Рішення

від 28.11.2016 по справі 913/1097/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 листопада 2016 року Справа № 913/1097/16

Провадження №26/913/1097/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«УкрагропромВ» , м. Київ

до Державного підприємства В«Дослідне господарство В«АгроспілкаВ» Національного наукового центру В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» (ДП "ДГ "Агроспілка" ННЦ "ІГА ІМЕНІ ОСОБА_1"), с. Металіст, Слов'яносербський р-н, Луганська область

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 аграрних наук України, м. Київ

про стягнення 112316,91 грн

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю №11 від 18.05.2016.

від відповідача: представник не прибув.

від третьої особи: представник не прибув.

В судовому засіданні 28.11.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

10.10.2016 ТОВ В«Торговий дім В«УкрагропромВ» звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до "ДГ "Агроспілка" ННЦ "ІГА ІМЕНІ ОСОБА_1" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №ПТМЦ 22-08-12-08 від 22.08.12, в розмірі 112316,91 грн, з яких 63664,10 грн -основний борг, 44146,14 грн - інфляційні витрати, 4506,67 грн - 3% річних, а також просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 аграрних наук України.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.10.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 24.10.2016, залучено до участі у справі №913/1097/16 третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 аграрних наук України .

Ухвалою від 24.10.2016 розгляд справи відкладено на 07.11.2016 та зобов'язано ОСОБА_2 науковий центр В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» надати інформацію щодо відповідача та вчинити дії з повідомлення останнього про час і місце розгляду справи.

04.11.2016 ОСОБА_2 науковий центр В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» через канцелярію господарського суду Луганської області подав лист, в якому зазначає, що Державне підприємство В«Дослідне господарство В«АгроспілкаВ» Національного наукового центру В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» як самостійна юридична особа безпосередньо підпорядковане Національному науковому центру В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» та знаходиться у віданні ОСОБА_2 академії аграрних наук України; що у зв'язку з проведенням воєнних дій на території його місцезнаходження та неможливістю здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства наказом в.о. директора №42 від 16.06.2014 призупинена його діяльність; що на даний час на Державному підприємстві В«Дослідне господарство В«АгроспілкаВ» Національного наукового центру В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» не призначений керівник чи особа, яка виконує його обов'язки; що згідно з фінансовою звітністю про результати фінансово-господарської діяльності господарства за І квартал 2014 року кредиторська заборгованість Державного підприємства В«Дослідне господарство В«АгроспілкаВ» Національного наукового центру В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» перед Товариством з обмеженою відповідальністю В«Дорговий Дім В«УкрагропромВ» станом на 01.04.2014 відображена в бухгалтерському обліку в розмірі 2321 тис. грн. До листа був доданий перелік кредиторів Державного підприємства В«Дослідне господарство В«АгроспілкаВ» Національного наукового центру В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» , відповідно до якого за відповідачем обліковується кредиторська заборгованість перед позивачем, в тому числі за горох та оливу в сумі 637 тис. грн.

07.11.2016 позивач в судовому засіданні надав письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору. Також, позивач зазначає, що станом на 24.10.2016 відзив від відповідача не надходив.

28.11.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу №ПТМЦ-22/08/12-08 від 29.08.2012 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 63664,10 грн, який останнім прийнято але не оплачено.

Відповідач своїх представників з судові засідання 24.10.2016, 07.11.2016, 28.11.2016, - не направив, вимог ухвали суду щодо надання витребуваних документів - не виконав, письмових пояснень по суті спору, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

В С Т А Н О В И В:

28.01.2014 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«УкрагропромВ» , як продавцем, та відповідачем, ДП "ДГ "Агроспілка" ННЦ "ІГА ІМЕНІ ОСОБА_1", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу №ПТМЦ-22/08/12-08 (далі договір).

Відповідно до умов договору продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити за товарно-матеріальні цінності (надалі - товар), згідно специфікації на кожну окрему партію на умовах цього договору (додатків) (п.1.1.). Ціна, кількість, асортимент Товару, базис та умови поставки вказуються у Специфікаціях на кожну окрему партію Товару, які є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.1.).В ціну Товару входить вартість тари, упаковки, маркування та навантаження Товару на базисі поставки (п.2.2.).Загальна вартість цього Договору визначається за підсумком вартості всіх Товарів, які поставлені на підставі цього Договору та Специфікацій до нього (п.2.3).Покупець бере на себе зобов'язання провести оплату за поставлений Товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплату за Товар Покупець проводить на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури згідно замовлення Покупця (п.2.4.). Для проведення оплати Продавець надає Покупцю: рахунок-фактуру, виписаний на Покупця; видаткову та податкову накладні (п.2.5.). У разі затримки оплати на термін більше ніж 3 робочих дня, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.6.3.). Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань прийнятих за цим Договором (п.9.1.).

22.08.2012 між сторонами підписана специфікація (додаток 1), в якій сторони передбачили, що продавець постачає, а покупець отримує наступний товар на таких умовах:

Найменування товаруКількість, тЦіна за 1 т без ПДВ, грнСума без ПДВ, грнДата платежуДата відвантаження Олива М10Г2К 0,72 12139,20 8740,22 31.12.2012 31.08.2012 Ламардор т.к. с. 40 1107,83 44313,20 31.12.2012 31.08.2012 Всього вартість в грн. без пдв 55053,42 ПДВ 20% 10610,68 Всього вартість в грн, в тому числі ПДВ 63664,10 Відповідно до видаткових накладних, а саме: №1219 від 31.08.2012 на суму 10488,26 грн; №1584 від 30.09.2012 на суму 53175,84 грн, загальна вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає - 63664,10 грн. Вищезазначені видаткові накладні підписані повноважними представниками позивача (продавця) та відповідача (покупця), посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Також, позивач до матеріалів справи додає рахунки на оплату, а саме: №462 від 31.08.2012 на суму 10488,26 грн; №779 від 30.09.2012 на суму 53175,84 грн на загальну суму 63664,10 грн.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків підписаного повноважними представниками позивача (продавця) та відповідача (покупця), посвідченого печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи), станом на 01.11.2013 кінцеве сальдо на користь позивача по договору купівлі-продажу №ПТМЦ-22/08/12-08 від 22.08.2012 становить 63664,10 грн.

07.05.2014 позивач з метою безпосереднього врегулювання спору звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по договору купівлі-продажу №ПТМЦ-22/08/12-08 від 22.08.2012 в розмірі 63664,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копією вимоги №07/05/14-05 та доказами її направлення на адресу відповідача, а саме: копією опису вкладення та фіскальним чеком (а.с.19-21).

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ст.692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частин 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу №ПТМЦ-22/08/12-08 від 22.08.2012, як продавцем було поставлено відповідачу, а останнім прийнято товар на загальну суму 63664,10 грн, що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без будь - яких претензій та зауважень. Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару, відповідно до п.2.4 договору строк - не виконав, товар поставлений позивачем за договором купівлі-продажу №ПТМЦ-22/08/12-08 від 22.08.2012 - не оплатив.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу №ПТМЦ-22/08/12-08 від 22.08.2012 - не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 63664,10 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 4506,67 грн та інфляційні витрати в розмірі 44146,14 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов'язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу .

Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, встановив, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по повній оплаті поставленого позивачем товару на суму 63664,10 грн, вказана сума не була оплачена відповідачем станом на момент розгляду справи, що згідно з ст.ст.611, 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування і стягнення інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» був перевірений наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 21.05.2014 по 28.09.2016 та встановлено, що він є арифметично вірний, зроблений у відповідності до вимог законодавства, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 4506,67 грн.

Судом за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» був перевірений наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з травня 2014 по вересень 2016 та встановлені математичні помилки. Суд наводить власний розрахунок.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу Травень 2014 - вересень 2016 63664.1 178,94 50257,25 За розрахунками суду розмір інфляційних витрат за період з травня 2014 по вересень 2016 складає: 50257,25 грн. Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає заявлена позивачем сума, а саме 44146,14 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, а саме: основний борг в розмірі 63664,10 грн, 3% річних у розмірі 4506,67 грн , а також інфляційні витрати в сумі 44146,14 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України та становить 1684,75 грн.

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 43, 44, 49 , 75, 82 , 84 , 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства В«Дослідне господарство В«АгроспілкаВ» Національного наукового центру В«Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1В» (код ЄДРПОУ 34201917, місцезнаходження: 93733, вул. Октябрьська, б.14, с. Металіст Слов'яносербського району Луганської області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«УкрагропромВ» , (код ЄДРПОУ 36529168, місцезнаходження: 04060, вул. Щусєва, б.36, м. Київ) суму основного боргу в сумі 63664 (шістдесят три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн 10 коп., інфляційні витрати в сумі 44146 (сорок чотири тисяча сто сорок шість) грн 14 коп .; 3 % річних в сумі 4506 (чотири тисячі п'ятсот шість) грн 67 коп., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн 75 коп .

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарсько-процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2016.

Суддя С.В. Масловський