Рішення

від 24.11.2016 по справі 322/935/16

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

24 листопада 2016 рокуСправа № 322/935/16

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника Селянського (фермерського) господарства «Баришніков» - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області

треті особи: Селянське (фермерське) господарство «Баришніков», Селянське (фермерське) господарство «Малік», ОСОБА_4, ОСОБА_5

про: визнання договору дійсним і визнання права власності.

12 вересня 2016 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- визнати дійсним правочин: договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.12.2015, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Завгородній», (код ЄДРПОУ 22146738) та фізичною особою ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

- визнати за позивачем ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину 1/3 частини зерносховищ, що знаходиться в смт. Новомиколаївка по вул. Шкільна (Войкова), будинок 179, Новомиколаївського району Запорізької області, що складається з будівлі А (зерносховище), кімната 1-1 нежилою площею 217,8 кв.м; будівлі Б кімната 1-1, площею 306,2 кв.м; 1/3 частина вісової В; 1/3 частина паркану № 1; 1/3 частина твердого покриття І.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2001 СФГ «Малік» та СФГ «Завгородній» належала 1/3 частина зерносховищ, розташованих за адресою: вул. Войкова, 179, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.

Згідно із цим договором, за твердженням позивача, СФГ «Завгородній» належить 1/2 частина 1/3 частини вказаних зерносховищ.

На підставі рішення СФГ «Завгородній» від 26.11.2015 фізичній особі ОСОБА_1 передано у власність частину нерухомого майна, що належало СФГ «Завгородній», що знаходиться по вул. Войкова, 179 в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.12.2015 СФГ «Завгородній» передало у власність за грошову винагороду ОСОБА_1 1/2 частину 1/3 частини зерносховищ, що знаходяться по вул. Войкова, 179 в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, що складається з будівлі А (зерносховище), кімната 1-1 нежилою площею 217,8 кв.м; будівлі Б кімната 1-1, площею 306,2 кв.м; 1/3 частина вісової В; 1/3 частина паркану № 1; 1/3 частина твердого покриття ОСОБА_7 майна відбувся за 72 466,00 грн. Згідно з пунктом 9.1 цього договору сторони зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений на цих же умовах після присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташовано зерносховище.

На підставі рішення СФГ «Завгородній» від 19.01.2016 було припинено діяльність СФГ «Завгородній». 15.04.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи СФГ «Завгородній».

Державна реєстрація земельної ділянки за адресою: вул. Шкільна (Войкова), 179, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, відбулась 10.08.2016, тобто після припинення юридичної особи, що унеможливило нотаріальне посвідчення договору від 11.12.2015.

Формально право власності на 1/2 частину 1/3 частини зерносховищ за адресою: вул. Войкова, 179, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, що складається з будівлі А (зерносховище), кімната 1-1 нежилою площею 217,8 кв.м; будівлі Б кімната 1-1, площею 306,2 кв.м; 1/3 частина вісової В; 1/3 частина паркану № 1; 1/3 частина твердого покриття І, залишилась за СФГ «Завгородній».

Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 11, 15, 16, 202, 204, 205, 209, 210, 220, 316, 317, 319, 321, 328, 334, 386, 626, 638, 655, 657 ЦК України, позивач просив задовольнити його вимоги та підтримав їх у судовому засіданні.

Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району Запорізької області 29.09.2016 надала суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності її представника та згоду із заявленими позовними вимогами.

Представник селянського (фермерського) господарства «Баришніков» у судовому засіданні не висловив заперечень щодо заявлених позовних вимог, а інші треті особи - надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У судовому засіданні 24.11.2016 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

14.12.2001 між товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий колос» (продавець) з однієї сторони та Селянським (фермерським) господарством «Малік» і Селянським (фермерським) господарством «Завгородній» (покупці) з другої сторони було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально, відповідно до якого:

- продавець продав, а покупці купили належну продавцеві 1/3 частину зерносховищ, що знаходяться по вул. Войкова, 179 в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області (п. 1);

- за даним договором відчужується: в будівлі А (зерносховище), кімната 1-1 нежилою площею 217,8 кв.м; будівлі Б кімната 1-1, площею 306,2 кв.м; 1/3 частина вісової В; 1/3 частина паркану № 1; 1/3 частина твердого покриття І (п. 4);

- право власності у покупців на 1/3 частину вищезазначених об'єктів виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п. 12).

Згідно з довідкою комунального підприємства «Новомиколаївське госпрозрахункове архітектурно-планувальне технічно-інвентаризаційне бюро» від 30.08.2016 № 150 станом на 01.01.2003 за Селянським (фермерським) господарством «Малік» і Селянським (фермерським) господарством «Завгородній» зареєстровано 1/3 частину зерносховищ, розташованих за адресою: вул. Войкова, 179 в смт. Новомиколаївка, на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу від 14.12.2001.

11.12.2015 між Селянським (фермерським) господарством «Завгородній» (продавець), в особі ОСОБА_1, та фізичною особою ОСОБА_6 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі у простій письмовій формі, відповідно до якого:

- продавець зобов'язується передати у власність покупця 1/2 частину від 1/3 частини зерносховища, яке розташовано за адресою: вул. Войкова, 179, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, а покупець зобов'язується прийняти це майно, сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Опис об'єкта, 1/2 якого відчужується: в будівлі А (зерносховище), кімната 1-1 нежилою площею 217,8 кв.м; будівлі Б кімната 1-1, площею 306,2 кв.м; 1/3 частина вісової В; 1/3 частина паркану № 1; 1/3 частина твердого покриття І ( п. 1.1);

- після присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, на якій розташоване зерносховище, частина якого відчужується за цим договором, сторони зобов'язуються укласти договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально на цих же умовах (п. 9.1).

Згідно з повідомленням державного реєстратора від 15.04.2016 вих. № 06/02-05-05, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців 15.04.2016 було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Селянське (фермерське) господарство «Завгородній», 22146738.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем в якості єдиної підстави для визнання дійсним вищезазначеного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.12.2015 зазначено частину другу статті 220 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Частиною третьою статті 647 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

З огляду на викладене, обов'язковою умовою для визнання правочину дійсним в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, є встановлення судом факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору.

Така сама правова позиція, щодо цієї умови застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України, висловлена Верховним Судом України у постанові від 19 червня 2013 року по справі № 6-49ц13 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 32056462). Дана правова позиція Верховного Суду України у зазначеній частині враховується судом під час розгляду цієї справи, відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду будь-яких доказів факту ухилення Селянського (фермерського) господарства «Завгородній» від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.12.2015. До того ж, такий факт взагалі не міг існувати, оскільки договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.12.2015, хоча і укладався між юридичною особою С(Ф)Г «Завгородній» та фізичною особою ОСОБА_6, проте з обох сторін підписувався однією і тією самою особою - позивачем по справі. За таких обставин виключається ймовірність ухилення однієї із сторін цього договору від його нотаріального посвідчення, а натомість, виходячи зі змісту ст.ст. 638 - 640 ЦК України, вбачається факт неукладення договору, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов в належній (нотаріальній) формі.

Отже, припинення юридичної особи С(Ф)Г «Завгородній» чи неможливість здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.12.2015 через відсутність кадастрового номера у земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт нерухомого майна, не може вважатися ухиленням від нотаріального посвідчення договору та бути підставою для визнання договору дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Виходячи з вищезазначеного, відсутні передбачені частиною другою статті 220 ЦК України умови для визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.12.2015, відтак цей договір є нікчемним, відповідно до частини першої цієї статті.

За правилом частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, у зв'язку із чим нікчемний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.12.2015 не може бути підставою для виникнення у позивача права власності на 1/2 частину 1/3 частини зерносховищ, що знаходиться в смт. Новомиколаївка по вул. Шкільна (Войкова), будинок 179, Новомиколаївського району Запорізької області, що складається з будівлі А (зерносховище), кімната 1-1 нежилою площею 217,8 кв.м; будівлі Б кімната 1-1, площею 306,2 кв.м; 1/3 частина вісової В; 1/3 частина паркану № 1; 1/3 частина твердого покриття І.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області про визнання договору дійсним і визнання права власності - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.С. Гасанбеков