Ухвала

від 01.12.2016 по справі 820/1366/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 р.Справа № 820/1366/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. по справі № 820/1366/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонкорма" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонкорма" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000072201 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2891902,50 грн. (2313522,00 грн. за основним платежем, 578380,50 грн. - штрафних санкцій); № 0000092201 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4012059,00 грн. (2674706,00 грн. за основним платежем, 1337353,00 грн. - штрафних санкцій); № 0000082201 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за звітній період 2015 року в сумі 542130,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонкорма" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.01.2016 № 0000072201, № 0000092201 та № 0000082201, винесені Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонкорма" (61177, м. Харків, пров. Пластичний, 9, оф. 7, код ЄДРПОУ 38772996) сплачену суму судового збору в розмірі 111691 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто одну) грн 37 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166 м. Харків, пр. Науки,9, код ЄДРПОУ 39859805).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав клопотання про перенос розгляду справи, яке не підлягає задоволенню зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 01.12.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Регіонкорма" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.06.2013 по 25.11.2015.

Результати перевірки оформлені актом від 21.12.2015 № 639/20-33-22-03-18/38772996, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме:

- ст. 1, ст. 3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті, в загальній сумі 2674706,00 грн.

- ст. 1, ст. 3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 13373531 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, листом за вих. № 29/12-2015 від 29.12.2015 позивач звернувся до Західної ОДПІ м. Харкова із запереченнями до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечення, листом Західна ОДПІ м. Харкова повідомила позивача, що висновки, виявлені в ході перевірки залишаються без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків акту перевірки від 21.12.2015 № 639/20-33-22-03-18/38772996, Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 12.01.2016 № 0000072201, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2891902,50 грн. (2313522,00 грн. за основним платежем, 578380,50 грн. - штрафних санкцій); № 0000092201, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4012059,00 грн. (2674706,00 грн. за основним платежем, 1337353,00 грн. - штрафних санкцій); № 0000082201, яким позивачу зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за звітній період 2015 року в сумі 542130,00 грн.

Листом від 26.02.2016 за вих. № 26/02-2016 позивач звернувся до ДФС України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 12.01.2016 № 0000072201, № 0000092201 та № 0000082201.

Рішенням про результати розгляду скарги ГУ ДФС України у Харківській області скаргу ТОВ "Регіонкорма" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 12.01.2016 № 0000072201, № 0000092201 та № 0000082201 - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач та ТОВ "Алютерра", ТОВ "Вега Опт Трейд", ТОВ "Інтеграс Компані", ТОВ "Смартгруп "Аргос", ТОВ "Айворі-Інвестмент", ТОВ "Компанія "Діоніс-Груп" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 21.12.2015 № 639/20-33-22-03-18/38772996, підставами для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, стало твердження податкового органу про те, що факт реального здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ "Алютерра", ТОВ "Вега Опт Трейд", ТОВ "Інтеграс Компані", ТОВ "Смартгруп "Аргос", ТОВ "Айворі-Інвестмент", ТОВ "Компанія "Діоніс-Груп" не було підтверджено.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ "Регіонкорма" (Замовник) та ТОВ "Компанія "Діоніс-Груп" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01082014 від 01.08.2014.

Відповідно до пункту 1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: навантаження-розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, 21, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

У додатку № 1 до договору про надання послуг № 01082014 від 01.08.2014 визначені коефіцієнти складності виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Факт виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковою накладною від 29.08.2014 № 82913, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.08.2014 по 29.08.2014, розрахунком вартості навантажувально-розвантажувальних робіт (послуг) № 1 за період з 01.08.2014 по 29.08.2014, оборотно-сальдовою відомістю по рахункам, картками складського обліку товарів.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги №1/231214-ПВ від 23.12.2014 ТОВ "Компанія "Діоніс-Груп" передала ТОВ "Альянс "Атріум" право вимоги за договором про надання послуг № 01082014 від 01.08.2014.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "Регіонкорма".

Також, між ТОВ "Регіонкорма" (Замовник) та ТОВ "Айворі-Інвестмент" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 020914 від 02.09.2014, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: навантаження-розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, 21, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

У додатку № 1 до договору про надання послуг № 01082014 від 01.08.2014 визначені коефіцієнти складності виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи залучені документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податкова накладна від 30.09.2014 № 93017, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 03.09.2014 по 30.09.2014, розрахунком вартості навантажувально-розвантажувальних робіт (послуг) № 1 за період з 03.09.2014 по 30.09.2014, оборотно-сальдовою відомістю по рахункам, картками складського обліку товарів.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "Регіонкорма".

Крім того, 30.09.2014 між позивачем (Постачальник) та ТОВ "Айворі-Інвестмент" (Покупець) укладено договір поставки № 300914 від 30.09.2014, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця кормові домішки: монокальційфосфат кормовий та метіонін кормовий, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість в строк та на умовах договору.

Реальність укладеного правочину підтверджується наявним у матеріалах справи первинним документами: акт зарахування зустрічних вимог, видаткова накладна №РН-0000291 від 30.09.2014, довіреністю №25.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ "Смартгруп "Аргос" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 021014 від 02.10.2014.

Відповідно до пункту 1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: навантаження-розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, 21, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

У додатку № 1 до договору про надання послуг № 021014 від 02.10.2014 визначені коефіцієнти складності виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Факт виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними від 31.10.2014 № 103113, від 28.11.2014 №112814, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 03.10.2014 по 31.10.2014, за період з 04.11.2014 по 28.11.2014, розрахунком вартості навантажувально-розвантажувальних робіт (послуг) № 1 за період з 03.10.2014 по 31.10.2014, з 04.11.2014 по 28.11.2014, оборотно-сальдовими відомостями по рахункам, картками складського обліку товарів.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "Регіонкорма".

Крім того, 30.09.2014 між позивачем (Постачальник) та ТОВ "Смартгруп "Аргос" (Покупець) укладено договір поставки № 271114 від 27.11.2014, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупці кормові домішки: монокальційфосфат кормовий та метіонін кормовий, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість в строк та на умовах договору.

Реальність укладеного правочину підтверджується наявним у матеріалах справи первинним документами: акт зарахування зустрічних вимог, видаткова накладна №РН-0000362 від 27.11.2014, довіреністю №25.

Також, між ТОВ "Регіонкорма" (Замовник) та ТОВ "Інтеграс Компані" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 011214 від 01.12.2014, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: навантаження-розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, 21, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

У додатку № 1 до договору про надання послуг № 01082014 від 01.08.2014 визначені коефіцієнти складності виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи залучені документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними від 17.12.2014 № 691, від 25.12.2014 №1025, від 29.12.2014 №1242, від 29.01.2015 №954, від 19.02.2015 №746, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.12.2014 по 17.12.2014, за період з 18.12.2014 по 24.12.2014, за період з 19.12.2014 по 29.12.2014, за період з 15.01.2015 по 29.01.2015, за період з 03.02.2015 по 19.02.2015, розрахунками вартості навантажувально-розвантажувальних робіт (послуг) № 1 за період з 01.12.2014 по 17.12.2014, з 18.12.2014 по 24.12.2014, з 19.12.2014 по 29.12.2014, з 15.01.2015 по 29.01.2015, з 03.02.2015 по 19.02.2015, оборотно-сальдовими відомостями по рахункам, картками складського обліку товарів.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "Регіонкорма".

13.01.2014 між ТОВ "Регіонкорма" (Замовник) та ТОВ "Вега Опт Трейд" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 130114, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: навантаження-розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, 21, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

У додатку № 1 до договору про надання послуг № 130114 від 13.01.2014 визначені коефіцієнти складності виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи залучені документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податкові накладні від 31.01.2014 № 349, від 28.02.2014 №321, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 14.01.2014 по 31.01.2014, з 03.02.2014 по 28.02.2014, розрахунки вартості навантажувально-розвантажувальних робіт (послуг) № 1 за період з 14.01.2014 по 31.01.2014, з 03.02.2014 по 28.02.2014, оборотно-сальдові відомості по рахункам, картками складського обліку товарів.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "Регіонкорма".

Крім того, 02.12.2013 між позивачем (Замовник) та ТОВ "Алютерра" (Виконавець) укладено договір про надання послуг №021213, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: навантаження-розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, 21, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

У додатку № 1 до договору про надання послуг № 021213 від 02.12.2013 визначені коефіцієнти складності виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Реальність укладеного правочину підтверджується наявним у матеріалах справи первинним документами: податкова накладна від 30.12.2013 № 123017, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 02.12.2013 по 30.12.2013, розрахунки вартості навантажувально-розвантажувальних робіт (послуг) № 1 за період з 02.12.2013 по 30.12.2013, оборотно-сальдові відомості по рахункам, картками складського обліку товарів.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "Регіонкорма".

Суд зазначає, що отримані від ТОВ "Алютерра", ТОВ "Вега Опт Трейд", ТОВ "Інтеграс Компані", ТОВ "Смартгруп "Аргос", ТОВ "Айворі-Інвестмент", ТОВ "Компанія "Діоніс-Груп" послуги використані позивачем з метою виконання договорів поставок та контрактів, виконання яких підтверджено наданими позивачем документами первинного та бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

На час укладання та виконання зазначених вище договорів позивач та його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та не оспорюються відповідачем.

Відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також , п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.5. 1 п. 138.5 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Згідно з п. 139 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень рішень. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт, товарів) у своїх контрагентів відповідач не подав.

Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Підприємством позивача правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання.

Разом з цим колегія судів зазначає, що в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальниками їх зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем не було доведено наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований посиланням на проведенні заходи податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктом господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочинів вимогам закону.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаних договорів недійсними.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту та зменшення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016р. по справі № 820/1366/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2016 р.