Рішення

від 28.11.2016 по справі 914/2389/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016р. Справа № 914/2389/16

За позовом:В.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Радехівської районної державної адміністрації, Львівська обл., м. Радехів, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро», Львівська обл., Радехівський р-н, с. Завидче; про:внесення змін у п. 9 договору оренди землі від 24.09.2007р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Цяпка О.І. Представники сторін: від прокуратури: від позивача-1: від позивача-2:ОСОБА_1 - прокурор; не з'явився; ОСОБА_2 - представник (довіреність №02/07-368 від 20.10.2016р.); від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 04.10.2016р.).

Прокурору та представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

16.09.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява в.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Радехівської районної державної адміністрації (надалі - Позивач-1), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (надалі - Позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» (надалі - Відповідач) про внесення змін у п.9 договору оренди землі від 24.09.2007р.

Ухвалою суду від 19.09.2016р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.10.2016р. Розгляд справи відкладався на 24.10.16р., 31.10.2016р. та 28.11.2016р., про що судом винесено відповідні ухвали. Крім цього ухвалою від 31.10.2016р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

28.10.2016р. прокуратурою подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої прокурор просив суд задоволити позов та внести зміни у п. 9 договору оренди землі від 24.09.2007р., укладений між Радехівською РДА та ТОВ «В.Д.С. Агро», шляхом викладення п. 9 в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 61341,10 грн. в рік та 5111,75 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок №33213812700439 ГУДК у Львівській області Завидчанської сільської ради»; стягнути з відповідача на користь прокуратури Львівської області 1378,00 грн. судового збору. Заява мотивована тим, що станом на день розгляду справи, нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки складає 2044703,36 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації., відповідно розмір орендної плати повинен бути розрахований виходячи з розміру 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а не від розміру нормативної грошової оцінки, вказаної в договорі.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Аналіз ст.ст. 65, 74 ГПК України дозволяє дійти висновку, що в законі відсутнє чітке визначення початку розгляду справи по суті, зокрема, з вказівкою на ті процесуальні дії, які ідентифікують такий початок. Суд має право самостійно визначатися з діями, які він вчиняє при підготовці справи до розгляду та вільний у висновку, коли слід починати розгляду справи по суті. Однак, слід зазначити, що початок розгляду справи по суті суд здійснює після з'ясування тих питань, що було визнано судом необхідними для правильного вирішення спору та поставлено на стадії порушення провадження та підготовки її до розгляду.

Враховуючи те, що заява про зміну предмета позову відповідала вимогам ст.ст. 54, 57 ГПК України, була подана до початку розгляду справи по суті, ухвалою від 31.10.2016р. суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Прокурор в судове засідання з'явився, заявлений позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову підтримав, просив його задоволити повністю. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що за результатами вивчення законності в сфері дотримання земельного законодавства, зокрема, щодо повноти та своєчасності сплати плати за землю, у т.ч. орендної плати нижче законодавчо встановленого розміру, прокуратурою встановлено, що 24.09.2007р. між Радехівською районною державною адміністрацією та відповідачем укладено договір оренди землі, на підставі якого у строкове, платне володіння та користування відповідача було передано земельну ділянку площею 6,5201 га, яка знаходиться території Завидчанської сільської ради, за межами населеного пункту. Згідно п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9110,01 грн. на рік. На думку прокурора, набрання 01.01.2011р. чинності ПК України, нормами якого закріплено, що розмір орендної плати не може бути меншим, ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для приведення договору у відповідність до вимог законодавства, шляхом внесення до нього змін.

Представник позивача-1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Представник позивача-2 в судове засідання з'явився, заявлений прокуратурою позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечуючи проти позову зазначив, що в даному випадку прокуратурою не доведено порушення інтересів позивача, оскільки ні Радехівська місцева прокуратура, ні Радехівська РДА не здійснюють управління землями в межах населеного пункту, натомість розпорядження землями територіальних громад покладається на сільські ради. Враховуючи те, що орендована земельна ділянка знаходиться на території Завидчанської сільської ради, орендна плата за користування земельною ділянкою перераховується на рахунок сільської ради, порушення інтересів держави, як про це стверджує прокурор не відбулося. В позовній заяві прокурором не обґрунтовано підстав для представництва. На думку позивача, ГУ Держгеокадастру у Львівській області є розпорядником землями державної власності сільськогосподарського призначення, а не розпорядником земель Завидчанської сільської ради, більше того, інтереси ГУ Держгеокадастру у Львівській області в даному випадку не порушені. Натомість пору

Заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2007р. між Радехівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ «В.Д.С. Агро» (Орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Радехівському відділі ЛРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2007р. за №040745901134 (надалі - Договір).

За умовами п. 1, 2 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування викупленого комплексу виробничих приміщень (господарського двору), яка знаходиться на території Завидчанської сільської ради (за межами населеного пункту), загальною площею 6,5201 га.

Згідно п. 8 Договору, такий укладено на 15 (п'ятнадцять) років.

Пунктом 5, 9, 10 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 911001,00 грн. (13,97 грн. за 1 кв.м.). Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 9110,01 грн. в рік та 759,17 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок №33213812700439 ГУДК у Львівській області Завидчанської сільської ради. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

У наявному в матеріалах справи витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.09.2016р. №2328/0/26-16-АП вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 65201 кв.м. по вул. Центральній, 160 у с. Завидче (за межами населеного пункту) з урахуванням коефіцієнту індексації становить 2044703,36 грн.

Так, положеннями п. 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Зважаючи на введення в дію з 01.01.2011р. Податкового кодексу України, яким встановлено мінімальний розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прокурор просить внести відповідні зміни до укладеного між сторонами Договору.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про внесення змін до Договору такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136 ст. 14 ПК України).

Згідно положень ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами п.п. 271.1., 271.1.1. ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд України в своїй постанові від 03.03.2016р. № 3-476гс15-1.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі був укладений між сторонами в 2007р., тобто ще до введення в дію Податкового кодексу України, відповідно розмір орендної плати становив менше 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.19. Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що набрання 01.01.2011р. чинності ПК України (яким було встановлено мінімальний розмір орендної плати на рівні не меншому, ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) є правовою підставою для приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства, у даному випадку до ПК України.

В пункті 34 Договору сторони погодили, що зміна умов Договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

За приписами ст. 30 ЗУ «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами 2-5 ст. 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Радехівська РДА неодноразово зверталася до відповідача з вимогою привести положення Договору у відповідність до закону (в частині розміру орендної плати) та скеровувала відповідачу для підписання відповідні проекти договору, однак в досудовому порядку згоди на внесення змін сторонам досягнути не вдалося.

Разом з тим, в пункті 1 резолютивної частини Рішення від 09.07.2002р. №15-рп-2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) Конституційний Суд України вказав, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до Договору оренди землі є виключно правом, а не обов'язком орендодавця, тому у випадку недотримання ним вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки, не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов Договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору, що в даному випадку і відбулося.

Встановивши наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про внесення змін до Договору оренди землі є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, однак частково, виходячи з наступного.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору), орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Положеннями п. «а» ч. 3 ст. 122 ЗК України (в редакції, яка діяла станом на момент укладення Договору) визначено, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Таким чином, діючи в межах наданих законом повноважень, Радехівська районна державна адміністрації виступила орендодавцем за Договором оренди землі від 24.09.2007р.

За приписами ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» (в чинній редакції) зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відтак, право на звернення до суду з позовом про внесення змін в договір за загальним правилом виникає в однієї із сторін договору, яка вважає за необхідне змінити ті чи інші його положення.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою звернення в.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури слугувало те, що в результаті вивчення законності у сфері дотримання земельного законодавства виявлено факт внесення відповідачем орендної плати нижче законодавчого та недостатнє вжиття Радехівською РДА як орендодавцем заходів щодо внесення змін до Договору.

Отже, подання даного позову спрямоване на захист інтересів держави, порушення яких полягає у зменшенні доходної частини державного бюджету та захист яких недостатньо здійснювала Радехівська РДА.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що в позовній заяві прокурором жодним чином нормативно та документально не обґрунтовано в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави в особі позивача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, котрим в свою чергу не наведено переконливих аргументів його належності як позивача у даній справі.

На думку суду, внесення змін до законодавчих актів в частині повноважень щодо передачі земель сільськогосподарського призначення (зокрема, ст. 122 ЗК України (на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012р.) центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними органами після укладення в 2007р. Договору немає юридичного значення в даному випадку, оскільки право на ініціювання внесення змін до договору оренди наділена лише сторона, яка його підписала, якою ГУ Держгеокадастру у Львівській області не являлося.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах позивача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Твердження відповідача про відсутність в даному випадку порушення інтересів Радехівської РДА з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться на території Завидчанської сільської ради, орендна плата перераховується на її рахунок, судом відхиляється, оскільки як вбачається з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.09.2016р. №2328/0/26-16-АП, орендована земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Завидче, тому станом на день укладення Договору розпорядником такої ділянки та відповідно стороною Договору являлася Радехівська РДА, а не Завидчанська сільська рада.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Львівської області.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Внести зміни до Договору оренди землі від 24.09.2007р., укладеного між Радехівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро», зареєстрованого у Радехівському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2007р. за №040745901134, шляхом викладення пункту 9 договору в наступній редакції:

« 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 61341,10 грн. в рік та 5111,75 грн. в місяць. Плата за оренду земельної ділянки зараховується на спеціальний бюджетний рахунок № 33213812700439 ГУДК у Львівській області Завидчанської сільської ради.

3. В задоволенні позовних вимог заявлених прокурором в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» (80233, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Завидче, вул. Центральна, 99; код ЄДРПОУ 34677826) на користь прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 1378,00 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2016 р.

Суддя Крупник Р.В.