Ухвала

від 01.12.2016 по справі 696/978/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2716/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : 19, 27 Шкреба В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю. В. суддівГончар Н. І., Міщенка С. В. при секретаріГаджієвій Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 31 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" до Фермерського господарста "АГРО СКІФ", ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року ТОВ «АПК-Сервіс» звернулось до суду з позовом до ФГ «АГРО СКІФ», ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди землі. В обґрунтування своїх позовних вимог вказали, що 1 січня 2008 року між ТОВ «АПК-Сервіс» та ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_6 строком на 8 років передала платно в оренду належну їй земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,91 га в адміністративних межах Грушківської сільської ради Кам'янського району Черкаської області. В подальшому вказаний договір пройшов державну реєстрацію 25 вересня 2008 року, а тому, на думку позивача, строк дії договору мав закінчитись 25 вересня 2016 року, тобто мав обчислюватися з дати проведення його державної реєстрації.

Проте, вже 9 червня 2016 року між ФГ «АГРО СКІФ» та ОСОБА_6 було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки на 10 років. Позивач вважає, що укладання даного договору відбулось в період незакінченої дії договору від 1 січня 2008 року, що є порушенням ст. 203 ЦК України і тягне за собою визнання в судовому порядку договору від 9 червня 2016 року недійсним.

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 31 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «АПК-Сервіс» оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважають, що право на оренду землі і всі правовідносини виникають тільки після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, що передбачено Земельним Кодексом. Тобто, ТОВ «АПК-Сервіс» не мало права використовувати земельну ділянку до державної реєстрації договору. Договір оренди від 1 січня 2008 року набрав чинності тільки 25 вересня 2008 року, після державної реєстрації, і діє до 25 вересня 2016 року.

Також вказали, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що не відбулось пролонгації договору оренди землі, оскільки ТОВ «АПК-Сервіс» належним чином виконувало умови договору оренди землі, ОСОБА_6 не висловлювала претензій до орендаря та не надсилала ніяких письмових листів про заборону засівати вказану земельну ділянку, ніяких заперечень з її боку стосовно продовження терміну дії договору не було. Крім того, вказали, що відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» ТОВ «АПК-Сервіс» має переважне право на укладення з відповідачем договору оренди на новий строк.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив із того, що ТОВ «АПК-Сервіс» звернулося в суд із позовом про визнання недійсним договору оренди землі між ОСОБА_6 та ФГ «Агро Скіф», тоді як на час звернення до суду не мало договірних зобов'язань щодо оренди спірної земельної ділянки, оскільки договір від 1 січня 2008 року є припиненим, а тому відсутні підстави вважати, що внаслідок укладання договору між ОСОБА_6 та ФГ «Агро Скіф» було порушено цивільне право чи інтерес позивача.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

На підставі ст.. 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 має в приватній власності земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,91 га з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована в адміністративно-територіальних межах Грушківської сільської ради Кам'янського району Черкаської області, що підтверджується копією державного акту серії НОМЕР_2 від 21 листопада 2007 року (а.с. 13).

1 січня 2008 року між ТОВ «АПК-Сервіс» та ОСОБА_6 строком на 8 років на умовах платності був укладений договір оренди цієї земельної ділянки. Цього ж дня між сторонами був підписаний акт приймання -передачі об'єкта оренди (а.с. 12)

Пунктом 7 договору оренди землі зазначено, що в разі закінчення даного договору до закінчення сільськогосподарського року (до збирання урожаю), договір вважається продовженим до тих пір, поки урожай не буде зібрано.

25 вересня 2008 року здійснено державну реєстрацію договору, що підтверджується відміткою у його тексті (а.с. 12).

ОСОБА_6 зверталась до позивача з повідомленням про наміри припинити оренду належної їй земельної ділянки, у зв'язку з закінченням строку дії договору та небажанням переукладання нового договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що договір між сторонами може вважатись укладеним та має юридичну чинність з моменту реєстрації (з 25 вересня 2008 року), але моментом його укладення являється 1 січня 2008 року, і державна реєстрація договору не змінює цього факту. Водночас, державна реєстрація даного договору має значення для визначення моменту набрання договором юридичної сили, тобто моменту часу з якого слід вважати, що сторони набули цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їхнє волевиявлення. Даний висновок суду ґрунтується на на положеннях правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19.02.2014 року по справі № 6-162цс13, постанові від 25.12.2013 року по справі № 6-118цс13, постанові від 13.06.2016 року по справі № 6-643цс16.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж на за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідністю) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності) укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, якою закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору на укладення договору найму на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Факт підписання сторонами додаткової угоди про продовження дії договору між ТОВ «АПК-Сервіс» та ОСОБА_6 позивачем не доказано, а тому пролонгація в даному випадку місце не має.

Висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 25.02.2015 року по справі № 6-219цс14, від 25.02.2015 року по справі № 6-10цс15, від 18.03.2015 року по справі № 6-3цс15, від 18.03.2015 року по справі № 6-4цс15, від 15.04.2015 року по справі № 6-55цс15, від 10.06.2015 року по справі № 6-70цс15.

Таким чином, ОСОБА_6 уклала договір оренди землі з ФГ «АГРО СКІФ» від 9 червня 2016 року після закінчення строку дії договору, укладеного нею із ТОВ «АПК-Сервіс», який фактично припинив свою дію 1 січня 2016 року та не був пролонгований. За таких обставин позовні вимоги ТОВ «АПК-Сервіс» про визнання недійсним договору оренди землі між ОСОБА_6 та ФГ «АГРО СКІФ» є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Наведене свідчить, що суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, зводяться до невірного тлумачення норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" - відхилити.

Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 31 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" до Фермерського господарста "АГРО СКІФ", ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :