Постанова

від 25.04.2016 по справі 804/14544/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 р. Справа № 804/14544/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Виконавчого комітету Марганецької міської ради до Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про скасування запису та дії витягу, -

ВСТАНОВИВ :

Виконавчий комітет Марганецької міської ради Дніпропетровської області звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області (правонаступником якого є Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з позовними вимогами про визнання дій посадових осіб відповідача протиправними; скасування дії Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-1201647042014 від 25.06.2014 року; передачу відповідачем архіву землевпорядної документації або копії землевпорядної документації за період з 1991 року по теперішній час та відновити технічну документацію землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «Укрнафта» 2005 року.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивач зазначив, що Рішенням Марганецької міської ради від 29.12.2005 року №819-42/IV «Про надання в оренду земельної ділянки ВАТ «Укрнафта» по вул. Лермонтова, 2а було затверджено технічну документацію із землеустрою, розроблену КП «Марганське землевпорядне підприємство», та земельну ділянку передано ВАТ «Укрнафта» в оренду на 10 років, що було посвідченням права користування землею. Не зважаючи на вже існуючу технічну документацію, яку було затверджено відповідним рішенням ради, виконкому стало відомо про існування «нової» технічної документації. На теперішній час місцезнаходження технічної із землеустрою, яку затвердила Марганецька міська рада рішенням від 29.12.2005 року за №819-42/IV, невідоме. Натомість у 2014 році ТОВ «ДНІПР ОБЛ ЗЕМ АГЕНЦІЯ» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «Укрнафта» для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови м. Марганець, вул. Лермонтова, 2-а, Дніпропетровської області без згоди власника зазначеної земельної ділянки, в обхід інтересів територіальної громади, а земельна ділянка використовується з порушенням чинного законодавства. На підставі зазначеної технічної документації посадовими особами відповідача зроблено витяг з Державного земельного кадастру №НВ-1201647042014 від 25.06.2014 року. Такі дії відповідача та витяг з Державного земельного кадастру позивач вважає протиправними та просить скасувати дію останнього. Також, позивач просить відновити технічну документацію землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «Укрнафта» 2005 року, із запитами про отримання якої позивач неодноразово звертався до відповідача але її не було надано. Крім цього, позивач зазначає, що приміщення у яких відповідач зберігає місцевий фонд землевпорядної документації, з яких 90% оригінали, не пристосовані до належного зберігання зазначеної документації. Виконавчий комітет Марганецької міської ради та Марганецька міська рада неодноразово звертались до відповідача з проханням передати на належне зберігання оригінали землевпорядної документації до архіву Марганецької міської ради, але не знайшли порозуміння з цього питання, у зв’язку із чим, позивач заявляє позовну вимогу про передачу позивачу архіву землевпорядної документації за період з 1991 року по теперішній час.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що за заявою ПАТ «Укрнафта» про внесення змін до Державного земельного кадастру обов’язковим додатком до якої була Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «Укрнафта» для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови м. Марганець, вул. Лермонтова, 2-а, Дніпропетровської області, державним реєстратором Управління було надано інформацію у формі витягу з Державного земельного кадастру від 25.06.2014 року №НВ-1201647042014. Відповідач вважає, що діяв виключно в межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства. Крім цього зазначає, що на сьогоднішній день тримісячний термін дії витягу закінчився, у зв’язку з чим немає підстав для його скасування. Відповідач також заперечує проти передачі місцевого архіву землевпорядної документації на відповідальне зберігання до Марганецької міської ради, оскільки, матеріали Державного фонду постійно зберігаються у спеціально обладнаних приміщеннях з дотриманням умов, які забезпечують їх схоронність та обмежений доступ. У зв’язку із зазначеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності та законодавство, що діяло на час виникнення спірних правовідносин вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно рішення Марганецької міської ради від 15.11.2005 року №765/6-39/IV «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою по передачі земельної ділянки в оренду відкритому акціонерному товариству «Укрнафта» по вул. Лєрмонтова, 2а» КП «Марганецьке міське землевпорядне підприємство» на замовлення ВАТ «Укрнафта» виготовлено «Технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) земельною ділянкою ВАТ «Укрнафта» для комерційної діяльності по фактичному розміщенню будівель та споруд автозаправочної станції по вул. Лєрмонтова, 2-а на території Марганецької міської ради Дніпропетровської області». Технічна документація виготовлена у трьох примірниках.

Зазначена технічна документація затверджена рішенням Марганецької міської ради від 29.12.2005 року №819-42/IV. Відповідно до рішення було укладено Договір оренди земельної ділянки між Марганецькою міською радою та ВАТ «Укрнафта» загальною площею 0,2913 га, яка знаходиться: 53400 Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Лєрмонтова, 2-а. Договір зареєстровано Державним підприємством «Дніпропетровський регіональний центр державного земельного кадастру» від 15.02.2006 року №04:06:109:00025.

Державна реєстрація зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1211300000:01:025:0116 була проведена Нікопольським міським відділом «Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 15.02.2006 року разом з реєстрацією договору оренди земельної ділянки, укладеного між Марганецькою міською радою та ВАТ «Укрнафта».

Державна реєстрація земельної ділянки була проведена згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 N 174.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови м. Марганець, вул. Лєрмонтова, 2-а Дніпропетровської області» була розроблена ТОВ «ДНІПР ОБЛ ЗЕМ АГЕНЦІЯ» у 2014 році за заявою користувача зазначеної земельної ділянки - ВАТ «Укрнафта».

Позивач у своїх доводах спирається на порушення пунктів 8,10 ст. 55 Закону України «Про землеустрій». Однак, зазначені пункти включено до ст. 55 Закону на підставі Закону України від 02.06.2015 року № 497-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою», який набрав чинності 27.06.2015 року, тобто через рік після виготовлення технічної документації ПАТ «Укрнафта».

Згідно ст. 55 закону України «Про землеустрій», чинного станом на 27.07.2013 року, не передбачалася наявність рішення Верховної ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом) та згоди власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 9 Порядку, передбачено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать:

1) внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення;

2) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

3) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг;

4) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;

5) здійснення реєстрації:

заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;

повідомлень про виявлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;

заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;

заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру;

6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

7) узагальнення відомостей про землі в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів,

зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного

земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;

9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у

відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного

земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру:

відомостей щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

дати та номера реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду.

Пунктом 7 ст. 9 Закону передбачено, що втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Згідно норм п. 1 ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Згідно п.5 ст. 37 Закону виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень закону України «Про Державний земельний кадастр» У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Пунктом 116 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Відповідно до п. 117 Порядку відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:

1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.

Згідно п. 118 Порядку внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Пунктом 121 Порядку передбачено, що для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:

1) заява за формою згідно з додатком 12;

2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії);

3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

25.06.2014 року ПАТ «Укрнафта» звернулося до Управління Держземагентства у Нікопольському районі із заявою № ЗВ-1201833402014 про внесення змін до Державного земельного кадастру. Обов'язковим додатком до зазначеної заяви була Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови м. Марганець, вул. Лєрмонтова, 2-а Дніпропетровської області.

Дана заява була опрацьована державним кадастровим реєстратором Управління за результатами чого було надано інформацію у формі Витягу з Державного земельного кадастру від 25.06.2014 № НВ-1201647042014.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені позивачем певними конкретними засобами доказування, не знайшли свого підтвердження, та з урахуванням заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджені достатніми доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, натомість відповідачем правомірність своїх дій доведена.

Таким чином, оскільки позивачем не надано достатніх доказів та фактичних даних на підтвердження порушень державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області чинного законодавства під час надання інформації у формі Витягу з Державного земельного кадастру третій особі позовна вимога щодо визнання дій посадових осіб відповідача протиправними задоволенню не підлягає, а позовна вимога про скасування дії Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-1201647042014 є похідною від попередньої позовної вимоги, а тому суд відмовляє в її задоволені.

Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 №22.

Відповідно до Положення завданнями Управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Нікопольського району, м. Оджонікідзе та м. Марганець.

Управління утримується за рахунок державного бюджету.

У 2005 році відділ Держкомзему у місті Марганець Дніпропетровської області був окремою структурною одиницею Держкомзему України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 №974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» відділ Держкомзему у місті Марганець Дніпропетровської області реорганізовано шляхом приєднання до Управління Держземагентства у Нікопольському районі Дніпропетровської області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворюються як юридичні особи публічного права. Територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів реорганізуються шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до підпункту б) пункту 1 ст. 56 Закону України «Про землеустрій», чинного станом на 22.05.2003, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку включає технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Типова форма завдання на виконання робіт затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. N 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Згідно затвердженого завдання на виконання робіт Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовляється у трьох примірниках (один - замовнику, другий - органу по земельних ресурсах, третій - Державному фонду документації із землеустрою).

Відповідно до п. 1 Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. N 1553, Державний фонд документації із землеустрою формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Пунктом 3 Положення передбачено, що Державний фонд складається з:

Головного фонду документації із землеустрою;

регіональних фондів документації із землеустрою - Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя;

місцевих фондів документації із землеустрою - адміністративних районів та міст обласного значення.

Згідно п. 6 Положення місцевий фонд створюється, формується і ведеться районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держземагентства.

Місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою, проведеного на місцевому рівні.

Відповідно до п. 10 Положення документація із землеустрою надходить до Державного фонду у формі затверджених програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації за переліком згідно з додатком 2.

Пункт 13 Положення передбачає, що документи місцевого фонду зберігаються у районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держземагентства.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про землеустрій» Державний фонд документації із землеустрою формується на основі збору, обробки, обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою.

Документація із землеустрою Державного фонду документації із землеустрою є державною власністю і не може передаватись у приватну власність.

Доступ до матеріалів Державного фонду документації із землеустрою, що становлять державну таємницю, здійснюється відповідно до закону.

Розробники документації із землеустрою зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Використання цих матеріалів дозволяється лише з дотриманням вимог законодавства про авторські права.

Положення про Державний фонд документації із землеустрою , а також порядок надходження, обліку та зберігання матеріалів у ньому затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 33 Закону юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами Державного фонду документації із землеустрою з дотриманням вимог цього Закону, інших законів України і Положення про Державний фонд документації із землеустрою.

При користуванні документацією з Державного фонду документації із землеустрою забороняється:

копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних та інших матеріалів без відповідного на те дозволу;

передача вихідних матеріалів (їх копій) іншим особам без спеціального дозволу, якщо це не передбачено умовами користування відповідними матеріалами;

передача документації із землеустрою, яка є носієм відомостей, що становлять державну таємницю, організаціям, які не мають належних умов для забезпечення її зберігання.

Зазначена норма законодавства унеможливлює виготовлення копій архівних документацій із землеустрою.

Враховуючи наведені норми законодавства та те, що позивачем не надано достатніх доказів та фактичних даних на підтвердження своїх доводів щодо неналежних умов зберігання відповідачем матеріалів Державного архівного фонду землевпорядної документації, суд відмовляє у позовній вимозі, щодо передачі відповідачем архіву землевпорядної документації або копії землевпорядної документації за період з 1991 року по теперішній час.

Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі надає адміністративні послуги, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг».

Відновлення документації із землеустрою не відноситься до компетенції Управління.

Крім зазначеного, позивачем не надано доказів на підтвердження своїх доводів щодо численних звернень Марганецької міської ради до відповідача про направлення на адресу виконавчого комітету примірника технічної документації із землеустрою затвердженого Марганецькою міською радою рішенням від 29.12.2005 року №819-42/IV. Також не надано жодної відмови відповідача на такі звернення.

Так, позовна вимога про відновлення відповідачем технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «Укрнафта» 2005 року є необґрунтованою та не підтверджується будь-якими доказами, отже задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З вищевказаного слідує, що позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1