Ухвала

від 15.11.2016 по справі 825/869/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Київ К/800/20560/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді:Вербицької О.В. Суддів: Маринчак Н.Є. Шипуліної Т.М. за участю: секретаря - Латишевої Л.П. представника позивача - Філіппової О.Г., Бойко В.С.

представника відповідача - Бисикало Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 р.

у справі № 825/869/16

за позовом Дочірнього підприємства «Пластмас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Пластмас-Прилуки»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Пластмас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Пластмас-Прилуки» (далі - позивач, ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас-Прилуки») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач, Головне управління ДФС у Чернігівській області) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 18.04.2016 №0001181400 в частині нарахування суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 962 196 грн. та штрафних санкцій у розмірі 490 550 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 18.04.2016 р. №0001191400 та №0001201400.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 р. постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Головне управління ДФС у Чернігівській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 р. в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас-Прилуки», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Головне управління ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас-Прилуки» з питань викладених у запереченні від 23.02.2016 р. №348 на акт перевірки від 15.02.2016 №59/22/32512498, за результатами якої складено акт від 29.03.2016 р. №128/22/32512498.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: пп.14.1.257, пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.135.2 ст.135, пп. 135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 1 969 431 грн; п.198.2, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 285 грн. в т.ч. за листопад 2014 року 285 грн та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 125 418 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 18.04.2016 № 0001191400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 285,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 143,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 18.04.2016 № 0001181400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 969 431,00 грн за податковими зобов'язаннями та 492 358,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 18.04.2016 № 0001201400, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 125 418,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Пласт-Кабель" були укладені договори: договір на переробку давальницької сировини від 12.05.2014 № 01-5/4, договір поставки від 12.05.2014 № 01-1/31, договір поставки товару від 01.12.2014 № 01-2/2.

Відповідно до умов договору на переробку давальницької сировини від 12.05.2014 № 01-5/4, замовник (ТОВ "Пласт-Кабель") доручає, а виконавець (ДП "Пластмас" ТОВ "ТД Пластмас-Прилуки") зобов'язується виконати, відповідно до умов цього Договору роботу з переробки давальницької сировини.

Також судами встановлено, що між позивачем та ТОВ "Пласт-Кабель" було укладено договір поставки готової продукції полівінілхлоридних пластикатів різних марок від 12.05.2014 № 01-1/31, за умовами якого, позивач (Постачальник) поставляв на умовах FCA, м. Прилуки (склад Постачальника), ТОВ "Пласт-Кабель" (Покупець) хімічну продукцію (в асортименті), зокрема полівінілхлоридний пластикат.

Також між позивачем та ТОВ "Пласт-Кабель" було укладено договір поставки товару від 01.12.2014 № 01-2/2 на поставку хімічної продукції - сировини: ПВХ - наповнювача, суміші бавовняної волокнистої, поліпропілену (вторинна гранула).

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, актами прийому-передачі, актами здачі прийняття робіт (послуг), рахунками-фактурами, актами звірки взаємних розрахунків, звітами про дебетові та кредитові операції по рахункам тощо.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

В частині відмови в задоволенні позову ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас-Прилуки» сторонами рішення першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку не оскаржувались.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна