ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
29 листопада 2016 рокусправа № 804/644/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Кругового О.О.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення-,
В С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства В«Дніпропетровський тепловозоремонтний заводВ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою В«РВ» № НОМЕР_1 від 16.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 2041029, 00 грн. в тому числі за основним платежем 1360686,00 грн. та за штрафним санкціями 680343,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою В«РВ» № НОМЕР_2 від 16.09.2015 року , яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 3837000,00 грн. в тому числі за основним платежем 2558000,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1279000,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. адміністративний позов задоволено.
Рішення обґрунтовано тим, що позивачем цілком правомірно сформовано податковий кредит з огляду на наявність у платника податку (позивача у справі) належним чином оформлених первинних документів та реальність здійснення господарських операцій, а Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше відшкодування від підтвердження сплати податку контрагентами по всьому ланцюгу постачання та від наявності чи відсутності контрагентів за їх юридичними адресами.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з’ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ В«Дніпропетровський тепловозоремонтний заводВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських відносинах за жовтень та листопад 2014 року з ТОВ В«АМБ ТрейдингВ» , ТОВ В«КонусВ» , ТОВ НВК В«ХімтрансВ» , ТОВ В«КриворіжбудВ» , ТОВ В«Актуальні технології групВ» , ПП В«МускунВ» , ФОП ОСОБА_1, ТОВ В«ПромтехкомпаніВ» , ТОВ В«ПромдорсервісВ» , ТОВ В«НадіяВ» .
За результатами перевірки складено акт від 25.08.2015 року №69/28-01-40-02-00659101 на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 16.09.2015 року, №0000734002, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1360686,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 680343,00 грн.; №0000744002, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 2558000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1279000,00 грн.
В силу положень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України (тут і далі за текстом в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу , які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу .
Аналізовані законодавчі положення пов'язують податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з ПДВ та витрат у податковому обліку з реальним виконанням господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання таких активів у господарській діяльності. При цьому обов'язковою умовою визання даного виду витрат у податковому обліку платника є декларування доходу одержавного внаслідок понесення цих витрат.
Водночас згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу , та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пунктами 201.6 , 201.8 , 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеними законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.
Судом першої інстанції було встановлено, що за період, який перевірявся податковим органом, позивач укладав наступні договори на придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме:
Договір поставки №14149 від 24.07.2014 року з ФОП ОСОБА_1 (постачальник), відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність замовника товар, відповідно до специфікації, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити за поставлену продукцію.
Транспортування здійснювалось власними транспортами позивача, зокрема, автомобілем НОМЕР_3 та реєстраційний номер НОМЕР_4;
1) Договір з ПрАТ В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспортуВ» від 08.10.2012 року № 08/10/2-12085п щодо виконання робіт, а саме капітального ремонту серії ТЕМ та серії ЧМЕЗ, та у зв’язку з неможливістю виконати ремонт укладено договір підряду № 13052т від 21.06.2013 року, відповідно до якого ТОВ НВК В«ХімтрансВ» зобов’язується виконати капітальний ремонт дизель-генератора серії 17ПДГ-2М тепловоза серії ТЕМ-15. Транспортування здійснювалось силами підрядника.
2) Договір поставки з ТОВ В«КриворіжбудВ» (постачальник) № 14219 від 09.10.2014 року, відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність замовника товар відповідно до специфікації, найменування товару: центр колісний б/в ТЗ28.37.31.02 у кількості 8 шт. Транспортування здійснювалось власним транспортом позивача, зокрема, автомобілем НОМЕР_3.
3) Договір поставки з ПП В«МуксунВ» (постачальник) № 14244 від 30.10.2014 року, відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність замовника товар, відповідно до Специфікації, а замовник прийняти та оплатити за поставлену продукцію.
Транспортування здійснювалось власним транспортом позивача, зокрема, автомобілем НОМЕР_5.
4) Договір поставки з ТОВ В«АМБ ТрейдінгВ» (постачальник) № 14037т від 18.04.2014 року, відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність замовнику товар відповідно до специфікації, а ПрАТ В«ДТРЗВ» прийняти та оплатити товар.
5) Договори поставки від 26.06.2014 року № 14126, від 03.10.2014 року № 031001, від 03.10.2014 року 031002 з ТОВ В«ПромтехкомпаніВ» (постачальник), відповідно до яких постачальник зобов’язується поставити товар, а ПрАТ В«ДТРЗВ» прийняти та оплатити товар продукцію (каркаси катушки вентиля EV-51, гнучкі з’єднання SC11, елементи фільтруючі до тепловозу 2ТЕ116).
Транспортування здійснювалось власним транспортом позивача, зокрема, автомобілем НОМЕР_3.
6) Договір поставки від 25.09.2014 року № 14190 з ТОВ В«ПромдорсервісВ» (постачальник), відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність замовника товар, відповідно до специфікацій, а ПрАТ В«ДТРЗВ» прийняти та оплатити товар за поставлену продукцію (вентиль ВВ 13-15).
Транспортування здійснювалось за рахунок постачальника перевізником ТОВ В«Нова ПоштаВ» .
7) Договори поставки від 20.11.2014 року №14273, від 20.11.2014 року №14272,від 28.11.2014 року №14070т, від 14.11.2014 року №14068т, від 24.11.2014 року №24/11, від 12.11.2014 року №121114/1, від 24.11.2014 року №241114/1, від 03.11.2014 року №031114, від 27.11.2014 року №14278, від 09.10.2014 року №14211, від 16.10.2014 року №14227, від 17.11.2014 року №171114/1 з ТОВ В«Актуальні ОСОБА_2В» (постачальник), відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність замовника товар, а ПрАТ В«ДТРЗВ» прийняти та сплатити за поставлену продукцію. Транспортування здійснювалось за рахунок позивача власним автомобілем, а саме автомобілем НОМЕР_3.
8) Договори поставки №13078т від 27.09.2013 року з ПВКП В«КонусВ» (постачальник), відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність замовника товар відповідно до специфікації, а ПрАТ В«ДТРЗВ» прийняти та сплатити за поставлену продукцію (контрольно-вимірювальна апаратура до тепловозів).
На виконання умов договорів були видані видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, платіжні доручення.
Судом досліджено первинні документи по вищевказаним операціями, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, платіжні доручення, акти приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку податкового органу стало те, що відповідачем використано податкову інформацію, а саме:
ТОВ НВК В«ХімтрансВ» - акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя у Запорізькій області від 09.02.2015 року № 139/7/08-25-22-01про неможливість підтвердити реальність здійснення господарських відносин з контрагентами за жовтень, листопад 2014 року (їх вид, обсяг, якість та розрахунок) та подальшої реалізації по ланцюгу постачання за жовтень, листопад 2014 року;
ТОВ В«КриворіжбудВ» - акт Криворізької Північної ОДПІ від 04.02.2015 року №18/04-83/22-01/38031915 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ В«КриворіжбудВ» (код ЄДРПОУ 38031915) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року за результатами якої не підтверджено факт реального здійснення господарської діяльності підприємства ТОВ В«КриворіжбудВ» по ланцюгу придбання та постачання товарів;
ПП В«МуксунВ» - узагальнена податкова інформація від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.03.2015 року №5135/7/04-63-22-04/14 про неможливість проведення перевірки ПП В«МуксунВ» (код ЄДРПОУ 39020129) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за результатами якого не підтверджено реальність поведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками;
ТОВ В«АМБ ТрейдингВ» - акт ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за жовтень 2014 року від 20.02.2015 року №283/04-66-22-03/37805742 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ В«АМБ ТрейдингВ» (код ЄДРПОУ 37805742) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ В«БігліонВ» (код ЄДРПОУ 37165657) , ТОВ В«Бенес ТрейдВ» (код ЄДРПОУ 39337541) за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, яким зроблені висновки про відсутність основних засобів та на підприємстві працює 3 особи;
ТОВ В«ПромтехкомпаніВ» - згідно В«Системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізіВ» а ІС В«Податковий блокВ» стан підприємства: триває процедура припинення (направлення заперечення органу ДФС), а також на підприємстві відсутні основні засоби та працює одна особа;
ТОВ В«ПромдорсервісВ» - згідно В«Системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізіВ» а ІС В«Податковий блокВ» стан підприємства: триває процедура припинення (направлення заперечення органу ДФС), а також на підприємстві відсутні основні засоби та працює одна особа;
ТОВ В«Актуальні технології групВ» - акт ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.03.2015 року №288/22-04/32150080 про результати документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ В«Актуальні технології групВ» щодо дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за жовтень-листопад 2014 року, за результатами якого не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками;
ТОВ В«КонусВ» - згідно В«Системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізіВ» а ІС В«Податковий блокВ» встановлено відсутність ланцюга постачання товарів на ПВКП В«КонусВ»
З вказаних документів судом першої інстанції було встановлено, що діяльність позивача була спрямована на отримання прибутку і податок, за перевіряємий період, позивачем отриманий.
Доказів на підтвердження протилежного відповідач суду не надав.
Аналізуючи вищевказані документи колегією суддів враховано, що Податковий кодекс України не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були обов'язковими для підтвердження формування податкового кредиту.
Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .
Надані позивачем документи є первинними документами у розумінні вимог статті 9 цього Закону та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірної господарської операції.
Таким чином, сукупність первинних, платіжних та інших документів, які зазвичай супроводжують відповідні господарські операції підтверджує фактичне здійснення поставки товару для позивача і не дає підстав для сумніву у їх реальності.
За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.
Крім цього, одним із етапів встановлення судом обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, є встановлення факту-здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та або бюджетне відшкодування.
З врахуванням викладеного, документами, які підтверджують факт реальності здійснення операцій, є договори, товаро-транспорті накладні, видаткові накладні та платіжні доручення.
Отже, господарська операція, фактично здійснювана підприємством позивача, підтверджуються оформленими належним чином документами.
З урахуванням того, що чинним законодавством на позивача не покладено обов'язок контролювати діяльність контрагентів, позивачем обґрунтовано та правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.
Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 96987 , 47грн.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 19 8 , ст. 20 0, 205 , 206 КАС України , суд апеляційної інстанції-,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС -залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. залишити без змін.
Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 96987,47грн., здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО):805012; Рахунок отримувача: 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: О.О. Круговий
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2016 |
Оприлюднено | 06.12.2016 |
Номер документу | 63131535 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні