Постанова

від 30.11.2016 по справі 922/2943/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р. Справа №922/2943/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі судового засідання Новіковій Ю.В.,

прокурора - Ногіна О.М., службове посвідчення №032167 від 11.02.2015р.,

1-го позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №02-27/1140 від 10.12.2015р.,

2-го позивача - ОСОБА_2, за довіреністю №132 від 08.09.2016р.,

1-го відповідача - ОСОБА_3 - керівник, виписка серія ААБ №811162 від 22.10.2013р., наказ №01-329к від 12.12.2000р.

2-го відповідача - ОСОБА_4, за довіреністю №159/1 від 03.03.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх.№2674Х/1-41 від 04.10.2016р.) та апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх.№2700Х/1-41 від 07.10.2016р.) на рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2016р. у справі №922/2943/16,

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №1, м. Харків в інтересах держави в особі

1. Богодухівської міської ради, м. Богодухів,

2. Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності, м. Харків,

до 1. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богодухівському районі Харківської області, м. Богодухів,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків,

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.09.2016р. (суддя Бринцев О.В. ) позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір суперфіцію від 12.10.2012р., укладений між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Богодухівському районі (суперфіціар) в особі начальника ОСОБА_3 та Товариством обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу (суперфіціарій) в особі директора ОСОБА_5, про надання у строкове безоплатне користування для будівництва топової земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Пушкіна, 1-б.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богодухівському районі Харківської області на користь Прокуратури Харківської області 689,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на користь Прокуратури Харківської області 689,00 грн. судового збору.

ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2016р. у справі №922/2943/16 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування своєї позиції по справі 2-ий відповідач зазначає, що прокурором в позовній заяві, всупереч вимогам статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Господарського процесуального кодексу України не визначено в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтовані підстави для представництва прокурором інтересів держави, передбачених ст. 25 Закону України "Про прокуратуру". Також, апелянт зазначає, що прокурор не надав оригінал договору, який визнається недійсним, разом з тим суд першої інстанції не дослідив щодо того, чи існував такий договір, не зважаючи на заперечення та пояснення відповідачів про відсутність такого договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2016р. апеляційну скаргу 2-го відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.10.2016р.

1-ий відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції, також, не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2016р. у справі №922/2943/16 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі; стягнути з позивачів судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн.

В обґрунтування своєї позиції по справі, 1-ий відповідач зазначає, що договір суперфіцій від 12.10.2014р. з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" не укладався, акт приймання-передачі на вказану земельну ділянку не підписувався та печаткою не засвідчувався. Апелянт вказує на те, що в журналі реєстрації договорів відділення Фонду реєстрація вказаного договору відсутня. Таким чином, апелянт вважає, що договір не може бути визнаний недійсним, оскільки він взагалі не укладався та фактично не виконувався.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016р. апеляційну скаргу 1-го відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.10.2016р.

Враховуючи, що апеляційні скарги 1-го та 2-го відповідачів подані на одне й теж рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2016р. у справі №922/2943/16, вони об'єднані в одне апеляційне провадження.

Від Харківської місцевої прокуратури №1 надійшли заперечення на апеляційні скарги (вх.№10684 від 21.10.2016р.), в яких прокурор просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Прокурор зазначає, що при реалізації права прокурора на звернення з позовом до суду в інтересах держави або в інших випадках, судом перевіряються та встановлюються обґрунтованість підстав для такого звернення, відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а отже винесення судом першої інстанції ухвали від 02.09.2016р. про відкриття провадження у справі свідчить про те, що судом перевірено наявність підстав для представництва інтересів держави та не виявлено перешкод для такого представництва. Щодо оспорюваного договору суперфіцію земельної ділянки від 12.10.2012р. прокурор зазначає, що земельна ділянка по вул. Пушкіна в м. Богодухів Харківської області перебуває у власності Богодухівської територіальної громади, яка діє на підставі Конституції України через орган місцевого самоврядування - Богодухівську міську раду, то саме Богодухівська міська рада мала право надавати вказану земельну ділянку в користування іншим особам.

Від 2-го позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (вх.№11003 від 31.10.2016р.), в якому просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності зазначає, що договір суперфіцію може бути укладений лише власником землі, яким Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богодухівському районі Харківської області не являється. Посилання апелянтів на те, що договір суперфіцію не укладався 2-ий позивач вважає необґрунтованими, оскільки 2-ий відповідач в листі №182 від 15.03.2016р. послався на те, що після обміну листами було укладено договір суперфіцій від 12.10.2012р. із строком дії до 30.12.2014р., оригінал якого втрачено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016р., у зв'язку із необхідністю надання учасниками судового процесу додаткових пояснень з питань, які виникли в судовому засіданні, розгляд справи було відкладено на 30.11.2016р.

ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" надало додаткові пояснення (вх.№11831 від 24.11.2016р.), в яких зазначило, що договір суперфіцію від 12.10.2012р. укладався між ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" та Харківським обласним відділенням фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який не є предметом спору та був втрачений 2-им відповідачем. Отже, 2-ий позивач зазначає, що договір суперфіцію був, однак інший - з Харківським обласним відділенням фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надав для долучення до матеріалів справи (вх.№11987 від 29.11.2016р.) копію постанови слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 23.04.2016р. по факту підробки документів, копія ухвали слідчого судді про скасування вищезазначеної постанови про закриття кримінального провадження. Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Прокуратура Харківської області надала пояснення у справі (вх.№12019 від 29.11.2016р.), в яких, зокрема, зазначила, що процесуальним керівником та органами поліції здійснено тимчасовий доступ до речей та документів у ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", проте оригінал договору суперфіцію від 12.10.2012р. відсутній.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 30.11.2016р. прокурор та представники позивача підтримали позицію, викладену у відзивах на апеляційні скарги, просили оскаржуване рішення суду залишити без змін. Представники відповідачів підтримали свої апеляційні скарги в повному обсязі, просили їх задовольнити; рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та відзивах на них доводи учасників судового процесу у справі, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

На підставі рішення ХХVIII сесії V скликання Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області від 21.11.2008р. №1597-V Харківському обласному фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було надано у постійне користування для будівництва та подальшої експлуатації офісу земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Пушкіна,

07.09.2009р. видано Харківському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №319677.

Прокурором до матеріалів справи надано копію договору суперфіцію від 12.10.2012р., укладеного між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Богодухівському районі (суперфіціар, позивач) та ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (суперфіціарій, відповідач), згідно умов якого п.1.1. договору, суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає в строкове безоплатне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території м. Богодухів, за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Пушкіна, 1б (надалі - Земельна ділянка) для будівництва топкової.

12.10.2012р. актом приймання-передачі вказану земельну ділянку директор Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Богодухівському районі ОСОБА_3 передала директору ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" ОСОБА_5

Такі обставини, на думку прокурора та позивачів, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписами частин 1 - 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з приписами статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення. Аналогічні положення містить і частина 3 статті 207 Господарського кодексу України.

Таким чином, визнання правочину недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, тому вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

При цьому, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Як вже було зазначено вище, прокурор просив суд визнати недійсним договір суперфіцію від 12.10.2012р., укладений між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Богодухівському районі (суперфіціар) в особі начальника ОСОБА_3 та Товариством обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу (суперфіціарій) в особі директора ОСОБА_5, про надання у строкове безоплатне користування для будівництва топової земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Пушкіна, 1-б.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом (п.п. 1, 2, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Судом першої інстанції не було надано оцінки поясненням відповідачів у справі про те, що договір між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богодухівському районі Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" ніколи не укладався.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оригінал договору, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не був наданий для огляду судовій колегії. Більше того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б свідчили про укладення договору суперфіцію від 12.10.2012р. між відповідачами у справі.

Посилання 2-го позивача на лист №182 від 15.03.2016р., який засвідчує факт укладання спірного договору, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

По-перше, колегія суддів зазначає, що лист №182 від 15.03.2016р. адресовано 2-му позивачу - Виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який є постійним користувачем земельної ділянки за адресою м. Богодухів, вул. Пушкіна, 1б, а не відповідачу - Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богодухівському районі Харківської області.

По-друге, в тексті листа йде мова про укладення після обміну листами - договору суперфіцію від 06.10.2012р. із строком дії до 30.12.2014р. Тоді як датою договору суперфіцію, на який посилається прокурор є 12.10.2012р. (т.2, а.с.64)

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься лист-відповідь №1520-01-01 від 24.09.2012р., направлений 2-им позивачем у справі - Виконавчою дирекцією Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ім'я директора ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" щодо можливості тимчасового розміщення теплового пункту.

Будь-які листування ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" із Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богодухівському районі Харківської області в матеріалах справи відсутні, які і відсутні будь-які інші докази існування між вказаними сторонами правовідносин з приводу укладення договору суперфіцію на земельній ділянці, що знаходить в постійному користуванні у 2-го позивача.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не повно дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позовах слід відмовити. У зв'язку з викладених, апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3, 4 ч.1 ст. 104, ст. 105, Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богодухівському районі Харківської області задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2016р. у справі №922/2943/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради та Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним договору суперфіцію від 12.10.2012р., укладеного між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Богодухівському районі (суперфіціар) в особі начальника ОСОБА_3 та Товариством обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу (суперфіціарій) в особі директора ОСОБА_5, про надання у строкове безоплатне користування для будівництва топової земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Пушкіна, 1-б. - відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий