зберігач зобов'язаний:

- забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання майна та вживати заходи необхідні для забезпечення схоронності майна, а після закінчення відповідального зберігання повернути Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (п. 6.3.4 Договору № 1);

- повернути майно Поклажодавцю за його першою письмовою вимогою (п. 6.3.6 Договору № 1);

- за першою вимогою Поклажодавця надавати йому можливість доступу до майна і перевірки умов відповідального зберігання, невідкладно повідомивши у телефонному та письмовому режимах Поклажодавця (п. 6.3.7 Договору № 1);

- у разі зміни умов відповідального зберігання майна, а також виявлення нестачі, пошкоджень або псування майна - складати відповідний ОСОБА_2 та повідомляти про це Поклажодавця письмово та засобами зв'язку (п. 6.3.12 Договору № 1);

- видавати майно зі складу зберігання матеріально-відповідальній особі Поклажодавця, на підставі письмового розпорядження Поклажодавця у відповідності до ОСОБА_2 прийому-передачі майна, не пізніше наступного дня після отримання вказаної вимоги (п. 6.3.13 Договору № 1);

- у разі проведення Поклажодавцем інвентаризацій майна, що знаходиться на зберіганні, забезпечити безперешкодний доступ членів інвентаризаційної комісії (п. 6.3.17 Договору № 1).

У відповідності до п. 7.2 Договору № 1, по кожному окремому факту передачі майна на відповідальне зберігання Зберігачеві Поклажодавець складає у 2 (двох) примірниках та підписує і засвідчує круглою печаткою зі свого боку ОСОБА_2 приймання-передачі майна на зберігання. Зберігач підписує і засвідчує круглою печаткою 2 (два) примірника ОСОБА_2, а (один) з яких повертає Поклажодавцю.

П. 7.3 Договору № 1 визначено, що в ОСОБА_2 обов'язково зазначаються:

- перелік майна (із зазначенням його кількості, видів, характеристики, властивостей, необхідних для ідентифікації майна) (п. 7.3.1 Договору № 1);

- недоліки, дефекти, пошкодження майна (у випадку їх виявлення та/або попередження про них Поклажодавцем) (п. 7.3.2 Договору № 1);

- вартість кожного окремого виду майна, яке передається на відповідальне зберігання (п. 7.3.3 Договору № 1).

Повернення майна здійснюється за першою вимогою Поклажодавця, шляхом укладання ОСОБА_2 на підставі письмової вимоги Поклажодавця, заявленої до закінчення строку дії договору, або у випадкузакінченнястроку дії договору (п. 7.4 Договору № 1).

Майно повинно бути повернуто Поклажодавцю в такому стані, в якому воно передавалося на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (п. 7.5 Договору № 1).

Відповідно до п. 8.1 Договору № 1, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в України законодавством.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 8.2 Договору № 1).

П. 11.1 Договору № 1 визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, а в частині надання послуг діє до 31.12.2015р.. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 11.2 Договору № 1 закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Реорганізація Зберігача чи Поклажодавця, або перехід права власності на складські приміщення, де зберігається майно до інших осіб, не визначається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і зберігає свою чинність для нового власника (їх правонаступників), якщо інше не передбачається цим договором або чинним законодавством (п. 11.5 Договору № 1).

На виконання умов договору про надання послуг відповідального зберігання № 1 від Одеською митницею Державної фіскальної служби України передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЗОРІ ПРОВ» майно згідно з актом прийому-передачі від 04.02.2015р., 05.02.2015р., 10.02.2015р., 24.02.2015р., 26.02.2015р., 26.03.2015р., 27.03.2015р., 31.03.2015р., 16.04.2015р., 30.04.2015р..

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 30.07.2015 № 74-аг /зі змінами від 17.08.2015 №86-аг/, інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРОВ» .

За результатами роботи інвентаризаційної комісії Одеської митниці Державної фіскальної служби України складено Протокол засідання від 25.08.2015 робочої інвентаризаційної комісії, створеної відповідно до наказу Одеської митниці ДФС В«Про утворення Комісій з прийняття товарно-матеріальних цінностей та зобов'язаньВ» від від 30.07.2015 № 74-аг /зі змінами від 17.08.2015 №86-аг/, які підтверджують факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ В«ЗОРІ ПРОВ» .

Крім того на підставі наказу Одеської митниці ДФС від 31.08.2015 № 89-аг інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРОВ» , за результатами роботи інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС складено порівняльні відомості від 18.09.2015р., на від 22.09.2015р., результатів проведення вибіркової перевірки наявності товарів за станом на 31.08.2015р., протокол засідання інвентаризаційної комісії від 22.09.2015..

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Одеської митниці ДФС від 12.11.2015р, №116-аг /зі змінами від 27.11.2015 №121-аг, від 09.12.2015р. №125-аг/ інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРОВ» . За результатами якої складено інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання станом на 01.11.2015р., протокол інвентаризаційної комісії від 25.12.2015р, який підтверджує факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ „ЗОРІ ПРОВ» .

З метою визначення розміру збитків Одеською митницею ДФС був укладений Договір № 17 від 27.01.2016 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки".

Відповідно до Звіту № ОЦТ01-1-У/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна, згідно договору № 17 від 27.01.2016 та Додатку № 1 від 27.01.2016, станом на 25.08.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.02.2016 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 702 897,42 гривень; до Звіту №ОЦТ01-2/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна згідно договору № 17 від 27.01.2016 та Додатку № 2 від 27.01.2016, станом на 22.09.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.02.2016 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 60 052,08 гривень; до Звіту №ОЦТ01-3/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна згідно договору № 17 від 27.01.2016 та Додатку № З від 27.01.2016 станом на 25.12.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.02.2016 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 5 966,98 грн.

Умовами Договору № 17 від 27.01.2016 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" передбачалось, що загальна ціна Договору становить 3200 грн, Згідно пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Договору № 17 від 27.01,2016 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна оплата за проведену роботу здійснюється пропорційно обсягу виконаних робіт Замовником згідно з виставленим Виконавцем рахунком та ОСОБА_2 виконаних робіт, підписаного ОСОБА_3. Здавання роботи Виконавцем та приймання її результатів Замовником оформлюється шляхом підписання ОСОБА_3 виконаних робіт у двох примірниках по одному для кожної із Сторін Договору. Оплата за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Розмір витрат митниці на проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, окремо щодо додатків № 1, 2, 3 до договору № 17 від 27.01.2016 відповідно до яких складені Звіти № ОЦТ01-1-У/16, №ОЦТ01-2/16, № ОЦТОІ-3/16 складає 3200 гривень.

Однак 21.01.2016 на рахунок Одеської митниці ДФС, надійшли кошти від ТОВ "ЗОРІ ПРО" в розмірі 5 488,70 гривень, що підтверджується копією виписки. Таким чином, загальний розмір збитків, які спричинені втратою переданого на зберігання майна складає: (702 897,42 грн. + 60 052,08 грн. + 5 966,98 грн. + 3200 грн.) - 5 488,70 грн. = 772 116,48 грн. - 5 488,70 грн. = 766 627,78 гривень.

08.04.2016 Одеська митниця ДФС надіслала до ТОВ "ЗОРІ ПРО" претензію за № 1228/10/15-70-03-06 від 08.04.2016р. про відшкодування збитків, завданих нестачею майна, переданого на зберігання за договором на суму 772 116,48 гривень, але у відповідь на зазначену претензію ТОВ "ЗОРІ ПРО" повідомило про відсутність боргових зобов'язань перед митницею.

Отже, через неналежне виконання відповідачем взятих зобов'язань за договором про надання послуг з відповідального зберігання, позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено матеріалами справи між сторонами укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 1 від 26.01.2015р., відповідно до якого відповідач зобов'язався надати позивачу послуги відповідального зберігання предметів, вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність держави України.

Згідно положень ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно положень ст. 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Статтею 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі підписаного уповноваженими особами акту прийому-передачі від 04.02.2015р., 05.02.2015р., 10.02.2015р., 24.02.2015р., 26.02.2015р., 26.03.2015р., 27.03.2015р., 31.03.2015р., 16.04.2015р., 30.04.2015р., Одеською митницею ДФС передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЗОРІ ПРОВ» товари за договором про надання послуг відповідального зберігання № 1 від 26.01.2015р.

Пунктом 6.3.4 договору № 1 від 26.01.2015р. передбачено, що Зберігач зобов'язаний забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання майна та вживати заходи необхідні для забезпечення схоронності майна, а після закінчення відповідального зберігання повернути Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

В процесі здійснення інвентаризаційної перевірки товарів, які були передані на відповідальне зберігання на склади ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЗОРІ ПРОВ» встановлено факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЗОРІ ПРОВ» , про що Одеською митницею ДФС складено протокол засідання робочої інвентаризаційної комісії від 25 серпня 2015 року, створеної відповідно до наказу Одеської митниці ДФС В«Про утворення Комісій з прийняття товарно-матеріальних цінностей та зобов'язаньВ» від 30.07.2015р. № 74-аг /зі змінами від 17.08.2015р. №86-аг/. На підставі наказу Одеської митниці ДФС від 31.08.2015 № 89-аг інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРОВ» , за результатами роботи інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС складено порівняльні відомості від 18.09.2015р., та від 22.09.2015р., результатів проведення вибіркової перевірки наявності товарів за станом на 31.08.2015р., протокол засідання інвентаризаційної комісії від 22.09.2015..

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Одеської митниці ДФС від 12.11.2015р, №116-аг /зі змінами від 27.11.2015 №121-аг, від 09.12.2015р. №125-аг/ інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРОВ» . За результатами якої складено інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання станом на 01.11.2015р., протокол інвентаризаційної комісії від 25.12.2015р, який підтверджує факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ „ЗОРІ ПРОВ» .

Згідно із п. 4 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Державної митної служби України від 12.10.2009 № 1833/5/943, п. п. 2, 3 Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 № 1724, п. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, митні органи несуть відповідальність за збереження майна вилученого ними або конфіскованого за рішеннями судів.

Пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, який затверджений постановою кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей зазначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 104 Методики оцінки майна, яка затверджена постановою кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 встановлено, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки.

З метою визначення розміру збитків Одеською митницею ДФС укладений договір № 17 від 27.01.2016 р. про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ В«Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінкиВ» .

На виконання умов договору про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна № 17 від 27.01.2016р. ТОВ В«Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінкиВ» складено звіти - відповідно до Звіту № ОЦТ01-1-У/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна, згідно договору № 17 від 27.01.2016 та Додатку № 1 від 27.01.2016, станом на 25.08.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 702 897,42 гривень ; до Звіту №ОЦТ01-2/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна згідно договору з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 60 052,08 гривень ; до Звіту №ОЦТ01-3/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна згідно договору станом на 25.12.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.02.2016 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 5 966,98 гривень .

Розмір витрат митниці на проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, окремо щодо додатків № 1, 2, 3 до договору № 17 від 27.01.2016 відповідно до яких складені Звіти № ОЦТ01-1-У/16, №ОЦТ01-2/16, № ОЦТОІ-3/16 складає 3200 гривень, враховуючи часткову сплату відповідачем та перевіривши наданий позивачем розрахунок суд приходить висновку про стягнення з відповідача збитків сумі 766 627,78 гривень, сума збитків встановлена належними та допустимими доказами та матеріалами справи.

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України), а збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, згідно з вимогами ст. 951 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України: - у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; - у разі пошкодження речі - у розмірі суми на яку знизилася її вартість.

Таким чином, приписами вищезазначених правових норм передбачено обов'язок зберігача повернути поклажедавцеві товар, який був прийнятий на зберігання, а в разі втрати (нестачі) або його пошкодження, відшкодувати збитки завдані поклажедавцеві.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги, заявлені позивачем про стягнення з відповідача 766 627,78 гривень - збитків, які є вартістю втраченого майна, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, отже підлягають задоволенню.

Пунктом 1 частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що до збитків відносяться, зокрема, і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до вимог ст.ст. 32 , 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44 , 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 11 499,42 гривень покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 43 , 44-49 , 50 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЗОРІ ПРОВ» (65091, м. Одеса, вул. Скісна, будинок 27/29, код ЄДРПОУ 38296908) на користь Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21 А, код ЄДРПОУ 39441717) збитки у розмірі 766 627 (сімсот шістдесят шість тисяч шістсот двадцять сім) гривень 78 копійок та 11 499 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 42 копійки витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 02 грудня 2016 р.

Суддя Г.І. Гуляк