Постанова

від 04.04.2017 по справі 916/2544/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р.Справа № 916/2544/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Маленкова О.П.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 26.09.2016 року №1019/5/15-70-10;

від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „ЗОРІ ПРО»

на рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2016р.

по справі № 916/2544/16

за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби України

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „ЗОРІ ПРО»

про стягнення 766 627,78грн.

ВСТАНОВИВ:

Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЗОРІ ПРО" про відшкодування збитків у розмірі 766627,78 грн. за договором №1 від 26.01.2015 року про надання послуг відповідального зберігання

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2016 року по справі №916/2544/16 (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» на користь Одеської митниці Державної фіскальної служби збитки у розмірі 766 627 гривень 78 копійок та 11 499 гривень 42 копійки витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано тим, що вимоги, заявлені позивачем про стягнення з відповідача 766 627,78 гривень - збитків, які є вартістю втраченого майна, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, отже підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ЗОРІ ПРО звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що відповідно до наказу Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 30.07.2015 року №74-аг на складах ТОВ ЗОРІ ПРО було проведено інвентаризацію станом на 01.08.2015 року, в ході якої виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання відповідачу. Однак підприємство ТОВ ЗОРІ ПРО не погодилось з результатами інвентаризації та директор підприємства ОСОБА_3М, відмовився від підпису в інвентаризаційному описі.

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Одеської митниці ДФС від 12.11.2015 року №116-аг, від 09.12.2015 року №125-аг, інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС були встановлені розбіжності між фактичними даними та даними бухгалтерського обліку. А саме нестача за обліковими даними на загальну суму 5 488,70 грн. та надлишок майна в загальній кількості 13 119 відповідних одиниць вимірювання.

Відповідачем сплачено суму нестачі у розмірі 5 488,70 грн.

За оцінкою надлишків майна, проведеною ТОВ Експоцентр , сума надлишків майна склала 1 739 313 грн., сума нестач - 768 916 грн. Тобто, на думку апелянта, різниця складає понад 1 млн. грн., що свідчить про відсутність завдання збитків державі.

Також скаржник зазначає, що вантаж, який значиться в нестачах та лишках, є повністю ідентичним, має однаку кількість і найменування.

Так, 25.12.2015 року в ході інвентаризації виявлено нестачу товарів - мобільний телефон LG VS980 у комплекті із зарядним пристроєм та інструкцією - 4 шт. на суму 5 837,84 грн.

Разом з тим, 22.09.15 року було встановлено надлишки товарів а саме -мобільні телефони LG VS980 у комплекті із зарядним пристроєм та інструкцією - 4 шт. на суму 5 837,84 грн.

17.11.2015 року комісією було встановлено фактичну наявність мобільних телефонів LG VS980 у комплекті із зарядним пристроєм та інструкцією - 4 шт. на суму 5 837,84 грн. Тому апелянт вважає що можливо здійснити взаємозалік за вказаними позиціями.

Апелянт зауважує, що сума збитків є необґрунтованою, з огляду на те, що з урахуванням надлишків, які були встановлено під час проведення інвентаризації, незрозуміло які саме збитки були завдані державні.

В судові засідання суду апеляційної інстанції не з'являвся представник апелянта, хоча кожного разу належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до положень п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 N 1556/5 (з подальшими змінами).

Пунктами 3.9.1, 3.9.2 вказаної Постанови визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи належне повідомлення представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника апелянта.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, 26.01.2015 року між Одеською митницею Державної фіскальної служби України, (Поклажодавцем) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» (Зберігач) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання №1, відповідно до п.1.1.1 якого Зберігач зобов'язався надати Поклажодавцю послуги відповідального зберігання предметів, вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність держави України.

Відповідно до п. 1.3 Договору №1, майно зберігається на території Зберігача. З моменту фактичної передачі його Поклажодавцем Зберігачу, на останнього покладається обов'язок по збереженню майна в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів.

Право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам (п. 1.4 Договору №1).

Згідно розділу 5 Договору № 1 сторони узгодили, що:

- послуги надаються Зберігачем після підписання договору у строк не пізніше 10 робочих днів та погоджуються сторонами окремо в кожному випадку (п. 5.1 Договору № 1);

- місце надання послуг за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Великодолинське, вул.. Транспортна,9 . (п. 5.2 Договору № 1).

У відповідності до п. 6.2.4 Договору № 1 сторони передбачили, що Поклажодавець має право проводити інвентаризацію майна, переданого для відповідального зберігання Зберігачу.

Пунктом 6.3 Договору № 1 передбачено, що Зберігач зобов'язаний:

- забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання майна та вживати заходи необхідні для забезпечення схоронності майна, а після закінчення відповідального зберігання повернути Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (п. 6.3.4 Договору № 1);

- повернути майно Поклажодавцю за його першою письмовою вимогою (п. 6.3.6 Договору № 1);

- за першою вимогою Поклажодавця надавати йому можливість доступу до майна і перевірки умов відповідального зберігання, невідкладно повідомивши у телефонному та письмовому режимах Поклажодавця (п. 6.3.7 Договору № 1);

- у разі зміни умов відповідального зберігання майна, а також виявлення нестачі, пошкоджень або псування майна - складати відповідний ОСОБА_1 та повідомляти про це Поклажодавця письмово та засобами зв'язку (п. 6.3.12 Договору № 1);

- видавати майно зі складу зберігання матеріально-відповідальній особі Поклажодавця, на підставі письмового розпорядження Поклажодавця у відповідності до ОСОБА_1 прийому-передачі майна, не пізніше наступного дня після отримання вказаної вимоги (п. 6.3.13 Договору № 1);

- у разі проведення Поклажодавцем інвентаризацій майна, що знаходиться на зберіганні, забезпечити безперешкодний доступ членів інвентаризаційної комісії (п. 6.3.17 Договору № 1).

У відповідності до п. 7.2 Договору № 1, по кожному окремому факту передачі майна на відповідальне зберігання Зберігачеві Поклажодавець складає у 2 (двох) примірниках та підписує і засвідчує круглою печаткою зі свого боку ОСОБА_1 приймання-передачі майна на зберігання. Зберігач підписує і засвідчує круглою печаткою 2 (два) примірника ОСОБА_1, а (один) з яких повертає Поклажодавцю.

П. 7.3 Договору № 1 визначено, що в ОСОБА_1 обов'язково зазначаються:

- перелік майна (із зазначенням його кількості, видів, характеристики, властивостей, необхідних для ідентифікації майна) (п. 7.3.1 Договору № 1);

- недоліки, дефекти, пошкодження майна (у випадку їх виявлення та/або попередження про них Поклажодавцем) (п. 7.3.2 Договору № 1);

- вартість кожного окремого виду майна, яке передається на відповідальне зберігання (п. 7.3.3 Договору № 1).

Повернення майна здійснюється за першою вимогою Поклажодавця, шляхом укладання ОСОБА_1 на підставі письмової вимоги Поклажодавця, заявленої до закінчення строку дії договору, або у випадкузакінченнястроку дії договору (п. 7.4 Договору № 1).

Майно повинно бути повернуто Поклажодавцю в такому стані, в якому воно передавалося на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (п. 7.5 Договору № 1).

П. 11.1 Договору № 1 визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, а в частині надання послуг діє до 31.12.2015р.. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про надання послуг відповідального зберігання №1 за актами прийому передачі від 04.02.2015р., 05.02.2015р., 10.02.2015р., 26.03.2015р., 27.03.2015р. юридичні особи - НКДМЦ ОПТИМУС , ТОВ Скай-Лайн , передали, а Одеська митниці ДФС отримала для подальшої передачі на відповідальне зберігання ТОВ Зорі Про товарно-матеріальні цінності згідно переліку.

Крім того, від Одеської митниці Державної фіскальної служби України передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» майно згідно з актами прийому-передачі від 24.02.2015р., 26.02.2015р., 31.03.2015р., 16.04.2015р., 30.04.2015р..

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 30.07.2015 № 74-аг /зі змінами від 17.08.2015 №86-аг/, інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРО» .

За результатами роботи інвентаризаційної комісії Одеської митниці Державної фіскальної служби України складено Протокол засідання від 25.08.2015 (затверджений 26.08.2015 р.) робочої інвентаризаційної комісії, створеної відповідно до наказу Одеської митниці ДФС «Про утворення Комісій з прийняття товарно-матеріальних цінностей та зобов'язань» від 30.07.2015 № 74-аг /зі змінами від 17.08.2015 №86-аг/, під час складання якого виявлено розбіжності між фактичними даними та даними бухгалтерського обліку, які підтверджують факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ «ЗОРІ ПРО» .

Актом від 26.08.2015 року (додаток 1 до протоколу від 26.08.2015) засвідчено, що з результатами інвентаризації директор ТОВ Зорі Про ОСОБА_3 був ознайомлений, отримавши на руки інвентаризаційний опис та порівняльну відомість, проте від підпису відмовився.

Крім того, на підставі наказу Одеської митниці ДФС від 31.08.2015 № 89-аг інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС було проведено інвентаризацію та складено порівняльні відомості від 18.09.2015р., від 22.09.2015р., результатів проведення вибіркової перевірки наявності товарів за станом на 31.08.2015р., протокол засідання інвентаризаційної комісії від 22.09.2015.

За наслідками проведеної роботи виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРО» , а також надлишки товару у розмірі 13 119 одиниць.

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Одеської митниці ДФС від 12.11.2015р, №116-аг /зі змінами від 27.11.2015 №121-аг, від 09.12.2015р. №125-аг/ інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРО» . За результатами якої складено інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання станом на 01.11.2015р., протокол інвентаризаційної комісії від 25.12.2015р, який підтверджує факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ „ЗОРІ ПРО» .

З метою визначення розміру збитків Одеською митницею ДФС був укладений Договір № 17 від 27.01.2016 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки".

Відповідно до Звіту № ОЦТ01-1-У/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна, згідно договору № 17 від 27.01.2016 та Додатку № 1 від 27.01.2016, станом на 25.08.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.02.2016 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 702 897,42 гривень.

Згідно Звіту №ОЦТ01-2/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна згідно договору № 17 від 27.01.2016 та Додатку № 2 від 27.01.2016, станом на 22.09.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.02.2016 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 60 052,08 гривень.

Відповідно до Звіту №ОЦТ01-3/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна згідно договору № 17 від 27.01.2016 та Додатку № З від 27.01.2016 станом на 25.12.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.02.2016 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 5 966,98 грн. (т.1 а.с.176- 207)

Умовами Договору № 17 від 27.01.2016 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" передбачалось, що загальна ціна Договору становить 3200 грн, отже, розмір витрат митниці на проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, окремо щодо додатків № 1, 2, 3 до договору № 17 від 27.01.2016 відповідно до яких складені Звіти № ОЦТ01-1-У/16, №ОЦТ01-2/16, № ОЦТОІ-3/16 складає 3200 гривень.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаних оціночних звітів.

21.01.2016 на рахунок Одеської митниці ДФС, надійшли кошти від ТОВ "ЗОРІ ПРО" в розмірі 5 488,70 гривень, що підтверджується копією виписки.

Таким чином, звертаючись до суду , позивач просив стягнути загальний розмір збитків, які спричинені втратою переданого на зберігання майна у розмірі: (702 897,42 грн. + 60 052,08 грн. + 5 966,98 грн. + 3200 грн.) - 5 488,70 грн. = 772 116,48 грн. - 5 488,70 грн. = 766 627,78 гривень.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно положень ст. 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Статтею 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Судова колегія погоджується з висновками суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми збитків, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі підписаного уповноваженими особами акту прийому-передачі від 04.02.2015р., 05.02.2015р., 10.02.2015р., 24.02.2015р., 26.02.2015р., 26.03.2015р., 27.03.2015р., 31.03.2015р., 16.04.2015р., 30.04.2015р. Одеською митницею ДФС передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» товари за договором про надання послуг відповідального зберігання № 1 від 26.01.2015р.

Пунктом 6.3.4 договору № 1 від 26.01.2015р. передбачено, що Зберігач зобов'язаний забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання майна та вживати заходи необхідні для забезпечення схоронності майна, а після закінчення відповідального зберігання повернути Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

Судом встановлено, що в процесі здійснення інвентаризаційної перевірки товарів, які були передані на відповідальне зберігання на склади ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» встановлено факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗОРІ ПРО» , про що Одеською митницею ДФС складено протокол засідання робочої інвентаризаційної комісії від 25 серпня 2015 року, створеної відповідно до наказу Одеської митниці ДФС «Про утворення Комісій з прийняття товарно-матеріальних цінностей та зобов'язань» від 30.07.2015р. № 74-аг /зі змінами від 17.08.2015р. №86-аг/.

Під час проведення інвентаризації на підставі наказу Одеської митниці ДФС від 31.08.2015 № 89-аг, інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРО» , за результатами роботи інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС складено порівняльні відомості від 18.09.2015р., та від 22.09.2015р., результатів проведення вибіркової перевірки наявності товарів за станом на 31.08.2015р., протокол засідання інвентаризаційної комісії від 22.09.2015р..

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Одеської митниці ДФС від 12.11.2015р, №116-аг /зі змінами від 27.11.2015 №121-аг, від 09.12.2015р. №125-аг/ інвентаризаційною комісією Одеської митниці ДФС виявлено нестачу майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „ЗОРІ ПРО» .

За результатами інвентаризації складено інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання станом на 01.11.2015р., протокол інвентаризаційної комісії від 25.12.2015р, який підтверджує факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ „ЗОРІ ПРО» .

Згідно із п. 4 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Державної митної служби України від 12.10.2009 № 1833/5/943, п. п. 2, 3 Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 № 1724, п. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, митні органи несуть відповідальність за збереження майна вилученого ними або конфіскованого за рішеннями судів.

Пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, який затверджений постановою кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей зазначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 104 Методики оцінки майна, яка затверджена постановою кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 встановлено, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки.

З метою визначення розміру збитків Одеською митницею ДФС укладений договір № 17 від 27.01.2016 р. про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» .

На виконання умов договору про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна № 17 від 27.01.2016р. ТОВ «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» складено звіти - відповідно до Звіту № ОЦТ01-1-У/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна, згідно договору № 17 від 27.01.2016 та Додатку № 1 від 27.01.2016, станом на 25.08.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 702 897,42 гривень; до Звіту №ОЦТ01-2/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна згідно договору з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 60 052,08 гривень; до Звіту №ОЦТ01-3/16 про оцінку ринкової вартості, втраченого від нестачі майна згідно договору станом на 25.12.2015 з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України, складеного 27.02.2016 ТОВ "Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки" ринкова вартість, втраченого від нестачі майна складає 5 966,98 гривень.

Розмір витрат митниці на проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, окремо щодо додатків № 1, 2, 3 до договору № 17 від 27.01.2016 відповідно до яких складені Звіти № ОЦТ01-1-У/16, №ОЦТ01-2/16, № ОЦТОІ-3/16 складає 3200 гривень, враховуючи часткову сплату відповідачем та перевіривши наданий позивачем розрахунок суд приходить висновку про стягнення з відповідача збитків сумі 766 627,78 гривень, сума збитків встановлена належними та допустимими доказами та матеріалами справи.

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 766 627,78 гривень - збитків, які є вартістю втраченого майна, оскільки розмір збитків обґрунтований.

Належних та допустимих доказів протилежного відповідачем не надано ані в суді першої інстанції, ані при апеляційному перегляді.

Доводи апелянта про можливість взаємозаліку нестачі та надлишку мобільних телефонів LG VS980 у комплекті із зарядним пристроєм та інструкцією - 4 шт. на суму 5 837,84 грн., судова колегія відхиляє, оскільки з протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 25.12.2015 року вбачається, що комісією було встановлено наступне:

25.08.2015 року в ході інвентаризації виявлено нестачу товарів - мобільний телефон LG VS980 у комплекті із зарядним пристроєм та інструкцією - 4 шт. на суму 5 837,84 грн.

22.09.15 року було встановлено надлишки товарів, а саме -мобільні телефони LG VS980 у комплекті із зарядним пристроєм та інструкцією - 4 шт. на суму 5 837,84 грн.

17.11.2015 року комісією було встановлено фактичну наявність мобільних телефонів LG VS980 у комплекті із зарядним пристроєм та інструкцією - 4 шт. на суму 5 837,84 грн.

Враховуючи викладене, комісією прийняте рішення про коригування облікових даних по справі про ПМП 0371/50000/15 щодо нестачі мобільних телефонів LG VS980 нових у комплекті із зарядним пристроєм та інструкцією 4 шт.

Отже, зазначений довід скаржника спростовується матеріалами справи.

Посилання апелянта на необґрунтованість суми збитків з урахуванням надлишків, які були встановлено під час проведення інвентаризації також судова колегія не приймає, оскільки сторони не позбавлені права здійснити взаємозалік за згодою сторін, однак у випадку відсутності на це згоди іншої сторони, суд розглядає вимоги, заявлені у позовній заяві.

Крім того, посилання апелянта на оцінку, проведену ТОВ Експоцентр , безпідставні, оскільки звіт ТОВ Експоцентр відсутній в матеріалах справи, також і апелянт не надав доказів проведення іншої оцінки, укладення договору на проведення оцінки з ТОВ Експоцентр , тощо.

Таким чином, судова колегія зазначає, що відповідачем не спростовано факту наявності недостачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ „ЗОРІ ПРО» та його вартості, встановленої ТОВ «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» за результатами проведеної оцінки майна.

За положеннями статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок доведення належними та допустимими доказами обставин, на які вони посилаються у підтвердження своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „ЗОРІ ПРО» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2016р. по справі № 916/2544/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 06.04.2017 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Я.Ф. Савицький