Постанова

від 29.11.2016 по справі 908/1367/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.11.2016 справа №908/1367/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді Склярук О.І. Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.

за участю представників сторін: за участю прокурора від позивача:Хряк О.О., за посвідченням не з'явився від відповідача: від третіх осіб:не з'явився не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗаступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі№ 908/1367/16 (суддя Смірнов О.Г.) за позовомЗаступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, с. Гнаровське до Фермерського господарства "Агронікс", с. Гнаровське треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ 2. ОСОБА_1, с. Новотроїцьке провизнання права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, витребування земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Гнаровської сільської ради Вілнянського району Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до фермерського господарства «Агронікс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» м.Київ, ОСОБА_1 та просив суд визнати право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2263 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, за територіальною громадою с.Гнаровське Вільнянського району Запорізької області в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (ЄДРПОУ 20520428, вул. Ювілейна, 1Б, с.Гнаровське, Вільнянський район, Запорізька область,70017) та витребувати у фермерського господарства «Агронікс» (ЄДРПОУ 37580981, вул. Нова, 14А, с. Гнаровське, Вільнянський район, Запорізька область) на користь територіальної громади с. Гнаровське Вільнянського району Запорізької області в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (ЄДРПОУ 20520428, вул. Ювілейна 1 Б, с.Гнаровське Вільнянського району, Запорізька область) земельну ділянку площею 0,1389 га, яка розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та є вільною від об'єктів нерухомого майна, належних ФГ «Агронікс» (будівля хлібопекарного виробництва з кондитерським цехом, 631, А, насосна, В та замощення І).

Господарським судом Запорізької області по справі № 908/1367/16 від 16.09.2016р. прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено з посиланням на сплив строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Запорізької області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що місцевим господарським судом не правильно було визначено початок перебігу строку позовної давності.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2016р. поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі № 908/1367/16.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Від Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» (третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача) на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких просить рішення у справі залишити без змін. Наполягають, що і позивачу, і прокурору про факт набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 було відомо ще у 2010 році.

Від Фермерського господарства «Агронікс» на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення по справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Від позивача по справі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області надійшли письмові пояснення, що про існування укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2013р. вона дізналася 30.05.2016р. отримавши ухвалу господарського суду Запорізької області про порушення провадження у справі №908/1367/16 від 19.05.2016р.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.11.2016р. прокурор підтримав, викладені в апеляційній скарзі вимоги.

Представники відповідача та Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

15.11.2016р. від відповідача по справі надійшло клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016р. клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволено, продовжено строк до 01.12.2016р. та запропоновано відповідачу надати до Донецького апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо моменту, з якого, на його думку, позивач міг дізнатися про укладання договору купівлі-продажу, а також повідомити чи здійснювалася плата за земельну ділянку, якщо так, то з якого моменту.

В судове засідання, призначене на 29.11.2016р. представники відповідача та третьої особи Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» не з'явилися. Надали до Донецького апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на 15 днів. Ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016р. з боку відповідача залишилася не виконаною.

Стаття 69 ГПК України встановлює, що строк розгляду справи може бути продовжено за клопотанням сторін на 15 днів.

З матеріалів справи вбачається, що строк розгляду справи вже продовжувався на 15 днів (ухвала від 15.11.2016р.). Приписи ГПК не передбачають можливість неодноразово продовжувати строк розгляду справи за клопотанням сторін, а тому заявлені клопотання щодо продовження строку розгляду справи та відкладення її розгляду судовою колегією не задовольняються.

Представники ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає за можливим розглянути справу та апеляційну скаргу за наявними у справі документами за відсутністю представників сторін.

Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення прокурора, представників сторін, які раніше з'являлися в судове засідання, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в розмірі 0,2263 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 зазначив, що 28.12.2005 року між ним та Фермерським господарством "Агросвіт" укладено договір купівлі-продажу, за яким він придбав нерухоме майно у вигляді хлібопекарного виробництва з кондитерським цехом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,2263 га. На підставі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, розташовану під будівлями.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.01.2009 року у справі №2-315/2009 позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2263 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 20.07.2009р. отримав державний акт на право власності НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,2263 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 16.11.2010р. за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора Вільнянського району Запорізької області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.01.2009р., вказане рішення було скасоване, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку - відмовлено.

В червні 2011 року прокурор Вільнянського району Запорізької області звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1. про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 20.07.2009р. та скасування державної реєстрації права власності.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.04.2012р. у задоволенні позову прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області до ОСОБА_1. про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку - відмовлено.

В подальшому, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 29.05.2013р. за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора Вільнянського району Запорізької області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.04.2012р., останнє було скасовано, та прийнято нове рішення, яким позов прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області до ОСОБА_1. задоволено. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 20.07.2009 року, а також скасовано державну реєстрацію зазначеного акта.

07.05.2013р. до прийняття рішення Апеляційним судом Запорізької області, між ОСОБА_1, далі Продавець, та Фермерським господарством "Агронікс", далі Покупець, був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого (п.1) Продавець передав, а Покупець прийняв на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення з усіма обмеженнями, обтяженнями та земельними сервітутами площею 0,2263 га: за земельними угіддями - під господарськими будівлями і дворами, розташовану на території Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.

Також, 07.05.2013р. між ОСОБА_1, далі Продавець, та Фермерським господарством "Агронікс", далі Покупець, був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого (п. 1) Продавець передав, а Покупець прийняв на праві власності нежитлові будівлі хлібопекарного виробництва з кондитерським цехом інв. № 631 літ. А та насосної літ. В з відповідними надвірними господарчими і побутовими будівлями та спорудженнями, що знаходяться в АДРЕСА_1, розташовані на земельній ділянці Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області площею - 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) кв.м.

У зв'язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, у задоволені позовних вимог було відмовлено. Рішення обґрунтовано спливом строку позовної давності.

Судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу зазначає наступне.

Згідно приписів ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстав заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для набуття ОСОБА_1 (третя особа-2 у справі) права власності на земельну ділянку площею 0,2263 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 стало рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.01.2009 року у справі № 2-315/2009, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та визнано за останнім право власності на вказану земельну ділянку.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.01.2009р. у справі № 2-315/2009 ОСОБА_1 був отриманий державний акт на право власності НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,2263 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначалося вище, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області було скасовано рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 16.11.2010р. за наслідками розгляду апеляційної скарги, поданої прокурором Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області. Рішенням апеляційного суду встановлено, що перехід права власності на будівлі і споруди до набувача нерухомого майна не тягне за собою автоматичного переходу права власності на земельну ділянку, на якій розташована будівля або споруда. Перехід права власності на землю вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і набувачем будівлі (споруди). Зазначеним рішенням апеляційного суду було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,2263 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог та відсутністю спору між сторонами.

Також, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 29.05.2013р. було скасовано рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.04.2012р. та прийнято нове рішення, яким позов прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області до ОСОБА_1. задоволено, визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 20.07.2009 року, а також скасовано державну реєстрацію зазначеного акта.

Таким чином, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 29.05.2013р., яке набрало законної сили фактично встановлена відсутність у ОСОБА_1. у зв'язку зі скасуванням рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.01.2009р. у справі № 2-315/2009 речового права на земельну ділянку площею 0,2263 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на наведене у ОСОБА_1. було відсутнє речове право на спірну земельну ділянку, і як наслідок, він не мав повноважень нею розпоряджатись, зокрема, укладати договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначалося вище, факт відсутності у ОСОБА_1 речового права на спірну земельну ділянку, встановлені вищевказаним рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню з огляду на приписи ч. 3 статті 35 ГПК України, а тому мають для суду при розгляді даної справи обов'язковий характер.

07.05.2013р. між ОСОБА_1 (продавець) та Фермерським господарством «Агронікс» був укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.05.2016р. (а.с.30 т.1) саме ОСОБА_1 є засновником (учасником) Фермерського господарства "Агронікс" (відповідача у справі).

Частиною 3 ст. 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Приписами ч. 2 ст. 83 ЗК України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно з ч. 5, 6 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах села Гнаровське Вільнянського району Запорізької області, то фактичним її власником в силу приписів чинного законодавства є територіальна громада в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, і позовні вимоги щодо визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем по цій справі, є такими що підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ОСОБА_1, не маючи речового права на спірну земельну ділянку, всупереч нормам чинного законодавства України, здійснив її відчуження на користь Фермерського господарства "Агронікс", засновником якого є сам, з метою перешкоджання її поверненню законному власнику - територіальній громаді в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, чим порушив право останньої розпоряджатись землею у встановленому законом порядку.

Позовні вимоги прокурора в даній справі мотивовані приписами ст. ст. 392, п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якими передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка вибула з володіння її законного власника - територіальної громади в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області без її волевиявлення на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази прийняття Гнаровською сільською радою будь-якого рішення щодо надання земельної ділянки площею 0,2263 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_1.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора щодо повернення спірної земельної ділянки її власнику (позивачу по цій справі) підлягають задоволенню у розмірі, який було зазначено у позовній заяві, оскільки це є його правом відповідно до приписів ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Що стосується строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду справи відповідачем та третіми особами було заявлено клопотання щодо застосування строку позовної давності , а також про його сплив, що є підставою для відмови у задоволені позову.

Місцевий господарський суд також прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки про порушене право на земельну ділянку позивач дізнався у 2010р., а про намір ОСОБА_1 її продати - у 2013 році.

Про те, судова колегія не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Таким чином, законодавець встановлює, що коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.

Якщо буде встановлено, що право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку позовної давності, а у випадку визнання причин пропуску цього строку поважними - порушене право має бути захищене.

Матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка вибула з володіння її законного власника - територіальної громади в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області без її волевиявлення.

Як зазначалося вище, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності (ст.392 ЦК України).

Таким чином, відповідачами у спорах про визнання права власності є особи, які не визнають або оспорюють існування у позивача права власності на певну річ.

З матеріалів справи вбачається, що особа, яка на цей час не визнає право власності на спірну земельну ділянку і у якої знаходиться спірна земельна ділянка є саме Фермерське господарство «Агронікс», а не ОСОБА_1 Зазначене господарство вважає себе власником земельної ділянки. Своє право власності обґрунтовує наявністю договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 07.05.2013р. та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2013р.

З огляду на наведене, відповідачем у цій справі є Фермерське господарство «Агронікс». Тобто саме воно, на час звернення прокурора з позовом, порушує законні права та інтереси позивача.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 ЦК Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом із тим ч. 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

З аналізу наведених норм вбачається, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог відповідного органу, який має повноваження передачі майна у власність, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 27.05.2014р. у справі № 3-23гс14, від 23.12.2014р. у справі № 3-194гс14, від 25.03.2015р. у справі 3-21гс15, від 13.05.2015р. у справі 3-126гс15.

Дійсно, про намір відчуження ОСОБА_1 спірної земельної ділянки позивач дізнався, надавши останньому для пред'явлення до нотаріальної контори довідку № 213 від 23.04.2013р.

Проте, факт видачі довідки позивачем ОСОБА_1 свідчить лише, що позивач був обізнаний про наміри ОСОБА_1 продати земельну ділянку іншій особі, але не підтверджує, що саме з 23.04.2013р. позивач був обізнаний про порушення його прав саме Фермерським господарством «Агронікс».

А тому висновок місцевого господарського суду, що строк позовної давності розпочався з 24.04.2013 року і закінчився 24.04.2016 року є безпідставним.

Матеріали справи не містять жодного документа, який підтверджував, що позивач був обізнаний про факт укладання договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки саме з відповідачем по цій справі. В той же час, згідно письмових пояснень позивача, про порушення свого права саме Фермерським господарством «Агронікс» він дізнався лише після проведення прокуратурою відповідної перевірки та пред'явлення позову у травні 2016р., а тому строк позовної давності (у разі його застосування) слід було обраховувати саме з травня 2016 р.

Та обставина, що прокурору (станом на той час - Вільнянському прокурору Запорізької області) про порушення права територіальної громади в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області щодо спірної земельної ділянки було відомо ще під час розгляду апеляційним судом Запорізької області його апеляційної скарги, поданої на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.01.2009р. в інтересах Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області з метою захисту її права власності на земельну ділянку, також не свідчить про обізнаність позивача по цій справі про порушення свого права на спірну земельну ділянку саме з боку Фермерського господарства «Агронікс», оскільки фермерське господарство не приймала участь у розгляді вище зазначених справ. Жодного посилання на факт продажу земельної ділянки саме Фермерському господарству «Агронікс» в текстах рішення Апеляційного суду Запорізької області не має.

Не вчинення дій прокурором або позивачем, в т. ч. в судовому порядку щодо повернення спірної земельної ділянки, після прийняття Апеляційним судом Запорізької області рішення від 07.05.2013р. не впливає на початок строку перебігу позовної давності.

Крім того, право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність (ст.344 ЦК України), а тому положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст.388 ЦК України не застосовуються. Саме до такого висновку прийшов Верховний суд України, погодившись з висновком Вищого господарського суду України при розгляді постанови ВГСУ від 26.04.2016р. у справі № 916/2129/15 (Постанова ВСУ від 05.10.2016р.)

З огляду на наведене, висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволені позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності є необґрунтованим.

Відповідно до приписів ст.104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В даному випадку, місцевий господарський суд не повне з'ясував усі обставини справи, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1367/16 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1367/16 від 19.07.2016р. - скасувати .

Прийняти нове рішення.

Позов заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області с.Гнаровське Запорізької області до Фермерського господарства «Агронікс» с.Гнаровське Запорізької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, ОСОБА_1, с.Новотроїцьке Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 та витребування земельної ділянки - задовольнити.

Визнати право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2263 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, за територіальною громадою с.Гнаровське Вільнянського району Запорізької області в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 20520428, вул. Ювілейна, 1Б, с.Гнаровське, Вільнянський район, Запорізька область,70017).

Витребувати у фермерського господарства «Агронікс» (код ЄДРПОУ 37580981, вул. Нова, 14 А, с. Гнаровське, Вільнянський район, Запорізька область, 70017) на користь територіальної громади с.Гнаровське Вільнянського району Запорізької області в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 20520428, вул. Ювілейна 1Б, с.Гнаровське Вільнянського району, Запорізька область) земельну ділянку площею 0,1389 га, яка розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та є вільною від об'єктів нерухомого майна, належних Фермерському господарству «Агронікс» (будівля хлібопекарного виробництва з кондитерським цехом, 631, А, насосна, В та замощення І).

Стягнути з фермерського господарства «Агронікс» (код ЄДРПОУ 37580981, вул.Нова, 14 А, с. Гнаровське, Вільнянський район, Запорізька область, 70017) на користь прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, вул. Шевченка, 50/57, м.Токмак, Запорізька області, 71701) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3225,69 грн.

Стягнути з фермерського господарства «Агронікс» (код ЄДРПОУ 37580981, вул. Нова, 14 А, с. Гнаровське, Вільнянський район, Запорізька область, 70017) на користь прокуратури Запорізької (код ЄДРПОУ 02909973, вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69057) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 548,26 грн.

Господарському суду Запорізької області видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: О.Л. Агапов

Н.О. Мартюхіна

Надруковано: 9 прим.:

1 прокурору

1 позивачу

1 відповідачу

2 третім особам

1 апелянту

1 у справу

1 ДАГС

1. ГСЗО