Постанова

від 29.11.2016 по справі 822/2028/16

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/2028/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретаріНетичай Ю.В. за участі:представника позивача: Мініх І.М., представників відповідача: Трасковської С.В., Ігнатьєва С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся позивач до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, із зміною предмету адміністративного позову до початку розгляду справи по суті, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області по податку на прибуток форми "Р" №0001792200 від 29.09.2016 року, по податку на додану вартість форми "Р" №0001812200 від 29.09.2016 року, по податку на додану вартість форми "В4" №0001832200 від 29.09.2016 року та стягнення судових витрат з відповідача.

Зазначає, що податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області винесені за висновками акту перевірки від 01.07.2016 року № 0043/22-01-14/05394995 ним були оскаржені в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження скаргу задоволено в частині скасовано попередні повідомлення - рішення та винесено нові: по податку на прибуток форми "Р" №0001792200 від 29.09.2016 року; по податку на додану вартість форми "Р" №0001812200 від 29.09.2016 року; по податку на додану вартість форми "В4" №0001832200 від 29.09.2016 року з якими позивач не погоджується та просить їх скасувати з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову.

Представник позивача позовні вимоги із змінами предмету позову підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та надали суду заперечення в якому просили в позові відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, свідка, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт від 01.07.2016 року за № 0043/22-01- 14/05394995.

На підставі складеного акту, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення: форми «Р» від 19.07.2016 року № 0001021404, № 0001041404; форми «В4» від 19.07.2016 року № 0001051404.

За результатами адміністративного оскарження вище вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної фіскальної служби України № 21190/6/99-99-11-01-01-25 від 29.09.2016 року скаргу позивача задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 19.07.2016 року № 0001021404, № 0001041404, №0001051404.

Згідно рішення ДФС України від 29.09.2016 року № 21190/6/99-99-11-01-01-25 відповідачем складено нові податкові повідомлення-рішення від 29.09.2016 року: №0001792200, № 0001812200, № 0001832200 .

В податковому повідомлені-рішенні форми «Р» від 29.09.2016 року № 0001792200 відповідачем вказано про порушення ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» вимог пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, пп.134.1.І п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.135.4 пп.135.5.415 п.135.5 ст. 135, пп.138.1.In.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України, п.6 ПСБО «Витрати», абз.2 п.4 ПСБО 31 «Фінансові витрати» у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 1537752 грн., нараховано штрафну санкцію в сумі 769046 грн., всього 2306798 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних ( фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) наданих до податкових повідомлень-рішень та висновків, викладених в акті перевірки, донараховано грошових зобов'язань по податку на прибуток підприємств за 2014 рік - 1537752 грн. = 262587,00 грн. (внаслідок не підтвердження реальності господарської операції по поставці цукру заводом TOB «Вайт Роял» в листопаді 2014 року: зменшено обсяг реалізації на суму 1258000, грн., зменшено собівартість реалізованого цукру на суму 1207216 грн., збільшено в декларації з податку на прибуток за 2014 рік «інші доходи» на 1509600 00 грн. - сума коштів, отриманих на рахунок заводу від TOB «Вайт Роял» , що в цілому призвело до збільшення доходу за 2014 рік на 1458816,00 грн. ( податок 18% - 262587,00 грн.) - 20 730,00 грн. ( внаслідок не підтвердження реальності господарської операції по поставці цукру заводом TOB «Каффа Топ» в липні 2014 року: зменшено обсяг реалізації на суму 127188,00 грн; зменшено собівартість реалізованого цукру на суму 89728,00 грн.; збільшено в декларації з податку на прибуток за 2014 рік «інші доходи» на 152625,00 грн. - сума коштів отриманих на рахунок заводу від TOB «Каффа Топ», що в цілому призвело до збільшення доходу на суму 115165 грн. ( податок 18% - 20730,00 грн.) + 1096598,00 (зменшено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2014 рік на 6 092 214 грн.

В результаті включення до складу витрат на надання послуг в сумі, що перевищують доходи від реалізації таких послуг з переробки цукрового буряка, на думку відповідача, витрат не пов'язаних із провадженням господарської діяльності підприємства в частині перевищення собівартості реалізованих послуг над доходами від їх реалізації ( податок 18% - 1096598.00 грн.) + 157838,00 грн. (внаслідок не підтвердження фінансових операцій з придбання заводом вугільної продукції (коксу) в TOB «Мегаресурс-Т»: зменшено собівартість продукції на 876875,00 грн. ( податок 18%- 157838,00 грн.).

Всього за перевіряємий період донараховано фінансових зобов'язань з податку на прибуток на суму 1537752 грн., штрафна санкція 769046 грн., разом: 2306798 грн.

За результатами проведеної перевірки встановлено, наступні порушення, які вплинули на прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Як зазначає відповідач, з чим погодився суд, що в порушення вимог п.135.1, п.135.2., п.135.4 ст.135 ПК України ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» завищено дохід від реалізації товарів за 2014 рік на суму 1385188 грн. за рахунок здійснення операцій із постачання цукру на адресу TOB «Вайт Роял» (в сумі 1258000 грн.) та на адресу TOB «Каффа Топ» (в сумі 127188 грн.), реальність здійснення яких перевіркою не підтверджено.

До перевірки надано лише видаткові накладні та довіреності на отримання цукру, які виписані на керівника TOB «Вайт Роял» ОСОБА_6 та керівника TOB «Каффа Топ» ОСОБА_7

Перевіркою встановлені факти, що підтверджують відсутність господарської операції між вказаними суб'єктами господарювання та відповідно дефектність первинних документів, а саме: наявність вироку Печерського суду м. Києва щодо здійснення фіктивного підприємництва керівником TOB «Вайт Роял» ОСОБА_6 (вирок від 28.01.2016 по справі № 757/1457/16-к, кримінальне провадження № 32015100060000190, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2015 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.І ст.205 КК України), та керівником TOB «Каффа Топ» ОСОБА_7 (вирок від 19.05.2015 по справі № 752/3249/15-к, кримінальне провадження №32014100060000270 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.І ст.205, ч.3 ст.358. ч.4 ст.358 КК України), підписи яких вказані на документах, наданих до перевірки.

Вироком по справі від 28.01.2016р. №757/1457/16-к встановлено наступне: «ОСОБА_6, на початку липня 2014 року, більш точної дати та часу не встановлено, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та виконання адміністративно-розпорядчих функцій у якості службової особи, не маючи наміру щодо здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, з метою прикриття незаконної діяльності іншими особами, вступивши у попередню змову із невстановленою особою, спрямовану на створення та подальшу реєстрацію в органах державної влади суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, за грошову винагороду, вчинила дії, що виразились у створенні фіктивного підприємства - TOB «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269).

Таким чином, вчинивши свої умисні дії на виконання заздалегідь обумовленого плану, виступивши засновником та директором TOB «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269), ОСОБА_6 забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, складанні від імені службових осіб TOB «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269) фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 підтвердила суду, що вона беззаперечно визнає вину у вчиненні злочину, що їй інкримінується, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Суд засудив ОСОБА_6 - визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.205 КК України.

Вироком по справі від 28.01.2016р. №752/3249/15-к Голосіївського районного суду м. Києва встановлено: ОСОБА_7 перебуваючи на території Голосіївського району м. Києва на проспекті Науки, неподалік від будинку № 8 (магазин «ЕКО-маркет») у вечірню пору доби, в автомобілі темного кольору, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, з метою отримання грошової винагороди, вступила в злочинну змову з невстановленими особами, для реєструй на неї TOB «Каффа ТОП» (код ЄДРПОУ 39115037) з метою прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_7 зареєструвавши на своє ім'я TOB «Каффа ТОП» та одночасно взявши на себе обов'язки, передбачені посадою директора в частині ведення фінансово-господарської діяльності, організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, усвідомлювала, що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово- господарської діяльності підприємства TOB «Каффа ТОП», та обіймаючи посаду, пов'язану із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємстві, підприємницькою діяльністю не займалась і займатися намірів не мала та в подальшому, після проведення реєстрації TOB «Каффа ТОП». ОСОБА_7 печатку підприємства не отримувала, первинну бухгалтерську, податкову, фінансову звітність не формувала та не підписувала.

Такі дії ОСОБА_7 дали змогу невстановленим слідством особам використовувати суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) TOB «Каффа ТОП» для прикриття незаконної діяльності, що полягала у наданні незаконної податкової вигоди в частині формування податкового кредиту з ПДВ для підприємств реального сектору економіки за рахунок документального оформлення «безтоварних» (фіктивних операцій).

Голосіївський районний суд м. Києва засудив, ОСОБА_7 - визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cт.28. ч. 1 cт.205, ч.3 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України та призначив її покарання.

Отже, укладені між ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» та TOB «Вайт Роял», TOB «Каффа ТОП» договори поставки цукру не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять його предмет.

Фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з TOB «Вайт Роял» та TOB «Каффа ТОП» і складено первинні документи всупереч частині першій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсна зміна в структурі зобов'язань підприємства.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

В постанові від 26.01.2016р. в справі за позовом TOB «Інбуд-ХХІ» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС України у м. Києві Верховний Суд України, задовольняючи заяву ДПІ, зробив наступні висновки: на момент розгляду справи в суді першої інстанції набрав законної сили вирок Шевченківського районного суду міста Києва, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності TOB «РІП». І ця обставина не може залишитися неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Зазначене вище, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

При аналізі наданої для перевірки видаткової накладної встановлено, що відвантаження цукру для TOB «Вайт Роял» здійснювалось за адресою: смт. Теофіполь, вул. Жовтнева, 12 (самовивозом). Видаткова накладна скріплена печатками сторін, в графі «Відвантажив» міститься підпис невідомої особи (без зазначення прізвища та посади відповідальної особи за здійснення господарської операції), в графі «Отримав» міститься підпис директора TОВ «Вайт Роял» ОСОБА_6 (паспорт серії НОМЕР_1 від 08.11.2011р.), згідно доручення від 10.11.2014р. №57.

Відвантаження цукру ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» для TOB «Каффа Топ» оформлено видатковими накладними, а саме: від 02.07.2014р. №1386 на загальну суму 50 875,00 грн., в т.ч. ПДВ 8479,17 грн. (5,5 т); від 04.07.2014р. №1390 на загальну суму 50 875,00 грн., в т.ч. ПДВ 8479,' 17 грн. (5,5 т); від 07.07.2014р. №1396 на загальну суму 50 875,00 грн., в т.ч. ПДВ 8479,17 грн. (5,5 т).

При аналізі наданих для перевірки видаткових накладних встановлено, що відвантаження цукру для TOB «Каффа Топ» здійснювалось за адресою: смт. Теофіполь, вул. Жовтнева, 12 (самовивозом). Видаткові накладні скріплені печатками сторін, в графі «Відвантажив» міститься підпис невідомої особи (без зазначення прізвища та посади відповідальної особи за здійснення господарської операції), в графі «Отримав» міститься підпис директора TOB «Каффа Топ» ОСОБА_7 згідно доручень від 02.07.2014р. №020714 від 04.07.2014р. №040714 та від 07.07.2014р. №070714.

Отже, при перенесенні інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів рахунків 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 70.1 «Дохід від реалізації готової продукції», Позивачем порушено норми ч.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, абз.2 розділу і інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №2Фі, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №893/4186.

Визначення доходів наведено у п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2015р.), а саме доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Згідно з п.135.1.ст.135 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2015р.) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.135.2. ст.135 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2015р.) доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Вищезазначені видаткові накладні не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Таким чином, на порушення п.135.1, п.135.2., п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року), ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» завищено дохід від реалізації товарів за 2014 рік на суму 1385188 грн. за рахунок операцій із постачання цукру TOB «Вайт Роял» та TOB «Каффа Топ», реальність здійснення яких перевіркою не підтверджено.

Перелік інших доходів для цілей оподаткування передбачено п. 135.5 ст.135 ПК України (в редакції до 01.01.2015 року).

Відповідно до пп.135.5.15. п.135.5 ст.135 ПК України (в редакції до 01.01.2015 року) до складу інших доходів включаються, у т.ч. інші доходи платника податку за звітний податковий період.

TOB «Вайт Роял» та TOB «Каффа Топ» в перевіряємому періоді перераховано грошові кошти на рахунок ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» в загальній сумі 1662225 грн.

У зв'язку з відсутністю фактичного здійснення операцій із TOB «Вайт Роял» та TOB «Каффа Топ», такі кошти слід розцінювати для цілей оподаткування як суму інших доходів, яка підлягає відображенню у складі інших доходів підприємства за відповідний звітний податковий період.

Отже, перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 ІД Декларацій «Інші доходи» в загальній сумі 1662225 грн. за рахунок не включення до їх складу сум коштів, перерахованих TOB «Вайт Роял» та TOB «Каффа Топ» відповідно до договорів, реальність здійснення операцій по яких перевіркою не підтверджено.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції до 01.01.2015р.) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції до 01.01.2015р.), витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України (в редакції до 01.01.2015р.) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг

Враховуючи відсутність господарських операцій з TOB «Вайт Роял» та TOB «Каффа Топ», перевіркою правомірно встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого відбулось завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2014 рік на 1207216 грн. по операціях із TOB «Вайт Роял» та на 89728,00 по операціям із TOB «Каффа Топ».

Вказане порушення також вплинуло на порушення повноти визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, а саме: п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 та п. 188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань по операціях з реалізації цукру TOB «Вайт Роял» та TOB «Каффа Топ», а також до порушення п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з вартості цукру, який начебто поставлений TOB «Вайт Роял» та TOB «Каффа Топ».

Щодо завищення ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 876 875 грн. за рахунок неправомірного включення до її складу операцій з TOB «Мегаресурт-Т», ПН 37017051 в сумі 876 875 грн. по придбанню вугілля.

Суд погоджується з позивачем, що підтвердженням про виникнення та існування між ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» та TOB Мегаресурс-Т» господарського зобов'язання є поставка товару постачальником (прийняття ним замовлення) та прийняття його покупцем у відповідності до видаткових накладних та сплата коштів покупцем на рахунок постачальника, а відсутність договору між сторонами укладеного в формі єдиного документу не може слугувати висновком про відсутність реальності поставки. Такий висновок не узгоджується з чинним законодавством України.

Більше того, для перевірки надано первинні бухгалтерські документи: видаткову накладну № РН-048 від 15.09.2014 року, акт приймання-передачі товару, банківські виписки про сплату коштів покупцем постачальнику, залізничні накладні, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та свідчать про реальність поставки, а формальні недоліки у первинних документах мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції (правовий висновок Верховного Суду України від 15.12.2015 року у справі № 21-3515а15-1), тому висновок контролюючого органу про завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 876 875 грн. за рахунок неправомірного включення до її складу операцій з TOB «Мегаресурс-Т» на думку суду є протиправним.

Стосовно завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2014 рік на 6092214 грн. в результаті включення до її складу витрат на надання послуг в сумі, що перевищують доходи від реалізації таких послуг з переробки цукрового буряка, на думку податкового органу, витрат не пов'язаних із провадженням господарської діяльності підприємства в частині перевищення собівартості реалізованих послуг над доходами від їх реалізації, з чим також погодитись неможливо.

Відповідно до п. 14.1.41 ст. 14 Податкового кодексу України давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Як зазначає позивач, а також підтверджено показами свідка допитаного в судовому засіданні (головного бухгалтера заводу ОСОБА_9), що умовами договорів про переробку цукрових буряків (договори з кожним замовником та ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» були індивідуальними) передбачалось, що розрахунки за поставлені та перероблені цукрові буряки здійснюються в заліковій вазі при базисній цукристості 16% або по чистій вазі. В договорах визначалось кількість цукру та свіжого жому, що передається Замовнику за результатами переробки, та кількість цукрового буряку та меляси, що залишається в Виконавця ( ПАТ «Теофіпольський цукровий завод»). Залишена у власності продукція як плата за переробку є власністю заводу та включається за правилами податкового обліку до його доходів. За результатами виконаної роботи, між сторонами укладався акт виконаних робіт, в якому відображалось кількість цукрового буряка в заліковій вазі, взятій до переробки, кількість цукрового буряка переробленого для Замовника, кількість цукру та жому, що передавалися Замовнику за результатами переробки та кількість цукрового буряка та меляси, що залишались Виконавцю, як плата за переробку.

Відповідно до Постанови КМУ «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 01 вересня 2014 року до 01 вересня 2015 року» від 11.12.2013 року № 912 встановлено мінімальні ціни на цукрові буряки, які поставлятимуться в період з 01 вересня 2014 року до 01 вересня 2015 року для виробництва цукру на рівні 343,55 грн. без урахування ПДВ за 1 тонну.

Для відображення в бухгалтерському обліку ( при складанні актів виконаних робіт між сторонами) вартість цукрових буряків розцінювалась по мінімальній ціні згідно вище вказаної постанови КМУ, а вартість переробки розцінювалась виходячи із вартості цукрових буряків.

Висновки відповідача про надання послуг з переробки давальницької сировини за цінами нижчими їх собівартості, внаслідок включення до її складу витрат на надання послуг в сумі, що перевищують доходи від реалізації таких послуг з переробки цукрового буряка, на думку відповідача, витрат не пов'язаних із провадженням господарської діяльності підприємства в частині перевищення собівартості реалізованих послуг над доходами від їх реалізації, не відповідає дійсності, так як порівняння витрат здійснювалось відповідачем по фактичній калькуляції витрат на приймання, зберігання, перевезення і переробку цукрових буряків на давальницькій сировині і вирощених цукрових буряків заводом за результатами 2014 року та плановій калькуляції, при цьому не враховано кількість цукру, жому та меляси, що залишались у позивача як плата за переробку, що відносилось до його доходу, так як дохід заводу, як виконавця, формувався не за рахунок надання послуг з переробки, а за рахунок товару, залишеного в рахунок переробки ( натуральна оплата).

Отже, висновок відповідача про перевищення собівартості реалізованих послуг над доходами від їх реалізації за 2014 рік є необгрунтованим.

Як зазначає відповідач, з чим не погодився суд, що в порушення вимог статті 198 ПК України платником завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 5921316 грн. по операціям із TOB «ім. Черняхівського» та ПП «Довгалівське» за рахунок завищення ціни постачання цукрових буряків. Укладені правочини не мають розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, а відтак не пов'язані із господарською діяльністю.

Як вказує позивач, що порівняння ціни цукрових буряків здійснювались податковим органом не за типовими договорами, а за різними угодами: за договорами купівлі-продажу та договорами про надання послуг по переробці, відповідно й порівнювати ціни за різними договорами не було підстав і тому висновок про завищення суми податкового кредиту на загальну суму 5921316 грн. по вказаних операціях є безпідставним.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» придбавались цукрові буряки в ПП «Довгалівське» та TOB «ім. Черняхівського» впродовж 2015 року за ціною 1150 грн. (без ПДВ) за 1 тонну.

Згідно договору поставки від 01.09.2015 року №ЦБ/02 на постачання цукрових буряків із TOB «ім. Черняхівського» ціна однієї тонни товару становить 1380,00 грн. з ПДВ.

Так в листопаді 2015 року TOB «ім. Черняхівського» згідно видаткової накладної №91 від 19.11.2015 року здійснено поставку цукрового буряка в кількості 14630,518 тонн по ціні 1380 грн. за 1 тонну. В рахунок оплати за поставлений цукровий буряк Позивачем перераховано TOB «ім. Черняхівського» 4827603.00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

ПДВ в сумі 3 365 019 грн. включений ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» до складу податкового кредиту листопада 2015 року відповідно до податкової накладної за №91/2 від 19.11.2015 року, та відображений в додатку №5 до декларації з ПДВ за листопад 2015 року.

Згідно договору поставки цукрових буряків від 14.11.2014 року №ДЗ/1 із ПП «Довгалівське» ціна однієї тонни товару становить 600 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до додаткової угоди від 24.09.2015 року №1 до договору від 14.11.2014 року змінено ціну цукрових буряків з 500 грн. (без ПДВ) за 1 т до 1150 грн. (без ПДВ).

ПДВ в сумі 6362785,62 грн. включений ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» до складу податкового кредиту у звітних періодах 2015 року, що підтверджується податковими накладними.

Відповідно до пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції до 01.01.2016 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції до 01.01.2016 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Як зазначив свідок ОСОБА_9, що цукровий буряк у господарств придбавався за різними цінами, в залежності від потреб заводу та укладених договорів, а в окремих випадках завод придбавав цукровий буряк за вищими цінами з врахуванням небезпеки зупинки технологічного процесу заводу, із за того, що для запуску роботи заводу необхідно буде понести значні затрати.

Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податків та лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція виплаває зі змісту підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту. Економічний ефект за загальним правилом - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 12.12.2013 року по справі № К/800/12864/13 та від 09.06.2016 року по справі № К/800/44526/14.

Встановлено, що згідно податкових декларацій поданих до податкового органу з податку на прибуток та ПДВ за звітній податковий період ( за 2014 рік), підприємство отримало прибуток.

Як зазначає відповідач, що Позивачем придбавались цукрові буряки в пов'язаних осіб ПП «Довгалівське» та TOB «ім. Черняхівського» впродовж 2015 року за ціною 1150 грн. (без ПДВ) за 1 тонну. Засновник ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» ОСОБА_10 є засновником ПП «Довгалівське» та TOB «ім. Черняхівського».

Стосовно твердження відповідача про пов'язаність ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» із ПП «Довгалівське» та ТОВ «ім. Черняховського», з цим також не погоджується суд, оскільки засновник ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» ОСОБА_10 володіє лише 17,9% у статутному капіталі акціонерного товариства.

Здійснюючи висновок щодо операцій з пов'язаними особами, відповідач припустився помилки, що ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» та ТОВ ім. Черняховського; ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» та ПП «Довгалівське» відносяться до пов'язаних осіб. В акті перевірки описано акціонерів ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» (аркуш 6) та вказано, що ОСОБА_10 володіє 17,90 % у статутному капіталі акціонерного товариства, а для віднесення юридичних осіб до пов'язаних між собою необхідна умова: володіння 20 і більше відсотків корпоративними правами в статутному капіталі кожної юридичної особи, відповідно відсутні підстави для висновку щодо пов'язаних осіб.

Суд погоджується з відповідачем, що ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» порушено вимоги п.103.9 ст.103 ПК України, а саме: не подано контролюючому органу за своїм місцезнаходженням додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік.

За вказане порушення на підставі п.120.1 ст.120 ПК України до позивача застосовано штраф в розмірі 170 грн.

Відповідно до п.120.1. ст.120 Кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене вище позивачем частково доведено правомірність позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області по податку на прибуток форми "Р" №0001792200 від 29.09.2016 року: основний платіж 1254435грн.(один мільйон двісті п'ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять п'ять грн.) та штрафної санкції 627219грн.(шістсот двадцять сім тисяч двісті дев'ятнадцять грн.), податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області по податку на додану вартість форми "Р" №0001812200 від 29.09.2016 року; податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області по податку на додану вартість форми "В4" №0001832200 від 29.09.2016 року, в решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2016 року 10.00год.

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер