Рішення

від 23.11.2016 по справі 450/1335/15-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1335/15-ц Провадження № 2/450/183/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Курпіта П.І.

з участю: з участю прокурора Львівської місцевої прокуратури № 3 Жукровського В.І., представників позивача Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_5 про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілих,-

встановив:

12.06. 2015 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_5 про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілих. У позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, прокурор просить суд стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, на користь Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (р/р 35426201020292 в УДКСУ у Львівській області, код ЗКПО 01996639, МФО 825014) 72 392, 01 грн. витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення; судові витрати покласти на відповідача.

У позовній заяві як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог прокурор покликається на наступні обставини:

внаслідок вчинення злочину відповідачем позивачем було здійснено лікування ОСОБА_6, ОСОБА_7 на загальну суму 72 392, 01 грн. Оскільки відповідач у позасудовому порядку не бажає відшкодувати витрати на лікування потерпілих, прокурор змушений звертатися до суду.

У судовому засіданні прокурор Львівської місцевої прокуратури № 3 Жукровський В.І., представники позивача Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги: ОСОБА_3, ОСОБА_4 уточненні позовні вимоги підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним у позовній заяві, позов просили задоволити.

Відповідач ОСОБА_5 та його представники у судове засідання не з'явилися, у процесі судового розгляду заявлені позовні вимоги не визнавали, надали суду пояснення аналогічні викладеним у письмовому заперечені проти позову з якого слідує, що прокурором та представниками позивача не представлено доказів на підтвердження розрахунку фактичних затрат закладу на лікування потерпіли осіб.

З'ясувавши думку учасників процесу, які прибули у судове засідання, суд постановив здійснювати судовий розгляд справи без участі відповідача та його представників, оскільки сторони пояснення суду надали, докази у справі судом вже були дослідженні.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи:

вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.05. 2013 року, який набрав законної сили у справі № 450/245/13-к ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 /чотири/ роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 /один/ рік; згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного йому основного покарання, якщо він протягом одного року не вичинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки. Вказаним вироком суду встановлено, що 09.08.2012 року о 21 годині, на 530 км + 30м. дороги «Київ - Чоп», в с. Гамаліївка, Пустомитівського району, Львівської області, водій ОСОБА_5, керуючи а/м «Фольксваген Транспортер Т5» д. н. АТ 0244 ВР, будучи неуважним до оточуючої обстановки, не вжив заходів для збереження здоров'я громадян, порушив вимоги ПДР України, а саме: п. п. 1.5 ч. 1 - згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян; п. п. 2.3 «б» «д» - згідно яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатись від керуванням цим засобом у дорозі, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. п. 10.1 - згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. п. 10.4 - згідно якого водій, що виконує поворот ліворуч з відповідного крайнього положення на проїзній частині, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам; п. п. 16.13 - згідно якого перед поворотом ліворуч водій транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо.

Порушення даних вимог призвело до того, що водій ОСОБА_5, виконуючи маневр повороту ліворуч, не переконався в безпечності свого маневру, не пропусти автомобіль, що рухався йому на зустріч, та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8, що рухався у зустрічному напрямку.

В результаті ДТП пасажири а/м «Фольксваген Транспортер Т5»:

ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому середньої третини правої стегнової кістки, перелому 2,3,4,5,6-го ребер справа, двобічний гемопневмоторакс, пневмомедіастінум, забій правої легені, забій головного мозку з ураженням базально-стовбурових відділів, забійні рани правого передпліччя, які ускладнились тривалим коматозним станом, які згідно висновку № 515/2012 судово-медичної експертизи, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку важкого ступеня з переважним ураженням базально- стовбурових відділів, садно лівої скроневої ділянки голови, які згідно висновку № 430/12 судово-медичної експертизи, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому другого ребра зліва, перелому лівої ключиці, лівобічний пневмоторакс, забій головного мозку легкого ступеню, забійно-скальповану рану тімяно-потиличної ділянки голови, рану повіки правого ока, садно правого передпліччя, лівої кисті, синяк лівого передпліччя, які згідно висновку № 415X2012 судово-медичної експертизи, відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривало розладу здоров'я.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Із Довідки № 58, Довідки № 60, Довідки № 61 від 10.06. 2015 року, розшифровки цих довідок з додатками до них, видані Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги вбачається, що загальна вартість лікування потерпіли ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 складає 72 392, 01 грн.

У п.п. 3 - 6 Постанови від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» Пленум ВСУ роз'яснив судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Якщо потерпілий на час розгляду справи продовжує стаціонарно лікуватися, витрачені на його лікування кошти стягуються з засудженого по день постановлення вироку. Витрати на подальше лікування потерпілого можуть бути стягнуті з засудженого в порядку цивільного судочинства. Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються. Звернути увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Суд критично оцінює покликання відповідача у заперечені проти позову на те, що представлений позивачем у довідках розрахунок витрат не відповідає фактичним затратам закладу охорони здоров'я, такі висновки суду слідують із наступного:

статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Враховуючи те, що норми ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих повноважень судом створені належні умови для надання сторонами доказів, заявлення клопотань витребування додаткових доказів. Згідно п. 6 Постанови від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» Пленум ВСУ вказав, що у разі сумніву в обґрунтованості перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні або в терміні лікування, у справі потрібно призначати відповідну експертизу. Як зазначено вище судом в межах повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, заявлення клопотань витребування додаткових доказів. Проте, ні відповідач ні його представники клопотання про призначення відповідної експертизи не заявляли.

На підставі наведеного суд прийшов до переконання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, тому такі підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави у відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 61, ч. 3 ст. 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, суд,-

ухвалив:

позовні вимоги заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,) на користь Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (р/р 35426201020292 в УДКСУ у Львівській області, код ЗКПО 01996639, МФО 825014) 72 392, 01 грн. витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1) 723,92 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЄ. О. Данилів