Рішення

від 25.09.2017 по справі 914/2389/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017р.                                                              Справа № 914/2389/16

За позовом: В.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі :

Радехівської районної державної адміністрації, м. Радехів,

Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “В.Д.С. Агро, с. Завидче

про внесення змін в договір оренди землі

В судове засідання з’явились:

Від прокуратури : ОСОБА_1 -прокурор

від позивачів: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику прокуратури роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Радехівської районної державної адміністрації (надалі – Позивач-1), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (надалі – Позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю “В.Д.С. Агро” (надалі – Відповідач) про внесення змін у п.9 договору оренди землі від 24.09.2007р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.2016 року позовні вимоги прокурора задоволено частково. Внесено зміни до Договору оренди землі від 24.09.2007р., укладеного між Радехівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю “В.Д.С. Агро”, зареєстрованого у Радехівському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2007р. за №040745901134, шляхом викладення пункту 9 договору в наступній редакції: “ 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 61341,10 грн. в рік та 5111,75 грн. в місяць. Плата за оренду земельної ділянки зараховується на спеціальний бюджетний рахунок № 33213812700439 ГУДК у Львівській області Завидчанської сільської ради. В задоволенні позовних вимог заявлених прокурором в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області – відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року рішення суду першої інстанції у справі № 914/2389/16 скасовано частково в частині внесення змін до Договору оренди землі від 24.09.2007р., укладеного між Радехівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю “В.Д.С. Агро”. В решта частині рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2017 року у справі № 914/2389/16 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року та рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2016 року скасовано а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 25.07.2017 року справу №914/2389/16 призначено до розгляду.

В судових засіданнях представники прокуратури та позивача-1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих поясненнях. В обґрунтування позовних вимог посилаються на ті обставини, що за умовами укладеного 24.09.2007р. між Радехівською районною державною адміністрацією та відповідачем договору оренди землі, на підставі якого у строкове, платне володіння та користування відповідача було передано земельну ділянку площею 6,5201 га. Згідно п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На думку прокурора, набрання 01.01.2011р. чинності ПК України, нормами якого закріплено, що розмір орендної плати не може бути меншим, ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для приведення договору у відповідність до вимог законодавства, шляхом внесення до нього змін.

Позивач-2 та відповідач в жодне із судових засідань участь уповноважених представників не забезпечили, про причини відсутності представників сторін в судових засіданнях не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались на їхню адресу рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за наявними доказами доданими до справи.

В судовому засіданні 25.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

24.09.2007р. між Радехівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ “В.Д.С. Агро” (Орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Радехівському відділі ЛРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2007р. за №040745901134 (надалі – Договір).

За умовами п. 1, 2 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування викупленого комплексу виробничих приміщень (господарського двору), яка знаходиться на території Завидчанської сільської ради (за межами населеного пункту), загальною площею 6,5201 га.

Згідно п. 8 Договору, такий укладено на 15 (п'ятнадцять) років.

Пунктом 5, 9, 10 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 911001,00 грн. (13,97 грн. за 1 кв.м.). Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 9110,01 грн. в рік та 759,17 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок №33213812700439 ГУДК у Львівській області Завидчанської сільської ради. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

У наявному в матеріалах справи витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.09.2016р. №2328/0/26-16-АП вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 65201 кв.м. по вул. Центральній, 160 у с. Завидче (за межами населеного пункту) з урахуванням коефіцієнту індексації становить 2044703,36 грн.

Так, положеннями п. 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Зважаючи на введення в дію з 01.01.2011р. Податкового кодексу України, яким встановлено мінімальний розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прокурор просить внести відповідні зміни до укладеного між сторонами Договору та привести його у відповідність до чинного законодавства.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача у власність, користування, оренду, встановлення розміру орендної плати є складовими поняття щодо розпорядження землею.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Як вбачається із матеріалів справи, орендодавцем є Радехівська районна державна адміністрація, яка на час укладення договору діяла у межах повноважень, встановлених ст. 122 Земельного кодексу України.

Згідно із положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06. 09.2012 р. № 5308-VI, який набрав чинності 01.01.2013, внесені зміни до Земельного кодексу України і статтю 122 викладено в новій редакції, де у частині 4 зазначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011 року № 445/2011 «Про Державне агентство земельних ресурсів України», затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України. Відповідно до зазначеного Положення, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, а його територіальні представництва здійснюють повноваження на місцях.

З огляду на викладене, починаючи з 01.01.2013 до Головного управління Держземагентства у Львівській області перейшли права щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення для всіх потреб.

Як вбачається з договору оренди землі від 24.09.2007, за цільовим призначенням передана відповідачу в оренду земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення та знаходиться на території Завидчанської сільської ради (за межами населеного пункту).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 422 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державне агентство земельних ресурсів реорганізовано шляхом перетворення у державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, територіальним органом якого є Головне управління Держгеокадастру Львівській області. Отже, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області є тим повноважним територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який уповноважено розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться у межах Львівської області, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями п.п. 271.1., 271.1.1. ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 288.5 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі був укладений між сторонами в 2007р., тобто ще до введення в дію Податкового кодексу України, відповідно розмір орендної плати становив менше 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.19. Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З огляду на викладене, набрання 01.01.2011р. чинності Податковим кодексом України (яким було встановлено мінімальний розмір орендної плати на рівні не меншому, ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) є правовою підставою для приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства.

В пункті 34 Договору сторони погодили, що зміна умов Договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується в судовому порядку.

За приписами ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами 2-5 ст. 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Радехівська районна державна адміністрація неодноразово зверталася до відповідача з вимогою привести положення Договору у відповідність до закону (в частині розміру орендної плати) та скеровувала відповідачу для підписання відповідні проекти договору, однак в досудовому порядку згоди на внесення змін сторонам досягнути не вдалося.

Разом з тим, в пункті 1 резолютивної частини Рішення від 09.07.2002р. №15-рп-2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) Конституційний Суд України вказав, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до Договору оренди землі є виключно правом, а не обов’язком орендодавця, тому у випадку недотримання ним вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки, не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов Договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору, що в даному випадку і відбулося.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку , що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85,111 12 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2. Внести зміни до Договору оренди землі від 24.09.2007р., укладеного між Радехівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю “В.Д.С. Агро”, зареєстрованого у Радехівському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2007р. за №040745901134, шляхом викладення пункту 9 договору в наступній редакції:

« 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 61341,10 грн. в рік та 5111,75 грн. в місяць. Плата за оренду земельної ділянки зараховується на спеціальний бюджетний рахунок № 33213812700439 ГУДК у Львівській області Завидчанської сільської ради».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» (80233, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Завидче, вул. Центральна, 99; код ЄДРПОУ 34677826) на користь прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 1378,00 грн. судового збору.

4.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.09.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.