Постанова від 29.11.2016 по справі 911/2720/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа№ 911/2720/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово - комунального господарства Боярської міської ради Києво - Святошинського району Київської області"

на рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2016р.

у справі №911/2720/16 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Приватного підприємства "Альянс 12"

до Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово - комунального господарства Боярської міської ради Києво - Святошинського району Київської області"

про стягнення 48033,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2016р. у справі №911/2720/16 позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво - Святошинського району Київської області" на користь Приватного підприємства "Альянс 12" 38453 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 9580 грн. 00 коп. 3% річних, 1378 грн. 00 коп. судового збору, 2320 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач на виконання умов укладеного договору виконав роботи з ремонту мереж вуличного освітлення, а відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 04.04.2016р. у справі №911/616/16. На момент розгляду даної справи відповідачем рішення суду у справі №911/616/16 не виконане. Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2016р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що оскільки у вчиненому сторонами правочині не встановлено право позивача на нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, судом необґрунтовано задоволено позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 29.11.2016р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 29.11.2016р. не з'явились представники сторін.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з зайнятістю у інших судових процесах. До клопотання про відкладення представник позивач не надав обгрунтовуючих дане клопотання документів, тому колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за наявними у справі документами, без участі представника позивача.

Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб в господарському суді крім представників їх органів, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами , можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Приймаючи до уваги, що чинне законодавство України не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді, суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Враховуючи те, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, про причину неявки у судове засідання відповідач суд не повідомив, судова колегія дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутності представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судова колегія встановила.

16.11.2015р. між Приватним підприємством "Альянс 12", як підрядником, та Комунальним підприємством "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області", як замовником, укладено договір підряду № 221/15 на капітальний ремонт, за яким підрядник зобов'язався своїми силами та засобами та на власний ризик виконати капітальний ремонт мереж вуличного освітлення по вул. Фрунзе, 40-річчя Жовтня, Сагайдачного, Л.Українки, Дзержинського, Серафимовича, Д.Бідного, Черешнева, Жуковського, Залізнична, Лермонтова, Лінійна, Уральська, Печерська, Дачна, Газова, Капітальна в м. Боярка згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (пункт 1.1 договору).

Договірна ціна є твердою, визначається згідно погодженого сторонами кошторису, та становить 834465,00 грн. без ПДВ (пункти 2.1, 2.3 договору).

Оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником у безготівковій формі на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт. Здача - приймання виконаних робіт проводиться відповідно до діючих норм та оформлюється двостороннім актом форми КБ-2в, КБ-3 (пункти 4.1, 4.3, 6.1 договору).

Замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку і сплатити вартість робіт (пункт 5.2 договору).

Згідно частин 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до частини 1 ст. 321 ГК України, частини 1 ст. 843 та частин 1, 2 ст. 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим.

За умовами договору кошторис є твердим і ціна договору станом на день укладення становить 834465,00 грн. без ПДВ (тобто 1001358,00 грн. з ПДВ). Згідно експертного звіту від 23.10.2015 р. № 10-1148-15/П/КД щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом капітальний ремонт мереж вуличного освітлення, загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 23.10.2015 р. складає 992281,00 грн., в тому числі 816515,00 грн. будівельні роботи та 175766,00 грн. інші витрати.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2016 р. у справі №911/616/16 встановлено, що позивач на виконання умов укладеного договору виконав роботи з ремонту мереж вуличного освітлення, а відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт. Строк оплати зазначених вище будівельних робіт, виконаних позивачем, настав в порядку частини 2 ст. 530 ЦК України 12.01.2016 р. Відповідно, з 13.01.2016 р. почалося прострочення грошового зобов'язання з оплати виконаних будівельних робіт в сумі 777045,00 грн., яка не перевищує твердого кошторису та вартості будівництва, визначеної експертним висновком від 23.10.2015 р. № 10-1148-15/П/КД.

Оскільки відповідач прострочив виконання основного грошового зобов'язання, рішенням суду від 04.04.2016 р. стягнуто з відповідача 777045,00 грн. основного боргу та 3% річних в сумі 5222,76 грн., розрахованих за період з 13.01.2016 р. по 04.04.2016 р. включно.

Згідно з ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарським судом Київської області встановлено, що на момент розгляду даної справи відповідачем рішення суду у справі № 911/616/16 не виконане.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в п.5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Окрім того, пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Борг відповідача за виконанні позивачем роботи з капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Фрунзе, 40-річчя Жовтня, Сагайдачного, Л.Українки, Дзержинського, Серафимовича, Д.Бідного, Черешнева, Жуковського, Залізнична, Лермонтова, Лінійна, Уральська, Печерська, Дачна, Газова, Капітальна в м. Боярка згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією станом момент розгляду даної справи № 911/2720/16 не погашено.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3%, нарахованих на суму заборгованості відповідача за період з 04.04.2016 р. до 01.08.2016 р., було визначено позивачем в сумі 9580,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом необґрунтовано задоволено позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки місцевим господарським судом обгрунтовано встановлено, що визначену позивачем дату початку періоду нарахування 3% річних (04.04.2016 р.), нарахованих на суму основного боргу, було включено в розрахунок 3% річних у рішенні від 04.04.2016р. у справі 911/616/16, отже суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що вірним початком періоду нарахування 3% річних є 05.04.2016р., отже за вірним розрахунком суду загальна сума 3% річних за період 05.04.2016-01.09.2016р. складає 9580,01 грн. Водночас, обгрунтовано зазначив про те, що оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі.

Інфляційні втрати заявлені до стягнення з відповідача у даній справі в сумі 38453,22 грн., нараховані за загальний період з 13.01.2016 р. по 01.08.2016 р. на суму заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 221/15 від 16.11.2015 р., що встановлено рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2016 р. у справі № 911/616/16.

Також, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір зазначених інфляційних втрат є арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП "Альянс 12" про стягнення 38453,22 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, судова колегія зазначає про наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В абзаці 4 пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 13), встановлено, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Між позивачем та адвокатом Бірюковою Оленою Миколаївною укладено договір № 7 від 18.12.2015 р. про надання правової допомоги адвокатом.

У відповідності зі Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1583, виданим 25.01.2001 р., Бірюкова О.М. має право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг № 5 від 11.08.2016 р. до договору про надання правової допомоги адвокатом № 7 від 18.12.2015 р., адвокат надала клієнту в липні-серпні 2016 року правову допомогу по підготовці та подачі позовної заяви "про стягнення штрафних санкцій (інфляційних втрат, 3% річних), що виникла у зв'язку з невиконанням умов договору підряду № 221/15 на капітальний ремонт мереж вуличного освітлення від 16.11.2015 р." та по підготовці і участі в судових засіданнях господарського суду Київської області у справі за позовом АПП "Альянс 12" до КП "Боярське головне виробниче управління ЖКГ" про стягнення штрафних санкцій (інфляційних втрат, 3% річних), що виникла у зв'язку з невиконанням умов договору підряду № 221/15 на капітальний ремонт мереж вуличного освітлення від 16.11.2015 р. Сторони погодили, що розмір оплати послуг адвоката за даним договором становить 2320,00 грн.

Сплата позивачем вартості адвокатських послуг за вказаним договором підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 94 від 12.08.2016 р. на суму 2320,00 грн.

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Отже, з урахуванням встановлено вище, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують надання послуг саме адвокатом та сплати позивачем відповідних послуг.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 18.10.16р не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово - комунального господарства Боярської міської ради Києво - Святошинського району Київської області" залишати без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.10.16р. у справі №911/2720/16 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2720/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло