Рішення

від 02.11.2010 по справі 2-547/2010

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Славутицький міський суд Київської області

м. Славутич, Невський квартал, 3-а, 7101, (04579) 2-40-90

Справа №2-547/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

2 листопада 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Носенко І.В., за неявки сторін, розглянувши в судовому засіданні в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, -

УСТАНОВИВ:

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання ОСОБА_2 особою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому і ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить житлове приміщення за адресою АДРЕСА_2. Відповідач у справі є його зятем, проте з 7 грудня 2009 року у квартирі не проживає, а проживає у своєї матері в с. Липники Луганського району Житомирської області, тому житлово-комунальні послуги не оплачує. Відповідач не зняв свою реєстрацію у квартирі, тому на нього продовжується нарахування житлово-комунальних послуг.

У судове засідання позивач і треті особи не з'явились, подавши письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, письмових заперечень проти позову не подав, клопотання про розгляд справи за його відсутності не направив, про час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до правил ст. 74-76 ЦПК України.

За цих обставин суд за правилами ст. 224 ЦІ1К України ухвалив заочне рішення на підставі наявних доказів.

Дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 20.03.2001 року квартира за адресою АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5.

Право спільної сумісної власності на квартиру зареєстровано Славутицьким МБТІ за №444/74 18.06.2001 р..

Як вбачається з договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. укладених 18.09.2006 року між КП ЖКЦ та ОСОБА_1, позивач є відповідальним співвласником вказаного житлового приміщення.

Згідно довідки КП ЖКЦ №1248 від 07.07.2010 р. у спірній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 - позивача у справі. ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 - третіх осіб у справі. З 19.06.2009 р. у квартирі зареєстровано також місце проживання зятя ОСОБА_2, - відповідача у справі.

Як вбачається з актів від 07.02.2010 р., 07.04.2010 р. та 28.06.2010 р., відповідач ОСОБА_2 з 7 грудня 2009 року у квартирі за адресою: м. Славутич, Добринінський

кв-л. буд..1, кв.74. не проживає, його особистих речей у квартирі не має.

Довідкою КП ЖКЦ №1225 від 08.07.2010 року та довідкою Славутицького МВГУ МВС України в Київській області №3355 від 09.07.2010 року підтверджено, що ОСОБА_2 з заявами про перепони у користуванні житловим приміщенням, розташований за адресою АДРЕСА_4. не звертався.

Згідно статті 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири, має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 405 ЦПК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним. мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Відповідно до ч. 2 цієї статті член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік. якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Іншого положеннями глави 6 Житлового кодексу України не передбачено, а доказів іншої домовленості з відповідачем позивач суду не надав.

З матеріалів справи видно, що до суду з цим позовом позивач звернувся 18.07.2010 р., зазначаючи, що відповідач відсутній у квартирі без поважних причин з 07.12.2009 р., тобто менше одного року, після закінчення якого відсутній член сім'ї власника житла втрачає право на користування ним.

Положення ст..71 і 72 ЖК України, на які посилається позивач як на підставу позову, спірні відносини не регулюють і застосування при вирішенні цього спору не підлягають.

За таких обставин немає законних підстав для задоволення позову.

За правилами ст. 88 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення судові витрати позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись ст. 209, 212-215, 226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, відповідачем і третіми особами у загальному порядку. Апеляційні скарги позивачем і третіми особами можуть бути подані протягом десяти днів, а відповідачем - у той же строк з дня винесення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя