Постанова

від 22.11.2016 по справі 909/691/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р. Справа № 909/691/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання І.О.Борщ

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_2А.(пред-к за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Всеукраїнського благодійного фонду "Деполь Україна" б/н від 24.10.2016 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2016 року (суддя Скапровська І.М.)

у справі № 909/691/16

за позовом: Всеукраїнського благодійного фонду "Деполь Україна", смт. Коротич, Харківський район, Харківська область

до відповідача: Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна компанія" Портал", м. Івано-Франківськ

про стягнення суми завданих збитків в розмірі 52 102,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2016 року у справі № 909/691/16 у позові Всеукраїнського благодійного фонду "Деполь Україна", до Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна компанія" Портал", м. Івано-Франківськ, про стягнення суми завданих збитків в розмірі 52 102,94 грн. - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наявності усіх елементів складу правопорушення, а саме, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та заподіянням збитків, не доведено наявність його вини, а тому вимога позивача є необґрунтованою.

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити, мотивуючи це тим, що суд першої інстанції невірно визначив предмет спору між сторонами, не встановив правової природи збитків між сторонами, не з'ясував, в чому полягає правопорушення відповідача. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що вимушені витрати були зроблені позивачем лише в межах договору підряду з відповідачем і на його виконання, адже кошторисна документація була замовлена для виконання конкретних робіт, які мав виконати відповідач. Вважає, що відповідач необґрунтовано та протиправно відмовився від виконання договору підряду. Судом неправомірно не встановлено наявність усіх складових елементів правопорушення, вчиненого відповідачем. Зазначає, що витрати БФ «Деполь Україна» на оплату проектної документації перетворилися в «понесені позивачем збитки».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що відповідачем жодні зобов'язання перед позивачем не були порушені, а тому відсутні підстави для стягнення збитків.

Згідно ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.10.2015р. між ПП СРБК "Портал" (надалі - підрядник) та Всеукраїнським благодійним фондом (БФ) "Деполь Україна" (надалі - замовник) було укладено договір №05/10/15, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе комплекс робіт по: добудові шахти ліфта з вибиванням прийомів для дверей, виготовлення проекту реконструкції будівлі, експертиза проекту та інші роботи, пов'язані з проектуванням, демонтажні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи тощо, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи, сплатити підряднику вартість робіт на умовах даного договору.

Згідно п.3.4.1. договору підрядник зобов'язаний якісно і у встановлені терміни виконати передбачені договором роботи у відповідності з проектно-технічною документацією заводу виробника, а також усіх встановлених вимог, завдання замовника, державних будівельних норм, чинного законодавства тощо.

Згідно графіку поставки та монтажних і пуско-налагоджувальних робіт на ліфтах, роботи по виготовленню проекту реконструкції будівлі, експертиза проекту та інші роботи пов'язані з проектуванням було заплановано з грудня 2015р. по другу декаду січня 2016р.

Локальним кошторисом на будівництво Залуччанського дитячого будинку інтернату за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Залуччя - Долішнє, вул. Шевченка, 179 а, що здійснюється в 2015році, обумовлено виконання Будівельно - опоряджувальних робіт по шахті ліфта, встановлення освітлення, влаштування зовнішньої шахти ліфта, монтажні, пусконалагоджувальні роботи ліфта та диспетчеризацію пасажирського ліфта. Проте, кошторисом не передбачено робіт та витрат на виготовлення проектно - кошторисної документації

Листом від 15.12.2015. за вих. №338 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання робіт на виготовлення проектно - кошторисної документації та повернув суму авансового платежу (платіжне доручення №524 від 16.12.2015.). Крім того, уданому листві відповідач запропонував внести зімни до Договору від 05.10.2015 року, якими виключити пункт по виконанню вищевказаних проектувальних робіт.

Листом від 19.01.2016 року за вих. № 14 відповідач повідомив про неможливість укладення ним договору на виготовлення проектної документації з запропонованим позивачем ТОВ «Градинвестстрой», ні з іншими підприємствами.

З листа позивача від 18.01.2016 року (а.с 82) відповідачу вбачається, що БФ «Диполь Україна» погодилось на внесення змін до Договору від 05.10.2015 року, а саме на те, що зобов'язання з виготовлення та надання проектної документації підряднику «перекласти на замовника», з відповідним зменшенням кошторису та зміною Додатку № 2 до Договору (Графік).

За наслідками листування, 03.02.2016р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору на комплекс робіт по добудові шахти ліфта та встановленню ліфтового обладнання №05/10/2015р. від 05.10.2015р., згідно умов якої, замовник (позивач) зобов'язався виготовити та надати підряднику проектну документацію реконструкції будівлі, експертизу проекту та виконати інші роботи, пов'язані з проектуванням.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання відповідача перед позивачем з виготовлення проектної документації реконструкції будівлі, експертизи проекту та виконання інших робіт, пов'язаних з проектуванням, було припинено за взаємною згодою обох сторін. (листи та додаткова угода).

Тобто між сторонами відсутній договір про виконання зобов'язання з виготовлення проектної документації реконструкції будівлі, експертизи проекту та виконання інших робіт, пов'язаних з проектуванням.

Як вбачається з матеріалів справи 03.03.2016 року між позивачем та ТОВ «Інститут «Градпроект» укладено договір на виготовлення проектної документації, а саме проектної документації «Реконструкції частини будівлі з прибудовою шахти ліфта - підйомника Залучанського дитячого будинку - інтернату у с.Долішнє Залуччя Снятинського району».

На виконання умов вищезазначеного Договору позивач оплатив 52 102,54 грн. за виготовлення проектно-кошторисної документації, про що свідчать платіжні доручення №173 від 10.03.2016р. та №359 від 20.05.2016р. (а.с 40,41).

Надалі, 10.06.2016 року після отримання проектної документації від позивача, відповідач надіслав позивачу лист, у якому зазначає про те, що роботи за новою проектною документацією є значно складнішими, відповідач не спеціалізується на виконанні такого роду робіт та не може гарантувати якість та своєчасність виконання робіт та пропонує наступне: договір від 05.10.2015 року розірвати укласти новий договір на поставку ліфтового обладнання.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Саме в межах предмету та підстав позову міститься предмет доказування, а саме ті докази, які слід встановити на підтвердження тих чи інших обставин, фактів, що мають істотне значення для вирішення спору.

Предметом позову позивачем обрано стягнення завданих відповідачем збитків на суму 52 102,94 грн.

Як встановлено вище, сума у розмірі 52 102,94 грн. є сумою витрат позивача на виготовлення проектної документації.

Такий спосіб захисту (відшкодування збитків) відповідає способу захисту, встановленому законом, а саме ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Позивач (скаржник) зазначає, що суд першої інстанції невірно визначив предмет спору між сторонами, однак суд не визначає предмет спору, обрання предмету спору відповідно до характеру порушених прав належить саме позивачу.

Нормативною підставою позову позивачем зазначено ст.ст. 526, 610, 611, 653, 849 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України.

Підставою позову позивачем зазначено, як вбачається зі змісту позовної заяви, «замовивши та оплативши виготовлення проектно-кошторисної документації, БФ «Деполь Україна» зазнав матеріальної шкоди в розмірі 52 102,94 грн.», проте тепер така документація не може бути використана належним чином по причині відмови від виконання ПП «СРБК «Портал» своїх зобов'язань по договору від 05.10.2016 року. Такі дії відповідача позивач вважає господарським правопорушенням. Вважає також, що відповідачем порушено п.п. 3.4.1. та 3.4.2 договору від 05.10.2015 року. Крім того, покликається на ст. 849 ЦК України, згідно якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З аналізу позовної заяви вбачається, що позивач суперечливо визначає підставу позову, тобто обставини, які призвели, на його думку, до виникнення збитків у спірній сумі, зокрема, зазначає, що це як повільність виконання робіт відповідачем - і збитки виникли на підставі цього, так і відмова від виконання договірних зобов'язань, що призвела до виникнення збитків, так і замовлення та виготовлення проектної документації, внаслідок чого (згідно змісту позову) позивач зазначав матеріальної шкоди.

Вимогами ЦК України та ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання відшкодувати завдані збитки суб'єкту права та законні інтереси якого порушено, за наявності таких підстав як порушення господарського зобов'язання, неправомірна поведінка особи; збитки, завдані порушенням господарського зобов'язання; причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками та вина правопорушника.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір (Постанова Верховного суду України від 03.12.2014 року у справі №6-183цс14). Після цього встановлюється наявність інших елементів правопорушення.

Як вбачається, зі змісту позову та матеріалів справи, спірна сума у розмірі 52 102,94 грн. (тобто збитки) виникла станом на 20.05.2015 року у зв'язку з виконанням позивачем свого договірного зобов'язання та замовлення кошторисної документації на вказану суму.

Суть причинно-наслідкового зв'язку полягає в тому, що збитки виникають внаслідок , після порушення , тобто протиправної поведінки порушника.

А відтак, в даному випадку відмова від виконання зобов'язання за договором від 05.10.2015 зазначена відповідачем у листі від 10.06.2016 року, а тому не може бути передумовою та підставою виникнення збитків у спірній сумі, оскільки такі витрати позивача на спірну суму виникли ще до зазначеної письмової відмови відповідача (передували їй), в результаті виконання позивачем договірних умов. .

Правомірність відмови від договору чи правомірність розірвання договору від 05.10.2015 року не є предметом даного спору. Згідно ст. 849 ЦК України у разі повільності виконання робіт замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Таким чином, позивач вправі реалізувати свої права за ст. 849 ЦК України. А відтак, не входять у предмет доказування і доводи відповідача щодо порядку розрахунків між сторонами.

Крім того, як вже зазначалося, заявлена до стягнення спірна сума коштів є фактично вартістю робіт по виготовленні проектної документації за договором про виготовлення проектної документації, який був на засадах свободи договору укладений позивачем з третьою особою. Такі витрати позивача закономірно здійснені для подальшого належного виконання робіт підряду добудови шахти ліфта та встановлення ліфтового обладнання, та є передумовою для виконання зазначених підрядних робіт.

Згідно ст. 224 ГК України збитки також розуміються як додаткові витрати, тобто вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо, тобто такі, які є понаднормовими, незапланованими, виходять за межі планованого кошторису. Проте, у даному випадку витрати на виготовлення проектної документації були першочергово передбачені і договором між сторонами від 05.10.15 року до його зміни шляхом укладення Додаткової угоди.

Позивачем не доведено перешкод для використання виготовленої проектної документації, неможливості використання такої в подальшій роботі. З Договору на виготовлення проектної документації не вбачається мети виготовлення документації саме під ліфтове обладнання, яке мав поставити відповідач, відсутні параметри такого ліфтового обладнання, відсутні докази про поставку відповідачем позивачу конкретного ліфтового обладнання, натомість є прив'язка саме до приміщення, об'єкта - частини будівлі з прибудовою шахти ліфта - підйомника.

Позивачем не доведено неможливості виконання підрядних робіт за виготовленою документацією іншими підрядниками, адже така проектна документація не прив'язується до окремого підрядника чи особи, а до об'єкта та необхідних робіт.

Зазначаючи про те, що збитки виникли у зв'язку з відмовою відповідача від виконання зобов'язання за договором від 05.10.15 року, позивач, разом з тим, необґрунтовано просить стягнути суму коштів, яка виникла з договору позивача з третьою особою про виготовлення проектної документації, а не вартість робіт за договором підряду від 05.10.15 року.

Враховуючи вищевикладене та те, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наявності усіх елементів складу правопорушення, а саме, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та заподіянням збитків, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вимога позивача є необґрунтованою та із висновком суду першої інстанції про відмову в позові.

Щодо наявності вини особи, яка порушує зобов'язання, то наявність такої та її доведення має місце після доведення самого факту вчинення правопорушення такою особою - порушником та її протиправної поведінки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору залишаються на скаржнику відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2016 року у справі № 909/691/16 - залишити без змін, апеляційну скаргу Всеукраїнського благодійного фонду "Деполь Україна" б/н від 24.10.2016 року - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 28.11.2016 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Якімець Г.Г.