Ухвала

від 30.11.2016 по справі 815/6158/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6158/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Лук'янчук О.В., судді -Градовського Ю.М. при секретарі -Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування наступних податкових повідомлень - рішень ДПІ 28.07.2015 року:

- №0000122200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 13511146,00 грн., з яких 9007431,00 грн. - за основним платежем та 4503715,00 грн. - за штрафними санкціями;

№00001222200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 112101,00 грн.;

№00001322200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 6859,25 грн., з яких 5487,40 грн. - за основним платежем та 1371,85 грн. - за штрафними санкціями.

Спірні повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 01.07.2015 року №99/15-24-22/34490471 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року (надалі - акт перевірки).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо податку на прибуток, податку на додану вартість та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є необґрунтованими, винесені без дослідження наданих позивачем під час перевірки документів, а ґрунтуються лише на інформації від інших податкових інспекцій, які провели податкові перевірки деяких контрагентів позивача або не змогли провести зустрічні звірки контрагентів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року позовні вимоги задоволені частково. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 28.07.2015 року №0000112200 та №0000122200 в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015 року №0000132200 визнав протиправними та скасував в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 4703,49 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 1175,87 грн., а в решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За висновками акту перевірки (стор.187 акту) позивачем допущені наступні порушення, які вплинули на спірне повідомлення-рішення з податку на прибуток №0000122200:

- в порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (надалі - ПК України), занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9007431,00 грн. за 2014 рік.

За змістом розділу 3.1 акту перевірки заниження податку на прибуток відбулось внаслідок завищення позивачем валових витрат у перевіреному періоді на суму 50041281,00 грн. у зв'язку із безпідставним включенням до складу валових витрат сум на придбання товару (соняшника) у таких підприємств, як TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ».

Порушення, які вплинули на винесення повідомлення-рішення з ПДВ №00001222200, за висновками акту перевірки (стор.187 акту), полягають в наступному:

- в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України завищено суму від'ємного значення з ПДВ за грудень 2014 року на суму 112101,00 грн..

За змістом розділу 3.2 акту перевірки завищення від'ємного значення з ПДВ відбулось внаслідок завищення податкового кредиту на загальну суму 112101,00 грн. у зв'язку із безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з придбання товару (соняшника) у ТОВ «Татра-Юг» та транспортних послуг у ТОВ «Персоніос».

Порушення, які вплинули на винесення повідомлення-рішення з орендної плати полягають в тому, що в порушення п.п.288.1, 288.2, 288.3 ст.288, п.286.2 ст.286 ПК України позивачем за період з 15.09.2014 року по 31.12.2014 року занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 5487,40 грн..

Оцінюючи правомірність наведених в акті перевірки підстав для донарахування зобов'язань з податку на прибуток, а також для зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту розділів 3.1 та 3.2 акту перевірки вбачається, що ДПІ не визнає правомірність включенню позивачем до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з ПДВ сум, сплачених позивачем постачальникам TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ», ТОВ «Татра-Юг» та ТОВ «Персоніос» в якості оплати за придбані товари та послуги, вважаючи, що операції з цими контрагентами не мали реального характеру в силу тої інформації, яка надійшла на адресу ДПІ від інших податкових інспекції, що здійснювали перевірки вказаних контрагентів.

Зокрема, по взаємовідносинам із TOB «ЕНОКС» ДПІ вважає завищеними позивачем вилові витрати на суму 426393,30 грн. за серпень 2014 року у зв'язку із придбанням соняшнику за договором купівлі-продажу №016-532 від 26.08.2014 року, а також витрат на суму 18814140,28 грн. за період вересень-жовтень 2014 року у зв'язку із придбанням соняшнику за договорами купівлі-продажу №016-532 від 26.08.2014 року та №037-332 від 04.09.2014 року. Такий висновок податкового органу обґрунтовується тим, що відповідно до отриманої від ДПІ у м.Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області податкової інформації щодо результатів перевірочної роботи по TOB «ЕНОКС», яка міститься в акті перевірки цього податкового органу від 22.12.2014 року №2747/15-03/22-02-0304/38759205 та в інформації від 25.05.2015 року №4598/7/15-03-22-02-0402 не підтверджено факту реального здійснення цим підприємством господарських операцій з контрагентами-покупцями та з контрагентами-постачальниками, оскільки ТОВ «Енокс» не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, дорожні листи, документи що підтверджують факт навантаження, вивантаження товару, журнали реєстрації виданих довіреностей, сертифікати якості та інш., а також з урахуванням того, що контрагентами ТОВ «Енокс» не подавалась до ДПІ податкова звітність та не сплачувались податки та збори. Також податковий орган вказує на відсутність у цього підприємства необхідних виробничих потужностей, транспорту (вантажного та іншого спеціального призначення), трудових ресурсів, що свідчить про здійснення ним нереальної господарської операції.

Висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат по операціям з придбання соняшнику у ТОВ «УЛЮС» за березень-вересень 2014 року на суму 8711724,31 грн. ґрунтується на тому, що відповідно до отриманої від ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області узагальнюючої податкової інформації щодо ТОВ «УЛЮС» від 05.01.2015 року №015/7/15-03-22-02-0402/2 вбачається проведення цим підприємством нереальних господарських операцій, на що вказує відсутність у цього підприємства необхідних виробничих потужностей, транспорту (вантажного та іншого спеціального призначення), трудових ресурсів, посадових осіб, а також неможливість встановлення місця складання первинних документів, які стали підставою для оприбуткування товару в зв'язку з відсутністю посадових осіб постачальника. Також ДПІ в акті перевірки вказує на відсутність у товарно-транспортних накладних, за якими соняшник поставлявся позивачу, назви автоперевізника , відбитку печатки перевізника та отримувача товару, відсутність конкретної адреси пункту навантаження товару при наявності лише назви населеного пункту.

Висновки про завищення позивачем валових витрат по операціям з придбання соняшнику у ТОВ «Поліська нива» за 2014 рік на суму 21451584,00 грн. ґрунтуються на інформації від Коростенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, яка міститься в актах цієї ДПІ від 04.06.2014 року №736/22-01/03743523 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поліська нива» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сільгосп-центр», ПрАТ «Креатив», ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА», ТОВ «Кернел-трейд» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року; від 19.06.2014 року №31/15-3/03743523 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання СТОВ «Поліська нива» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 0.01.2012 року по 27.05.2014 року», в яких містяться висновки про відсутність підтвердження реальності господарських операцій.

Висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по операціям з придбання соняшнику у ТОВ «Татра-Юг» на суму 98006,67 грн. та по операціям із придбання транспортних послуг у ТОВ «Персоніос» на суму 14094,00 грн. ґрунтується на інформації від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (довідка від 29.05.2015 року №3642/15-53-2205/34507118) щодо ТОВ «Татра-Юг» та податковій інформації від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.03.2015 року №177/26-55-22-07/39382332 щодо неможливості проведення зустрічної звірки з ТОВ «Персоніос».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, станом на 01.07.2014 року видами діяльності ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №02-2/166 від 01.07.2014 року є виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.41); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (КВЕД 46.33). (т.3 а.с.203).

Між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» та ВАТ «Роздільнянський елеватор» було укладено договори складського зберігання сільськогосподарської продукції (зернові, зернобобові, ефіроолійні та олійні культури) №5 від 25.06.2013 року та №14 від 19.08.2014 року, відповідно до умов яких ТОВ «Біоіл Універсал Україна» поставляє зернові культури (соняшник, насіння ріпаку) на зберігання ВАТ «Роздільнянський елеватор», а ВАТ «Роздільнянський елеватор» виконує обов'язки щодо приймання поставленого соняшнику та насіння ріпаку на зберігання, а також надає інші супутні послуги (т.3 а.с.186-192).

В рамках зазначених видів господарської діяльності позивачем були укладені договори купівлі-продажу соняшника з TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ», ТОВ «Татра-Юг», а також договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ТОВ «Персоніос» (перевізник).

На підтвердження виконання господарських операцій за вказаними договорами позивачем при проведені перевірки надавались як договори з вказаними контрагентами, так і первинні бухгалтерські документи, копії яких долучені позивачем до матеріалів даної справи.

З аналізу наданих позивачем документів вбачається наступне.

Між ТОВ «Енокс» (продавець) та ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (покупець) укладені наступні договори купівлі - продажу товару - соняшника (насипом):

- №016-532 від 26.08.2014 року з додатковими угодами, відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає, оплачує товар (соняшник насипом, врожай 2014 року), в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі Товару є ПрАТ «Роздільнянський елеватор». (а.с.16-72 т.2);

- №037-332 від 04.09.2014 року з додатковими угодами, відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає, оплачує товар (соняшник насипом, врожай 2014 року), в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі Товару є ПрАТ «Роздільнянський елеватор». (а.с.73-77 т.2).

На підтвердження виконання умов договорів купівлі-продажу №016-532 від 26.08.2014 року та №037-332 від 04.09.2014 року ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» надано довідку АБ «Південний» №236-53012БТ від 09.11.2015 року про рух коштів, банківська виписка, платіжні доручення про сплату на адресу ТОВ «Енокс» коштів за товар (а.с.78-109 т.2), видаткові накладні (а.с.110-204 т.2); реєстр прийнятого вантажу з 01.08.2014 року - 31.10.2014 року (постачальник: ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА», вантаж: соняшник, відправник: ТОВ «Енокс») (а.с.205-210 т.2), копію виписки з ЄДР щодо проведення державної реєстрації ТОВ «Енокс», копію свідоцтва платника ПДВ №200153767, товарно-транспортні накладні (т.6, а.с.1-170 т.7).

Між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупець) та ТОВ «Улюс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №255-532 від 03.03.2014 року з наступними доповненнями, відповідно до умов якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник насипом), в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі Товару є ВАТ «Роздільнянський елеватор» (а.с.214-246, т.2).

На підтвердження виконання операцій за цим договором позивачем надані первинні бухгалтерські документи, як-то: реєстр прийнятого вантажу з 01.03.2014 року по 30.09.2014 року, видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, товарно-транспортні накладні (а.с.247-252 т.2, а.с.1-115 т.3, а.с.11-36 т.5, а.с.171-239 т.7), з яких вбачається здійснення поставок ТОВ «Улюс» соняшнику на склад ВАТ «Роздільнянський елеватор» для позивача, а також оплата позивачем цьому постачальнику вартості поставленого соняшнику.

Між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» (Покупець) та СТОВ «Поліська Нива» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу №205-532 року від 03.01.2014 року та №208-532 від 04.02.2014 року з наступними доповненнями, відповідно до умов яких Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (соняшник насипом), в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі Товару є ВАТ «Роздільнянський елеватор» (а.с.207-242, т.3).

На підтвердження виконання умов договорів купівлі-продажу №205-532 від 03.01.2014 року та №208-532 від 04.02.2014 року позивачем надано довідку АБ «Південний» №236-53012БТ від 09.11.2015 року про рух коштів, банківська виписка, платіжні доручення про сплату на адресу СТОВ «Поліська Нива» коштів за товар (а.с.243-250 т.3, а.с.1-40 т.4), видаткові накладні (а.с.124-200 т.4); реєстр прийнятого вантажу з 01.01.2014 року - 30.06.2014 року (постачальник: ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА», вантаж: соняшник, відправник: СТОВ «Поліська Нива») (а.с.201-206 т.4), податкові накладні (а.с.41-123 т.4), копію виписки з ЄДР щодо проведення державної реєстрації СТОВ «Поліська Нива», копію свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ №100189424, довідка про взяття на облік в ДПІ, довідка з ЄДРПОУ (а.с.207-212 т.4), копія довідки відділу статистики про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року (а.с.212-217 т.4), довідка відділу статистики про підсумки збору врожаю (а.с.218-226 т.4), товарно-транспортні накладні (а.с.37-74 т.5).

Між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» та ТОВ «Агронат-юг» укладено договір купівлі-продажу №127-532 від 18.10.2013 року та доповнення до нього №1 від 13.10.14, №2 від 04.11.2013 року та №3 від 07.11.2013 року, відповідно до умов яких Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар - соняшник врожаю 2013 року, в якому, крім іншого, зазначено, що місцем фактичної передачі товару є ВАТ «Роздільнянський елеватор» (а.с.116-119 т.3).

На підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу №127-532 від 18.10.2013 року позивачем надано довідку АБ «Південний» №236-53012БТ від 09.11.2015 року про рух коштів, банківська виписка, платіжні доручення про сплату на адресу ТОВ «Агронат-юг» коштів за товар (а.с.120-124 т.3), видаткові накладні (а.с.125-129 т.3); реєстр прийнятого вантажу з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року (постачальник: ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА», вантаж: соняшник, відправник: ТОВ «Агронат-юг») (а.с.130 т.3), податкові накладні (а.с.131-135 т.3), копію виписки з ЄДР щодо проведення державної реєстрації ТОВ «Агронат-юг», копію свідоцтва платника ПДВ №200153767 (а.с.136-143 т.3), копія довідки відділу Держземагенства у Новоодеському районі Миколаївської області №1896 від 08.10.2013 року (а.с.144 т.3), копія довідки відділу Держземагенства у Снігурівському районі Миколаївської області №522/02-13 від 05.04.2013 року (а.с.145 т.3), товарно-транспортні накладні (а.с.75-87 т.5).

Між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» та ТОВ «Татра-Юг» укладений договір купівлі-продажу №190-332 від 11.12.2014 року на покупку соняшнику насипом врожаю 2014 року, в якому, крім іншого, зазначено, що прийом товару по кількості відбувається у фізичній вазі, яка вказана в електронних реєстрах ПрАТ «Роздільнянській елеватор» по прийнятому товару, а остаточна кількість товару визначається при перевантаженні транспортних засобів на підставі даних ваг ПрАТ «Роздільнянський елеватор».

На підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу №190-332 від 11.12.2014 року позивачем надано видаткові накладні №47, №48 від 12.12.2014 року, №49 від 13.12.2014 року (а.с.152-154 т.3); податкові накладні №3 від 12.12.2014 року, №4 від 13.12.2014 року (а.с.156-157 т.3); реєстр прийнятого вантажу з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року (постачальник: ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА», вантаж: соняшник, відправник: ТОВ «Татра-Юг») (а.с.155 т.3), довідка АБ «Південний» №236-53012БТ від 09.11.2015 року про рух коштів, банківська виписка, платіжні доручення про сплату на адресу ТОВ «Татра-Юг» коштів за товар (а.с.149-151 т.3), договір на транспортно-експедиторське обслуговування №070214 від 07.02.2014 року з ТОВ «Віль-Транс-Сервіс», товарно-транспортні накладні №26, 39 від 12.12.2014 року, акт виконаних робіт 2-12 від 13.12.2014 року (а.с.88-95 т.5); договір транспортування №21/10П від 21.12.2013 року з ФОП Матрос В.І., доповнення до договору №9 від 01.12.2014 року, акт виконання послуг №5 від 30.12.2014 року, товарно-транспортна накладна №1 від 13.12.2014 року (т.8 а.с.93-96).

Також позивачем долучений до справи лист ПрАТ «Роздільнянський елеватор» №3/1 від 11.01.2016 року, в якому зазначено наступне: на підставі Договорів складського зберігання зерна №5 від 25.06.2013 року та №14 від 19.08.2014 року весь вантаж (соняшник), який надійшов на елеватор на користь ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» від TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ», TOB «Татра-Юг», пройшов відповідні лабораторні дослідження на кількісно-якісні показники, був прийнятий на зберігання та відвантажений у виробництво TOB «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» у повному обсязі, що підтверджується відповідними реєстрами по відвантаженню соняшника у виробництво у 2013-2014 роках; під час зважування та прийняття на зберігання товару (соняшник) ПрАТ «Роздільнянський елеватор» склало реєстри прийнятого вантажу від TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ», TOB «Татра-Юг» на квоту TOB «Біоіл Універсал Україна». Для забезпечення зберігання соняшника ПрАТ «Роздільнянський елеватор» відповідно до Інструкції, затвердженої Наказом Мінагрополітики від 13.10.2008р. № 661 «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», здійснив доведення вантажу до кондиційних показників (доробку/сушку) соняшника. ПрАТ «Роздільнянський елеватор» здійснює рівномірну подачу сировини (соняшник) у виробництво, за допомогою технологічного транспорту, з різних складських приміщень. Подача сировини у виробництво здійснюється через технологічні бункерні ваги, про що складаються відповідні реєстри про завантаження (а.с.9 т.8).

25.11.2014 року між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УРАЇНА» (замовник) та ТОВ «Персоніос» (експедитор-перевізник) укладений договір №251114, згідно якого експедитор-перевізник зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином послуги, виконані експедитором-перевізником власними транспортними засобами, так і з залученням транспортних засобів інших організацій та підприємств. (п.1.1 Договору). (а.с.160-161 т.3).

На підтвердження виконання умов договору №251114 від 25.11.2014 року позивачем надано платіжні доручення, акти виконаних робіт №П120805 від 08.12.2014 року, №П120910 від 09.12.2014 року, №П121003 від 10.12.2014 року, №П121507 від 15.12.2014 року, товарно-транспортні накладні №56 від 05.12.2014 року, №59 від 08.12.2014 року, № 61 від 08.12.2014 року, №9 від 09.12.2014 року, №62 від 10.12.2014 року, №64 від 10.12.2014 року, №1 від 12.12.2014 року, №3.13.12 від 13.12.2014 року, податкові накладні №142 від 08.12.2014 року, №161 від 09.12.2014 року, №62 від 09.12.2014 року, №181 від 10.12.2014 року, №281 від 15.12.2014 року, реєстр прийнятого ПрАТ «Роздільнянський елеватор» вантажу на картку ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» від ТОВ «Десна», СФГ «Спілка південних селян» (т.3 а.с.160-180, т.8, а.с.75).

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень по податку на прибуток №0000122200 та по податку на додану вартість №00001222200, суд першої інстанції проаналізував наведені в акті перевірки підстави для їх винесення, а також взяв до уваги надані позивачем документи по операціям із вказаними постачальниками та дійшов висновку, що викладені в акті перевірки доводи про не підтвердження реальності операцій позивача із TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ», ТОВ «Татра-Юг» та ТОВ «Персоніос» є такими, що не узгоджуються з діючим податковим законодавством, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наданими позивачем документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у п.п.138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України (в реакції на час проведення спірних операцій), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

За змістом ст.1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Як вже зазначено вище, в розділах 3.1 та 3.2 акту перевірки, аналізуючи суть господарських відносин позивача із TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ», ТОВ «Татра-Юг» та ТОВ «Персоніос», ДПІ наводить повний перелік наданих позивачем для перевірки договорів, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних про надходження соняшника від вказаних постачальників на склад ПрАТ «Роздільнянський елеватор», а також підтверджує факт відвантаження ПрАТ «Роздільнянський елеватор» у виробництво ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УРАЇНА» насіння соняшника, яке надійшло від вказаних постачальників після його доведення до базових показників якості.

З наведеного слідує, що товар від вищевказаних постачальників приймався не позивачем, а ПрАТ «Роздільнянський елеватор», що визнається податковим органом, а також підтверджується наявними у справі первинними документами, справжність яких підтвердило ПрАТ «Роздільнянський елеватор» в листі №3/1 від 11.01.2016 року.

ДПІ не заперечує того факту, що всі вищевказані постачальники на момент проведення операцій з позивачем були належним чином зареєстрованими платниками податків, та мали право на виписку податкових накладних.

Як вже зазначено вище, визначальною ознакою для висновку ДПІ про відсутність реальних господарських операцій позивача з TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ» стала отримана ДПІ від інших податкових органів інформація щодо відсутності у цих постачальників необхідних виробничих, потужностей, транспорту (вантажного та спеціального призначення), трудових ресурсів, посадових осіб та неможливість встановлення місця складання первинних документів, які стали підставою для оприбуткування товару в зв'язку з відсутністю посадових осіб постачальників та місце складання документів не відповідає фактично місцю здійснення господарської операції (дефектність документів). Крім того, податковим органом в акті перевірки висловлені зауваження щодо заповнення товарно-транспортних накладних, які складались постачальниками контрагентами та їх контрагентами в межах виконання договорів транспортування, стороною в яких позивач не був.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів та послуг у вищевказаних контрагентів в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цих контрагентів товарів та послуг.

Однак у даній справі ДПІ не надало належних доказів на підтвердження факту вчинення представниками позивача незаконних дій щодо проведення фіктивних операцій з вказаними контрагентами.

Крім посилань на податкову інформацію від інших податкових інспекцій, які проводили перевірочну роботу щодо TOB «ЕНОКС», TOB «УЛЮС», СТОВ «Поліська Нива», TOB «АГРОНАТ-ЮГ», ТОВ «Татра-Юг» та ТОВ «Персоніос», відповідач не надав суду належних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів та послуг у цих контрагентів.

Сама по собі інформація з наведених вище актів перевірок стосовно обставин діяльності вказаних контрагентів позивача не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Окремо слід звернути увагу на невідповідність викладеного в акті перевірки аналізу узагальнюючої податкової інформації від ДПІ у м. Іллічівську щодо ТОВ «УЛЮС» №015/7/15-03-22-02-0402/2 від 05.01.2015 року її фактичному змісту, який приведений в акті перевірки на стор.38-39 акту, та копія якої долучена до матеріалів даної справи (т.8 а.с.126-136).

Так, в цій інформації вказується про те, що при виході за місцем реєстрації ТОВ «УЛЮС» - м. Іллічівськ, вул. Шевченко, 7-А офіс №1 встановлено наявність вивіски з назвою цього підприємства. Опитаний директор ТОВ «УЛЮС» - Дерменжи В.І., що він 21.11.2014 року вийшов зі складу засновників цього товариства та передав його новому засновнику - Стародубцеву Р.В.. В зв'язку з чим 24.11.2014 року не вдалось можливим вручити посадовим особам ТОВ «УЛЮС» направлення на проведення перевірки та копію наказу про проведення перевірки, а 25.11.2014 року складено акт про неможливість вручення документів посадовим особам ТОВ «УЛЮС» та акт про неможливість проведення перевірки, а також направлено запит до відділу податкової міліції про встановлення місцезнаходження посадових осіб цього товариства. Також в цій узагальнюючої податкової інформації приведені відомості з бази автоматичного співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань цього товариства за серпень 2014 року. Інформації щодо відсутності у ТОВ «УЛЮС» необхідних виробничих потужностей, транспорту (вантажного та іншого спеціального призначення), трудових ресурсів, посадових осіб, на яку в акті перевірки посилається ДПІ, у вказаній узагальнюючій податкової інформації від ДПІ у м. Іллічівську не викладено.

Таким чином, є безпідставними посилання в акті перевірки на узагальнюючу податкову інформацію ДПІ у м. Іллічівську №015/7/15-03-22-02-0402/2 від 05.01.2015 року, як на підтвердження існування обставин, які вказують на неможливість проведення ТОВ «УЛЮС» господарських операцій.

Також окремо слід звернути увагу на висновок акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з придбання соняшнику у ТОВ «Татра-Юг» на суму ПДВ 98006,67 грн., який ґрунтується на інформації від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (довідка від 29.05.2015 року №3642/15-53-2205/34507118).

Так, в цій інформації від ДПІ у Приморському районі м. Одеси йдеться про те, що надані ТОВ «Татра-Юг» під час зустрічної звірки товарно-транспортні накладні на поставку соняшника містять певні недоліки у вигляді відсутності назви та печатки автоперевізника, відсутність відповідальних осіб за відпуск та отримання товару, не зазначення суми товару, не зазначення конкретної адреси, а лише вказано назва населеного пункту навантаження-розвантаження. Також в цій інформації зазначено, що ТОВ «Татра-Юг» є посередником, а постачальником соняшника є ДП «Украгросоюз», яке поставило ТОВ «Татра-Юг» соняшник врожаю 2012 року, і який у вересні 2012 року було передано на зберігання ДП «Украгросоюз». З огляду на те, що предметом поставки між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УРАЇНА» та ТОВ «Татра-Юг» був соняшник врожаю 2014 року, то ДПІ вважає неможливим здійснення ТОВ «Татра-Юг» поставки у грудні 2014 року соняшнику, який було придбано у ДП «Украгросоюз» у 2012 році, оскільки згідно з Національним стандартом України ДСТУ 7011:2009 гарантійний строк зберігання соняшнику 6 місяців.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, послання в акті перевірки на неможливість здійснення ТОВ «Татра-Юг» поставки позивачу у грудні 2014 року соняшнику, який було придбано у ДП «Украгросоюз» у вересні 2012 році є лише припущенням податкового органу, оскільки в тій же довідці ДПІ у Приморському районі м. Одеси вказано про отримання від ТОВ «Татра-Юг» письмових пояснень з цього питання, для перевірки яких, як зазначає сам податковий орган, необхідно провести зустрічну звірку із ДП «Украгросоюз».

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаними контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив як безпідставні посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на те, що зазначені контрагенти позивача та їх контрагенти не знаходяться за місцезнаходженням, не надавали податкову звітність за перевіряємий період, відсутність у них необхідних умов для здійснення господарської діяльності, оскільки ці обставини не стосуються не позивача, а тому не можуть бути доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання ДПІ на дефектність товарно-транспортних накладних, за якими соняшник поставлявся контрагентами для позивача на ПрАТ «Роздільнянський елеватор», зазначивши, що по-перше - ці накладні не є обов'язковими первинними документами для підтвердження витрат та податкового кредиту, а по-друге - ці товарно-транспортні накладні складались контрагентом-продавцем соняшника та його контрагентом в межах їх господарських відносин, які не стосуються позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.07.2015 року №0000112200 та №0000122200 є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Також колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000132200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 4703,49 та нарахованих штрафних санкцій на суму 1175,87 грн..

Приймаче таке рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» та Роздільнянською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 09.01.2014 року, згідно якого підприємству надано в оренду земельну ділянку площею 0,2530 га, яка розташована за адресою: м. Роздільна, вул. Леніна, 83Б. Відповідно до п.9 Договору оренда плата складає 18813,99 грн. (т.8 а.с.44-50).

ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» 22.01.2014 року до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік. У декларації від 22.01.2014 року позивачем самостійно визначено розмір земельного податку на 2014 рік - 18813,99 грн., по 1567,83 грн. щомісяця з січня по листопад та 1567,86 грн. - у грудні 2014 року (т.8 а.с.69-71).

15.09.2014 року між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» та Роздільнянською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого підприємству надано в оренду земельну ділянку площею 0,6821 га, яка розташована за адресою: м. Роздільна, вул. Леніна, 83Б. Відповідно до п.9 Договору оренда плата складає 66422,90 грн. (т.5 а.с.242-245).

29.09.2014 року позивачем подана до Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік. У декларації від 29.09.2014 року позивачем самостійно визначено розмір земельного податку на 2014 рік у розмірі 31915,99 грн.: за земельну ділянку площею 0,2530 га. - 18030,05 грн., тобто по 1567,83 грн. щомісяця з січня по серпень та 783,92 за вересень 2014; за земельну ділянку площею 0,6821 га - 13885,94 грн., у вересні 2014 року - 1983,71 та по 3967,41 грн. - з жовтня 2014 року по грудень 2014 року (т.8 а.с.72-74).

Позивачем за 2014 рік сплачено 31915,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи завіреним належним чином платіжними дорученнями та карткою особового рахунку(т.8 а.с.51-58, т.5 а.с.247-250, т.8 а.с.80-87).

Відповідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Враховуючи, що 15.09.2014 року позивачем був укладений новий договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Роздільна, вул. Леніна 83Б, то дія попереднього договору від 09.01.2014 року була припинена. За умовами договору від 15.09.2014 року розмір орендної плати з вересня 2014 року змінився в силу того, що збільшилась річна сума орендної плати, у зв'язку з чим позивачем до податкового органу правомірно подано уточнену податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку за 2014 рік.

Разом з тим, позивач допустився арифметичної помилки при складанні уточненої податкової декларації з орендної плати за земельну ділянку за 2014 рік.

Оскільки розмір річної суми орендної плати за договором від 15.09.2014 року складає 66422,90 грн., тобто по 5535,24 грн. щомісяця (6422,90 грн. / 12 міс.), то за першу половину вересня 2014 року необхідно сплатити відповідно до умов договору від 09.01.2014 року, а починаючи з другої половини вересня і до кінця 2014 року - за умовами договору від 15.09.2014 року.

Виходячи з цього, суд першої інстанції вірно зазначив, що сума орендної плати за 2014 рік повинна складати (1567,83*8)+(1567,83/2)+(5535,24/2)+(5535,24*3) = 32699,90 грн..

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначив, що за 2014 рік позивачем занижено до сплати сума орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 783,91 грн. (32699,90 грн. - 31915,99 грн. = 783, 91 грн.), а тому податкове повідомлення - рішення №0000132200 від 28.07.2015 року, підлягає скасуванню в частині донарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 4703,49 грн. (5487,40 грн. - 783,91грн. ) та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1175,87 грн. (4703,49*0,25).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський