Ухвала

від 02.08.2010 по справі 4/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №4/10 02.08.2010 02.08.2010 02.08.2010

Провадження №22ц-5208/10

Справа № 22ц- 5208/2010Суддя у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

іменем України

м. Миколаїв

палати в цивільних справах апеляційного суду

2 серпня 2010 року.

Колегія суддів судової Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П., суддів - Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання - Аніщенко Д.В., за участю:

представника заявника - ОСОБА_3, - представника ДВС - ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області переглянула ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2010 року у справі за скаргою виконавчого комітету Миколаївської міської ради на постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про накладення штрафу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували, колегія суддів, -

встановила:

17 січня 2010 року виконком Миколаївської міської ради оскаржив до місцевого Корабельного районного суду м. Миколаєва постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - ДВС) від 27 листопада 2009 року про накладення штрафу за невиконання судового рішення, ухваленого по цивільній справі й звернутого до примусового виконання.

Заперечуючи проти задоволення скарги, представник ДВС посилався на правомірність дій старшого державного виконавця, при цьому зазначивши, що скарга підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2010 року скаржнику поновлено строк звернення до суду і задоволено його скаргу. Оскаржену постанову визнано незаконною і скасовано.

В апеляційній скарзі представник ДВС, посилаючись на незаконність та необґрунтованість цієї ухвали, просив її скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні скарги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала скасуванню з закриттям провадження у справі.

Розглядаючи скаргу виконкому, місцевий суд виходив з того, що вона повинна вирішуватися в порядку цивільною судочинства, а саме, за розділом VII ЦПК України, яким регламентовано судовий контроль за виконанням судових рішень.

.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного. Статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність боржника за невиконання рішення судового рішення про покладення

обов'язку вчинити певну дію, в тому числі, і накладення штрафу постановою державного виконавця.

Така постанова державного виконавця може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду в 10-денний строк.

Таким чином, посадовим особам державного органу, яким являється ДВС, державою делеговані повноваження притягувати до відповідальності учасників виконавчого провадження шляхом видання постанов про накладення штрафу, тобто, у цій ситуації вони є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.І ст. 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності є компетенцією адміністративних судів і вони розглядаються в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник оскаржує постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, ухвалену 27 листопада 2009 року про накладення штрафу за невиконання судового рішення, ухваленого по цивільній справі.

За наведеного вище, скарга підлягала розгляду в порядку адміністративної юрисдикції, у відповідності до п.1 ч.І ст. 17 КАС України та ч.2 ст. 18 КАС України.

Місцевий суд не звернув на це своєї уваги і розглянув її в порядку цивільного судочинства, що є неприпустимим.

Згідно пункту 1 ч.І ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, оскаржена ухвала місцевого суду підлягає скасуванню на підставі п.2 ст.312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області задовольнити частково.

Ухвалу місцевого Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2010 року скасувати і постановити нову.

Закрити провадження у справі за скаргою виконавчого комітету Миколаївської міської ради на постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 27 листопада 2009 року про накладення штрафу на виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двом місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді: